Огляд економічної політики більшовицько-радянської влади. Впровадження воєнного комунізму. Економіка після закінчення громадянської війни. Оцінка поглядів на майбутнє у керівництва СРСР. Соціальне становище 1942 року та реформування часів Перебудови.
Аннотация к работе
В економічній політиці більшовицько-радянської влади в Україні чітко виявляється кілька періодів: 1) грудень 1917 р. - березень 1918 р. - простий вивіз продовольства і сировини з України до Петрограду, відсутність чіткої економічної політики; 2) січень 1919-1922 рр. - Воєнний комунізм: тотальна реквізиція продовольства і масова націоналізація промисловості; 3) 1922-1928 рр. - Нова економічна політика: поступка селянам, повернення до елементів капіталістичного господарювання; 4) 1929-1955 рр. - Друга (соціалістична, радянська) індустріалізація і колективізація, формування абсолютно нової системи економіки, коли всі засоби виробництва належать державі, відновлення на цій основі економіки після Другої світової війни; 5) 1954-1964/67 рр. Вперше радянська влада була проголошена в Україні в грудні 1917 р. і протрималась до березня 1918 р. На територію України поширились декрети уряду більшовиків з Петрограду. Якщо в 1919 р. в Україні (на відміну від Росії) більшовики не змогли встановити державну монополію на торгівлю салом, олією, маслом, мясом, яйцями, пшеницею, то в 1920 р. зявилась розкладка і на це продовольство. НЕП передбачала: 1) заміну продовольчої розкладки, продовольчим податком, який був вдвічі менший і оголошувався напередодні посівної кампанії, згодом, в 1923 р., натуральний податок замінили на грошовий податок, податок не міг збільшуватись протягом року і збирався один раз; 2) що все збіжжя після виконання продподатку, залишалось селянам і ним дозволялось торгувати; 3) оренду землі і найману праця. А так як, 90% селянства були українці, можна говорити, що голод був направлений не тільки проти селян, але і проти українців.