Дослідження закономірностей ландшафту території Львівської області та негативних фізико-географічних і природно-антропогенних процесів у зв’язку з гірничими розробками, а також територіальної диференціації гірничодобувних та антропогенних навантажень.
Аннотация к работе
Не зважаючи на те, що райони розробки корисних копалин займають лише від 1-2 до 5-6% площі промислових реґіонів України, масштаби перетворення їх ландшафтів є вражаючими, а екологічна ситуація - вкрай несприятливою для життєдіяльності людини. Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні завдання: 1) проаналізувати стан вивченості еколого-географічних проблем гірничопромислових територій; 2) обґрунтувати теоретичні засади еколого-ландшафтознавчого аналізу районів розробок корисних копалин; обґрунтувати ландшафтознавчі засади поліпшення екологічної ситуації в порушених гірничодобувною промисловістю районах Львівщини. Теоретичні підходи та методичні прийоми еколого-ландшафтознавчого аналізу гірничопромислових територій обґрунтовані автором особисто на основі власних польових досліджень та вивчення фондових матеріалів протягом 1996-2001 рр. Програму і методику ландшафтознавчих досліджень екологічних проблем гірничопромислових територій, методи оцінки ступеня антропогенної модифікованості ландшафтів, оцінки ландшафтно-екологічної ситуації, методику еколого-ландшафтознавчого картографування і районування територій інтенсивних гірничих розробок, а також методичні підходи створення їх еколого-ландшафтної інформаційної системи автор розробив самостійно. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено та обговорено на VIII зїзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000); міжнародній науковій конференції “Українська географія: історія і сучасність” (Київ, 1998); міжнародній науковій конференції “Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999); науковій конференції “Сучасна географія і навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999); всеукраїнській науковій конференції студентів і аспірантів “Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Київ, 2000); міжнародній науково-методологічній конференції “Ландшафт як основа науки. На нашу думку, території в межах яких розробляють родовища корисних копалин загальнодержавного значення доцільно вважати гірничопромисловими, а території в межах яких розроблялися, розробляються чи будуть розроблятися родовища корисних копалин місцевого значення (переважно будівельних матеріалів) - гірничодобувними.Воно ґрунтується на теоретико-методичних положеннях ландшафтознавства, екологічної географії, ландшафтної екології, геоекології і здійснюється за єдиною програмою і методикою. Проведені еколого-ландшафтознавчі дослідження в межах гірничопромислових районів Львівської області дають підстави розглядати гірничодобувні обєкти (карєри, терикони, відвали, хвостосховища, відстійники) як особливий антропогенних геокомплексів - антропогенних фацій, урочищ і місцевостей. Особлива роль серед них належить картографічному методу, зокрема великомасштабному еколого-ландшафтознавчому картографуванню з використанням для фіксації польових матеріалів розроблених нами спеціальних бланків-програм дослідження типових для гірничопромислових територій антропогенних геокомплексів (форма №1 - “Відвали”, форма №2 - “Карєри” і форма №3 - “Хвостосховища”). Проведені еколого-ландшафтознавчі дослідження в межах гірничопромислових територій Львівської області дозволили зясувати закономірності ландшафтної організації реґіону. На підставі польових досліджень, враховуючи попередні результати ландшафтознавчого вивчення Львівської області, нами доповнена ландшафтна карта та схема фізико-географічного районування області.
Вывод
Еколого-ландшафтознавчий аналіз гірничопромислових територій - ландшафтознавче дослідження екологічних проблем, що повязані з гірничодобувними розробками та направлене на їх вирішення. Воно ґрунтується на теоретико-методичних положеннях ландшафтознавства, екологічної географії, ландшафтної екології, геоекології і здійснюється за єдиною програмою і методикою.
2. Проведені еколого-ландшафтознавчі дослідження в межах гірничопромислових районів Львівської області дають підстави розглядати гірничодобувні обєкти (карєри, терикони, відвали, хвостосховища, відстійники) як особливий антропогенних геокомплексів - антропогенних фацій, урочищ і місцевостей.
3. Еколого-ландшафтознавчий аналіз гірничопромислових територій у методичному плані ґрунтується на використанні системи методів і методичних підходів - картографічного, ландшафтно-динамічного, ландшафтно-геохімічного, медико-географічного та інших. Особлива роль серед них належить картографічному методу, зокрема великомасштабному еколого-ландшафтознавчому картографуванню з використанням для фіксації польових матеріалів розроблених нами спеціальних бланків-програм дослідження типових для гірничопромислових територій антропогенних геокомплексів (форма №1 - “Відвали”, форма №2 - “Карєри” і форма №3 - “Хвостосховища”). Центральним питанням такого картографування є оцінка стану ландшафтних комплексів, ступеня їх антропогенної модифікованості, а також їх екологічних умов, яка можлива на основі розробки оціночних класифікацій і бальних шкал.
4. Проведені еколого-ландшафтознавчі дослідження в межах гірничопромислових територій Львівської області дозволили зясувати закономірності ландшафтної організації реґіону. На підставі польових досліджень, враховуючи попередні результати ландшафтознавчого вивчення Львівської області, нами доповнена ландшафтна карта та схема фізико-географічного районування області. При цьому виявлено 7 ландшафтних областей, 58 ландшафтів і 20 видів місцевостей. Складені карти поширення природно-антропогенних процесів та антропогенного забруднення ПТК.
5. На основі детальних еколого-ландшафтознавчих досліджень в межах Червоноградського, Яворівського і Дрогобицького гірничопромислових районів була зясована їх ландшафтна структура, актуальні екологічні проблеми, що виникли в районах розробки камяного вугілля, сірки, солей, нафти, газу і будівельних матеріалів. Встановлено, що особливу екологічну небезпеку для людини становлять антропогенні геокомплекси, що формуються на базі карєрів, відвалів, хвостосховищ тощо. Вони, сьогодні, є основними джерелами антропогенного забруднення навколишніх ПТК.
6. Ефективна рекультивація ГПТ можлива лише на основі врахування закономірностей їх ландшафтної організації, детального великомасштабного вивчення структури, динаміки і тенденцій розвитку антропогенних геокомплексів. Важливою умовою для такої рекультивації і створення культурних ландшафтних комплексів є ландшафтно-екологічне проектування. Під час проектування і експлуатації антропогенних геокомплексів необхідно проведення заходів, що сприяють швидкій стабілізації сучасних природно-антропогенних і фізико-географічних процесів, послаблення рівнів хімічного і радіоактивного забруднення, активізації процесів відновлення ґрунтового і рослинного покривів, таких як вивчення і врахування особливостей ландшафтної структури антропогенних місцевостей, їх ландшафтно-геохімічних і ландшафтно-геофізичних властивостей та проведення біологічної рекультивації.
Список литературы
1. Іванов Є.А. Еколого-ландшафтознавчі дослідження територій порушених гірничовидобувною промисловістю (на прикладі Яворівського ДГХП “Сірка”) // Географія і сучасність: Збірник наукових праць. - 1999. - Вип.1. - С. 94-100.
2. Іванов Є. Методика еколого-ландшафтознавчого картографування гірничовидобувних територій // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.104. Географія. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 207-213.
3. Іванов Є. Ландшафтно-географічне дослідження територій порушених вугільною промисловістю (на прикладі Червоноградського геолого-промислового району) // Географія і сучасність: Збірник наукових праць. - 2000. - Вип.3. - С. 101-106.
4. Іванов Є.А. Ландшафтно-геохімічна оцінка геокомплексів в умовах впливу гірничодобувної промисловості // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Матеріали VIII зїзду Українського географічного товариства. - К.: Обрій, 2001. - Т.4. - С. 35-40.
5. Іванов Є.А. Вплив гірничовидобувної промисловості на регіональні геокомплекси Львівської області // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 287-290.
6. Іванов Є. Оцінка стану хімічного і радіоактивного забруднення антропогенно-обумовлених геокомплексів // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Збірник наукових праць. - Вінниця, 1999. - С. 30-32.
7. Іванов Є.А. Антропогенно зумовлений геокомплекс як новий обєкт ландшафтних досліджень гірничовидобувних територій // Ландшафти і сучасність: Збірник наукових праць. - Вінниця: Гіпаніс, 2000. - С. 83-85.
8. Іванов Є.А. Еколого-ландшафтознавчий аналіз гірничовидобувних територій // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів і аспірантів - К.: ВЦ “Київський університет”, 2000. - С. 17-18.
9. Іванов Є.А. Еколого-ландшафтознавчі основи рекультивації гірничопромислових територій // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. - К., 2000. - С. 221-225.
10. Іванов Є. Ландшафтознавчо-географічний аналіз екологічної ситуації в районі Стебницького ДГХП “Полімінерал” // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Матеріали VIII зїзду Українського географічного товариства. - К.: Обрій, 2001. - Т.4. - С. 41-44.
11. Іванов Є.А. Еколого-ландшафтне обгрунтування можливості використання вуглевідходів ЦЗФ “Червоноградська” як альтернативного джерела енергії // Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: Матеріали І-ої науково-практичної конференції. - Львів, 2001. - С. 275-280.
12. Мельник А.В., Іванов Є.А. Еколого-ландшафтознавчі дослідження територій порушених вугільною промисловістю (на прикладі Червоноградського гірничопромислового району) // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Науково-технічний збірник. - 2000. - Вип.37. - С. 7-13.