Природні та соціальні передумови формування сталого землекористування. Методологічні основи організації території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі. Підходи до оцінки інвестиційної привабливості аграрного землекористування.
Аннотация к работе
Така організація території сільськогосподарських підприємств повязується з еколого-господарським станом земель і їх впорядкуванням. Разом з тим, багато аспектів раціоналізації землекористування, особливо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових земельних відносин та оцінки ефективності формування землекористування, залишаються невирішеними як в методичному, так і практичному відношеннях. Дисертаційна робота виконувалась у складі програми наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Навчально-наукового інституту (ННІ) земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету відповідно до завдань НДР “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (державний реєстраційний № 0104U003801), у рамках якої автором розвинуто теоретичні засади сталого землекористування, землеустрою території сільськогосподарських підприємств, та НДР “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (державний реєстраційний № 0103U008807), у якій здобувачем поглиблено наукові основи еколого-ландшафтного методу землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. розробити методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин; Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних засад і практичних способів удосконалення еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, а саме: вперше: - обґрунтовано теоретичні основи ландшафтної типізації землекористування, які передбачають розподіл земельного фонду, виходячи з екологічних та економічних факторів для інформаційного забезпечення землевпорядного проектування на різних рівнях прийняття відповідних рішень;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” - здобувачем розглянуто природні та соціальні передумови формування сталого землекористування на ринкових засадах, удосконалено критерії еколого-економічна класифікація придатності орних земель для вирощування сільськогосподарських культур, поглиблено методологічні підходи до землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі. Відзначено, що використання земельних ресурсів у сільському господарстві має бути узгоджене з господарською придатністю території, забезпечувати високу ефективність виробничої діяльності, враховувати властивості й особливості землі та ландшафту, сприяти охороні й відтворенню продуктивних та інших корисних властивостей землі, але в ході земельної реформи землевпорядкування відбувалося спонтанно у звязку з прискореними темпами реорганізації сільгосппідприємств. Перший враховує ландшафтну диференціацію території з виділенням еколого-ландшафтних зон (типи, підтипи, види) і припускає устрій території за визначеними частинами агроландшафту (місцевості, урочища, підурочища, фації), а другий передбачає вивчення агроекологічних особливостей території (агроекологічні фактори та режими) щодо окремих видів або груп сільськогосподарських культур і виділення агроекологічно однотипних територій (типи, класів, комплекси, види) як базису для конструювання агроценозів, тобто для здійснення землеустрою. Розкрито підходи до формування інвестиційно-привабливих типів землекористування як наукового обґрунтування створення (реконструкції) стійкого і високопродуктивного сільськогосподарського землекористування, визначення придатності земель для ведення розширеного виробництва найдохіднішої сільськогосподарських продукції із забезпеченням збереження врівноваженого стану в природному середовищі. Оскільки еколого-ландшафтний метод землевпорядкування передбачає поєднання ландшафтної типізації земель з еколого-економічною класифікацією їхньої придатності, на території Грушівської сільської ради була проведена еколого-економічна класифікація придатності орних земель: І клас - 840,2 га, ІІ клас - 404,5, ІІ клас - 115,0, IV клас - 318,1, V клас - 643,6 га.У дисертації на основі аналізу впливу природноекономічних і соціально-історичних чинників на стале сільськогосподарське землекористування поглиблено теоретичні засади організації території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі та удосконалено методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин. Обґрунтовано, що на основі синтезованого методу, який враховує вимоги адаптивно-ландшафтних систем землеробства, агроекологічного підходу, а також спеціальних землевпорядних норм і правил, при проектуванні можна одночасно гармонізувати питання економіки, організації й технології виробництва, устрою території відповідно до місцевих природних умов із продуктивними та територіальними властивостями землі, її агроекологічним потенціалом. Доведено, що еколого-ландшафтний підхід слід застосовувати при розробці проектів формування нових та упорядкування існую