Вивчення проблеми формування високопродуктивних та біологічно стійких лісових насаджень на землях, які тривалий час перебували у сільськогосподарському використанні. Дослідження впливу ґрунтових умов земель на ріст і розвиток лісових культур і насаджень.
Аннотация к работе
Лісові насадження на цих землях захищають ґрунти від вивітрювання, поліпшують гідрологічні та мікрокліматичні умови і тим самим сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на прилеглих угіддях. Однак землі цього регіону, які тривалий час перебували в сільськогосподарському використанні, характеризуються певними особливостями, що безпосередньо впливають на ріст і розвиток лісових насаджень. Таким чином, існує необхідність у проведенні більш детальних і поглиблених досліджень стосовно встановлення оптимальних способів створення та умов вирощування біологічно стійких і високопродуктивних лісових насаджень на землях, які вилучені з сільськогосподарського користування. Дисертаційна робота безпосередньо повязана з державною темою „Розробити теоретичні та технологічні основи системи лісорозведення і лісовідновлення в Україні на принципах екологічно орієнтованого лісівництва” (номер державної реєстрації 0104U003858), до виконання якої дисертант залучався як співавтор підрозділів, а також узгоджується з розпорядженням Президента України від 17.02.1996 року №34/96-рп проект „Національної програми охорони земель до 2010 року”? з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №189 „Про першочергові заходи щодо створення захисних лісових насаджень на неугіддях та в басейнах річок” та Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 158 Про затвердження Державної програми „Ліси України на 2002-2015 роки”. Основними завданнями дисертаційної роботи було визначено: - дослідити ґрунтові умови староорних земель та вивчити їх вплив на ріст і розвиток лісових насаджень?Ґрунтові умови цих земель суттєво відрізняються від лісових ґрунтів (Погребняк П.С., 1951, 1956; Ониськів М.І., 2004), що впливає на ріст і розвиток підземної частини (кореневої системи) деревних порід (Калінін М.І., 1973, 1975, 1983, 1991; Колєсніков В.А., 1972). Це повязано з необхідністю детальніших досліджень у насадженнях такого віку, оскільки на староорних землях вони зазнають дегресії щодо росту та розвитку. Встановлено, що для ґрунтів піщаного механічного складу, характерний незначний вміст гумусу в орному шарі (0,61%), а також порівняно низькі запаси поживних речовин: азоту - 5,70, фосфору - 6,90 та калію - 7,00 мг·(100 г ґрунту)-1. Вони містять дещо більший запас гумусу (0,79-1,10%), однак вміст рухомих форм коливається і складає для фосфору (5,27-7,80 мг·(100 г ґрунту)-1) і калію (4,80-5,70 мг·(100 г ґрунту)-1). У результаті дослідження ґрунтових умов було встановлено, що в метровому шарі ґрунту у лісових культурах, які створені із застосуванням глибокого розпушування ґрунту, щільність його горизонтів відрізняється від суміжних незаліснених угідь.Староорні землі Чернігівського Полісся характеризуються низькою родючістю внаслідок довготривалого сільськогосподарського використання, наявністю ущільнення у ґрунтовому профілі, яке негативно впливає на водний та повітряний режими цих ґрунтів і цим самим на ріст і розвиток головних лісоутворювальних деревних порід, знижуючи стійкість проти шкідників і збудників хвороб та продуктивність лісових насаджень. Під час застосування суцільного або смугового передпосадкового обробітку ґрунту з глибоким безвідвальним розпушуванням, лісові культури виявляють кращу приживлюваність в молодому віці та вищі таксаційні показники, порівняно з обробітком ґрунту борознами. Така густота забезпечує прискорене змикання культур у міжряддях, знижує забуряненість та зменшує кількість доглядів за культурами. З підвищенням початкової густоти лісових культур збільшується висота очищення стовбурів дерев від гілок, проте зменшується середній діаметр насадження і протяжність крони. В таких лісових насадженнях панівними найчастіше є береза повисла та сосна звичайна.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Староорні землі Чернігівського Полісся характеризуються низькою родючістю внаслідок довготривалого сільськогосподарського використання, наявністю ущільнення у ґрунтовому профілі, яке негативно впливає на водний та повітряний режими цих ґрунтів і цим самим на ріст і розвиток головних лісоутворювальних деревних порід, знижуючи стійкість проти шкідників і збудників хвороб та продуктивність лісових насаджень.
3. Під час застосування суцільного або смугового передпосадкового обробітку ґрунту з глибоким безвідвальним розпушуванням, лісові культури виявляють кращу приживлюваність в молодому віці та вищі таксаційні показники, порівняно з обробітком ґрунту борознами.
4. Оптимальною початковою густотою лісових культур є 10-13 тис. шт.·га-1. Така густота забезпечує прискорене змикання культур у міжряддях, знижує забуряненість та зменшує кількість доглядів за культурами. З підвищенням початкової густоти лісових культур збільшується висота очищення стовбурів дерев від гілок, проте зменшується середній діаметр насадження і протяжність крони.
5. В умовах Чернігівського Полісся доцільно створювати мішані сосново-березові насадження. У соснових культурах, де домішка берези становить 10-20%, продуктивність насаджень на 10-35% більша, ніж чистих соснових. Домішка берези активізує розкладання лісової підстилки та сприяє накопиченню поживних речовин у ґрунті.
6. Староорні землі Полісся інтенсивно заліснюються природним насіннєвим шляхом на ділянках, які прилягають до стіни лісу. В таких лісових насадженнях панівними найчастіше є береза повисла та сосна звичайна. В березових молодняках переважають дерева віком 4-7 років та висотою 5-6 м, у сосняках - 8-15 років і 3-4 м. Ці деревостани характеризуються нерівномірною зімкнутістю крон та різним віком дерев, стовбури дерев, особливо головних порід, недостатньо очищені від гілок, наслідком чого є зменшення виходу цінних сортиментів.
7. Природне поновлення лісостанів ефективне у лісівничо-екологічному та економічному відношеннях. Воно знижує витрати на заліснення у кілька разів. Тому там, де це оправдано, потрібно застосовувати заходи зі сприяння природному поновленню, створюючи умови для масового засівання території насінням головних деревних порід, забезпечення їх нормального росту та розвитку. Природне поновлення слід використовувати певною мірою і під час створення часткових лісових культур, поєднуючи їх з наявним самосівом цінних деревних порід.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Найприйнятнішим способом обробітку ґрунту на землях, що виведені з сільськогосподарського використання, є суцільна оранка плугами загального призначення. Для формування деревами глибинної кореневої системи рекомендується поліпшувати ґрунтові умови староорних земель шляхом глибокого розпушування ущільнених горизонтів ґрунтообробними механізмами РН-60, РН-80 або їхніми аналогами.
Оскільки під час обробітку ґрунту на староорних землях у свіжих суборових лісорослинних умовах за нарізання плужних борозен плугом ПКЛ-70 садивний матеріал потрапляє у збіднений на елементи мінерального живлення субстрат, а травяна рослинність у міжряддях лісових культур не знищується, цей спосіб найменшою мірою придатний для застосування.
2. Під час створення лісових культур на староорних землях, садивні місця оптимально розміщувати через 1,5-2,0 м у міжряддях та 0,5 м у рядах.
3. Змішувати деревні породи доцільно за схемою 5-7 рядів сосни звичайної та 1-2 ряди берези повислої. За такої схеми змішування березовий опад вкриває всі соснові ряди і конкуренція між цими деревними породами знижується.
4. На землях, де існує реальна загроза пошкодження сосни кореневою губкою, частка участі в насадженні берези повинна бути більша, навіть до співвідношення 1:1. У разі відставання в рості та випаданні сосни зі складу лісостану таке змішування дозволить сформувати чисте березове насадження і тим самим суттєво ослабити негативні наслідки хвороби.
5. У сформованих на староорних землях природнім шляхом молодняках з переважанням другорядних порід доцільно здійснювати реконструкцію коридорним способом, вводячи в насадження господарськоцінні деревні породи та систематично проводячи рубки догляду за лісом у міжкоридорному просторі.
Список литературы
1. Білоус М. М. Вплив родючості староорних земель Чернігівського Полісся на ріст соснових молодняків / М. М. Білоус // Аграрна наука і освіта. ? 2006. ? №3-4. ? С. 114-118.
2. Білоус М. М. Природне поновлення лісових насаджень на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях Чернігівського Полісся / М. М. Білоус // Наукові доповіді НАУ. ? №3. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2006-2/06bmmocp.pdf
3. Білоус М. М. Особливості формування кореневої системи деревних порід на староорних землях Чернігівського Полісся / М. М. Білоус // Аграрна наука і освіта. ? 2006. ? №5-6. ? С. 105-108.
4. Білоус М. М. Вплив різних способів обробітку ґрунту на ріст лісових культур, створених на староорних землях Чернігівського Полісся / М. М. Білоус // Аграрна наука і освіта. ? 2007. ? №1-2. ? С. 68-71.
5. Білоус М. М. Створення лісових насаджень на землях непридатних для сільськогосподарського використання / М. М. Білоус // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 60-а ювіл. студент. наук.-вироб. конф., 11-12 квітня 2006 р.: тези доп. ? К., 2006. ? С. 66-67.