Басейнові системи: еколого-геоморфологічний моніторинг, схеми реалізації для верхньої частини сточища Дністра. Розвиток сучасних геоморфологічних процесів. Роль природних, антропогенних чинників в активізації геоморфогенезу, його геоекологічні наслідки.
Аннотация к работе
Тому визначити основні причини змін еколого-геоморфологічного стану басейнової системи і кількісно оцінити їх масштаби можливо лише при наявності даних моніторингу геоморфологічних, кліматичних, геоботанічних, педологічних, гідрохімічних та ландшафтних параметрів у басейнових системах. Інтенсивне антропогенне навантаження на довкілля і геоморфологічні умови призвели до порушення природної рівноваги в басейнових системах. Мета роботи - обґрунтувати теоретичні засади ЕГМ басейнових систем та схеми його реалізації для верхньої частини сточища Дністра, визначити інтенсивність і тенденції розвитку сучасних геоморфологічних процесів у цьому регіоні, оцінити роль природних та антропогенних чинників в активізації геоморфогенезу та виявити його геоекологічні наслідки. 5) для басейнових систем третього та четвертого порядків в межах верхньої частини сточища Дністра визначено їх еколого-геоморфологічний тип, розроблена схема ЕГМ кожного з них, обґрунтовано використання результатів моніторингових досліджень для вирішення еколого-геоморфологічних проблем басейну. Автором обґрунтовано науково-методичні засади ЕГМ басейнових систем верхнього Дністра; проведено польові напівстаціонарні спостереження за розвитком екзогенних геоморфологічних процесів в межах модельних басейнових систем; здійснено аналіз системи діючого моніторингу процесів і чинників функціонування басейнових систем за період 1947-2006 років; розраховані показники інтенсивності денудації басейнових систем за багаторічний період, виявлені тенденції їх змін під впливом природних та антропогенних чинників; оцінено вплив лісогосподарської діяльності та експлуатації руслових карєрів на розвиток та активізацію екзогенних процесів в межах басейнових систем Яблунька та Красний.Суть ЕГМ полягає у створенні системи спостережень, збору, накопичення, опрацювання, зберігання, аналізу і передачі інформації про форми рельєфу, поширення та розвиток рельєфоутворювальних процесів, природні та антропогенні чинники функціонування басейнових систем і розповсюдження рельєфоутворювальних процесів з метою кількісної оцінки напруження морфодинамічної ситуації, визначення ступеня стійкості форм рельєфу, виявлення тенденцій їх розвитку, прогнозування поведінки та обґрунтування схем управління функціонуванням басейнових систем, забезпечення оптимальних екологічних умов для проживання людини, природокористування та покращання еколого-геоморфологічної ситуації. Основними завданнями ЕГМ мають бути: 1) збір та узагальнення кількісної та якісної інформації про морфологічні комплекси та обєкти в межах басейнових систем; 2) вивчення інтенсивності, спрямованості розвитку та різноманітності прояву сучасних рельєфоутворювальних процесів, оцінка їхнього впливу на умови життя людини і біоти, а також на господарські обєкти; 3) проведення стаціонарних та напівстаціонарних спостережень за кліматичними, гідрологічними, гідробіологічними параметрами в межах басейнових систем, а також за лісогосподарською та сільськогосподарською діяльністю з метою оцінки ролі природних та антропогенних чинників у процесах рельєфоутворення; 4) вивчення природних та антропогенних змін в рельєфі і рельєфоутворювальних процесах, визначення ролі природних, антропогенних, природно-антропогенних, екзогенних та ендогенних чинників у розвитку цих змін; 5) створення бази даних про еколого-геоморфологічний стан басейнових систем з використанням геоінформаційних технологій; 6) використання моніторингової інформації для прогнозування еколого-геоморфологічних змін у басейнових системах при альтернативних схемах освоєння рельєфу та природних ресурсів. У другому розділі “Аналіз умов і чинників формування еколого-геоморфологічної ситуації у басейнових системах верхнього Дністра” нами проаналізовано сучасний стан басейнових систем, особливості геологічної та геоморфологічної будови, розвиток рельєфоутворювальних процесів, структурна організація басейнових систем (за класифікаційною схемою Страллера-Філософова). Суботіна НАН України, тут виділяють три геодинамічні райони: 1) території, що зазнають стійких піднять зі швидкостями 2… 5 мм/рік (Карпатська частина); 2) території стійких помірних і слабких піднять зі швидкостями до 2 мм/рік (Передкарпаття і Поділля); 3) території знакозмінних рухів земної кори зі швидкостями ±2 мм/рік (Поділля); Найменшими обсягами забору води характеризуються басейни, де вода використовується лише для потреб дрібних сільськогосподарських підприємств та присадибних господарств; 4) гірничо-видобувна діяльність: найбільша кількість родовищ у верхній частині басейну Дністра припадає на природний газ (28), нафту (14), каменю природного (8), вапняки та піщано-гравійні суміші (відповідно 8 та 12 родовищ); 5) меліорація: майже 90% площі угідь в межах басейнів річок Куна, Козюшинка, Колодниця, Ставчанка, Черниця, Вівня, а також в долині Дністра між населеними пунктами Гординя та Розвадів осушено.У структурі ЕГМ вперше виділено чотири основні види: 1) моніторинг чинників рельєфоутворення та господарювання; 2) монітор