Розробка та вдосконалення теоретико-методичних основ аналізу екологічного стану поселенських ландшафтів (ПЛ) Чернівецької області, виявлення їх структури, геохімічних особливостей та їх оцінка з точки зору сприятливості для життєдіяльності людини.
Аннотация к работе
Чернівецька область відрізняється високим ступенем різноманітності природних і поселенських ландшафтів, еколого-геохімічних і медико-географічних якостей середовища життєдіяльності людини. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання: - проаналізувати стан вивчення поселенських ландшафтів, їх еколого-геохімічних особливостей і проблем; Обєкт дослідження - поселенські ландшафти (системи населених пунктів) Чернівецької області, а предмет дослідження - методика еколого-геохімічного оцінювання поселенських ландшафтів; ландшафтно-функціональна і ландшафтно-геохімічна структура ПЛ, їх сучасні еколого-геохімічні стани, що формуються в результаті сукупної дії природних і антропогенних чинників; деякі напрямки впливу екостанів на здоровя людей. В роботі використано матеріали польових досліджень автора (1992-1998рр.) і результати хімічних аналізів відібраних зразків природних компонентів (більше 1000 проб), фондові матеріали кафедри фізичної географії і раціонального природокористування, ландшафтно-геохімічної лабораторії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (1990-1998рр.), НВО “Укргеологія”, УКРНДІПР “Укрземпроект”, управління екології та природних ресурсів Чернівецької області та обласної санітарно-епідеміологічної станції (1988-1998рр.); тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативні документи. Наукова новизна одержаних результатів: Розвинуто теоретико-методичні положення аналізу та оцінки еколого-геохімічних особливостей поселенських ландшафтів; обгрунтовано основні підходи до вивчення цих геосистем;Населені пункти, які відносяться до класу поселенських антропогенних ландшафтів, розглядаються нами як ландшафтно-техногенна система. Для цілей вивчення екології морфологічні одиниці ландшафту можуть обєднуватись у різні територіальні структури залежно від того, який підхід приймається за основний. Субстаційно-міграційний підхід аналізу використовується як головний у визначенні екологічного стану ПЛ, при розрахунках показників міграції, концентрації та депонування речовин. При реалізації даного підходу враховується залежність екогеохімічної ситуації в ландшафтному комплексі від його місцезнаходження в автономно-підлеглому ряду, тобто по відношенню до типу і умов міграції, а також по відношенню до джерел забруднення і геохімічних барєрів (джерельно-барєрний катенарний ряд). Оцінково-екологічний підхід дозволяє провести оцінку ступеня порушеності середовищевідтворювальних потенціалів і функцій ландшафтних комплексів, відповідності їх умов (як середовища життєдіяльності людини) екологічним стандартам якості довкілля.Поселенські ландшафти Чернівецької області відрізняються більш складною ландшафтно-функціональною структурою, меншим рівнем їх стійкості, більшим динамізмом і активністю геохімічних процесів і, як правило, менш сприятливим для життєдіяльності людини екосередовищем. Ці комплекси досить чітко відображають екологічні властивості і ступінь антропогенної перетвореності ПТК, в їх межах вивчається характер сформованих техногенних аномалій (геоекотопів) і можливості їх трансформації. Господарська діяльність людини корінним чином змінила природно-геохімічні умови та екологічний стан поселенських ландшафтів. В міських ландшафтах області сформувались контрастні геохімічні поля з максимальними значеннями коефіцієнтів концентрації Pb, Zn, Cu - в ґрунтах; сульфату, двоокису азоту, аміаку - в ґрунтових водах. Радіальна та латеральна диференціація хімічних елементів у ландшафтах свідчить про рухомість міді, цинку, свинцю та ін.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Поселенські ландшафти Чернівецької області відрізняються більш складною ландшафтно-функціональною структурою, меншим рівнем їх стійкості, більшим динамізмом і активністю геохімічних процесів і, як правило, менш сприятливим для життєдіяльності людини екосередовищем.
2. Еколого-геохімічний аналіз і оцінка поселенських ландшафтів базується на таких основних підходах: геосистемний; структурно-функціональний; субстаційно-міграційний; оцінково-екологічний.
3. Еколого-геохімічні властивості ПЛ значною мірою визначаються їх ландшафтними особливостями. Тому дослідження поселенських геосистем необхідно проводити на ландшафтній основі (карти ландшафтно-функціональних комплексів). Основними одиницями великомасштабного картографування є ландшафтно-функціональна місцевість і урочище. Ці комплекси досить чітко відображають екологічні властивості і ступінь антропогенної перетвореності ПТК, в їх межах вивчається характер сформованих техногенних аномалій (геоекотопів) і можливості їх трансформації.
Проведений аналіз дозволив виділити в межах Чернівецької області 40 категорій поселенських ландшафтів за їх геохімічними особливостями. Дана типологія проведена вперше і доповнює ряд “типологічних ліній” поселенських геосистем. Вона показала, що еколого-геохімічні особливості ПЛ в значній мірі залежать від характеру поєднання (спряження) та різноманіття ЛГС. Вказана різноманітність виявилась більш складною в каскадних лісолучних ЛГС (наприклад, м. Сторожинець). Тут, поряд з іншими, особливу роль відіграє супераквальний режим, що сприяє більшій міграційній здатності хімічних елементів і стійкості цих ЛГС до забруднення.
4. Господарська діяльність людини корінним чином змінила природно-геохімічні умови та екологічний стан поселенських ландшафтів. В міських ландшафтах області сформувались контрастні геохімічні поля з максимальними значеннями коефіцієнтів концентрації Pb, Zn, Cu - в ґрунтах; сульфату, двоокису азоту, аміаку - в ґрунтових водах. Елементарні ЛГС Н-Са і Са-Fe класів трансформувались у Са-клас техногенних ландшафтів. Показники жорсткості грунтових вод ПЛ лісостепової зони часто перевищують гранично допустимі норми (м.Хотин, Заставна, смт. Кельменці). Радіальна та латеральна диференціація хімічних елементів у ландшафтах свідчить про рухомість міді, цинку, свинцю та ін. На геохімічних барєрах - біогенному, техногенному, сорбційному - відбувається акумуляція ряду елементів (Pb, Zn, Cu, V та ін.).
5. Оцінка геохімічного навантаження в поселенських ландшафтах здійснена за допомогою сумарного та інтенсивного показників забруднення. Серед малих міст області значним геохімічним навантаженням відзначаються Хотин і Сторожинець (ZC - 10-20). Це свідчить про досить інтенсивний техногенно-геохімічний тиск, що повязаний із більш значною концентрацією промислових підприємств і автотранспортних засобів.
6. При визначені критеріїв оцінки ступеня гостроти екологічної ситуації території головним є принцип пріоритетності показників захворюваності та інтегральних показників екологічної небезпеки в ландшафті. Спостерігається чітка просторова кореляційна залежність показників смертності населення від онкозахворювань і гостроти ступеня екологічної ситуації в ПЛ (особливо в Дністровсько-Репуженському, Рингачському, Кельменецькому ПГР).
7. Еколого-геохімічний аналіз дав можливість оцінити, в цілому, стан поселенських ландшафтів регіону, як помірно-сприятливий і задовільний (часті випадки з погіршеним і напруженим екостаном).
Одним із найважливіших завдань подальшого дослідження поселенських ландшафтів є розробка моделі системи контролю забруднення території, методів регламентування, регулювання їх використання, способів підвищення стійкості до техногенних навантажень, оптимізації їх екостанів і управління ними. Необхідна також розробка таких засобів контролю довкілля, які максимально точно дозволили б локалізували і ліквідувати несприятливі ситуації. Це дозволить істотно понизити рівень захворюваності населення, нормалізувати демографічну ситуацію в регіонах.
Список литературы
1. Техногенные геохимические аномалии таллия, бора, свинца и возникновение специфического заболевания детей г.Черновцы //Микроэлементозы человека: Матер. Всесоюз. симпозиума. - М.,1989. - С. 82-84 (співавтор Гуцуляк В.М.).
2. Техногенное загрязнение ландшафтов г.Черновцы //Направления становления и развития соц.хоз.механизма в условиях экономической самостоятельности региона:Тез.докл. - Черновцы, 1990. - С.212-216. (співавтор Гуцуляк В.М.)
3. Еколого-геохімічні дослідження території м.Чернівці //Сучасні геогр.пробл. Укр. РСР:Тез. допов. Респ. конф.-Київ,1990. - С.160-161. (співавтор Гуцуляк В.М.)
4. Геоекологічна оцінка рекреаційних ландшафтів // Навколишнє середовище і здоровя. Тез. доп. Міжнар. наук. конф. - Чернівці, 1993. - С. 32-33.
6. “Чернівецька хімічна хвороба” та еколого-геохімічний фон. // Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. Збірка наукових праць. Київ, Видавництво “Манускрипт”, 1996.-С.205-206. (співавтор Гуцуляк В.М.)
7. Геохімія міських ландшафтів (методологія дослідження, приклад вивчення великого міста) // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторічча: Збірник наукових праць. - К.,1999. - С.83-85. (співавтор Гуцуляк В.М.)
8. Еколого-геохімічні особливості сільських геосистем Чернівецької області // Міжнародна наукова конференція “Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці”. Тернопіль, 6-7 жовтня 1999р. Матеріали конф. - Тернопіль, в-во Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, 1999.- (152с) С.77.
10. Типологія поселенських геосистем за ландшафтно-геохімічними особливостями (на прикладі Чернівецької області) // Наук. вісник Черн. ун-ту. Вип. 80: Географія. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 50-55.
11. Еколого-геохімічні особливості поселенських геосистем Чернівецької області // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 144-146.
12. Методологічний аспект аналізу екологічного стану території // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 23-24. (співавтор Гуцуляк В.М.)
13. Ландшафтно-геохімічні дослідження малих міст Чернівецької області (на прикладі смт. Кельменці) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 120: Географія. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 65-71.