Оцінка техногенного впливу на екологічний стан довкілля та геоекологічну структуру Дністровського каньйону як регіонального коридора національної екологічної мережі України, майбутнього національного природного парку та рекреаційно-туристичної території.
Аннотация к работе
Розширення мережі природоохоронних територій, збереження нетрансформованих техногенним впливом ландшафтів, створення єдиної національної екологічної мережі України, яка б змикалась з аналогічною системою зарубіжної Європи - одна із найважливіших задач природоохоронної науки і практики. Дністровський каньйон із суміжними територіями - це унікальний природний обєкт з численними геологічними, ботанічними, геоморфологічними, гідрологічними памятниками, це екологічний коридор, що обєднує геосистеми західних областей України та Східної Європи, це популярний рекреаційно-туристичний обєкт, який зазнає певного техногенного впливу. Обраний напрям досліджень тісно повязаний з тематикою наукових розробок кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу: темою Ф-7, що виконувалась на замовлення Державного фонду фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України «Визначення ареалів забруднення ґрунтів, поверхневих та ґрунтових вод, атмосферного повітря і рослинності у басейні Верхнього Дністра та заходи по захисту ландшафтів від забруднення і деградації» (2001-2005 рр.) (№ державної реєстрації 0102U004015), темами ГМ-8 «Географічна інформаційна система (ГІС) екологічного моніторингу та екологічної безпеки Галицького району» (2003-2005 рр.) (0104U002082) та ГМ-10 «Створення геоінформаційної системи Тисменицького району» (2004-2006 рр.) (0104U005949), що виконувались на замовлення районних державних адміністрацій за рахунок бюджетних коштів Івано-Франківського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, держбюджетної кафедральної теми «Природнича основа екологічного моніторингу Івано-Франківської області (2003-2007 рр.)» та міжнародного проекту ЮНЕСКО «Дністер», у яких дисертант брав безпосередню участь. Мета і завдання дослідження: оцінити техногенний вплив на екологічний стан довкілля Дністровського каньйону як регіонального коридора національної екологічної мережі України, майбутнього національного природного парку та рекреаційно-туристичного використання території. Наукові розробки реалізовано в навчальному процесі на інженерно-екологічному факультеті Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу при викладанні курсів «Основи екології» для туристів, «Основи загальної екології», «Глобальні екологічні проблеми», «Вступ до фаху» та «Організація і методика науково-дослідної роботи» для екологів.Наукові дослідження Дністровського каньйону розпочались у XVII ст. Ми виділили пять етапів його вивчення: 1) початковий, що відноситься до гетьманської доби (XVII ст.-1772р.); 2) австро-угорський (1772-1918 рр.); 3) польський (1918-1939 рр.); 4) радянський (1939-1991 рр.) і 5) сучасний або український, що розпочався після здобуття Україною самостійності. Не дивлячись на велику кількість виконаних досліджень, вони мали лише локальний характер і не торкались техногенного впливу та трансформації ландшафтів. Цілісної характеристики екологічного стану каньйону поки що не має. Із аналізу існуючих в світі і Україні методів екологічних оцінок - еколого-геологічного (Г.І.Готиняна у комплексі з геофізичними даними дозволило виявити розломну тектоніку кристалічного фундамента, яка проявляється у плитних структурах платформи і у поверхневій мегатріщинуватості, використаній сучасною річковою мережею. Методами ДЗЗ виявлені також зони активних брахіантиклінальних структур у платформовому чохлі, які на поверхні проявляються зонами ерозії грунтів. екологія дністровський каньйон техногенний Ураженість геологічного середовища карстовими процесами ми оцінили як відношення площі та обєму карстових порожнин відповідно до площі і обєму закарстованого геологічного середовища (ГС): (1) та (2), де і - частка в % площі і обєму закарстованого геологічного середовища, Skapct - площа печер, Vkapct - обєм печер, SГС - площа ГС, де розповсюджені карстові процеси, VГС - обєм ГС. Оцінку ми виконали шляхом відбору проб ґрунтів, а їх аналіз дозволив побудувати бази даних забруднення ґрунтів (табл. 2), виконати розрахунки фонового (природного) та аномальних вмістів розрахунковими та графічними методами, а на основі цього побудувати 8 поелементних еколого-геохімічних карт вмісту того чи іншого елементу в ґрунтах (рис.Підводячи підсумки виконаних еколого-геохімічних досліджень, підкреслимо, що, не дивлячись на велику кількість попередніх робіт, які були фрагментарними і неузгодженими між собою, цілісної геоекологічної характеристики з визначенням техногенного впливу, для території Дністровського каньйону - майбутнього національного природного парку і транзитного, міжрегіонального екологічного коридора - не було. Дістали подальший розвиток розрахункові та графічні методи оцінки геохімічних показників: коефіцієнтів концентрації, сумарних показників забруднення, фонових та аномальних вмістів, ізоконцентрат забруднюючих речовин та їх компютерно-картографічного моделювання з використанням новітніх ГІС-технологій. Вперше на основі кореляційного аналізу визначені парагенетичні звязки мі