Аналіз селекційної цінності сортів пшениці ярої вітчизняних і зарубіжних сортів різного еколого-географічного походження. Методи додаткової обробки насіння ярої пшениці, її вплив на мінливість ознак рослини. Термічний мутагенез і гібридизація сортів.
Аннотация к работе
Пшениця - одна із найбільш цінних зернових культур, зерном якої харчується понад 35% людства планети. Нові сорти пшениці озимої, поряд зі стійкістю до дії низьких температур, повинні мати вищу адаптивну здатність, стійкість до біотичних і абіотичних чинників середовища, поєднувати в одному генотипі високу врожайність і якість зерна зі стійкістю проти ураження фітопатогенами, вилягання тощо. Це потребує детальної оцінки колекційних зразків пшениці ярої як за окремими, так і за комплексом ознак та властивостей: продуктивністю, стійкістю проти хвороб і вилягання, якістю зерна тощо. Ремесла УААН з 1999 по 2007 рр. згідно НТП „Зернові і олійні культури”, завдання 01.01.15 „Створити і передати на ДСВ сорт озимої пшениці з урожайністю 75-80 ц/га, стійкий до несприятливих умов вирощування, грибних захворювань, з високими показниками якості зерна” (№ держреєстрації 0101U007693); з 2006 р. згідно НТП „Зернові культури”, завдання 15 „Теоретично обґрунтувати та розробити науково-методичні підходи створення екологічно пластичного сорту озимої мякої пшениці на основі використання штучного комплексного інфекційного фону патогенів та мутагенезу” (№ держреєстрації 0108U000778). Мета досліджень полягала у визначенні особливостей мінливості кількісних та якісних ознак кращих сортозразків пшениці ярої різного еколого-географічного походження під впливом термічного та хімічного мутагенезу для створення нового вихідного матеріалу та сортів пшениці озимої з комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Лісостепу України.Аналізуючи інформацію в огляді наукової літератури можна узагальнити, що працями вітчизняних і зарубіжних дослідників встановлена доцільність використання дії термічного мутагенного фактора (низьких температур) на насіння та рослини сортозразків пшениці ярої мякої різного еколого-географічного походження з метою створення вихідного матеріалу і сортів пшениці з озимим типом розвитку. Цей метод дозволяє отримувати рослини озимої пшениці з широким спектром варіювання господарсько-цінних ознак, що відкриває можливість створення нових конкурентоспроможних сортів озимої мякої пшениці.За вологозабезпеченістю та температурному режиму роки 1999-2000, 2005-2007 були посушливими та жаркими, 2001, 2002, 2004 - зволоженими та 2003 був жорстоким за умовами перезимівлі, що призвело майже до повної загибелі посівів пшениці озимої. Таке різноманіття умов сприяло комплексній оцінці вихідного і селекційного матеріалу, підвищувало ефективність його добору за комплексом господарсько-цінних ознак і біологічних властивостей. Для створення нового вихідного матеріалу і сортів застосовували: термічні і хімічні мутагенні фактори; гібридизацію; індивідуальний та масовий добори кращих за комплексом ознак рослин, колосів та сімей із мутантних популяцій сортозразків пшениці ярої різного походження, перспективних сортів і номерів, отриманих в результаті селекції. Щороку обсяги робіт в селекційному процесі визначалися наявністю ярих сортозразків пшениці, ступенем вивчення і метою та складали 1400-2500 номерів, 5-10 тис. доборів по колосу і рослині та 200-250 ліній.Мінливість господарсько-цінних ознак у сортозразків пшениці ярої в залежності від еколого-географічного походження вивчали за показниками: терміну періоду стиглості, стійкості рослин проти основних хвороб та вилягання, продуктивності колоса і сортозразка та їх комплексу. Серед сортів європейського і американського походження більша частина (76,9 та 62,7%) відносилась до середньостиглих і тільки серед сортів афро-азійського походження більшість були ранньостиглими (53,3%). Більш пряму залежність стійкості до вилягання від довжини стебла ми виявили тільки у групі напівкарликів, де абсолютна більшість зразків мали стійкість 7-9 балів. Встановлено, що стійкість рослин до вилягання більше залежала від міцності й товщини соломини другого надземного міжвузля порівняно з довжиною стебла. Сортозразків з високим значенням ознаки кількості зерен у колосі було більше серед європейських сортів - близько 50%: Елегія миронівська, Рання 93 (Україна); Quattro, Devon (Німеччина); Filou (Франція) тощо.Це можна пояснити тим, що на ділянках посіви рослин (М1) через меншу польову схожість були зрідженими, відповідно забезпечувало їм кращі умови для росту і розвитку. Насіння сортозразків пшениці ярої, зібране з рослин після попередньої яровизації насіння і весняної сівби, перед осіннім посівом ділили на 4 частини. Перед припиненням осінньої вегетації і входженням у зиму, стан рослин на ділянках різнився за кущенням і ростом. На рослини М2 суттєво впливали умови осені і перезимівлі: в роки з великою кількістю ясних сонячних осінніх днів у рослин краще проходило загартування, підвищувалася стійкість до несприятливих температур, у суворі зими загибель рослин була значно більшою, особливо на посівах ранніх строків. Результати спостережень за проходженням фенофаз рослинам М3-М4 показали, що у більшості сортозразків рослини набули озимість.Добір рослин М4 і ліній на стійкість до вилягання, вели за ознаками: висотою