Особливості мутагенезу в соматичних клітинах вагiтних, мешканок забруднених регіонів. Демографічна ситуація, репродукційне здоров’я жінок і несприятливі наслідки вагітності в забруднених районах Львівщини. Морфологічний та гістохімічний аналіз плацент.
Аннотация к работе
Оцінка рівня і темпів мутагенезу полягає у створенні експериментальних тест-систем для виявлення мутагенних чинників середовища і проведенні генетичного моніторингу, який дає можливість отримати уяву про динаміку мутаційного процесу в популяції (Гаврилюк Ю. Й., Гнатейко О. З., 1991; Бариляк І. Р., 1998; Тимченко О. І., 2002). Численні роботи закордонних та вітчизняних вчених вказують на те, що моніторинг за станом навколишнього середовища можна проводити шляхом морфометричних, гістохімічних та органометричних досліджень плаценти жінок при доношеній вагітності, які постійно проживають в регіоні дослідження (Redman C. W. G., 1993; Niwelinski J., Zamorska L., 1995; Давиденко I. С., 1996; Fox H., 1997). Дана робота була фрагментом комплексних тем, які виконувалися в Інституті спадкової патології АМН України: “Дослідження екогенетичних ефектів хімічного забруднення довкілля на організм дітей і репродуктивну функцію жінок” (№др 0196U006741, термін виконання І.1996 р. Дослідити стабільність генома лімфоцитів периферійної крові вагітних жінок, які постійно проживали в районах з різним рівнем техногенного забруднення навколишнього середовища. Вперше проведено комплексне дослідження плаценти при доношеній вагітності у здорових жінок, які проживали в регіонах з різним рівнем забруднення навколишнього середовища у поєднанні з оцінкою стану репродукційного здоровя та рівня мутагенезу в соматичних і статевих клітинах вагітних з цих районів.Досліджено 90 плацент, які відібрані впродовж 1997-2001 років (по 30 плацент з кожного району). Цитогенетичний аналіз провели у 26-ти жінок, мешканок Львова, та 24-х вагітних із Сокальського р-ну (м. У вагітних із Сокальського р-ну середньогрупова частота аберантних клітин (3,75±0,33%) та рівень загальної кількості ХА (3,96±0,28 на 100 метафаз) були вищими (табл. У Львові в середньому частота ускладнених пологів серед усіх районів була найвищою і становила 287,0 : 1000 пологів, у Турківському р-ні вона була нижчою - 230,6 : 1000 (РТ-Л0,5). На тлі зниженої народжуваності та гіршого стану здоровя вагітних жінок, які проживали у забруднених районах, ми спостерігали вищу частоту несприятливих наслідків вагітності, які поряд з природженими вадами розвитку (ПВР) вважаються індикаторами мутацій в статевих клітинах Упродовж пяти років частота самовільних викиднів (СВ) у Турківському р-ні в середньому становила 4,6%, у Львові - 7,8% і у Сокальському р-ні - 8,6% (табл.Регіональні дослідження рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоровя й адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок Львівщини свідчать про залежність вивчених показників від ступеня забрудненості навколишнього середовища. Отримані результати поглибили відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в плаценті під впливом ксенобіотиків, що дало можливість зробити ряд висновків: 1. Встановлено вищий рівень загальної кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферійної крові вагітних Сокальського району (3,96±0,28%) порівняно з мешканками м. Серед несприятливих наслідків вагітності частота самовільних викиднів і внутрішньоутробної загибелі плоду була вищими на забруднених територіях - в Сокальському районі (відповідно 8,6% і 3,7‰) та м. Показники рівня екстрагенітальної патології та захворюваності під час вагітності (анемії, хвороби сечовивідних шляхів, щитоподібної залози, серцево-судинні захворювання) і частоти ускладнень під час пологів (аномалії родової діяльності, гіпертензивні розлади) були вищими в Сокальському районі та м.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вывод
Регіональні дослідження рівня пошкодження генетичного апарату соматичних і статевих клітин, стану репродукційного здоровя й адаптивно-компенсаторних реакцій плаценти жінок Львівщини свідчать про залежність вивчених показників від ступеня забрудненості навколишнього середовища. У популяції умовно чистого району вони були достовірно кращими, ніж на забруднених територіях. Отримані результати поглибили відомості стосовно адаптивно-компенсаторних змін, які відбуваються в плаценті під впливом ксенобіотиків, що дало можливість зробити ряд висновків: 1. Встановлено вищий рівень загальної кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферійної крові вагітних Сокальського району (3,96±0,28%) порівняно з мешканками м. Львова (2,04±0,23%), що вказує на присутність на даній території мутагенів вираженої активності (P<0,01). Домінування аберацій хроматидного типу свідчить про переважно хімічне забруднення середовища проживання обох досліджуваних популяцій.
2. Серед несприятливих наслідків вагітності частота самовільних викиднів і внутрішньоутробної загибелі плоду була вищими на забруднених територіях - в Сокальському районі (відповідно 8,6% і 3,7‰) та м. Львові (відповідно 7,8% і 3,5‰) у порівнянні з аналогічними показниками в умовно чистому Турківському районі (відповідно 4,6% і 0,9‰ за рівнів достовірності P<0,0001 і P<0,05).
3. Частота природжених вад розвитку серед новонароджених, які померли в перинатальний період, була вищою в Сокальському районі і в м. Львові - відповідно 29,3% і 18,3% проти 11,1% в Турківському районі.
4. Показники рівня екстрагенітальної патології та захворюваності під час вагітності (анемії, хвороби сечовивідних шляхів, щитоподібної залози, серцево-судинні захворювання) і частоти ускладнень під час пологів (аномалії родової діяльності, гіпертензивні розлади) були вищими в Сокальському районі та м. Львові в порівнянні з Турківським районом (P<0,001).
5. В основних складових плаценти практично здорових жінок з доношеною вагітністю, які проживали у забруднених регіонах, виявлено зниження активності ферментів аеробного окислення (ЦХО, ЛДГ-1) (P<0,001). Пригнічення активності ферментів аеробного гліколізу спричинило компенсаторне посилення анаеробного метаболізму. Активність ЛДГ-5 в основних структурах плацент, отриманих від вагітних, які проживали в Сокальському районі та м. Львові й була вищою, ніж у Турківському районі (P<0,001).
6. Загальна кількість ворсин на поверхні зрізу плаценти жінок - мешканок Сокальського району й м. Львова становила відповідно 123,63±2,11 шт/мм2 і 119,62±2,71 шт/мм2 та була вищою, ніж у Турківському районі (109,56±2,49 шт/мм2) (P<0,001). Це зростання відбувалося головно за рахунок ворсин І класу.
7. Проліферація термінальних ворсин зумовлювала зменшення міжворсинчастого простору у плацентах жінок - мешканок забруднених регіонів порівняно з умовно чистим (P<0,001). Паралельно з цим у плацентах вагітних із забруднених регіонів посилювалося відкладання фібриноїду (P<0,0001) і кальцинатів (P<0,05).
8. Шкідливі чинники навколишнього середовища вливали на органометричні характеристики плаценти жінок, які під час вагітності проживали у забруднених регіонах - змінювалася форма плаценти за рахунок збільшення її товщини (P<0,01) та зменшення площі материнської поверхні (P<0,01). Плацентно-плодовий індекс в популяції забруднених регіонів був вищим порівняно з контролем (P<0,0001)
9. Показники органогенезу плаценти практично здорових жінок при доношеній вагітності можуть бути використані як маркери впливу чинників навколишнього середовища на рівень мутагенезу в соматичних і статевих клітинах та стан репродукційного здоровя жіночого населення при проведенні генетичного моніторингу в невеликих популяціях.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Встановлені нові оперативні й універсальні діагностичні показники морфо-функціонального стану плаценти людини при доношеній вагітності є придатними для медико-біологічного моніторингу за ступенем техногенного навантаження на навколишнє середовище та рівнем мутагенезу в соматичних і статевих клітинах з метою оцінки і прогнозування стану здоровя теперішнього і наступних поколінь.
Пропонуємо виділити такі гістохімічні та морфометричні маркери загального забруднення навколишнього середовища, котрі можуть бути використані як прогностичні критерії еколого-генетичних наслідків його негативного впливу на репродукційну систему жінок, стан плоду та новонародженого, а саме: · рівень активності ЦХО, ЛДГ-1, ЛДГ-5 в синцитіотрофобласті ворсин;
· загальна кількість ворсин та ворсин І класу на 1 мм2, частка міжворсинчастого простору;
· товщина плаценти і площа її материнської поверхні, величина плацентно-плодового індексу.
Вище згадані показники доцільно використовувати для удосконалення медико-біологічного моніторингу за генетичними ефектами впливу чинників забрудненого навколишнього середовища. Вивчення органометричних показників плаценти є легким у виконанні і не потребує значних матеріальних затрат. Застосовуючи їх можна швидко і оперативно зафіксувати вплив негативних чинників середовища на життєдіяльність людини.
Список литературы
1. Нечай О. С. Адаптаційні морфологічні зміни в плаценті людини як наслідок впливу ксенобіотиків // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С.85-87.
2. Нечай О. С., Гнатейко О. З., Заморська Л. Активність окисних ферментів і морфологія плаценти людини в умовах хімічно забрудненого довкілля // Acta Medica Leopoliensia. - 2003. - V. 9, № 3. - С.46-52. (дисертанту належить збір та 50% опрацювання матеріалу і 50% викладу статті).
3. Нечай О. С., Лозинська М. Р. Оцінка частоти самовільних викиднів і мутагенних ефектів у вагітних із регіонів з різним рівнем хімічного забруднення довкілля // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. Вип. 12. - Київ-Луганськ, 2005. - С. 280-288. (дисертанту належить 50% опрацювання матеріалу і викладу статті).
4. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Zolnierek M., Niwelinski J. Noxious Effect of Progressing Environmental Pollution in Southern Poland on the Human Placenta and Foetus // International Conference “Anthropogenic Changes of the Content of Elements in the Environment and Human Food Chain”. - 1997. - Cracow. - P.80-83. (дисертантом в рівній мірі зі співавторами опрацюванно і викладено матеріал).
5. Zadrozna M., Zamorska L., Nechay O., Niwelinski J. Compensatory morphochemical modifications developed in human placentae in the Carpathian mountains affected by xenobiotics // Proceedings of the Latvian Academy of Sciences. - 1998. - V. 52, Suppl. - P.175-180. (дисертантом зібрано 30% матеріалу, 25% опрацювання і викладу статті).
6. Zamorska L., Zadrozna M., Nechay O., Niwelinski J. Morphochemical adaptive changes in human placenta // 7th International Symposium “Molecular and Physiological Aspects of Regulatory Processes of the Organism”. - 1998. - Cracow. P.350-351. (дисертантом в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріал).
7. Nechay O., Havrylyuk J. The Study of Reproductive Losses and Placental condition in Lviv Region // International Conference “Placentologic Monitoring Studies and Ecotoxicologic Aspects of Genetic Diseases”. - 2000. - Cracow. - P.L-2. (дисертанту належить 50% опрацювання і викладу матеріалу та презентація його на конференції).
8. Нечай О. С., Заморська Л., Задорожна М., Жолнєрек М. Ізоензими лактатдегідрогенази в плацентах жінок Львівського регіону як генетичні адаптивні ознаки // ІІІ зїзд медичних генетиків України. Тези доповідей. - 2002. - Львів. - С.40-41. (дисертанту в рівній мірі з співавторами належить опрацювання і виклад матеріалу та презентація його на зїзді).