Еколого-гігієнічна оцінка забруднення ґрунту кадмієм та свинцем в умовах техногенного навантаження на довкілля (на прикладі Дніпропетровської області) - Автореферат
Регіональні особливості техногенного забруднення ґрунту кадмієм і свинцем в межах населених місць, приміських рекреаційних і сільськогосподарських територій Дніпропетровської області. Закономірності міграції кадмію в системі "ґрунт – ґрунтові води".
Аннотация к работе
Надзвичайно актуальною вона є для промислових міст та прилеглих до них приміських територій, оскільки посилення техногенного навантаження на ґрунт, викликане розвитком промисловості та хімізацією сільського господарства, призводить до транслокації ВМ з ґрунту до рослин, викликаючи погіршення якості рослинної продукції (Бардов В. Г., Омельчук С. Т., 2004; Коршун М. М., Карпенко В. В., 2009; Корзун В. Н., 2009). Проведені до цього часу чисельні дослідження не враховували особливості розподілу найбільш токсичних ВМ - кадмію і свинцю - у ґрунтах різних функціональних зон населених пунктів Дніпропетровської області. Все вищевказане визначає актуальність проведеного нами комплексного дослідження з оцінки рівнів техногенного забруднення грунтів кадмієм і свинцем та регіонального нормування кадмію в чорноземах типових (на прикладі Дніпропетровської області). Визначити регіональні особливості техногенного забруднення ґрунту кадмієм і свинцем в межах населених місць, приміських рекреаційних і сільськогосподарських територій (на прикладі Дніпропетровської області). Нові дані про ступінь фактичного забруднення ґрунтів населених місць Дніпропетровської області та сучасні фонові концентрації кадмію і свинцю у чорноземі типовому використовуються при здійснені моніторингу якості грунтів сельбищних, промислових і рекреаційних зон населених пунктів та сільськогосподарських угідь; при відведені земельних ділянок під забудову; при вирішенні питання щодо сільськогосподарського використання територій та доцільності застосування сорбентів-меліорантів.Лабораторні експерименти з вивчення міграції кадмію в системі „грунт - грунтові води”, транслокації в тест-рослини, впливу на нітрифікуючу активність (за вмістом азоту амонійного, азоту нітритів та азоту нітратів), ферментативну активність (целюлази і протеази), чисельність мікробіоценозу (мезофільних аеробних і факультативних анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ), кишкових паличок, анаеробів, пліснявих грибів і дріжджів) проведено згідно з „Методическими рекомендациями по гигиеническому обоснованию ПДК химических веществ в почве” (М., 1982). Обраному для експериментального дослідження чорнозему типовому притаманний низький вміст гумусу, що, порівняно з іншими чорноземами, зумовлює більшу фільтрувальну, меншу сорбційну здатності, меншу самоочищувальну активність, що дозволяє поширити установлений регіональний гігієнічний норматив кадмію на інші типи чорноземів Дніпропетровської області. Тому в експерименті з вивчення транслокації кадмію з ґрунту до тест-рослин було внесено у грунт сульфат кадмію в концентраціях 750,0 мг/кг (100%), 562,5 мг/кг (75%), 375,0 мг/кг (50%), 187,5 мг/кг (25%), які відповідають таким концентраціям кадмію: 307,5±0,07 мг/кг, 230,6±0,21 мг/кг, 153,7±0,16 мг/кг, 76,9±0,02 мг/кг та 1,2±0,02 мг/кг (у контролі). Наявність установлених гігієнічних нормативів кадмію в контактуючих з ґрунтом середовищах: ГДК в атмосферному повітрі (0,0003 мг/м3), ГДК у воді водойм (0,001 мг/дм3), МДР у зерні хлібних злаків (0,1 мг/кг абсолютно сухої біомаси) виключає необхідність проведення токсикологічних експериментів з визначення порогової концентрації кадмію за санітарно-токсикологічним показником шкідливості. Визначення порогової концентрації за органолептичним показником шкідливості проводили при обґрунтовані ГДК кадмію для води водойм, атмосферного повітря та МДР кадмію для продуктів харчування рослинного походження, тому експериментальні дослідження з визначення органолептичного показника шкідливості ВМ в ґрунті не проводили.У дисертації на основі узагальнення результатів комплексних натурних і експериментальних досліджень вирішено актуальне наукове завдання - дана еколого-гігієнічна оцінка забрудненню ґрунту різних функціональних зон індустріальних міст промислово розвинутого регіону кадмієм і свинцем та науково обґрунтовано регіональний гігієнічний норматив кадмію у ґрунті (на прикладі Дніпропетровської області), що дозволило розробити диференційовані профілактичні заходи для попередження шкідливого впливу кадмію і свинцю на здоровя населення. Встановлено, що в індустріальних містах Дніпропетровської області, незважаючи на економічні зміни (падіння рівнів промислового виробництва, перепрофілювання багатьох підприємств), відбувається стійке забруднення ґрунту речовинами техногенного походження, які є характерними для металургійних та гірничо-видобувних галузей промисловості: важкими металами - кадмієм і свинцем. Зясовано, що у ґрунтах рекреаційних зон промислових міст регіону та сільськогосподарських угідь середній вміст валових форм кадмію і свинцю перевищує фонові концентрації. Сільськогосподарські території та рекреаційні зони індустріальних міст характеризуються помірно небезпечним рівнем забруднення ґрунту кадмієм (кратність перевищення фонової концентрації Кс 2,79 і 2,44 відповідно) та дуже небезпечним рівнем забруднення ґрунту свинцем (Кс 21,5 і 9,29 відповідно). Вміст валових форм свинцю вірогідно перевищує фонову концентрацію (2,936±0,179) мг/кг в ґрунтах усіх функціона