Еколого-гігієнічна оцінка пилкування трав’янистих рослин на основі погодинних спостережень у літньо-осінній період - Диссертация

Алергії є найбільш частою причиною розвитку хронічних хвороб у розвинених країнах та являють собою важливу медичну, соціальну та економічну проблему, актуальність якої зростає як у цих країнах, так і в Україні, де спостерігається стала тенденція до неухильного росту алергічної патології та високої алергізації населення [124]. Так, названими дослідженнями визначено, що у південних та південно-східних областях нашої країни основним чинником сенсибілізації є пилок ТР, здебільшого - родів Амброзія та Полин [116, 119], тоді як у центральних, західних, північних та північно-східних областях спостерігається змішана чутливість населення до пилку як деревних, так і травянистих рослин [19, 20, 138, 162, 163]. Причинна значущість для українського населення всіх регіонів саме пилку ТР як етіологічного чинника полінозу надає періоду пилкування бурянів та злаків особливої важливості при встановленні як сезонної, так і добової періодичності спалахів алергічних захворювань у нашій країні. Незважаючи на те, що до цього часу у деяких регіонах Україні визначена сезонна динаміка пилкування як травянистих, так і деревних рослин [116, 119, 139, 162, 163], змодельована можлива зміна сезонних концентрацій основних груп пилкових алергенів, здійснюється алергопрогнозування для населення [138], низка питань в українській аеробіології залишається не вивченою. Для тих же центрів, де аеропалінологічний моніторинг успішно ведеться впродовж останнього десятиліття (Вінниця, Київ, Запоріжжя), постає питання контролю джерел емісії пилку у сусідніх областях, адже ПЗ відомі своєю здатністю переміщуватись на сотні та навіть тисячі кілометрів, викликаючи симптоми полінозу на територіях, далеких від місць їх первинного продукування [199].Пилкова алергія викликає на сьогоднішній день значну стурбованість у педіатрів, алергологів і сімейних лікарів, оскільки її частота протягом останніх років зростає, призводячи до розповсюдження проявів сезонної алергії [93]. Будучи компонентом довкілля, ці чинники піддаються впливу зовнішніх факторів: під впливом забруднення навколишнього середовища значно подовжуються терміни палінації рослин, змінюється антигенна структура пилку, підвищується його алергенність. Зміни клімату, у свою чергу, провокують і зміни у термінах та характері палінації рослин, а порушення природніх ландшафтів розширює спектр алергенів і збільшує інтенсивність алергенних реакцій на них [95]. Як правило, практичне значення з точку зору провокування симптомів алергії має пилок рослин, які запилюються вітром і виділяють величезні кількості дрібного (20-60 мікрон) пилку, що переноситься вітром на великі відстані - десятки і навіть сотні кілометрів. Відповідно до ботанічної класифікації та часу цвітіння рослин виділяють такі групи продуцентів пилку з алергенними властивостями [98]: злакові трави: тимофіївка, грястиця збірна, лисохвіст, пирій, вівсяниця тощо;Пилку амброзії приписують алергічні реакції у багатьох людей і тварин - стійкий нежить і кашель, що призводить до задухи, бронхіальної астми, але, крім слизових оболонок очей і носа, він здатний швидко вражати слизову бронхів, викликаючи навіть бронхіальну астму пилкової етіології [113]. За даними Головної державної інспекції з карантину рослин України, за останні 5 років площа засмічення земель амброзією полинолистою складала: у 2008 році - 1,2 млн. га, у 2010 - 1,9 млн. га, а у 2012 році цей показник склав 3,5 млн. га (з них 0,1млн. га - площа засмічених присадибних ділянок, 3,2 млн. га площа засмічених ділянок у господарствах усіх форм власності) [109]. Рід Ambrosia походить з південно-західних регіонів Північної Америки, де й дотепер ростуть кущі та напівкущі амброзій. В усіх словниках головне значення слова “амброзія” (грецьке Ambrosia, буквально перекладається як безсмертя) визначається як їжа олімпійських богів, що дає вічну юність та безсмертя [154]. Під час Другої світової війни ареал амброзії значно збільшився, а в післявоєнні роки розповсюдження амброзії в Україні набуло характеру екологічного вибуху.В Україні рід представлений трьома видами: амброзія полинолиста-Ambrosia ambrosioides L., амброзія трироздільна - Ambrosia trifida L., амброзія безкрила - Ambrosia aptera DC, де основну загрозу створює перший вид [99]. На територію України амброзія полинолиста потрапляла неодноразово: в 1914-1918 рр. німецький колоніст А. Кудашовка, Дніпропетровської області (первинний осередок) як лікарську рослину, проігнорувавши, що рослина є злісним буряном у себе на батьківщині. В південні райони занесена із Ставропольського краю; в 1925 році потрапила в Київ з насінням конюшини із США [120]. За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію.Рід Полин (Artemisia L.) належить до родини Айстрові (Asteraceae), обєднує майже 500 видів. Ареал розповсюдження полину естрагонового охоплює Монголію, північний Китай, Сибір, середню смугу і європейську частину Росії, Україну, Балкани, Прибалтику, країни Середземно

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АЕРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПИЛКУ ТРАВЯНИСТИХ РОСЛИН ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК КОНТРОЛЮ ПОЛІНОЗУ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД (аналітичний огляд літератури)

1.1 Алергенні рослини як обєкт аеропалінології

1.1.1 Пилок амброзії як алерген

1.1.2 Поширення амброзії в Україні та м. Вінниці

1.1.3 Поширення полину у світі та в Україні

1.1.4 Поширення злакових трав в Україні

1.2 Часові та просторові особливості сенсибілізації до пилку травянистих рослин

1.2.1 Алергічні захворюванні, які викликані пилком травянистих рослин

1.2.2 Залежність розповсюдження АЗ у світі від клімату та метеорологічних факторів

1.2.3 Кліматичні особливості Вінницької області у літньо-осінній період

1.3 Вплив клімату та метеорологічних факторів на розповсюдження алергенного пилку рослин

1.4 Сучасний стан та перспективи розвитку аеробіологічних досліджень в Україні

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВА СТРУКТУРА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Організація та програмно-цільова структура досліджень

2.2 Волюметричний метод вивчення пилкового складу атмосферного повітря

2.3 Методи мікроскопічних досліджень алергенного пилку

2.4 Методи математичної статистики

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЛІНАЦІЇ ТРАВЯНИСТИХ РОСЛИН ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД

3.1 Встановлення загальних особливостей пилкування ТР у 2012-2014 роках.

3.2 Сезонна та щодвогодинна зміна концентрацій потенційно алергенного пилку ТР у атмосферному повітрі

3.2.1 Загальний огляд СП різних категорій ТР

3.2.2 Аналіз динаміки зміни концентрацій ПЗ ТР у щодвогодинному режимі

3.3 Визначення джерел емісії пилку Ambrosia як компонента пилкового дощу

3.4 Сезонна динаміка зміни концентрацій у атмосферному повітрі пилку амброзії, полину та злакових трав у 2012-2014 роках

3.5 Вплив підвищення температури на біоритми пилкування алергенної амброзії в м. Вінниці

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ?ЯНИСТИХ РОСЛИН

4.1 Характеристика погодинних даних метеорологічних факторів у літньо-осінній період за 2012-2014 роки в м. Вінниці

4.2 Взаємозвязок метеорологічних факторів у 2012-2014 роках

4.3 Звязок розповсюдження пилку з метеорологічними факторами

4.4 Аналіз зміни поширення пилку під впливом метеорологічних факторів

4.5 Розрахунок критеріїв метеорологічних факторів, що викликають зміни в поширенні пилку

4.6 Розрахунок ризиків поширення пилку полину

4.7 Формування інтегральних характеристик метеофакторів

4.8 Прогноз розповсюдження пилку за допомогою дискримінантного аналізу

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. ЗВЯЗОК МІЖ ПИЛКУВАННЯМ ТРАВЯНИСТИХ РОСЛИН ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ШКІРНИХ ПРОБ НА ПИЛКОВІ МІКСТИ

5.1 Аналіз залежності шкірної реакції на пилкові міксти від поширення пилку травянистих рослин в атмосферному повітрі м. Вінниці

5.2 Аналіз виникнення шкірної алергічної реакції у населення м. Вінниці на пилкові міксти травянистих рослин

5.3 Розрахунок відносних ризиків виникнення алергії на пилок полину, амброзії, злакових трав

Висновки до розділу 5

Розділ 6. Аналіз й узагальнення результатів досліджень РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень та термінів

АЗ - алергічні захворювання;

АР - алергічний риніт;

БА - бронхіальна астма;

ВНМУ - Вінницький національний медичний університет;

ПЗ - пилкові зерна;

СА - сезонна алергія;

СП - сезон пилкування (палінації) рослин;

ТР - травянисті рослини;

AMBR - амброзія;

ARTE - полин;

EAN - European Aeroallergen Network, Європейська Аероалергенна Мережа;

НДЦ - науково-дослідний центр;

DEF_VOL - дефіцит вологості (мбар);

N_VITR - напрямок вітру (°);

V_VITR - швидкість вітру (м/с);

VID_VOL - відносна вологість ( %);

T_POV - температура повітря (°С);

T_ROS - точка роси (°С);

P - атмосферний тиск (ГПА);

POAC - злакові трави;

SILAM - System of Integrated MODELING of Atmospheric COMPOSITION, система інтегрального моделювання складу атмосфери.