Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
Аннотация к работе
Сучасний народногосподарський комплекс України, що значною мірою визначається геологічними (рельєф, корисні копалини) чинниками, при ірраціональності його ведення, переважання в його структурі гірничо видобувних галузей, некомплексності використання мінеральних ресурсів, застарілих технологій і інших факторів створює зростаючий, у багатьох аспектах деструктивний вплив на геологічне середовище. Значна частка цього впливу припадає на нафтогазовидобувну галузь, оскільки видобуток вуглеводнів у нашій країні ведеться у трьох регіональних нафтогазоносних провінціях - Карпатській, Дніпровсько-Донецькій та Причорноморській. При пошуках, розвідці і експлуатації нафтових і газових родовищ у значній мірі порушується екологічний баланс надр, підземних та поверхневих вод, грунтово-рослинного шару і повітря. Метою даної роботи було дослідження еколого-гідрогеологічних особливостей підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища, яке знаходиться у північно-західній частині Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області. Наступне завдання полягало у розробці на його основі оптимальних шляхів для подолання потенційної екологічної небезпеки, зумовленої накопиченням значного обєму стічних вод.В області проживає 2761,5 тис. чол. Пікуй, 1408 м), на північ змінюється підняттям у Передкарпатті, горбистий на Подільській височині (до 471 м), низинний у Малому Поліссі і знову підняття - в межах Волинської височини [1]. У Карпатах спостерігається зміна метеорологічних елементів з висотою: температура повітря і тиск знижуються, кількість опадів збільшується, зростає швидкість вітру. Кількість опадів коливається від 640-740 мм (Мале Полісся) до 1000 мм (Карпати). В області 8950 рік, з яких 216 рік має довжину більше 10 км.Тут виділяються Бориславський покрив (І ярус складок), Майданський покрив (ІІ ярус складок), Битківський покрив (ІІІ ярус складок) і Покутський покрив [4]. Самбірська зона - це система лінійних складок, інколи насунутих одна на другу, утворюючи покрив, яка з південного заходу перекриває автохтонні утворення Більче-Волицької зони. Водонапірний суббасейн Зовнішньої зони Передкарпатського прогину сформований рифейським, палеозойським, мезозойським та міоценовим літолого-стратиграфічними комплексами, серед них виділяються здебільшого водоносні, переважно водотривкі та проміжні гідрогеологічні комплекси - ті, серед яких поширені спорадичні водоносні та водотривкі пласти [6]. Протягом лейясу у західній частині району відкладалися лагунні осади-вапняковисті пісковики і алевроліти з проверстками аргілітів та камяного вугілля (мединицька світа), головним чином, в зоні Краковецького розлому (Північні Мединичі, Грушів). На сході ж утворилася базальна строката континентальна формація, представлена глинами, алевролітами, пісковиками й конгломератами.В 1967 р. свердловиною 5 було відкрито родовище. 1942-1948 м) одержано приплив газу 361 тис. м3/добу через 12,3-мм діафрагму при буферному тиску 13,2, пластовому - 23,3 МПА, а з горизонту НД-6 (інт. В процесі розробки виявлено ще два газових скупчення в горизонтах ВД-14 та НД-1 і два непромислових скупчення у стебницьких породах і горизонті НД-2. Розробка стебницького покладу почалася у 1981 р. свердловиною 51 з робочим дебітом 12 тис. м3/добу при буферному тиску 7,15 МПА. У 1981 р. свердловина 51 обводнилася, а робочий дебіт газу свердловини 21 знизився до 1 тис. м3/добу при депресії на пласт 3071 МПА.Виходячи з абсолютних вмістів макрокомпонентів (>10 %-екв) загальний гідрогеохімічний фон родовища має наступний вигляд: 1. гідрокарбонатні-хлоридні натрієві води - 60,0 %; 4.1) гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих вод (27 пр.) згідно формули Курлова наступний: Мінералізація цих вод коливається в межах 2,5-23,9 г/л. Майже третина підземних вод родовища (14 пр.) має хлоридний натрієвий склад: Їхня мінералізація дещо вища і коливається в межах 3,2-23,3 г/л. Води гідрокарбонатнонатрієвого типу залягають, в середньому, глибше, ніж води інших типів - 1901 м (1157-2565). Вони мають такий середній хімічний склад (30 пр.): За складом вони гідрокарбонатно-хлоридні (М в межах 2,5-24,1 г/л), реакція середовища змінюється від кислої до лужної (РН=5,5-9,0).Специфіка розробки нафтових і газових родовищ призводить до накопичення значної кількості води, яка добувається на поверхню попутно з нафтою і газом. Це, як правило, високомінералізовані солянки із глибоких водоносних горизонтів, які захоплюються при відборі нафти, або слабкомінералізовані конденсовані з газу чи сегреговані з нафти при її відстоюванні води. Аналітичні дослідження еколого-геохімічних характеристик супутніх вод Пинянського газового родовища проводилися у 1982, 1988, 1995, 1997 роках (табл.Окрім нафтопродуктів, вони завжди містять також значні концентрації низки інших специфічних органічних сполук: органічних кислот, фенолів, альдегідів, складних ефірів тощо. Тривале забруднення нафтопродуктами, особливо в комплексі з іншими забрудненнями, наприклад хлоридами чи важкими