Теоретичні основи глобалізації світового господарства. Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку. Вплив глобалізації на формування екологічної системи. Розробка моделі забезпечення сталого енергоефективного розвитку світового господарства.
Аннотация к работе
В умовах зростання взаємозалежності національних економік, внаслідок транскордонного характеру екологічних загроз та неможливості країн самостійно вирішити глобальні енергетичні проблеми, обєктивно збільшується потреба координації зусиль держав у забезпеченні єдиних стандартів еколого-енергетичної безпеки, сталого розвитку світового господарства та підвищення енергоефективності світової економіки. З огляду на вищезазначене, стає очевидним, що глобальні ризики і загрози природного характеру вимагають нових підходів до розробки стратегії безпеки та дослідження механізму формування еколого-енергетичної безпеки. Значний внесок у дослідження тенденцій сталого розвитку і міжнародної екологічної та енергетичної безпеки здійснили Ґ.Дейлі, М.Гатто, Д.Девуйст, Т.Гоббс, В.Парето, М.Дробноход, М.Лукянчиков, І.Потравний, А.Богданов, О.Арбатов, А.Воскресенський, С.Караганов, Л.Бесчасний, А.Гальчинський, А.Качинський, А.Кредисов, П.Леоненко, Д.Лукяненко, В.Савчук, А.Сиденко, А.Філіпенко, Є.Хлобистов, І.Павленко, Г.Черніченко. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації 0101U005723), у рамках якої здійснено дослідження механізмів формування міжнародного ринку торгівлі викидами, спрямованого на забезпечення покращення еколого-енергетичної безпеки та стале економічне зростання світових господарств; Г-06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних обєднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), у рамках якої запропоновано економічні механізми стимулювання енергоефективного розвитку країни в системі сталого розвитку світового господарства. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історизму (при дослідженні процесів становлення інститутів міжнародної природоохоронної діяльності); метод аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод єдності історичного та логічного (для визначення сутності міжнародної еколого-енергетичної безпеки в аспекті глобалізації світової економіки); структурно-функціональний метод (для дослідження функції сталого розвитку у переході до глобальної екологічної економіки в умовах зміни клімату); компаративний підхід (для оцінки впливу глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав); позитивний та нормативний підходи (для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів енергоефективного розвитку країн у системі сталого розвитку світового господарства в умовах глобалізації); аксіоматичний метод (для визначення сутності, завдань та принципів Кіотського протоколу); метод статистичного, економіко-математичного і порівняльного аналізу (для дослідження прогресу та стану виконання Кіотського протоколу).У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження світогосподарського розвитку в умовах глобалізації» розглянуто теоретичні основи глобалізації світового господарства, досліджено теоретичні засади сталого розвитку в умовах формування глобальної екологічної економіки, визначено теоретичну сутність еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. На основі дослідження еволюції екологічних поглядів на розвиток економіки та встановлення посилення екологічної складової в розвитку глобалізаційних процесів запропоновано виділення категорії «глобальна екологічна економіка», яку слід визначати як тип міжнародного сталого економічного розвитку світового господарства в умовах зміни клімату, що функціонує шляхом забезпечення глобальної еколого-енергетичної безпеки, а саме через зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики та ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів. Зроблено висновок, що збільшення рівня еколого-енергетичних загроз глобалізації зумовило необхідність формування системи еколого-енергетичної безпеки, яка включає створення широкої мережі установ, організацій та обєднань охорони навколишнього середовища, збільшення фінансової та технологічної підтримки, управління природокористуванням, стимулювання раціонального споживання енергії тощо. У розділі 2 «Аналіз формування системи еколого-енергетичної безпеки світогосподарського розвитку в умовах глобалізації» проаналізовано вплив глобалізації на формування системи еколого-енергетичної безпеки держав, визначено вплив глобальних еколого-енергетичних викликів на галузевий розвиток світової економіки, досліджено рівень енергоефективності національних економік в умовах посилення екологічних вимог до світогосподарського розвитку та здійснено оцінку стану виконання Кіотського протоколу щодо мінімізації негативних еколого-енергетичних нас