Аналіз структурних особливостей оцінки курортно-рекреаційного потенціалу в розрізі Українського Причорномор"я. Визначення сутності інвестиційної привабливості розвитку рекреаційних територій. Шляхи підвищення ефективності регіональних екологічних програм.
Аннотация к работе
Серед пріоритетів соціально-економічного розвитку приморських територій, які формують стратегію економічного зростання України, реалізацію еколого-економічних реформ, обєктивно і обґрунтовано визначено рівень конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери як високорентабельної галузі, яка має забезпечити потреби внутрішнього і міжнародного попиту на туристичні та санаторно-оздоровчі послуги без посилення антропогенного тиску на довкілля. Рішенню цієї проблеми може сприяти залучення інвестиційних резервів, що обумовлює необхідність визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій курортно-рекреаційної спрямованості. Дисертаційна робота виконана згідно з програмами комплексних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Організаційно-економічне забезпечення екологобезпечного розвитку регіону (на прикладі Українського Причорноморя)” (номер державної реєстрації №0101U000709), де здобувачем запропоновано методичні основи комплексної еколого-економічної діагностики та оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційних територій та проектів, та „Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення екологічної безпеки на державному та регіональному рівнях” (номер державної реєстрації № 0104U000576), де автором визначено напрями організаційно-економічного механізму екологічного оздоровлення територій. Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад та удосконаленні методичних підходів до визначення еколого-економічної оцінки інвестиційної привабливості територій туристично-рекреаційної спрямованості; розробці організаційно-економічного механізму забезпечення їх збалансованого розвитку (на прикладі Одеської області). У роботі використовуються загальнонаукові методи економічних досліджень: прийоми аналізу і синтезу, моделювання, системний і програмно-цільовий підходи - при побудові алгоритму дослідження; метод порівнянь - при оцінці тенденцій рекреаційного природокористування; економіко-статистичні та емпіричні методи - при аналізі показників інвестиційної привабливості в розрізі як територій, так і локальних обєктів рекреаційного природокористування; експертних оцінок і моделювання - при визначенні оцінки впливу обєктів рекреаційного природокористування на довкілля.Обґрунтовано, що особливість економіко-географічного розташування області, сприятливі кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей, наявність обєктів санаторно-курортного та оздоровчого призначення, кількість яких налічує понад 370 закладів розміщення туристів та відпочиваючих, є передумовою посилення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного потенціалу Українського Причорноморя. Враховуючи, що курортно-рекреаційна сфера, як вид економічної діяльності і важливий соціальний інститут, має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів і обєктів культурної спадщини, доведено, що важливими її напрямами є ефективне і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу з одночасним його заощадженням і відновленням та профілактика і мінімізація негативного впливу курортно-туристичної діяльності на навколишнє природне середовище. наявністю відповідної інфраструктури, в першу чергу, транспортної, яка забезпечує комфортні умови доставки туристів на лікування і відпочинок з подальшим мобільним переміщенням по регіону. Аналіз існуючих тенденцій в сфері курортно-рекреаційного природокористування довів, що одним з найголовніших стримуючих чинників реалізації державної рекреаційної політики в приморських регіонах є деяка обмеженість дієвості Закону України “Про курорти”, та неузгодженість його положень з положеннями Закону України “Про самоврядування в Україні”, що тим самим послаблює ефективність реалізації екологоорієнтованих проектів рекреаційного природокористування. Доведено, що державне регулювання економічних відносин в курортно-рекреаційній сфері, яке зараз здійснюється через забезпечення удосконалення структури управління та координацію дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, розробку регіональних і галузевих планів, заходів щодо приватизації обєктів туристичної галузі, проведення аналізу діяльності субєктів туристичної діяльності, створення умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних і кредитних коштів в розвиток матеріально-технічної бази потребує необхідної державної підтримки і створення умов для ефективного управління рекреаційною сферою, додання курортам державного статусу і створення відповідних правових і економічних умов для їх функціонування, держбюджетного фінансування екологічних програм та обєктів інженерної інфраструктури в рекреаційних зонах, проведення берегозахисних робіт тощо.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і обґрунтування нового рішення наукової задачі - розвитку і поглиблення концептуальних основ визначення та забезпечення еколого-ек