Механізми зовнішньої торгівлі, методи оцінки її еколого-економічної ефективності. Визначення частки доходу від українського експорту товарів, призначених для боротьби із забрудненням. Роль екологічних стандартів у процесі глобалізації світової економіки.
Аннотация к работе
У своїй суті звязок між торгівлею та навколишнім середовищем полягає у тому, що основою економічної діяльності, особливо виробництва, є навколишнє середовище, а саме: навколишнє середовище забезпечує виробництво необхідними факторами, а також асимілює його відходи. У сучасних умовах глобалізації вплив лібералізації торгівлі на навколишнє середовище вимагає докладного вивчення. Проблема еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі в міжнародній економіці виникла через суперечність швидкого економічного зростання та збереження навколишнього середовища. Проблема еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі набула гострішого характеру у звязку з заснуванням та розширенням діяльності СОТ. Історичний метод застосовано при вивченні еволюції поняття «еколого-економічна ефективність» та розгляді тенденцій формування наукових концепцій виникнення порівняльних переваг у зовнішній торгівлі країни у разі врахування екологічного чинника, абстрактно-логічний - для виокремлення чинників, що зумовлюють екологічну ефективність зовнішньої торгівлі країни, а також функцій показників еколого-економічної ефективності країни, кількісний та якісний аналіз - для формування системи показників оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі країни, метод статистичних групувань і графічний метод - для аналізу зовнішньої торгівлі України; економіко-математичне моделювання - для побудови моделі взаємозвязку між виробництвом українського експорту та забрудненням, що виникає внаслідок цього.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі» розкрито суть поняття «еколого-економічна ефективність», висвітлено теоретичні основи формування та розвитку концепції еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі. Під еколого-економічною ефективністю зовнішньої торгівлі розуміємо співвідношення між показником обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції та показником обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції. Якщо для країни, що розглядається, показник обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції більший ніж показник обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції, вважатимемо зовнішню торгівлю країни еколого-економічно ефективною. У другому розділі «Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України» досліджено наявність еколого-економічних переваг України у зовнішній торгівлі товарами, здійснено аналіз взаємозвязку між виробництвом експортної продукції України та забрудненням, що виникає внаслідок виробництва, та узагальнено еколого-економічні проблеми виробництва, що зумовлюють неефективну структуру зовнішньої торгівлі України. Еколого-економічну ефективність зовнішньої торгівлі, свідченням якої є наявність еколого-економічних переваг у торгівлі, визначено на основі аналізу структури зовнішньої торгівлі України в 2000-2009 рр. Оскільки основний обсяг шкідливих викидів здійснюється внаслідок господарської діяльності промислових підприємств і частка послуг у структурі зовнішньої торгівліУ дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і подано нове розвязання наукового завдання щодо підвищення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України. Оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі доцільно проводити за допомогою системи показників еколого-економічної ефективності, які враховують як ефективність виробництва, так і ефективність споживання. Ключове значення при досягненні еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України відіграють порівняльні еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі. Проведене дослідження щодо виявлення наявності порівняльних еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України товарами на основі співвідношення можливих національних витрат на виробництво імпортозаміщувальних товарів і фактичних витрат на виробництво експортної продукції кожного окремо сектору торгівлі свідчить про те, що в 2000-2009 рр. у зовнішній торгівлі товарами Україна має еколого-економічні переваги лише в торгівлі продукцією харчової та металургійної промисловості. Посилення еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі товарами можливе завдяки регулюванню попиту і пропозиції екологічно забруднювальної продукції, якісно вищого рівня технологій, ефективнішого використання природних ресурсів та зниження обсягу забруднення, що виникає в процесі виробництва.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і подано нове розвязання наукового завдання щодо підвищення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України. Виявлено еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі України товарами в умовах глобалізації світової економіки. За підсумками проведеного дослідження сформульовано такі висновки: 1. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі країни - це співвідношення між показниками обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції та обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції. Зовнішня торгівля країни є еколого-економічно ефективною, якщо співвідношення обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої імпортозаміщувальної продукції до обсягу забруднення навколишнього середовища у розрахунку на одиницю виробленої експортної продукції, більше за одиницю.
2. Оцінювання еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі доцільно проводити за допомогою системи показників еколого-економічної ефективності, які враховують як ефективність виробництва, так і ефективність споживання. Ці показники є інтегральними, оскільки формуються з групи показників, і базуються на принципах кількісного обчислення, перевірки та транспарентності.
3. Ключове значення при досягненні еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України відіграють порівняльні еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі. Проведене дослідження щодо виявлення наявності порівняльних еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України товарами на основі співвідношення можливих національних витрат на виробництво імпортозаміщувальних товарів і фактичних витрат на виробництво експортної продукції кожного окремо сектору торгівлі свідчить про те, що в 2000-2009 рр. у зовнішній торгівлі товарами Україна має еколого-економічні переваги лише в торгівлі продукцією харчової та металургійної промисловості.
Посилення еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі товарами можливе завдяки регулюванню попиту і пропозиції екологічно забруднювальної продукції, якісно вищого рівня технологій, ефективнішого використання природних ресурсів та зниження обсягу забруднення, що виникає в процесі виробництва.
4. Реструктуризація зовнішньої торгівлі України є необхідною умовою досягнення нею поставленої мети сталого розвитку. Прямий підхід до класифікації найбільш забруднювальних галузей промисловості, що полягає в розрахунку фактичної інтенсивності забруднення, дав змогу зясувати, що найбільші обсяги забруднення виникають від виробництва експорту мінеральних продуктів та продукції металургійної галузі, що становить відповідно 65,53 % та 28,88 % загального обсягу забруднення від виробництва експорту. Внаслідок виробництва експортної продукції харчової та хімічної промисловості утворюється 2,15 % та 2,12 % забруднення. Частка викидів від виробництва всієї іншої продукції промисловості - машин та устаткування, транспортних засобів та шляхового обладнання, оптичних приладів та апаратури, продукції легкої промисловості та ін. - становить 1,34 %.
5. Дослідження взаємозвязку між виробництвом експортної продукції та обсягом забруднення, яке виникає через це виробництво, шляхом максимізації функції корисності для українського суспільства свідчить про те, що частки доходу від експорту українських товарів, призначені для споживання (91,39 %) та для боротьби із забрудненням (8,61 %), є недостатніми для досягнення еколого-економічної рівноваги.
6. За результатами аналізу проблем національного виробництва, що зумовлюють неефективну еколого-економічну структуру зовнішньої торгівлі України, визначено національні еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі. До них належать: використання застарілих технологій, застосування екологічно небезпечних технологій, недотримання вимог і стандартів технологічного процесу, нагромадження промислових відходів, відсутність екологічної сертифікації промислових підприємств та ігнорування вимог щодо необхідності відтворення природних ресурсів.
7. Глобалізація світової економіки передбачає гармонізацію екологічних стандартів, оскільки вони відіграють важливу роль у виробництві якісної конкурентоспроможної продукції, у захисті навколишнього середовища та раціональному використанні природних ресурсів, що означатиме перехід до сталого розвитку економіки.
Екологічні стандарти у торгівлі сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної продукції на міжнародних ринках, запровадженню інновацій у виробництво, знижують витрати фірми, що виникають через відсутність необхідності сплачувати штрафи за забруднення навколишнього середовища, виступають інструментом захисту національного виробника від іноземної конкуренції та регулюють кількість виробників на внутрішньому ринку.
8. Для забезпечення екологічно збалансованої зовнішньої торгівлі України пропонується: провести екологізацію національного виробництва, що полягає у переході нашої держави на інноваційний рівень розвитку; застосувати торговельні заходи, дозволені в рамках СОТ, з метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище; створити більш досконалий та ефективний механізм визначення і введення в дію плати за користування природними ресурсами: плата за ресурс має визначатися його якістю, споживною вартістю чи місцем розташування; розмір плати має стимулювати зниження ресурсомісткості виробництва; способи збирання та використання платежів мають відповідати розміру й структурі суспільно необхідних витрат на їх відновлення та охорону; реформувати систему екологічного оподаткування, запроваджуючи екологічний акцизний збір, що накладається на товари, споживання яких завдає шкоди навколишньому середовищу, справляючи імпортне мито на товари, що були у вжитку; використовувати екологічну рекламу з метою інформування суспільства про екологічно несприятливу продукцію.
Список литературы
1. Флюд І. Методологічні проблеми виявлення еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі / Ірина Флюд // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн. - 2008. - Вип. 25. - С. 238-332.
2. Флюд І. Теорія міжнародної торгівлі: екологізація поглядів / І.В. Флюд // Економіка та держава. - 2009. - № 4. - С. 38-41.
3. Флюд І. Оцінювання еколого-економічних переваг у зовнішній торгівлі України / Ірина Флюд // Схід. - 2009. - № 5(96). - С. 11-16.
4. Флюд І. Проблеми гармонізації екологічних стандартів у системі ГАТТ/СОТ / Флюд І.В. // Економічний простір. - 2010. - № 35 - С. 213-223.
5. Флюд І. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі України / І.В. Флюд // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 8(10). - С. 218-223.
6. Пінчук І. Еколого-економічна ефективність зовнішньої торгівлі: методологічні проблеми аналізу / І.В. Пінчук // Економічні науки. Сер.: Екон. теорія та екон. історія : [зб. наук. праць] / [З.В. Герасимчук]. - Луцьк : ЛНТУ, 2010. - Вип. 7(28). - Ч. 2. - С. 178-192.
7. Пінчук І. Екологічна ефективність зовнішньоторговельної політики України / Ірина Пінчук // Вісник ТНЕУ. - 2010. - № 5-2. - С. 326-333.
8. Пінчук І. Еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі України / Пінчук Ірина Володимирівна // Матеріали 2-ї міжнар. наук.-практ. конференції «Проблеми та перспективи становлення економіки знань», 16 березня 2011 р. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2011. - С.67-70.
9. Пінчук І. Інструменти еколого-економічного регулювання міжнародної торгівлі / Пінчук І.В. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. для студентів, аспірантів та молодих учених «Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації», м. Львів. 4-5 березня 2011 р. - Львів: Львівська економічна фундація, 2011. - С. 46-48.
10. Пінчук І. Моделювання взаємозвязку між виробництвом експорту та забрудненням навколишнього середовища для України / Пінчук І.В. // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Забезпечення сталого розвитку економіки на макро- та мікрорівнях», м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р. - Одеса, 2011. - С. 11-13.
11. Пінчук І. Еколого-економічні проблеми зовнішньої торгівлі України відповідно до концепції сталого розвитку / Пінчук І.В. // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі», м. Ялта, 12-14 травня 2010 р. - Ялта, 2010. - С. 282-287.
12. Флюд І. Еколого-економічні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі / Ірина Флюд // Зб. тез доп. 7-ї між нар. наук.-практ. конф. молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - Ч.1. - С. 122-123.
13. Флюд І. Формування системи показників для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі України / Ірина Флюд // Зб. тез доп. 5-ї міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми». Секція 1-4, м. Тернопіль, 30 жовтня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 62-64.
14. Флюд І. Еколого-економічні переваги у зовнішній торгівлі України / Ірина Флюд // Матеріали міжнар. наук. студентсько-аспірантської конф. «Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи». - Львів, 15-16 травня 2009 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - С. 500-502.
15. Флюд І. Виявлення еколого-економічної ефективності зовнішньої торгівлі України / Флюд Ірина // Зб. тез доп. 3-ї міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми». Секція 1-5, м. Тернопіль, 15 жовтня 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 48-51.