Формування ринку сільськогосподарських земель. Визначення пріоритетів грошової оцінки ділянок на регіональному рівні. Аналіз економічного та екологічного стану їх використання. Механізм стимулювання екологобезпечного землекористування в ринкових умовах.
Аннотация к работе
Впродовж останніх трьох років, починаючи з 01.01.2005 року продовжується мораторій продажу або іншим способом відчужування земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами, які мають у власності земельні ділянки для ведення фермерського господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадянами України, власниками земельних часток (паїв), крім міни, передачі у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб. Якщо вважати землю звичайним ринковим товаром, тоді постає питання щодо визначення її реалізаційної ціни. Процеси роздержавлення і приватизації сільськогосподарських земель обумовили формування багаточислених дрібних власників земельних ділянок, що вимагає нових підходів до регулювання земельних відносин, включаючи в першу чергу створення ринку земель сільськогосподарського призначення. Останній слід розглядати не лише як спосіб руху земельних ділянок, а їх концентрації в руках тих, хто забезпечить найбільш ефективне використання економічного потенціалу земельних ресурсів, а також і як метод вирішення інших важливих соціальних, економічних завдань: формування сприятливого життєдіяльного середовища, екологічно-збалансованих агроландшафтів, розвинутої виробничої та соціальної інфраструктури. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження складають діалектичний метод пізнання, при якому процеси розглядаються у постійному розвитку та взаємозвязку; системний підхід до аналізу і вивчення економічних процесів; фундаментальні положення економічної теорії; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем ринку земель, використання та охорони земель у ринковому середовищі.У першому розділі "Концептуальні засади створення та функціонування ринку сільськогосподарських земель і його інфраструктура як наукова основа ринкових земельних відносин" на основі системного налізу встановлено економічну сутність земельних відносин, яка визначається при розгляді рентних відносин, власності на землю, суспільно-економічних і виробничих відносин, землеустрою та землевпорядкування, управління в галузі використання та охорони земель. В процесі земельних перетворень в Україні земля стала товаром, який має визначену ціну й набула змісту капіталу, з нею здійснюються різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин. Із формуванням ринкових земельних відносин обіг землі перетворюється в економічний оборот, оскільки земля є не лише природним обєктом чи засобом виробництва, але й стає економічною субстанцією, що має визначену нормативну, експертну і ринкову ціну. У другому розділі "Аналіз розвитку земельних відносин на ринкових засадах у досліджуваному регіоні" встановлено, що еволюція розвитку прав власності на землю в регіоні відбувається під впливом складної соціально - політичної ситуації. Низький економічний стан сільськогосподарського землекористування обумовлюється наступними чинниками: значною кількістю і їх площею невитребуваних паїв, які або не використовуються, або використовуються без відповідного обліку та контролю; ринок земля економічний екологічний недостатньою структуризацією земельних угідь та розвитком різних форм господарювання в земельній галузі, що негативно впливає на екологічний стан землекористування;В результаті здійснення земельних перетворень в Україні відбулися суттєві зміни в земельних відносинах, а саме набули розвитку різні форми власності на землю, впроваджено плату за землю, розвивається оренда земель, структуризація землекористування, дарування і міна земельних ділянок, купівля - продаж земель. Тобто земля стає товаром, який має визначену ціну і набула змісту капіталу, з нею здійснюються різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин. Отже, економічна сутність земельних відносин визначається при розгляді питань рентних відносин, власності на землю, суспільно-економічних і виробничих відносин, землеустрою та землекористування, управління використанням й охороною земель. Таким чином, із формуванням ринкових земельних відносин обіг землі перетворюється в економічний оборот, оскільки земля є не лише природним обєктом чи засобом виробництва, але й стає економічною субстанцією, що має визначену нормативну, експертну й ринкову вартість. Використовуючи порівняльний аналіз для визначення взаємозвязку орендної плати за землю і її ціни (орної землі) встановлено, що: а) ціна 1 га орної землі, яка розрахована на основі капіталізації диференціального доходу (нормативна оцінка), є базою для визначення на основі процентної ставки (1,5 - 2%) розмірів орендної плати, які відповідають якості і місцерозташуванню земельної ділянки (бонітетна і економічна оцінка і реальні показники використання земельних угідь); б) - ціна 1 га орних земель, яка розрахована на основі орендної плати та процентної ставки по депозитах не відповідають ні параметрам щодо цінності земель (за бонітетною оцінкою, за економічною оцінкою), ні реальним показникам використання земельних угідь).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В результаті здійснення земельних перетворень в Україні відбулися суттєві зміни в земельних відносинах, а саме набули розвитку різні форми власності на землю, впроваджено плату за землю, розвивається оренда земель, структуризація землекористування, дарування і міна земельних ділянок, купівля - продаж земель. Тобто земля стає товаром, який має визначену ціну і набула змісту капіталу, з нею здійснюються різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин.
Отже, економічна сутність земельних відносин визначається при розгляді питань рентних відносин, власності на землю, суспільно-економічних і виробничих відносин, землеустрою та землекористування, управління використанням й охороною земель.
Таким чином, із формуванням ринкових земельних відносин обіг землі перетворюється в економічний оборот, оскільки земля є не лише природним обєктом чи засобом виробництва, але й стає економічною субстанцією, що має визначену нормативну, експертну й ринкову вартість.
2. Земельна ділянка у вартісному вимірі переходить від одного субєкта власності до іншого. Тому під економічним оборотом розуміють процес перерозподілу земельної власності на засадах товарно-грошових і правових відносин. А тому земельні відносини слід визначати «як суспільні відносини з користування, володіння і розпорядження земельними ділянками та переходу цих правомочностей до інших осіб на основі економічного обороту».
3. Як свідчить практика, важливу роль у подальшому розвитку ринкових земельних відносин має оренда земель. З кожним роком орендна плата за земельні ділянки в Україні набуває все більшого економічного значення.
Разом з тим, потенціал оренди сільськогосподарських земель є набагато вищим. Вказане підтверджується відсутністю залежності між величиною орендної плати та рівнем доходності, якості природно-ресурсного потенціалу. За відсутності конкуренції в сільськогосподарському землекористуванні спостерігається субєктивність при встановленні орендної плати, що призводить до порушення механізму плати за оренду земельної ділянки.
4. Еволюція розвитку прав власності на землю в регіоні відбувається під впливом складної соціально - політичної ситуації. Враховуючи стан розподілу земель запасу, резервного фонду, а також напрями використання перерозподілених земель запасу та резервного фонду, в регіоні здійснюється надання земельних ділянок у власність і користування сільському населенню, в тому числі і кримсько-татарському.
5. Спираючись на показники аналізу питомої ваги регіону у виробництві валової продукції сільського господарства за останні три роки, в тому числі і за 2006 рік, встановлено, що АР Крим за цим показником займає 16 місце в тому числі в рослинництві - 22. Порівнюючи вказані показники з даними бонітетної оцінки ґрунтів та загальної економічної оцінки орних земель за валовою продукцією, визначено економічний стан землекористування, який значно нижчий, ніж показники продуктивної спроможності ґрунтів регіону. У порівнянні з іншими регіонами України цей показник найнижчий, а у порівнянні з середнім показником по Україні він становить біля 60 %.
Низький економічний стан сільськогосподарського землекористування обумовлюється наступними чинниками: значною кількістю і їх площею невитребуваних паїв, які або не використовуються, або використовуються без відповідного обліку та контролю;
недостатньою структуризацією земельних угідь та розвитком різних форм господарювання в землеробській галузі;
низькою продуктивністю праці в рослинництві сільськогосподарських підприємств, яка складає на 1 зайнятого в сільськогосподарському виробництві (у порівнянних цінах 2005 року) біля 68 % від середньої по Україні;
значною кількістю самозахвату земельних ділянок, які не підлягають контролю і обліку їх використання.
6. Використовуючи порівняльний аналіз для визначення взаємозвязку орендної плати за землю і її ціни (орної землі) встановлено, що: а) ціна 1 га орної землі, яка розрахована на основі капіталізації диференціального доходу (нормативна оцінка), є базою для визначення на основі процентної ставки (1,5 - 2%) розмірів орендної плати, які відповідають якості і місцерозташуванню земельної ділянки (бонітетна і економічна оцінка і реальні показники використання земельних угідь); б) - ціна 1 га орних земель, яка розрахована на основі орендної плати та процентної ставки по депозитах не відповідають ні параметрам щодо цінності земель (за бонітетною оцінкою, за економічною оцінкою), ні реальним показникам використання земельних угідь).
7. Виходячи із світового досвіду та враховуючи вітчизняний досвід, на оцінку вартості землі діють два чинники: якість земельної ділянки в залежності від її цільового призначення і місце розташування. В залежності від ролі землі в суспільстві (головний засіб виробництва, просторовий базис для розміщення продуктивних сил), її оцінка має різні види, а саме: економічна оцінка земель, яка включає затратний, результативний і змішаний методологічні підходи; бонітетна оцінка на основі комплексу ґрунтових та природно-кліматичних факторів; грошова оцінка земельних ділянок (нормативна і експертна (ринкова) оцінка). Такі різноманітні методологічні підходи, які нагромадилися в сучасній економічній і землевпорядній науці обумовлюють необхідність їх узагальнити з метою встановлення переваг чи недоліків щодо застосування в сучасних умовах.
8. Одним із нових підходів щодо економічної оцінки земельних ресурсів поправу вважається затратний. В основу цього підходу застосовуються прямі витрати суспільства для створення того чи іншого виду земельного ресурсу. Основою розрахунків щодо економічної оцінки земельних угідь були витрати на освоєння земель, враховуючи їх підвищення, норми нагромадження та продуктивності праці. В сільськогосподарському землекористуванні оцінку земельних ресурсів за цим підходом рекомендувалось здійснити за витратами на їх освоєння та формування екологічної родючості.
9. Формування ринкових земельних відносин і розглядаючи при цьому затратний підхід як вартісний або такий, який визначав би певні витрати на відтворення земельного ресурсу, його доцільно застосовувати при оцінці земельних ресурсів як важливої складової загальнодержавного багатства. Тобто тільки такий підхід забезпечить визначення дійсної величини тих коштів, які витрачатиме суспільство взагалі, залучаючи земельні ресурси до використання, а отже, і реальну їх вартість та розподіл трудових ресурсів (зусиль) суспільства між різними галузями економіки. Разом з тим ринкові земельні відносини зумовили необхідність на зміну витратної концепції економічної оцінки земельних ресурсів застосовувати концептуальні підходи, які могли б враховувати якість земельних ресурсів, що оцінюється в залежності від їх цільового призначення.
10. Встановлено, що підхід до визначення економічної оцінки земельних угідь як ресурсу базується на визначенні економічного ефекту від використання його в галузях економіки з врахуванням часу. Критерієм такого підходу має бути величина економії суспільної праці (або ефекту) від використання земельних ресурсів. В багатьох підходах показником вказаного критерію була диференціальна рента.
Виходячи із суті економічної оцінки земельних ресурсів на основі диференціальної земельної ренти, можна стверджувати, що основна мета такої оцінки є визначення ефективності використання земельних ресурсів та врахування впливу природних факторів на зростання суспільного виробництва.
11. Розвиток ринкових земельних відносин супроводжується значними обсягами робіт щодо вилучення сільськогосподарських угідь із сільськогосподарського обороту та зміною цільового призначення. В результаті у відповідності з чинним законодавством втрати, які несуться повинні відшкодовуватися. Однак, розміри цих втрат, які регламентуються відповідною постановою Кабінету Міністрів України, не відповідають реальним витратам, повязаним з відтворенням земельних ресурсів як засобу виробництва. Вказане зумовило необхідність застосування затратного підходу для нових умов (ринкового середовища).
12. Затратний підхід пропонується здійснювати шляхом встановлення (розрахунку витрат на освоєння земельної ділянки (відтворення ресурсу), що забезпечує перетворення її в основний засіб виробництва в сільському господарстві. В основу розрахунків рекомендовано метод визначення вартості родючого шару ґрунту, як максимальної потенційної природної продуктивної спроможності сільськогосподарських угідь, яка використовується для повної компенсації (відшкодування) втрат при вилученні із сільськогосподарського обороту або зміні цільового призначення, повязаного не із сільськогосподарським використанням сільськогосподарських угідь. Вихідною основою цього методу є розрахунки оцінки вартості рекультивації землі, які забезпечують визначення вартості відтворення гумусового шару ґрунту.
13. Вартість 1 га ріллі, яка розрахована на основі відтворення енергетичного ресурсу (гумусу) без врахування зрошення становить 104580 грн, з врахуванням зрошення - 125503 грн; багаторічних насаджень відповідно - 501985 грн і 1004024 грн; сіножатей - 21902 грн і 26356 грн; пасовищ - 20916 грн і 25100 грн. На основі цих показників і бонітету оцінки розрахована вартість в розрізі природно-сільськогосподарських районів.
14. Встановлено, що існуючі нормативно-правові документи не забезпечують реального економічного стимулювання екологобезпечного землекористування. А тому запропоновано організаційно-економічні механізми стосовно реального здійснення стимулювання екологобезпечного землекористування. Вони включають систему заходів на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях. На загальнодержавному рівні пропонується вдосконалити нормативно-правові документи внесенням змін та доповнень, конкретизуючи обєкти й субєкти стимулювання та землевпорядні розробки, які будуть базою для розрахунку кількісних показників. На регіональному рівні слід розробити відповідні програми і проекти землеустрою адміністративно-територіальних утворень і передбачити кошти у державному та місцевому бюджетах на їх розробку і реалізацію. На місцевому рівні запропоновано методичні підходи щодо визначення розмірів збитків, спричинених обмеженнями у сфері використання земель в охоронних зонах, в основу яких покладено збільшення виробничих витрат на виробництво продукції рослинництва внаслідок нераціонального використання технічних засобів.
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях
1. Вітвіцька В.М. Проблеми забезпечення земельними ділянками репатрійованих громадян, які проживають у сільській місцевості АР Крим / В.М. Вітвіцька // Землевпорядкування. - 2003. - №1. - С. 57-61.
2. Добряк Д.С. Концептуальні засади розвитку методології ресурсної грошової оцінки земельних ділянок як важливої складової чинників удосконалення ринкових земельних відносин на регіональному рівні / Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2009. - №1. - С. 41-52 (здобувачем висвітлені методологічні підходи щодо ресурсної грошової оцінки земельних ділянок на основі затратного методу).
3. Добряк Д.С. Особливості формування ринкових земельних відносин в Автономній Республіці Крим / [Д.С. Добряк, Є.К. Жагорніков, М.Ф. Пальчиков, В.М. Вітвіцька] // Землеустрій і кадастр. - 2005. - №2. - С. 3-10 (здобувачем висвітлені регіональні аспекти ринкових земельних відносин).
4. Добряк Д.С. Економічна сутність ринкових земельних відносин / Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2006. - №4. - С. 3-5 (здобувачем висвітлені економічні основи ринкових земельних відносин, які базуються на введені землі в економічний оборот).
5. Добряк Д.С. Концептуальні засади формування та функціонування ринкових земельних відносин у сільському господарстві / Д.С. Добряк, А.Г. Мартин, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2008. - №1. - С. 5-9 (здобувачем висвітлені економічні основи формування ринку земель сільськогосподарського призначення).
6. Добряк Д.С. Економічні механізми стимулювання екологобезпечного землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк, О.П. Жук, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2008. - №2. - С. 3-10 (здобувачем висвітлені основи економічного стимулювання шляхом надання пільгових кредитів для запровадження природоохоронних заходів).
7. Жагорніков Є.К. Наукові підходи до вдосконалення земельних відносин і формування екологобезпечного (сталого) землекористування в Автономній республіці Крим / Є.К. Жагорніков, Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землевпорядний вісник. - 2004. - №2. - С. 20-26 (здобувачем висвітлено аспекти забезпечення кримськотатарського населення земельними ділянками).
8. Пальчиков М.Ф. Проблеми використання земель Нікітського Ботанічного Саду - Національного наукового центру у звязку з наявністю в його межах територій природно-заповідного фонду / М.Ф. Пальчиков, О.С. Сидоренко, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2005. - №3. - С. 82-90 (здобувачем висвітлені основи територіального зонування саду).
Тези доповідей, матеріали наукових конференцій
9. Вітвіцька В.М. Удосконалення земельних відносин в АР Крим: матеріали ІІІ Всеукр. конф., 20-21 квітня 2003 р.["Суспільно-географічні проблеми розвитку трудових сил України]. - 2003 р. - С. 49-53./ В.М. Вітвіцька К.: ВГЛ Обрії, 2004. - 308 с.
Вітвіцька В.М. Еколого-економічні засади удосконалення земельних відносин в ринкових умовах (на прикладі Автономної Республіки Крим). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.
У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади та методичні підходи щодо подальшого вдосконалення земельних відносин на регіональному рівні для ринкових умов. Важливою складовою у цьому процесі виступає ринок сільськогосподарських земель, який надасть можливість ефективним господарям на землі концентрувати земельні ділянки, що приведе до підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Ринок землі може ефективно функціонувати лише при створенні його відповідної інфраструктури. А тому держава повинна створювати необхідні правові і економічні умови для розвитку ринкових відносин у сільському господарстві з купівлею-продажем земельних ділянок, з протіканням процесу концентрації і розвитку виробництва на узгодженні економічних і екологічних інтересів кожного землевласника і суспільства в цілому.
Ключові слова: земельні відносини, ринок земель сільськогосподарського призначення, угіддя, гумус, вартість, відтворення, інфраструктура.
Витвицкая В.Н. Эколого-экономические основы усовершенствования земельных отношений в рыночных условиях (на примере Автономной Республики Крым). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.
В диссертации разработаны теоретико-методологические и методические подходы относительно дальнейшего усовершенствования земельных отношений на региональном уровне для рыночных условий. Важнейшей составляющей в этом процессе является рынок сельскохозяйственных земель, который даст возможность эффективным хозяевам на земле концентрировать земельные участки, что будет способствовать повышению продуктивности сельскохозяйственных угодий. Рынок земли может эффективно функционировать лишь при создании его соответствующей инфраструктуры. Потому государство должно обеспечивать соответствующие правовые и экономические условия для развития рыночных отношений в сельском хозяйстве с покупкой-продажей земельных участков, осуществлением концентрации и развитием производства при согласовании экономических и экологических интересов каждого собственника земли и общества в целом.
Развитие рыночных земельных отношений сопровождается значительным увеличением работ по изъятию сельскохозяйственных угодий из сельскохозяйственного оборота и изменением целевого назначения. В результате потери при этом в соответствии с действующим законодательством должны возвращаться. Вместе с тем, размеры этих потерь, несоответствуют реальным затратам, которые связаны с воспроизводством земельных ресурсов как способа производства. Это потребовало разработки нового подхода на основе расчета затрат на освоение земельного участка, которые обеспечивают превращение его в способ производства. В основу расчетов рекомендован метод определения стоимости верхнего плодородного слоя почвы, как максимально потенциальной продуктивности сельскохозяйственных угодий, которые используются для полной компенсации потерь при изъятии сельскохозяйственных угодий. Исходной основой этого метода является расчет стоимости рекультивации земли, которая обеспечивает расчет стоимости воспроизводства гумусного слоя почвы.
Vitvitska V. Ecologic and economic principles of improvement of the landed relations in market conditions (on the example of Autonomous Republic Crimea). - Manuscript.
Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.06 - economics of wildlife management and preservation of the environment. National university of bioresources and using nature of Ukraine, Kyiv, 2009.
In dissertation it is developed theoretical and methodological principles and methodical approaches in relation to the subsequent improvement of the landed relations at regional level for market conditions. The market of agricultural lands, which will give possibility effective owners on land to concentrate lot lands, comes forward in this process an important constituent that will result in the increase of the productivity of agricultural lands. The market of lands can effectively function only at creation of him the proper infrastructure. And that is why the state must create necessary legal and economic terms for development of market relations in agriculture with the purchase-sale of lot lands, with flowing of process of concentration and development of production on the concordance of economic and ecological interests of every landowner and society on the whole.
Key words: landed relations, market of lands of the agricultural setting, humus, cost, reproduction, land infrastructure.