Комплекс чорнобиль-орієнтованих ретроспективно-проспективних, еколого-дозиметричних моделей оцінки доз опромінення населення. Просторово-часова еволюція зовнішнього опромінення на ранній та пізній фазах чорнобильської аварії. Протирадіаційни заходи.
Аннотация к работе
В той же час вона виявила відсутність адекватних методів, що були б придатними для отримання масових оцінок у реальних умовах, які склалися в Україні після квітня 1986р. Здобувач був керівником та відповідальним виконавцем наступних основних науково-дослідних робіт НЦРМ АМН України та міжнародних науково-дослідних проектів, у рамках яких була виконана дана робота: 1. Предмет дослідження: часова динаміка та територіальні особливості поведінки радіонуклідів у навколишньому середовищі (включаючи ланки харчового ланцюжка); фактори життєдіяльності населення, що модифікують рівні дозових навантажень на членів різних професійно-вікових груп; дози від радіонуклідів аварійного походження. Розроблені та впроваджені Інструктивно-методичні вказівки (затверджені Міністерством Охорони Здоровя (МОЗ) та Національною Комісією по радіаційному захисту (НКРЗ) України): "Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії ЧАЕС, включаючи тиреодозиметричну паспортизацію”, (Київ, 1996), які впродовж останніх восьми років виконують роль ключового інструменту реалізації вимог Закону України №791а-ХІІ "Про правовий режим територій, які піддалися радіоактивному забрудненню у результаті Чорнобильської катастрофи" 1991р., в частині, що стосується дозових критеріїв зонування постраждалих від Чорнобилю територій. Здобувач особисто і безпосередньо був відповідальним виконавцем всіх вище перелічених НДР, в рамках яких створювався та функціонував Центральний Еколого-Дозиметричний Регістр, розроблялися усі еколого-дозиметричні моделі, проводилася Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів, а також виконувалися оцінки доз опромінення населення України.З урахуванням цього, доза , яку за проміжок часу T отримують представники i-тої професійно-вікової групи населення j-того НП, визначається як сума доз зовнішнього та внутрішнього опромінення: = . (внутрішнє опромінювання), формалізується у вигляді: = , (4) де у якості функцій джерела виступають: залежні від часу функції концентрації r-того радіонукліду у молоці та у листових овочах, відповідно: , : , , (5) де та - референтні, нормовані на одиницю випадінь r-того радіонукліду на ґрунті, функції концентрації цих радіонуклідів у молоці та у листових овочах, - матриця радіонуклідних співвідношень, параметризована у . Особливостями цього періоду, які обумовили підходи до моделювання процесу дозоутворення у були: 1) кореневий шлях забруднення рослинності, який суттєво залежить від типів ґрунтів; це призвело до необхідності застосування двох БРХ-НП: щільності випадінь 137Cs на ґрунті та референтного агрегованого коефіцієнту переходу 137Cs „грунт-молоко” (для 1992р.); 2) радіоактивне забруднення усіх компонент раціону; 3) проведення сільськогосподарських контрзаходів, що унеможливило застосування традиційних еколого-дозиметричних моделей; 4) самообмеження споживання населенням місцевих продуктів харчування; 5) проведення двох видів широкомасштабного еколого-дозиметричного моніторингу: концентрації радіоцезію у молоці та картоплі та вмісту радіоцезію у організмі жителів (ЛВЛ-вимірювання). Параметризація референтної „молочної” функції , що описує єдину для усієї радіоактивно-забрудненої території України часову динаміку концентрації 137Cs у молоці у розрахунку на одиницю та , проводилася за результатами ~95300 вимірювань концентрації 137Cs у молоці у період 1987-97 рр. у сільських НП Житомирської, Київської та Рівненської областей „короткий” та „довгий” періоди напівочищення молока від 137Cs оцінені відповідно 3 та 15 років. Державна програма Комплексної Дозиметричної Паспортизації передбачала: 1) створення Центрального Еколого-Дозиметричного Регістру; 2) розробку методології оцінки річної дози НП у формі офіційних Інструктивно-Методичних рекомендацій „Радіаційно-Дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС” („Методика-96”); 3) узагальнення результатів паспортизації у вигляді щорічних „Збірок загальнодозиметричної паспортизації”; та 4) створення методології оцінки ретроспективних та проспективних доз опромінення населення „Реконструкція та прогноз доз опромінення населення, яке проживає на територіях України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії ЧАЕС” („Методика-97”).З урахуванням результатів цього аналізу сформульовані основні вимоги до подібних ЕДМ з урахуванням радіоекологічних умов територій, особливостей життєдіяльності населення, а також державних протирадіаційних заходів та масштабного радіоекологічного моніторингу, який проводився в Україні. Встановлено, що необхідним і достатнім для умов глобальної комунальної радіаційної аварії є шестикомпонентний ЕДМ-комплекс, що у якості складових включає: ЕДМ зовнішнього опромінювання на ранній та початку середньої фаз аварії -; ЕДМ зовнішнього опромінювання на середній та пізній фазах -; ЕДМ внутрішнього (перорального) опромінювання на ранній та початку середньої фаз