Вивчення видового складу і динаміки чисельності основних лускокрилих шкідників та їх ентомофагів у різних агроценозах яблуневого саду. Вплив мікроклімату кормової цінності плодів та листків на розвиток і розмноження фітофагів у різних типах саду.
Аннотация к работе
Проте на відміну від садів старих конструкцій у садах з меншими розмірами дерев та з більшою їх кількістю на одиницю площі створюються нові агроценози, які відрізняються не тільки мікрокліматичними умовами та біохімічними особливостями, але й фауною шкідників, їх чисельністю і шкодочинністю. Проте без врахування особливостей видового складу шкідників та їх ентомофагів, фенології та динаміки чисельності фітофагів у різних типах плодових насаджень неможливо досягнути потенційно можливої ефективності захисту плодових культур. Метою досліджень було виявлення видового складу і вивчення динаміки чисельності основних лускокрилих шкідників у різних агроценозах яблуневого саду, уточнення біологічних особливостей розвитку домінуючих видів шкідників, оцінка впливу основних абіотичних, біотичних і антропічних чинників на динаміку чисельності лускокрилих шкідників саду і на цій основі удосконалення системи заходів щодо захисту інтенсивних насаджень яблуні в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. вивчити вплив погодних умов, окремих трофічних факторів і агротехнічних заходів на сезонну динаміку чисельності лускокрилих шкідників саду; Вперше показані особливості формування фауни лускокрилих шкідників та фактори, які обумовлюють рівень їх домінування в різних типах плодових насаджень, а також закономірності динаміки їх чисельності в агроценозі сильнорослого і карликового плодових садів.Вплив весняної обробки грунту на пошкодженість листків мінуючими молями та плодів яблуневою плодожеркою проводили за такою схемою: 1) перекопування пристовбурних смуг та оранка міжрядь; 2) контроль (без обробітку грунту). Найбільш поширені види в промислових садах з родини листокруток такі : яблунева плодожерка, плодова і брунькова листокрутки, а серед мінерів привалює нижньобокова мінуюча міль. Так, сад, в якому не проводили обприскування інсектицидами, характеризується більшою кількістю видів листокруток, чисельне співвідношення між якими більш вирівняне, ніж у саду, що знаходиться під інсектицидним навантаженням, у якому в результаті використання препаратів з кратністю обробок 3-4 за вегетацію число видів листокруток скоротилося з 10 до 8, а ступінь домінування переважаючих видів (брунькової і плодової) підвищився з 35.2% до 57% (табл.1). Частка нижньобокової мінуючої молі від загальної чисельності мінерів у садах, які обробляли інсектицидами складає 66.6%, що на 12.4% більше, ніж в саду, де не проводили обприскування. Середня маса лялечок яблуневої плодожерки, брунькової листокрутки і нижньобокової мінуючої молі, гусениці яких живилися плодами та листками культурної яблуні на підщепі М9 була найбільшою, склавши відповідно 52.6, 34.5, 5.5 мг, що на 6-9% перевищувало масу лялечок зібраних у агроценозі культурної яблуні на насіннєвій підщепі і на 16-22% перевищувало масу лялечок, гусениці яких живилися на дикій яблуні.В умовах південної частини Правобережного Лісостепу України серед лускокрилих шкідників найбільш поширеними і шкодочинними є представники родини листокруток, яка включає 11 видів та комплекс листових мінерів, до складу якого входить 5 видів шкідників. Маса лялечок і фактична та потенційна плодючість яблуневої плодожерки, брунькової листокрутки і нижньобокової мінуючої молі змінюються залежно від виду кормової рослини і підщепної комбінації. Низькі температури повітря в зимовий період, тривалість їх дії, відсутність снігового покриву, а також вікова структура, фаза розвитку та фізіологічний стан зимуючих особин впливають на перезимівлю яблуневої плодожерки, плодової та брунькової листокруток, нижньобокової мінуючої молі, викликаючи загибель від 10 до 32% зимуючих популяцій цих шкідників. Оранка міжрядь та розпушення пристовбурних кругів на глибину до 7-8см (що особливо важливо в карликових садах) істотно на 41-45% знижує пошкодженість листків мінуючими молями, а при умові сухого, теплого літа також знищує зимуючих у грунті гусениць яблуневої плодожерки. У роки досліджень чисельність нижньобокової мінуючої молі обмежували 6 видів паразитичних комах, загальна зараженість якими в промисловому саду становила 47.8-53.8%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В умовах південної частини Правобережного Лісостепу України серед лускокрилих шкідників найбільш поширеними і шкодочинними є представники родини листокруток, яка включає 11 видів та комплекс листових мінерів, до складу якого входить 5 видів шкідників. Домінуючими видами серед родини лустокруток є яблунева плодожерка, брунькова і плодова листокрутки, а серед мінерів - нижньобокова мінуюча міль.
2. Видовий склад, співвідношення і чисельність листокруток та мінуючих молей значною мірою залежать від анропічного впливу (головним чином від інсектицидних обприскувань і типу саду).
3. Використання клонових підщеп змінює біохімічний склад, а отже і кормову цінність для фітофагів, листків і плодів привитого сорту, збільшуючи вміст у них сухих речовин, вітаміну С та загальних цукрів.
4. Маса лялечок і фактична та потенційна плодючість яблуневої плодожерки, брунькової листокрутки і нижньобокової мінуючої молі змінюються залежно від виду кормової рослини і підщепної комбінації. Найбільша їх маса і плодючість відмічені при заселенні шкідниками дерев яблуні на підщепі М9.
5. Низькі температури повітря в зимовий період, тривалість їх дії, відсутність снігового покриву, а також вікова структура, фаза розвитку та фізіологічний стан зимуючих особин впливають на перезимівлю яблуневої плодожерки, плодової та брунькової листокруток, нижньобокової мінуючої молі, викликаючи загибель від 10 до 32% зимуючих популяцій цих шкідників.
6. Оранка міжрядь та розпушення пристовбурних кругів на глибину до 7-8см ( що особливо важливо в карликових садах) істотно на 41-45% знижує пошкодженість листків мінуючими молями, а при умові сухого, теплого літа також знищує зимуючих у грунті гусениць яблуневої плодожерки.
7. З трьох підщепних комбінацій М9, М26, ММ106 найменша пошкодженість плодів та листків яблуні відмічена на підщепі М9, найбільша- на ММ106.
8. У роки досліджень чисельність нижньобокової мінуючої молі обмежували 6 видів паразитичних комах, загальна зараженість якими в промисловому саду становила 47.8- 53.8%. Найбільш ефективним паразитом виявився поліембріональний паразит Holcothorax testaceipes. Його доля в загальному паразитизмі хоч і змінювалась за роки, але була не менше 50%. На яблуневій плодожерці паразитувало 5 видів перетинчастокрилих, які не відігравали суттєвої ролі в зниженні чисельності шкідника. Загальний рівень зараження плодожерки цими паразитами не перевищував 4.1% у промисловому саду. У садах, що не оброблялись інсектицидами, зараженість паразитами гусениць і лялечок молі зростала до 81.8-89.5%, плодожерки- до 9.5-15.2%.
9. Найбільша чисельність та видова різноманітність ентомофагів відмічена в сильнорослих садах, найменша в карликових.
10. Вивчення заходів щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів показало, що максимальна кількість відловлених ентомофагів та найбільший процент зараження паразитами нижньобокової мінуючої молі був відмічений на ділянках саду з посівом озимого ріпаку.
11. Обліки проведені на різних відстанях від квітуючої рослинності показали, що зараженість паразитами гусениць нижньобокової мінуючої молі залежить як від відстані до джерела додаткового живлення, так і від типу саду та інсектицидного навантаження. Так, при відсутності захисних заходів вплив нектароносів на зараженість паразитами відмічається в карликовому саду з відстані 36м, сильнорослому- з 28м, при двох обприскуваннях інсектицидами- відповідно з 20 і 28м, при пяти обприскуваннях з 12 і 20м відповідно.
12. Біологічна ефективність інсектицидів залежить від типу обприскуваного саду. При однакових нормах витрат препаратів та однаковому формуванні крони, найбільший показник ефективності був відмічений у карликовому саду.
13. Оптимальним строком проведення обприскувань, що регулюють чисельність листокруток, за умов домінування плодової і брунькової, є фаза відокремлення бутонів у зимових сортів яблуні.
14. Високоефективними в захисті яблуні від лускокрилих шкідників, є гормональні препарати: інсегар 0.6кг/га, димілін -1кг/га, алсистин- 1кг/га, дворазова обробка якими забезпечує ефективність на рівні еталонного варіанту, де проводили 4-разове обприскування піретроїдними і фосфорорганічними інсектицидами. Обприскування гормональними препаратами у вищезазначених дозах не впливає на чисельність ентомофауни, але подальше збільшення норм витрат знижувало на 9.6-23.2%, зараженість паразитами гусениць та лялечок нижньобокової мінуючої молі порівняно з контролем.
Пропозиції виробництву
1. Для регулювання чисельності мінуючих молей, яблуневої плодожерки проводити весняну оранку міжрядь та розпушення пристовбурних смуг на глибину не менше 7-8см.
2. Щорічне внесення збалансованого за елементами живлення мінеральних добрива для підвищення стійкості яблуні до комплексу лускокрилих шкідників.
3. Забезпечувати заходи щодо сприяння корисної дії ентомофагів шляхом створення конвейера з нектароносів. При цьому відстань між квітучими ділянками, залежно від типу сада та пестицидного навантаження, не повинна бути більшою 25-40м.
4. Основу системи щодо регуляції чисельності лускокрилих шкідників саду складають дві базові обробки гормональними препаратами з нормами витрат: інсегар 0.6 кг/га, димілін 1кг/га. алсисиана 1кг/га. Перша проводиться на початку масового льоту метеликів першого покоління, друга- в період масового льоту другого покоління яблуневої плодожерки. При умові домінування брунькової і плодової листокруток необхідну ефективність забезпечує одноразове використання інсегару в кількості 0.6 кг/га у фазу відокремлення бутонів у зимових сортів яблуні.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ
1. Крикунов І.В., Ольховська-Буркова А.К., Красноштан А.О., Боровал А.П. Топографічні моделі - основа ефективного планування і проведення захисних заходів: Зб. наук. пр./ Уманська СГА.-К.: Нора-прінт, 1997.-С. 289-292. (Особистий внесок 60%. Проведено експерименти та оцінка результатів досліджень).
2. Крикунов І.В. Видовий склад паразитів яблуневої плодожерки та нижньобокової мінуючої молі : Зб. наук. пр./ Уманська СГА.-К., 1998.-С.167-169.
3. Крикунов І.В. Використання біологічно активних речовин в боротьбі з лускокрилими шкідниками яблуні та їх вплив на корисну фауну: Зб. наук. праць/ Уманська СГА.- Умань, 1999.-С. 292-295.
4. Крикунов І.В. Вплив трофічного фактору на чутливість гусениць яблуневої плодожерки до інсектицидів //Вісник Білоцерківського СГУ.- Біла Церква, 1999.- Вип.8.- Ч. 2.-С.118-121.
5. Ольховська-Буркова А.К., Красноштан А.О., Крикунов І.В. Вплив мінеральних добрив на стійкість яблуні до шкідників // Праці. наук.-практ. конф.: "Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах".-Біла Церква, 1995.- С.31-32. (Особистий внесок 70%. Проведено експерименти та оцінка результатів досліджень .)
6. Ольховська -Буркова А.К., Суша В.І., Крикунов І.В. Методи виявлення і кількісного обліку шкідників плодових культур // Матер. міжнар. конф.: "Сучасні методи досліджень в агрономії."-Умань, 1993.-С. 124-125. (Особистий внесок 80%. Проведено експерименти та оцінка результатів досліджень, зроблено висновки).
7. Крикунов І.В. Біологічно активні речовини в системі захисту яблуні від лускокрилих шкідників // Матер. наук. конф.: "Підсумки наукової роботи за 1991-1995 рр."-Умань, 1996.-С.92-93.
8. Ольховська -Буркова А.К., Крикунов І.В. Феромонний моніторинг динаміки льоту і структури розподілення лускокрилих шкідників саду // Матер. наук. конф.: "Підсумки наукової роботи за 1991-1995 рр."-Умань, 1996.-С.93-94. (Особистий внесок 80%. Проведено експерименти та оцінка результатів досліджень, зроблено висновки).
9. Крикунов І.В. Зміни у фауністичному комплексі садового агроценозу при застосуванні пестицидів: Матер. V зїзду Українського ентомологічного товариства.-Харків, 1998.-С.69.
Крикунов І.В.Еколого-біологічне обгрунтування захисту яблуні від основних лускокрилих шкідників в умовах Правобережного Лісостепу України - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09- ентомологія.- Національний аграрний університет , Київ, 2000.
Дисертація містить результати досліджень стосовно особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів що їх обумовлюють.
Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлена ефективність різних захисних заходів. Одержані дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблені заходи сприяння корисної ефективності ентомофагів. Результати досліджень опубліковані у 9 працях та впроваджені у виробництві на площі 140га.
Крикунов И.В. Эколого-биологическое обоснование защиты яблони от основных чешуекрылых вредителей в условиях Правобережной Лесостепи Украины- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 -энтомология.- Национальный аграрный университет, Киев, 2000.
Дисертация содержит результаты исследований относительно особенностей становления фауны садовых листоверток и минирующих молей в различных агроценозах яблоневого сада, закономерностей динамики численности доминирующих видов вредителей и факторов ее обуславливающих. Определен видовой состав листоверток и минирующих молей, исследованы эколого-биологические особенности основных видов вредителей в условиях южной части Правобережной Лесостепи Украины.
Получены данные по формированию фауны зоофагов. Определена значимость отдельных приемов хозяйственной деятельности человека на количественные и качественные изменения состава вредной и полезной фауны. Усовершенствована система мер по защите сада от чешуекрылых вредителей путем использования гормональных препаратов, агротехнических приемов, включающих внесения минеральных удобрений, обработку почвы. Изучено влияние клоновых подвоев на особенности микроклимата плодовых насаждений, на биохимический состав плодов и листьев привитого сорта, на динамику поврежденности чешуекрылыми вредителями.
Уточнен видовой состав паразитов яблонной плодожорки и нижнесторонней минирующей моли, показано значение паразитов в регуляции численности этих вредителей. Выявлена тенденция изменения численности и видового состава энтомофагов в зависимости от инсектицидной нагрузки и типа сада. Изучены мероприятия по содействию полезной эффективности энтомофагов. Установлена закономерность заражености паразитами в зависимости от расстояния до источника дополнительного питания и различной инсектицидной нагрузке. Отмечена зависимость динамики лета бабочек и распределения гусениц яблонной плодожорки от типа плодовых насаждений. На основании полученных данных определен оптимальный срок проведения инсектицидных опрыскиваний, регулирующих численность листоверток, при условии доминирования плодовой и почковой листоверток. Изучена биологическая эффективность пиретроидных, фосфорорганических и гормональных препаратов в борьбе с чешуекрылыми вредителями, отмечено их влияние на энтомофагов. Результаты исследований опубликованы в 9 работах и внедрены в производство на площади 140га.
Eco-biological substantiation protection of apple scalewinget pests in the Forest-Steppe zone.-Manuscript.
The dissertation for getting a degree of the candidat of agricultural sciense in the special 03.00.09- entomology.-National Agrarion University, Kyiv, 1999.
The thesis shows results of investigating peculiarities of forming found of fruit- tree leaf rollers and leaf miner moth in different agrocenoses of apple orchard and regulaririyies of dynamics of dominating pest species number and factors stipulating it.
Species composition of rolles and leaf miner moth is defined. Eco-biolgical peculiarities of main pest species under the condition of Ukrainian Forest- Steppe are investigared. Efficiency of different protective measures is determined.
Dates were received about forming of faund zoofags. The means for promote to useful faun was worked out.
The results of the research are published in 9 works and introduced on the area of 140 ha.