Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу. Особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі - Лекция

Левова частка при цьому припадає на країни з сільськогосподарським, традиційним типом розвитку. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються стихійну внутрішню та зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між країнами. У сучасному світі спостерігається ціла низка „парадоксів відсталості „для країн, що розвиваються : внаслідок значних відмінностей у темпах приросту населення суттєво збільшується і продовжує зростати розрив у рівнях національного доходу на душу населення між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються; урбанізація та зростання міського населення супроводжуються швидким зростанням сільського населення в цих країнах; поряд із значним збільшенням зайнятості стрімко зростає число безробітних, а також осіб, що не мають постійного заробітку в бідних країнах;Для створення ефективної програми контролю за чисельністю населення необхідно враховувати не тільки економічні важелі, але й звички, культуру, релігійні уподобання населення. Серед безпосередніх факторів фертильності виділяють: вік вступу батьків у шлюб, використання контрацептивів, відношення батьків до грудного вигодовування дитини молоком, та до абортів. Така політика регламентує: законодавчий вік вступу у шлюб, заборону дитячої праці, покращення соціального становища жінки, надання пенсій за віком, заохочення мати малодітні сімї, створення умов для грудного вигодовування та розширення сфери послуг в області контрацепції. Інша група заходів контролю за ростом чисельності населення обєднує засоби соціально-економічного заохочення сімей з невеликою кількістю дітей і засоби спонукання по відношенню до багатодітних сімей. Так , перші ознаки зниження кількості дітей шкільного віку проявляються через 5-6 років, скорочення чисельності працездатного населення - через 15 років, від 15-до 19 років необхідно для стабілізації попиту на продукти харчування.Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від родів. Але і ця потенційна плодючість впродовж тисячоліть не реалізовувалась, і лише з переходом до землеробства почали зявлятись багатодітні сімї. В минулому, середній вік людини складав приблизно 25 років, репродуктивної зрілості жінка досягала до 15 років, і за десять років дорослого життя вона народжувала приблизно 3 дитини. Перехід до осілого способу життя призвів до збільшення щільності населення в осередках стародавнього землеробства. З розвитком гігієни, медицини дитяча смертність стала незначною, тривалість життя виросла і ріст популяції могла забезпечити і більш низька народжуваність.Археологи встановили, що предки людини жили групами, але яка шлюбна система в цих групах існувала невідомо. Неповна сімя (мати з дітьми без батька) зустрічалась як виняток. В ХХ ст. в індустріальному суспільстві традиційний соціальний стан жінки змінився, вона набула можливості отримати освіту, роботу, самостійно забезпечити своїх дітей. Соціально-економічна незалежність жінки призвела до зміни взаємовідносин статей в сімї, а існування в суспільстві різних державних форм догляду за дітьми та їх виховання призводить поступово до кризи інституту сімї, формування нових сімейних взаємовідносин. Для людських популяцій за останні 100-150 років характерний розвиток транспортних комунікацій, зросла міграція населення, що призвело до розпаду ізолятів та розширення інбредних регіонів, розширення кола потенційних партнерів при шлюбах внаслідок подолання релігійних, класових, етнічних перешкод.Період життя людини від народження до смерті називається постнатальним періодом онтогенезу. У процесі еволюційного розвитку людини її онтогенез змінюється в порівнянні з тваринами. На даний час єдиної схеми періодизації постнатального онтогенезу немає, тому що вона повинна відображати біологічні, психологічні, соціальні аспекти розвитку і старіння організму. В нашій країні використовують таку схему періодизації онтогенезу: новонароженість (1-10 днів); грудний вік (10 днів - 1рік); раннє дитинство (1-3 роки); перше дитинство (4-7 років ); друге дитинство (8-12 років); підлітковий вік (13-16 років); юнацький вік (17-21 рік); зрілий вік І (22-35 років); зрілий вік ІІ (36-60 років); літній вік (61-74 роки); старечий вік (75-90 років); довгожителі (90 років і вище). Найбільш відповідальним періодом постнатального онтогенезу є період статевого дозрівання (пуберантний період) - він включає друге дитинство, підлітковий, частково юнацький вік.Здатність до адаптації варіює в широкому діапазоні, що дає змогу виділити серед людей кілька функціональних типів конституційного реагування. Виділення цих типів не мало рис екологічної спеціалізації, оскільки люди одного адаптивного типу можуть проживати на території, яка в більшій мірі є відповідною до комплексу ознак іншого адаптивного типу. Під природною тривалістю життя розуміють максимальну кількість років, яку людина може прожити за ідеальних умов існування, або за іншим визначенням - це вік, до якого можуть потенційно

План

1. Населення на порозі ХХІ ст.: демографічні проблеми розвинених та відсталих країн.

2. Вирішення проблеми народонаселення: соціально - економічні та політичні механізми регуляції чисельності людства. Програми планування сімї.

3. Особливості репродукції людини у звязку з її біосоціальною суттю.

4. Вплив структури шлюбів та демографічних показників на стан генофонду популяцій людей.

5. Медико - генетичні аспекти сімї і проблема генетичного обтяження в популяціях людей.

6. Особливості періодизації розвитку людини .

7. Функціональні типи конституційного реагування людей.

8. Тривалість життя та проблеми довголіття.

1. Населення на порозі ХХІ ст.: демографічні проблеми розвинених та відсталих країн

1. Медична біологія за ред. В.П.Пішака,Ю.І.Бажори. Вид. Нова книга. Вінниця, 2004, - 652с.

2. Слюсарев А.А.,Жукова С.В. Біологія.- К. Вища школа, 1987.- 415с.

3. В.В.Фролькис Долголетие: действительное и возможное. - К. Наукова думка.1989, - 245с.

4. Л.А.Гаврилов, Н.С.Гаврилова Биология продолжительности жизни.- М. Наука, 1991, - 280с.

5. В.С.Крисаченко Людина і біосфера. -К. Заповіт 1998, - 687с.

6. Медична біологія за ред. В.П.Пішака,Ю.І.Бажори. Вид. Нова книга. Вінниця, 2004, 652с.

7. А.А.Слюсарев , С.В. Жукова Біологія. К. Вища школа, 1987.- 415с.

8. В.С. Крисаченко Людина і біосфера К. Заповіт 1998.- 687с.

9. Л.М.Гумільов Етногенез і біосфера Землі. М. Ди Дик, 1994.- 678с.