Вивчення еколого-гідрохімічного стану озер південної частини м. Львова. Характеристики вод та донних відкладів екосистеми витоку річки Зубра. Аналіз забруднення річкової екосистеми важкими металами. Охорона праці при проведенні екологічних досліджень.
Аннотация к работе
5.1.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання 5.1.3 Характеристика обєктів досліджень, речовин, їхні небезпечні властивостіСучасний розвиток промисловості великих міст спонукає до вирішення великої низки соціальних проблем, особливо тих, що повязані зі сферою охорони навколишнього середовища і забезпечення належного рівня проживання населення на екологічно чистій території і споживання екологічно чистих продуктів. Львова, є брак якісних питних вод, а також майже повна відсутність природних водних рекреаційних зон. Створення на їх основі водних рекреаційних зон сучасного типу дозволило б місцевій владі сподіватися на суттєвий розвиток рекреаційно-туристичної галузі, яка б давала значний дохід у бюджет міста. Особливої актуальності це питання сягне під час проведення футбольного чемпіонату Євро-2012 р. Завданням дипломної роботи було дослідження еколого-гідрохімічного стану озер південної частини м.В області проживає 2761,5 тис. чол. Пікуй, 1408 м), на північ змінюється підняттям у Передкарпатті, горбистий на Подільській височині (до 471 м), низинний у Малому Поліссі і знову підняття - в межах Волинської височини [1]. У Карпатах спостерігається зміна метеорологічних елементів з висотою: температура повітря і тиск знижуються, кількість опадів збільшується, зростає швидкість вітру. Кількість опадів коливається від 640-740 мм (Мале Полісся) до 1000 мм (Карпати). В області 8950 рік, з яких 216 рік має довжину більше 10 км.Львів знаходиться в межах великої геоструктурної одиниці - південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. У межах Східноєвропейської платформи виділяються два структурних комплекси: комплекс кристалічного фундаменту і комплекс осадового (платформового) чохла. Комплекс осадового чохла представлений трьома структурними поверхами, в яких виділяються структурні яруси, що утворюють самостійні структури, розділені значними стратиграфічними та кутовими неузгодженнями. У палеозойському структурному поверсі виділяються формації кембрій-нижнього девону (каледоніди) і девону-карбону (герциніди). Прогин має асиметричну будову і витягнутий по своїй довгій осі в північно-західному напрямі.Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи виділяється в окремий регіон, який в літературі отримав назву Волино-Подільська плита. У геологічній будові Волино-Подільської плити приймають участь протерозойські кристалічні породи Східноєвропейської платформи та суміжні з ними більш молоді складчасті споруди Західноєвропейської платформи, які перекриті осадовими відкладами верхнього протерозою та фанерозою. Серед порід переважають аргіліти, мергелі, вапняки, глини зеленувато-сірих відтінків, доломітизовані вапняки. Він складений вапняками, які чергуються з алевролітами, аргілітами, пісковиками та вуглистими сланцями, пластами камяного вугілля. А в їхньому розрізі виділяються: нижній відділ (сокальська світа) - алевроліти, гіпси, пісковики з прошарками бурого вугілля та вуглистих сланців, та середній відділ (коржівська світа) - строкаті глини, аргіліти, пісковики і конгломерати з рідкісними прошарками вапняків, доломітів, ангідритів, гіпсів; верхній відділ (нижнівська на платформі, підлубинська та буковинська світи в прогині) - вапняки, доломіти, доломітизовані вапняки.У відповідності з геологічною будовою і гідрогеологічними особливостями виділяються наступні водоносні горизонти та комплекси. Глибина залягання вод четвертинного водоносного горизонту знаходиться в прямій залежності від рельєфу місцевості, пори року і кількості атмосферних опадів і не перевищує 1,0-1,5 м в долинах річок, досягаючи 3-5 м і більше на вододілах. Ці води, в основному, поширені вздовж границі платформи і прогину, де їх мінералізація сягає 2-3 г/дм3. Води прісні, переважно гідрокарбонатні кальцієві У Львівській впадині на глибинах більше 250 - 300 м зустрінуті гідрокарбонатні натрієві, а в найбільш глибоких частинах розрізу хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 3-10 г/дм3, що дозволяє розцінювати їх як перспективні для бальнеологічних цілей. Води у юрських відкладах розкриті свердловинами в південній частині Львівсько-Волинського камяновугільного басейну, де потужність юри сягає декілька десятків метрів.Ці обставини, у поєднанні з повною або часткової ліквідації природних дренажних систем, призводять до підйому дзеркала ґрунтових вод, підтоплення фундаментів будинків і споруд, пониження несучої здатності ґрунтів і, як наслідок, деформації, а в критичних ситуаціях і руйнування будинків і споруд. Більша частина цієї води з міста повертається у природні водотоки, але вже у вигляді стічних вод, забруднених різними домішками. Наступний за величиною потік надходження в місто речовини - мінерально-будівельна сировина (до 10,0 млн.т/рік), яка служить джерелом викидів пилу в атмосферу. Частина забруднюючих речовин попадає в атмосферу, інша частина разом зі стічними водами - у поверхневі водойми та підземні водоносні горизонти, ще одна частина у вигляді твердих відходів - у ґрунт [7]. Найбільша частка в складі
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Фізико-географічна характеристика району досліджень
2. Еколого-геологічні умови
2.1 Тектоніка
2.2 Літолого-стратиграфічні комплекси
2.3 Гідрогеологічні умови
2.4 Еколого-геологічний стан урбанізованої території
3. Еколого-гідрохімічний стан озер південної функціональної зони м. Львова
3.1 Методика досліджень
3.2 Результати досліджень
3.2.1 Озеро на перехресті вулиць Стрийська-Наукова
3.2.2 Озеро на перехресті вулиць Стрийська-Володимира Великого
3.2.3 Озеро на перехресті вулиць Княгині Ольги-Володимира Великого
3.2.4 Озеро району вулиці Василя Симоненка
3.2.5 Озеро парку “Піскові Озера”
4. Еколого-гідрогеологічна характеристика витоку р. Зубра
4.1 Стан проблеми забруднення екосистем малих річок