Кліматичні особливості і рельєф Київської області. Стан атмосферного повітря, його якість в населених пунктах. Використання водних ресурсів, оцінка якості вод. Лісові ресурси. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення. Накопичення відходів.
Аннотация к работе
Кліматичні особливості та рельєф Київської області Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
Список литературы
Кліматичні особливості та рельєф Київської області
Рельєф Київської області рівнинний із загальним похилом до долини Дніпра. Північна частина області лежить в межах Поліської низовини. На сході в межах області - частина Придніпровської низовини. Найбільш підвищені й розчленовані південна та південно-західна частини, зайняті Придніпровською височиною (висота біля 273 м над рівнем моря).
Грунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими є черноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території перевищує 60%. Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 746 тис.га. Для північної частини області характерні масиви хвойних і мішаних лісів, південна частина значною мірою розорана, на тих ділянках, які не зазнали сильного антропогенного впливу, переважають широколистяні ліси. Тваринний світ Київщини дуже різноманітний. Багатство видового складу повязане з тим, що область розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Природне середовище території Київщини протягом історичного часу відзначалося сприятливими грунтово-кліматичними умовами.
Клімат - помірно континентальний, мякий з достатньою кількістю вологи. У 2010 році по області середня багаторічна температура повітря становила у січні -3,8 °С, липні - 21,1 °С.
Середня місячна температура повітря (за даними Українського гідрометеологічного центру) у 2010 році, °С: січень -3,8 квітень 10,1 липень 21,1 жовтень 8,9 лютий -1,7 травень 14,7 серпень 18,5 листопад 6,4 березень 2,2 червень 20,3 вересень 16,4 грудень -3,2
Абсолютний мінімум температури повітря у 2010р. становив - мінус 30,0°С, абсолютний максимум температури повітря - плюс 35,0°С.
Середня річна кількість опадів у 2010 році - 470 мм, норма - 593 мм.
Річки Київщини належать, переважно, до басейну Дніпра. По її території протікає 177 річок, довжина яких більше 10 км. Дніпро тече територією області в межах 246 км, його притоки - Припять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна і Трубіж. Природний режим річок значною мірою змінений, що повязано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків і водосховищ. На території області розташовано 55 водосховищ, у тому числі й більша частина Київського та Канівського, понад 2000 ставків та близько 750 невеликих озер.
Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
Моніторинг забруднення атмосферного повітря в Київській області проводився в містах: Біла Церква, Бровари, Обухов та Українка.
Визначався вміст чотирьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП) і восьми важких металів: заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.
За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7208 проб атмосферного повітря, у Броварах - 3458 проб, Обухові - 3558 проб, Українці - 3712 проб, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО. Пилові фільтри на вміст бенз(п)пірену аналізувались в регіональній лабораторії атмосфери Донецького ЦГМ. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДКС.д. за винятком діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн в основному від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту. Зміни середньомісячних концентрацій (в кратності ГДК) цієї домішки в атмосферному повітрі міст Київської області протягом року представлені на рисунку.
У 2010 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка оцінювався, як низький.
Місто БІЛА ЦЕРКВА
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул.Леваневського (ПСЗ №1) та вул.Сломчинського (ПСЗ № 2).
В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого перевищувала середньодобову гранично допустиму концентрацію в 1,8 раза. Середньорічні концентрації інших домішок дорівнювали: завислих речовин та оксиду вуглецю - 0,7 ГДКС.д., діоксиду сірки - 0,4 ГДКС.д. (табл.).
Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: діоксиду азоту - 2,4 ГДКМ.р., завислих речовин та оксиду вуглецю - 0,4, діоксиду сірки - 0,2 ГДКМ.р.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 34-36% (в 2009 році - 18%).
Середні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДКС.д. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 1,0 ГДКС.д. (спостерігалась у січні та грудні на ПСЗ № 2). Максимальні концентрації важких металів не перевищували 0,1-0,2 ГДКС.д., крім міді - 0,3-0,4 ГДКС.д. у січні-червні та 0,4 ГДКС.д. по марганцю у серпні.
Рівень забруднення повітря завислими речовинами та діоксидом сірки був дещо вищим на ПСЗ № 1, бенз(а)піреном - на ПСЗ № 2; вміст оксиду вуглецю і діоксиду азоту був однорідним на обох постах міста.
У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у квітні-липні, завислих речовин - у серпні, бенз(а)пірену - у січні та жовтні-грудні. Річний хід середніх концентрацій інших домішок не зазнав значних коливань.
У порівнянні з 2009 р. у повітрі міста дещо підвищився вміст діоксиду азоту, завислих речовин, оксиду вуглецю та бенз(а)пірену; вміст діоксиду сірки не змінився. м.Біла Церква
Домішки Середньорічні концентрації Максимальні концентрації
Номери постів (ПСЗ) По місту Номери постів (ПСЗ) По місту
1 2 2010 2009 1 2 2010 2009
Завислі речовини 0.8 0.7 0.7 0.5 0.4 0.4 0.4 0.4
Діоксид сірки 0.5 0.4 0.4 0.4 0.2 0.1 0.2 0.2
Оксид вуглецю 0.7 0.7 0.7 0.5 0.4 0.4 0.4 0.6
Діоксид азоту 1.8 1.8 1.8 1.5 2.4 2.4 2.4 3.3
Місто БРОВАРИ
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1).
Середньорічна концентрація з діоксиду азоту перевищила відповідну ГДК в 1,5 раза. Середньорічні концентрації інших забруднювальних домішок становили: оксиду вуглецю - 0,6 ГДКС.д., діоксиду сірки - 0,5, завислих речовин - 0,3 ГДКС.д. (табл.).
Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: з діоксиду азоту - 1,8 ГДКМ.р., з оксиду вуглецю - 0,8, з завислих речовин - 0,2, з діоксиду сірки - 0,1 ГДКМ.р.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 16% (в минулому році - 13%).
Середні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДКС.д.
У річному ході спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю в серпні-вересні, завислих речовин - в липні. Річний хід середніх концентрацій інших домішок не зазнав значних коливань.
У порівнянні з 2009 р. у повітрі міста дещо підвищився вміст оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Рівень забруднення атмосферного повітря іншими домішками суттєво не змінився м.Бровари (ПСЗ №1)
Домішки Середньорічні концентрації Максимальні концентрації
2010 2009 2010 2009
Завислі речовини 0.3 0.3 0.2 0.2
Діоксид сірки 0.5 0.4 0.1 0.1
Оксид вуглецю 0.6 0.1 0.8 0.2
Діоксид азоту 1.5 1.2 1.8 1.8
Місто ОБУХІВ
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Миру (ПСЗ №1).
Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили: діоксиду азоту - 1,5 ГДКС.д., завислих речовин - 0,5, діоксиду сірки - 0,4, оксиду вуглецю - 0,3 ГДКС.д. (табл.).
Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту дорівнювала 2,6 ГДКМ.р., завислих речовин та оксиду вуглецю - 0,4, діоксиду сірки - 0,2 ГДКМ.р.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 28% (в минулому році - 24%).
По важких металах і бенз(а)пірену середні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДКС.д.
У річному ході спостерігалося зростання середньомісячних концентрацій: діоксиду азоту у квітні та червні, діоксиду сірки - у лютому, бенз(а)пірену - у квітні. Також зафіксовано зниження середньомісячних концентрацій окису вуглецю - у серпні та листопаді, завислих речовин - у грудні.
Порівняно з 2009 p. рівень забруднення атмосферного повітря суттєво не змінився: спостерігалося незначне зниження вмісту завислих речовин, оксиду вуглецю, підвищення - діоксиду сірки. м.Обухів (ПСЗ №1)
Домішки Середньорічні концентрації Максимальні концентрації
2010 2009 2010 2009
Завислі речовини 0.5 0.6 0.4 0.2
Діоксид сірки 0.4 0.3 0.2 0.1
Оксид вуглецю 0.3 0.4 0.4 0.6
Діоксид азоту 1.5 1.5 2.6 1.8
Місто УКРАЇНКА
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Звязку (ПСЗ №1).
Середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітрі міста дорівнювали: діоксиду азоту - 1,2 ГДКС.д., діоксиду сірки - 0,4, завислих речовин - 0,3, оксиду вуглецю - 0,1 ГДКС.д.
Максимальні з разових концентрацій досягли: з діоксиду азоту - 1,8 ГДКМ.р., з оксиду вуглецю - 0,4, з завислих речовин - 0,2, з діоксиду сірки - 0,1 ГДКМ.р. (табл.).
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 14% (в минулому році - 16%).
Середні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДКС.д.
У річному ході спостерігалося зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у липні-вересні. Річний хід середніх концентрацій інших домішок не зазнав значних коливань.
Порівняно з 2009 p. дещо знизився рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю; вміст інших домішок залишився на тому ж рівні. м.Українка (ПСЗ №1)
Домішки Середньорічні концентрації Максимальні концентрації
2010 2009 2010 2009
Завислі речовини 0.3 0.3 0.2 0.4
Діоксид сірки 0.4 0.4 0.1 0.1
Оксид вуглецю 0.1 0.2 0.4 0.8
Діоксид азоту 1.2 1.2 1.8 2.4
Рис.2.5. Річний хід діоксиду азоту в містах Київської області за 2010 р
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
Речовина Клас небезпеки Кількість міст, охоплних спостереженнями Середньорічний вміст, Середньодобові ГДК Максимальний вміст Максимально разові ГДК Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст
Забруднююча речовина Місто Середньо річна концентрація Максимально разова середньорічна концентрацій
1 2 3 4
Завислі речовини м. Біла Церква 0,7 0,4
Діоксид сірки 0,4 0,2
Оксид вуглецю 0,7 0,4
Діоксид азоту 1,8 2,4
Завислі речовини м. Бровари 0,3 0,2
Діоксид сірки 0,5 0,1
Оксид вуглецю 0,6 0,8
Діоксид азоту 1,5 1,8
Завислі речовини м. Обухів 0,5 0,4
Діоксид сірки 0,4 0,2
Оксид вуглецю 0,3 0,4
Діоксид азоту 1,5 2,6
Завислі речовини М. Українка 0,3 0,2
Діоксид сірки 0,4 0,1
Оксид вуглецю 0,1 0,4
Діоксид азоту 1,2 1,8
Водні ресурси та їх використання
Київщина має густу річкову мережу - 177 річок, довжина яких більше 10 км. На території області протікають: - три великих ріки - Дніпро, Припять та Десна, загальною довжиною в межах області 377 км;
- 8 середніх річок - Уж, Тетерів, Рось, Ірпінь, Трубіж, Супій, Гірський Тікач, Гнилий Тікач, загальною довжиною - 7535 км.
Підводними та водогосподарськими обєктами відведено 8% території області.
Найважливіша водна артерія - Дніпро, протяжністю 246 км в межах області, основними притоками якого є: Припять з Ужем, Тетерів зі Здвижем, Ірпінь з Унавою, Стугна, Красна, Рось із Роставицею, Горохуваткою, Протокою, Камянкою, а також Десна, Трубіж, Супій, Перевіз. Всі вони є рівнинними річками, що живляться сніговими, дощовими та підземними водами. У водному режимі чітко визначена весняна повінь та дощові паводки влітку. Природний режим річок значно змінений, що повязано з їх зарегульованістю, наявність великої кількості штучних водойм.
В області є близько 750 невеликих озер, які за походження є старицями річок, внаслідок чого мають дугоподібну форму.
Окрім дніпровських, в області налічується 58 водосховищ, з повним і корисним обємом відповідно 185,7 та 161,7 млн. м3 води. Найбільшими водосховищами є Канівське та Київське, більша частина їх площі знаходиться в межах Київської області. Окрім того створено 2389 ставів, загальним обємом 259,1 млн. м3.
Забруднення поверхневих вод
Обсяг оборотної та послідовно (повторно) використаної води по районах і містах(млн.м3)
2000 2006 2007 2008 2009 2010
Київська область 1897,3 491,6 474,4 374,1 322,8 317,8 райони
Баришівський1 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Білоцерківський 1,5 1,2 1,5 1,9 - -
Богуславський 1,0 4,2 0,9 0,4 1,2 1,2
Бориспільський - 0,3 0,6 0,3 0,3 0,3
Бородянський 0,3 0,5 0,6 1,0 0,7 0,8
Броварський 0,0 0,1 0,1 0,2 0,2 -
Васильківський 6,7 5,0 5,6 4,5 0,0 0,0
Вишгородський 0,0 2,0 1,8 1,8 1,8 1,8
Володарський 2,9 3,2 4,0 2,2 3,1 2,3
Згурівський 0,8 1,4 2,6 0,9 1,7 0,4
Іванківський 0,3 0,3 - - - -
Кагарлицький2 0,5 2,1 1,7 1,2 1,4 0,7
К.-Святошинський 0,9 0,1 0,2 0,0 0,0 0,0
Макарівський 9,6 1,3 1,0 1,2 1,2 1,1
Миронівський 2,9 2,5 5,2 2,0 0,0 0,0
Обухівський 63,8 135,2 128,1 133,7 96,9 92,4
П.-Хмельницький - - - 0,0 0,0 0,0
Поліський - - - - - -
Рокитнянський 3,9 2,7 4,3 1,9 2,7 2,6
Сквирський 2,2 1,5 1,5 1,5 2,6 2,6
Ставищенський 0,1 0,0 0,2 0,1 - -
Таращанський 2,4 1,4 3,2 1,6 0,0 0,0
Тетіївський 0,2 3,2 3,5 4,2 3,4 2,8
Фастівський 2,0 0,1 0,5 0,3 0,0 0,1
Яготинський 3,8 1,2 1,8 2,7 1,8 1,8 міста
Біла Церква 109,1 123,2 121,9 112,0 103,1 97,9
Бориспіль 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0
Бровари 8,8 5,2 4,6 4,6 5,4 3,2
Васильків 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1
Ірпінь3 5,3 3,3 3,5 3,8 2,8 2,7
П.-Хмельницький 0,2 0,0 0,0 - - -
Припять 1667,0 184,7 170,0 85,4 87,6 99,7
Славутич 0,0 1,4 1,3 1,2 1,1 0,9
Фастів 0,4 4,1 4,1 3,3 3,7 2,3
Зона відчуження 0,4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
1 Включаючи м.Березань.
2 Включаючи м.Ржищів.
3 Включаючи м.Бучу.
Основні показники використання і відведення води (млн.м3)
1990 1995 2000 2006 2007 2008 2009 2010
Забір води з природних водних об‘єктів 2132 1501 1278 937 1002 995 1015 1019 у т.ч. для використання 2131 1502 1146 821 882 871 889 897 у розрахунку на одну особу, м3 1095 787 619 464 502 499 513 520
Спожито свіжої води 2131 1496 1132 812 874 862 881 886 у тому числі для виробництва 1893 1286 986 711 753 747 775 775 для побутово-питних потреб 97 108 76 55 50 48 49 46 у розрахунку на одну особу, м3 50 57 41 31 28 28 28 33
Втрати води при транспортуванні 11 7 10 6 6 6 6 6
Відведено (скинуто) зворотних вод 1806 1230 1022 735 774 776 796 791 у тому числі забруднених 23 14 20 19 16 32 30 29 з них без очищення 1 1 9 5 5 5 4 3 нормативно-очищених 66 74 59 39 36 20 20 18
Обсяг оборотної та послідовно (повторно) використаної води 3905 2822 1897 492 474 374 323 318
Потужність очисних споруд 170 174 173 169 168 170 171 168
Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Спостереження за станом забруднення водних обєктів Київської області по гідрохімічних показниках проводились мережею гідрометслужби у 2010 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах.
Річки. За даними гідрохімічних спостережень вміст розчиненого у воді кисню був достатнім і знаходився в межах 6,92 - 10,28 МГО2/дм3. Річки Київської області були забруднені переважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами.
Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному - 1-3 гранично допустимої концентрації (ГДК) на річках Тетерів, Ірпінь, удава, Трубіж, Недра, Рось (м. Біла Церква);
- азоту нітритному - 1 - 2 ГДК на всіх річках Київської області, крім р. Десна;
- сполуках заліза загального - 1,8 ГДК на р. Ірпінь;
- фенолах - 2-6 ГДК, сполуках хрому шестивалентного - 6- 10 ГДК у всіх пунктах спостережень.
Протягом року зафіксовано випадок високого забруднення (вище 10 ГДК) по сполуках марганцю на рівні 11 - 17 ГДК у воді річок Ірпінь, Унава, сполуках цинку - 12-13 ГДК на р. Рось - м.Біла Церква.
Порівняно з 2009 роком у воді річок Ірпінь, Унава, Десна, Рось (м.Біла Церква) дещо збільшився вміст сполук цинку, у річках Тетерів, Унава, Трубіж - сполук азоту амонійного, у воді р. Унава - сполук марганцю.
Водосховища. Середній вміст розчиненого кисню у воді Київського та Канівського водосховищ знаходився в межах 6,88 - 8,16 МГО2/дм3. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному-1,0-1,7 ГДК у воді Київського та Канівського водосховищ;
- азоту нітритному -1,0-1,7 ГДК у воді Київського водосховища в районі м.Чорнобиль, с. Новопетрівці та пунктах Канівського водосховища;
- сполуках заліза загального - 1 - 3 ГДК в усіх пунктах Київського водосховища і в районі м. Київ Канівського водосховища;
- сполуках цинку - 2 - 3 ГДК, сполуках міді - 2 - 5 ГДК, сполуках марганцю - 2 - 4 ГДК, сполуках хрому шестивалентного - 4 - 10 ГДК, фенолах - 1 - 6 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ.
Протягом року спостерігались випадки високого забруднення по сполуках марганцю - 10 - 21 ГДК у воді Київського водосховища в районі с. Страхолісся і Канівського водосховища нижче міст Києва, Українки та в межах м. Ржищіва.
Порівняно з 2009 р. у воді Канівського водосховища дещо збільшились концентрації сполук цинку та сполук азоту амонійного.
Лісові ресурси
Станом на 01.01.2010 рік площа лісів Київської області становить 708,8 тис.га, що становить 19,8% від загальної площі області.
Площа лісів за останні роки залишається стабільною, та не збільшується по причині вилучення лісів для не лісогосподарських потреб, хоча і створюється щорічно від 100 до 300 га нових лісів.
В 2010 році садіння та висівання лісів було здійснено на площі 2,760 тис.га. в області .
Обсяги садіння та висівання лісу зменшується внаслідок зменшення обсягів суцільних зрубів хвойного та твердолистяного господарства та збільшення відсотку суцільних зрубів мяколистяного господарства, відновлення лісу, після якого проходить природним шляхом.
Для досягненням оптимальної науковообгрунтованої лісистості області (23%) необхідно нарощувати обсяги створення захисних лісових насаджень (створення нових лісів) за рахунок деградованих і малородючих грунтів, які доцільно передати державним спеціалізованим підприємствам для заліснення.
На жаль на даний час це неможливо по кількох причинах: - необхідно внести доповнення до ст. 208 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 щодо звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва спеціалізованих лісогосподарських підприємств у випадку надання їм у постійне користування для заліснення техногенно-забруднених, деградованих та малородючих земель, що вилучені із сільськогосподарського використання;
- необхідно розробити механізм викупу державою під заліснення розпайованих земель, які не використовуються за цільовим призначенням, необхідно розробити загально обласний проект землеустрою щодо зміни цільового призначення деградованих і малородючих грунтів сільськогосподарських земель для їх подальшого заліснення.
Землі лісогосподарського призначення
№ з/п Одиниця виміру Кількість Примітка
1 2 3 4 5
1. Загальна площа земель лісогосподарського призначення Тис.га 749.297 - у тому числі: - -
1.1 площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств - 575.984 - 1.2 площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств - - - 1.3 площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування - - - 2. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Тис.га 349.82 - 3. Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону) % 19.8 -
Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га
2006 2007 2008 2009 2010
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду 2957,4 2457,9 2557,7 2400,1 2409,9
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях 6 - - - - Створення полезахисних лісових смуг - - - - -
Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2010 році
Район Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3 Фактично зрубано разом, га/тис.м3 Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні мяколистяні розрахункова лісосіка,тис. м3 фактично зрубано, га/тис. м3 розрахункова лісосіка, тис. м3 фактично зрубано, га/тис. м3 розрахункова лісосіка, тис. м3 фактично зрубано, га/тис. м3
У 2010 році Київський обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції виконував роботи з проведення суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Якісна характеристика земель сільськогосподарського призначення Київської області /станом на 01.12.2009р./
№п/п Назва районів Обстежено ріллі, тис.га Середньозважені показники родючості РН N мг/кг грунту Р2О5 мг/кг грунту К2О мг/кг грунту Гумус % Еколого-агрохімічна оцінка в балах
1 Баришівський 33,5 6,2 125 120 85 2,60 46
2 Білоцерківський 62,9 6,2 152 99 81 3,45 59
3 Богуславський 30,0 6,0 115 131 112 2,49 52
4 Бориспільський 55,3 6,0 104 144 66 2,20 39
5 Бородянський 9,3 5,7 102 82 31 2,38 27
6 Броварський 22,3 5,8 104 136 61 1,38 29
7 Васильківський 51,3 6,3 159 111 92 3,45 58
8 Вишгородський 3,9 5,5 103 111 49 1,59 29
9 Володарський 29,9 6,4 138 133 115 2,98 58
10 Згурівський 39,0 6,2 162 132 97 3,19 60
11 Іванківський 12,93 5,6 90 69 36 1,84 26
12 Кагарлицький 46,9 6,4 161 138 115 3,55 68
13 К.-Святошинський 10,4 5,7 112 115 36 1,71 32
14 Макарівський 38,5 5,8 99 78 37 1,69 28
15 Миронівський 41,9 6,1 146 140 110 3,30 63
16 Обухівський 24,5 6,0 145 122 108 2,83 62
17 П.-Хмельницький 45,4 5,8 122 138 104 2,66 55
18 Поліський 12,9 5,6 101 95 60 1,80 29
19 Рокитнянський 26,1 6,1 156 144 106 3,25 69
20 Сквирський 51,0 5,9 156 134 107 3,16 63
21 Ставищенський 32,4 6,4 154 103 98 3,39 59
22 Таращанський 31,4 6,4 152 105 83 2,91 54
23 Тетіївський 39,3 6,4 136 144 118 3,12 61
24 Фастівський 33,9 5,7 142 98 87 2,99 49
25 Яготинський 38,1 6,8 145 140 104 3,37 66
По області 825,8 6,1 137 122 90 2,99 54
Структура утворення та накопичення відходів
Сучасне життя людини неминуче повязано з утворенням великої кількості відходів. Накопичення відходів у навколишньому природному середовищі є одним з потенційних джерел забруднення довкілля м. Києва і значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо.
Відходи, при їх накопиченні в області, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги, створюють негативний імідж місту. Разом з цим, накопичення значної кількості відходів свідчить про нездатність держави використовувати в достатній мірі такий вид місцевої сировини, якою є вторинні матеріальні ресурси. В організації цієї роботи в Україні взагалі, і в Києві зокрема, ще є значні недоліки і невикористані можливості.
Захаращення міської території всіма видами відходів обумовлюють такі основні фактори: - неефективні технології переробки первинної сировини і матеріалів, що призводить до утворення значної кількості відходів;
- недоліки в розробці нових та використанні наявних (вже розроблених і відомих у світовій практиці) технологій утилізації відходів на місцях їхнього утворення;
- недоліки системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах;
- недоліки існуючих механізмів (правового, інформаційного, кадрового тощо) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття.
Небезпечні відходи, при їхньому накопичені в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки. Накопичення їх, як на полігонах, так і на підприємствах обумовлене відсутністю ефективних новітніх технологій та потужностей по переробці відходів та вторинної сировини, можливості використання різних видів відходів для виробничо-господарських потреб.
У загальній кількості накопичених відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування та на території підприємств, найбільшу питому вагу складають відходи 3 класу небезпеки - 152941,9 т, 2 класу небезпеки - 4599,5 т та 1 класу небезпеки169,5 т.
Утворення відходів I-III класів небезпеки по районах і містах (т)
2006 2007 2008 2009 2010
Київська область 9103,5 8815,6 7443,1 8989,3 3291,1 райони
Баришівський 0,3 0,3 0,1 0,1 2,8
Білоцерківський 268,5 23,7 19,5 18,1 18,2
Богуславський 1,1 1,0 94,3 1,8 2,9
Бориспільський 741,1 738,2 316,4 134,1 9,3
Бородянський 9,7 28,0 27,5 22,4 9,6
Броварський 37,8 16,7 43,3 37,4 24,4
Васильківський 5041,5 5344,1 2689,5 3168,1 1836,4
Вишгородський 158,1 141,4 152,5 195,2 276,2
Володарський 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Згурівський 2,2 1,0 402,0 171,0 78,0
Іванківський 5,0 7,8 13,7 4,3 11,6
Кагарлицький 3,1 1,6 3,1 4,0 3,0
К.-Святошинський 34,0 89,8 75,2 73,3 69,5
Макарівський 30,3 11,6 19,2 3,0 3,8
Миронівський 13,2 5,7 10,1 5,1 0,8
Обухівський 391,3 60,9 96,9 358,0 100,4
П.-Хмельницький - - - - -
Поліський - - - - -
Рокитнянський 0,2 0,2 - - -
Сквирський 0,8 0,9 9,6 4,0 0,4
Ставищенський 0,2 0,2 0,2 0,2 0,4
Таращанський 1545,2 1,1 1327,7 1,7 1,4
Тетіївський 166,8 830,8 499,6 251,6 15,2
Фастівський 0,4 0,4 0,2 0,0 3,4
Яготинський 19,0 14,4 23,7 32,5 32,3 міста
Біла Церква 484,1 1163,2 1286,8 1083,6 625,0
Березань - 0,0 0,0 0,1 0,1
Бориспіль 18,8 25,8 28,4 30,1 46,1
Бровари 15,2 57,3 47,5 57,0 19,6
Буча … … 102,0 587,3 4,8
Васильків 27,7 76,8 75,6 23,8 29,3
Ірпінь 44,8 32,7 15,8 20,3 17,4
П.-Хмельницький - - - - 0,4
Ржищів - - - - -
Славутич 6,4 13,1 24,9 9,4 12,8
Фастів 36,7 126,9 37,8 2691,8 35,6
Ведення сільського господарства в Київській області
У 2010р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з відповідним періодом 2009р. зменшилось на 2,0%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 0,8%, в господарствах населення - на 3,9%. Загальний обсяг продукції сільського господарства у фактичних цінах, за розрахунками, становив 6631,5 млн. грн.
Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва(наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року)
Рослинництво. У 2010р. виробництво продукції рослинництва порівняно з відповідним періодом 2009р. скоротилося на 3,2%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 1,6%, у господарствах населення - на 4,8%.
За попередніми даними, господарствами усіх категорій у 2010 році одержано 2482,9 тис.т зерна (у вазі після доробки). Порівняно з 2009р. виробництво зерна зменшилось на 4,2%, що зумовлено зниженням урожайності зернових культур (на 1,5 ц з 1 га, або на 3,7%) та площі їх збирання (на 3,9 тис.га, або на 0,6%).
Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 2207,9 тис.т зерна (89% загального валового збору), господарствами населення - 275,0 тис.т (11%), у середньому з 1 га одержано по 38,5 ц зерна, у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами - 39,2 ц (на 0,9 ц менше, ніж торік), господарствами населення - 33,9 ц (на 5,1 ц менше).
Виробництво основних видів продукції рослинництва у 2010 році
Валовий збір Площа збирання Урожайність тис.ц 2010р. до 2009р. тис.га 2010р. до 2009р. ц з 1 га до2009р. ( , -)
, - у % , - у %
Зернові і зернобобові культури - всього1 24828,6 -1099,9 95,8 644,3 -3,9 99,4 38,5 -1,5 у тому числі пшениця 9687,2 -1193,0 89,0 263,0 -8,1 97,0 36,8 -3,3 ячмінь 5210,6 -25,2 99,5 167,7 25,8 118,2 31,1 -5,8 кукурудза на зерно 8491,1 524,7 106,6 133,7 -17,5 88,4 63,5 10,8
У загальному валовому зборі зернових і зернобобових культур найбільше зібрано пшениці - 968,7 тис.т (на 11,0% менше, ніж торік), кукурудзи на зерно - 849,1 тис.т (на 6,6% більше) та ячменю - 521,1 тис.т (на 0,5% менше), середня урожайність пшениці знизилась на 3,3 ц і склала 36,8 ц з 1 га, ячменю - на 5,8 ц (31,1 ц з 1 га), кукурудзи на зерно - збільшилась на 10,8 ц і склала 63,5 ц з 1 га.
Зменшення обсягу виробництва зерна порівняно з 2009р. відбулося у сільськогосподарських підприємствах 15 районів, і найсуттєвіше у Києво-Святошинському (на 32,8%) і Васильківському (на 27,6%) районах. Значно кращий врожай зерна одержано сільськогосподарськими підприємствами Іванківського (на 43,4% більше, ніж у 2008р.), Фастівського (на 31,7%), Макарівського (на 15,6% більше) районів.
Виробництво соняшнику становило 92,7 тис.т і порівняно з 2009р. зросло на 12,9% за рахунок збільшення урожайності (на 2,4 ц з 1 га, або на 13,0%). Сільськогосподарськими підприємствами зібрано 89,7 тис.т соняшнику (на 13,5% більше) при середній урожайності 20,8 ц з 1 га проти 18,3 ц у 2009р. Збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику відбулось у сільськогосподарських підприємствах 15 районів, із них найбільше в Рокитнянському (в 2,3 р.б.), Сквирському та Бориспільському (в 1,5 р.б.) районах.
Валовий збір цукрових буряків (фабричних) порівняно з 2009р. зменшився на 25,0% за рахунок як скорочення площ збирання (на 5,1 тис.га, або на 17,1%), так і зниження урожайності (на 32,2 ц з 1 га, або на 9,6%) і склав 747,8 тис.т при середній урожайності 302,4 ц з 1 га, у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами накопано 704,3 тис.т (на 25,1% менше), в середньому по 305,7 ц з 1 га. Зменшення обсягів виробництва цукрових буряків (фабричних) відбулося в сільськогосподарських підприємствах 14 районів із 18, що займаються їх вирощуванням. Найсуттєвіше знижено обсяги їх валового збору сільськогосподарськими підприємствами Яготинського, Богуславського та Баришівського районів (на 97 - 91%).
У господарствах усіх категорій виробництво картоплі (1390,0 тис.т) порівняно з 2009р. зменшилося на 6,0%, овочів (461,0 тис.т) - на 10,2%, що зумовлено як зниженням урожайності цих культур відповідно на 3,7% та 5,9%, так і площ їх збирання (на 2,3% та 4,6% відповідно). Загальні обсяги виробництва плодоягідної продукції (42,4 тис.т) збільшилися на 63,4% за рахунок зростання урожайності на 17,7%.
Господарствами населення у 2010р. одержано 95% загального обсягу картоплі, 85% овочів, 91% плодів та ягід, 11% зерна, 6% цукрових буряків (фабричних), 3% соняшнику.
Висновки
Аналіз стану навколишнього природного середовища області показує, що екологічна ситуація в загалом задовільна, показники екологічної життєдіяльності кращі, ніж у більшості регіонів України. Разом з тим не слід забувати, що управління в галузі охорони навколишнього природного середовища за допомогою економічних та законодавчих інструментів має спрямовуватись в першу чергу на мінімізацію споживання первинних природних ресурсів, на забезпечення їхньої оборотності, зменшення негативного техногенного впливу на довкілля.
Водні обєкти області, як і в попередні роки, продовжували забруднюватись скидами неочищених стічних вод, що відводяться із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, та скидами недостатньо очищених зворотних вод підприємств, очисні споруди яких працювали неефективно.
З метою покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено реконструкції існуючих очисних споруд, які не забезпечують достатню очистку стічних вод та будівництво нових.
Для вирішення проблем в галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах - забруднювачах атмосферного повітря.
Протягом 2010 року в Київській області проведено 13 заходів, спрямованих на покращення якості атмосферного повітря, загальним обсягом витрат за кошторисною вартістю в 1882,0. Важливо відмітити те, що фактичне зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів становить 10,9 т, що на 0,7т менше від очікуваного. Це стосується, передусім, заходів, повязаних з удосконаленням технологічних процесів, будівництвом і введенням в дію нових газоочистних установок та споруд.
Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами в Київській області є підприємства: Полігон № 5 ВАТ „Київспецтранс” Обухівський район, Звалище скопу ВАТ „Київський картонно - паперовий комбінат” м.Обухів, Золовідвал Трипільської ТЕС Обухівський район, Полігон промислових відходів ЗАТ „Россава” Білоцерківський район.
На даний час невирішеною проблемою залишаються мулові поля Бортницької станції аерації ВАТ «АК Київводоканал», які знаходяться в переповненому стані, відносно раніше передбачених проектних позначок.