Екологічний компонент менеджменту транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації - Автореферат

Забезпечення національного економічного зростання має супроводжуватися послідовним структурним оновленням, насамперед у природно-ресурсній сфері, де формуються ключові конкурентні позиції України у міжнародному бізнес-середовищі. Якісно нова парадигма управління природокористуванням в глобальних умовах, досягнення значних економічних та соціальних результатів потребують як поглиблення теоретичних досліджень, так і підвищення їхньої практичної результативності завдяки реалізації базових засад екологоорієнтованого менеджменту. Методологічні аспекти функціонування ТНК та екологізації їхньої діяльності знайшли певне висвітлення у працях західних вчених (С. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних спеціальних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, рішення Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, матеріали Міністерства екології, дані міжнародних урядових та неурядових організацій, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, аналітичні доповіді Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, звіти транснаціональних корпорацій та вітчизняних підприємств і організацій тощо. Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному: вперше: · ідентифіковано базові моделі екологічної поведінки ТНК, структуру яких визначають якісні критерії корпоративної культури (внутрішня мотивація, стратегічна визначеність, законодавча доброчинність) та кількісні параметри динаміки екологічних витрат провідних ТНК автомобільної, нафтопереробної та хімічної промисловості: японську прогресивну модель екологізації (різке, понад 20% щорічно зростання витрат на екологічні заходи); європейську помірну модель екологізації (зростання до 10%); американську переважно регресивну модель екологізації, яка повязана зі зниженням відповідних витрат;У розділі 1 “Формування сучасної парадигми природокористування” узагальнюється еволюція сучасних концепцій природокористування, розкривається зміст процесу транснаціоналізації екологічних проблем та теоретико-методологічні підходи у дослідженні сутності та закономірностей екологізації сучасного економічного розвитку. На наступних стадіях світового економічного розвитку як результат промислової та науково-технічної революцій - з одного боку і формуванням метропольно-колоніальних відносин, поглиблення процесу інтернаціоналізації економічних відносин, - з другого, вплив господарської діяльності на природне оточення стає все відчутнішим, а в деяких випадках катастрофічним (дефіцит кисню на територіях розвинених країн після 70-х років, що покривається переважно за рахунок тропічних лісів, вичерпання легкодоступних родовищ корисних копалин, техногенні катастрофи і т.ін.). Автор узагальнює новітні теоретико-методологічні розробки та практику екологічної діяльності провідних ТНК і на цій підставі висуває і доводить тезу про поступовий перехід світового співтовариства до нової парадигми природокористування. Нова парадигма природокористування ґрунтується на виключенні будь-яких можливостей шкідливого впливу на природнє оточення: так замість очищення шкідливих виробничих відходів технологічні процеси в контексті нової парадигми мають виключати утворення таких відходів. У розділі 2 “Становлення і розвиток системи екологічного менеджменту ТНК” досліджено регулювання екологічної діяльності ТНК у контексті дотримання вимог міжнародних стандартів, екологічна політика транснаціональних корпорацій та її сучасні особливості, висвітлено основні складові чинники, умови, рівень, пріоритетні напрями запровадження екологічно свідомого менеджменту.У дисертації на підставі виявлення концептуальних засад і запропонованих практичних методів сучасної парадигми природокористування здійснено теоретичне узагальнення та дано нове вирішення науково-практичного завдання формування системи екологічного менеджменту. Сучасна концепція природокористування ТНК характеризується переходом від витратної парадигми, що ґрунтувалася на зменшенні витрат на подолання негативних наслідків виробничо-господарської діяльності корпорації на природнє оточення, до упереджувальної парадигми, що ґрунтується на виключенні негативного впливу виробничо-технологічної діяльності ТНК на навколишнє середовище. Особливістю виробничо-господарської діяльності ТНК на початку ХХІ століття є формування 3 різних моделей їхньої екологічної поведінки: японської прогресивної моделі екологізації з різким (понад 20% щорічно) зростанням витрат на екологічні заходи; європейської помірної моделі екологізації менеджменту (зростання до 10%); американської переважно регресивної моделі екологізації менеджменту, коли відповідні витрати в основному знижуються. Відповідна матриця має бути побудована шляхом створення і використання еколог

Основний зміст роботи