Токсикологічна характеристика гербіцидів на основі трифлураліну. Трансформація пестицидів у навколишньому середовищі. Специфіка лікарського рослинництва та асортимент гербіцидів дозволених до застосування при вирощуванні лікарських рослин в Україні.
Аннотация к работе
До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з бурянами й шкідниками - пестициди. Пестициди застосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах, перенесення живими організмами ланцюгами живлення, вони можуть поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоровю людини. На сучасному етапі розвитку уявлень про охорону здоровя людини і навколишнього середовища виникла необхідність в науковому обґрунтуванні принципово нових критеріїв і методичних підходів до оцінки небезпеки хімічних засобів захисту рослин. Пестициди (pesticide: лат. pestis - хвороба; caedo - вбивати) - збірна назва хімічних та біологічних засобів, що використовуються для боротьби з шкідниками та хворобами рослин, з бурянами, шкідниками зерна та продуктів його переробки, деревини, шерсті, шкіри, виробів з бавовни, з ектопаразитами домашніх тварин та людини [103, 101]. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2009-2011 рр. у відділі екотоксикології Інституту агроаекології і природокористування НААН згідно з тематичним планом досліджень НМЦ “Агроекологія” НААН України, провідною науковою установою якого є Інститут агроекології і природокористування НААН України, в розділі науково-технічної програми НААН «Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України» (ДР № 0106U004038) за завданням 04.01.02/053 «Розробити науково-практичні засади мікробно-рослинних технологій відновлення забруднених ґрунтів з метою забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних нормативів якості довкілля та сільськогосподарської продукції» (ДР № 0106U004045) та «Розробити наукові основи агроекологічного моніторингу територій, забруднених стійкими органічними забруднювачами» (№ ДР 0106U004056).У капіталістичних країнах це стало причиною багатьох судових позовів, адже часто вигоду отримували одні фермери, а шкоди від пестицидів зазнавали зовсім інші; істотне зниження чисельності хоча б одного з домінуючих видів у біосфері звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових відносин. В Японії кількість шкідливих видів, необхідність регулювання чисельності яких постала перед сільським господарством, збільшилася майже вдвічі за роки постійного використання пестицидів; нарешті, згідно з основними законами популяційної екології та еволюційної біології, безперервне використання однієї й тієї ж хімічної субстанції рано чи пізно викликає появу шкідників надстійких до отрути. І вирішальними аргументами на користь припинення масового використання пестицидів стали збільшення їх концентрації уздовж трофічного ланцюга та погіршення здоровя осіб, які працювали з ними чи жили на забруднених пестицидами територіях. Занепокоєння у шведів та інших європейців викликало (1965р.) перевищення встановлених Всесвітньою організацією охорони здоровя допустимих норм вмісту залишків пестицидів на основі ртуті в тканинах впольованих у лісосмугах фазанів у більш ніж девятсот разів. Посипання з літаків суміші двох пестицидів протягом двох років із сумарним внесенням 4 кг отрути на кожен гектар не вплинуло істотно на мурах, проте було відмічено різке зниження чисельності більшості корисних комах, комахоїдних птахів і навіть звірів на оброблюваних та прилеглих територіях.Як правило, найбільшою персистентністю засоби захисту рослин володіють у ґрунті. Виділяють такі основні фактори: фізико-хімічні властивості пестицидів (молекулярна маса, розчинність у воді та жирах, леткість, температура плавлення, стійкість при різних значеннях РН); біологічні та структурні особливості рослинного покриву (видовий склад, ступінь покриття ґрунту рослинами, обємна маса, загальна кислотність та РН клітинного соку, вміст води, жирів, безазотистих речовин, клітковини, цукрів, білків, золи, протеїну); властивості ґрунту (тип ґрунту, механічний склад, обємна маса, вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину, гідролітична кислотність, сума поглинутих основ, вміст фосфору та калію); умови застосування препаратів (норма витрати при обробці, концентрація робочого розчину, кратність обробок); кліматичні умови (середні температура та відносна вологість повітря, сумарні опади). Пестициди та їх метаболіти перебувають у ґрунті в лабільному стані з усіма трьома його фазами. Відомо, що глибина міграції токсиканта визначається його розчинністю, початковою концентрацією у ґрунті та адсорбцією ґрунтовими частинками. У результаті розкладання пестицидів у ґрунті зявляються продукти їх часткової трансформації, які, як і вихідні сполуки, можуть бути зафіксовані в ґрунті з різним ступенем міцності звязків.Рівновага в природі має динамічний характер. Протягом багатьох віків порушення цієї рівноваги мали зворотній характер і рівновага постійно відновлювалась. І лише антропогенний вплив спричинив незворотні порушення рівно
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ОДИНИЦЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА ДОВКІЛЛЯ
1.1 Пестицидне навантаження на екосистему та наслідки недбалого господарювання
1.2 Міграція та трансформація пестицидів у навколишньому середовищі
1.3 Зміни рівноваги в екосистемі ґрунтового покриву при багаторічному застосуванні засобів захисту рослин
1.4 Наслідки неконтрольованого застосування гербіцидів
1.5 Перспективи використання ремедіаційних технологій
1.6 Суть фіторемедіації
1.7 Характеристика гербіцидів, дозволених при вирощуванні лікарських рослин
1.7.1 Специфіка лікарського рослинництва та асортимент гербіцидів дозволених до застосування при вирощуванні лікарських рослин в Україні
1.7.2 Токсикологічна характеристика гербіцидів на основі трифлураліну
1.7.3 Негативні наслідки багаторічного застосування гербіцидів на основі трифлураліну
РОЗДІЛ 2 УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Обґрунтування напряму досліджень
2.2 Місце та умови проведення досліджень
2.3 Комплексна методика проведення досліджень
РОЗДІЛ 3 ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ МІГРАЦІЇ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАЛИШКІВ ТРИФЛУРАЛІНУ В СИСТЕМІ ҐРУНТ - ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ
РОЗДІЛ 4. ФІТОЕКСТРАКЦІЯ ТРИФЛУРАЛІНУ З ҐРУНТУ КУЛЬТУРНИМИ ОДНОРІЧНИМИ ВИДАМИ РОСЛИН
РОЗДІЛ 5. АЛГОРИТМ ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ ЗАБРУДНЕНИХ ТРИФЛУРАЛІНОМ ҐРУНТІВ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ГЕРБІЦИДУ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ОДИНИЦЬ