Структура і генетичні ресурси малопоширених деревних видів лісового природно-заповідного фонду, його біоекологічні функції, заходи із упорядкування, рекреаційно-туристичного освоєння природно-заповідного фонду на північному мегасхилі Українських Карпат.
Аннотация к работе
Оскільки у даний період виникла потреба переходу від пасивних форм охорони таких територій до активної стратегії щодо їх збереження і багатофункціонального використання, важливо раціонально використовувати лісовий ПЗФ для освітньо-екологічного виховання населення і належного рекреаційно-туристичного освоєння. Дисертаційна праця є складовою частиною держбюджетних і договірних тем, замовниками яких були Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Державний комітет лісового господарства України, обласні управління охорони навколишнього природного середовища і лісового та мисливського господарства Карпатського регіону: “Провести інвентаризацію обєктів природно-заповідного фонду в лісах Івано-Франківської області з метою розробки критеріїв їх функціональної відповідності” (№ держреєстрації 0200U003652); “Удосконалити способи лісової селекції, насінництва, збереження і раціонального використання генетичних ресурсів деревних видів у Карпатському регіоні та на прилеглих територіях” (№ держреєстрації 0100U001491); “Вивчити антропогенний вплив на ліси різного цільового призначення та опрацювати шляхи сталого лісокористування в Українських Карпатах” (№ держреєстрації 0105U007529); “Удосконалити систему збереження й невиснажливого використання генетичного різноманіття лісових порід у Карпатському регіоні” (№ держреєстрації 0105U007530); “Підготовка матеріалів до проекту створення національного природного парку “Верховинський” (№ держреєстрації 0106U010305). Мета дисертаційної роботи полягала у вивченні сучасного стану, структури, дендрорізноманіття та генетичних ресурсів малопоширених деревних видів лісового природно-заповідного фонду, його біоекологічних функцій, розробці заходів із упорядкування, рекреаційно-туристичного освоєння ПЗФ на північному мегасхилі Українських Карпат. Уперше в Карпатському регіоні проведено аналіз природних і антропогенних чинників, які впливають на сучасний стан природно-заповідного фонду, досліджено екологічну роль лісових природно-заповідних територій і обєктів, наведено прогноз їх довговічності і встановлено критерії функціональної відповідності, вивчено санітарно-гігієнічні функції і рекреаційний потенціал, розроблено заходи із збереження і раціонального поліфункціонального використання лісового природно-заповідного фонду. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень апробовані й отримали позитивну оцінку на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні” (Рахів, 1999); “Національні природні парки: проблеми становлення й розвитку” (Яремче, 2000); “Наукові основи ведення сталого лісового господарства” (Івано-Франківськ, 2005); “Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку” (Житомир, 2007); “Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття” (Львів-Пожижевська, 2008); наукових і науково-технічних конференціях: “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (Донецьк, 1999); “Конференціях професорсько-викладацького складу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу” (Івано-Франківськ, 2000, 2001); “Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку” (Харків, 2007).Роботи із збереження генетичної мінливості лісів розпочались у Європі в 1995 році з часу утворення Європейської програми збереження лісових генетичних ресурсів (EUFORGEN). Це стосується розробки нормативів допустимих навантажень для основних типів лісу, встановлення типів порушень лісових фітоценозів (стадій дигресії) і діагностичних ознак для їх виділення, визначення загальних принципів функціонального зонування рекреаційних територій і ведення господарства в них (Дыренков, 1983; Маргус, 1983; Репшас, 1979, 1983; Смаглюк, Середин, Питикин, Парпан, 1983; Середин, Парпан, 1988; Рысин, 1983; Таран, 1977, 1979; Чижова, 1977; Уліганець, 2002; Гетьман, 2000). Обєктами наших досліджень були лісові природно-заповідні території та обєкти північного мегасхилу Українських Карпат, які знаходяться на території Надвірнянського та Делятинського державних підприємств лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства та лісові екосистеми Карпатського національного природного парку (КНПП). Оцінка санітарно-гігієнічних функцій лісів ПЗФ полягала у встановленні киснепродуктивної й газопоглинальної функцій насаджень за методиками С.В. Категорії походження Лісові заповідні урочища місцевого значення, % Памятки природи місцевого значення, % відповідають вимогам не відповідають вимогам відповідають вимогам не відповідають вимогамУ дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз результатів дослідження лісового природно-заповідного фонду на північному мегасхилі Українських Карпат, його екологічного стану, лісівничо-типологічної й популяційно-формової характеристик, вивчення біорізноманіття, санітарно-гігієнічних функцій та