Екологічне нормування якості води річок Рівненської області. Аналіз існуючих підходів до оцінки стану поверхневих вод. Екологічна оцінка якості води, компенсаційні заходи по досягненню встановлених оптимальних екологічних нормативів якості води річок.
Аннотация к работе
Вперше на основі аналітичних досліджень автора та фондових матеріалів проведена екологічна оцінка якості поверхневих вод річок Припять, Стир, Іква, Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Льва та Ствига за трьома блоками показників: сольового складу, трофо-сапробіологічних та специфічних речовин токсичної і радіаційної дії; вперше на основі аналізу результатів екологічної оцінки якості води встановлені природні та антропогенні фактори, що визначають її якість в річках Рівненської області; вивчена динаміка та встановлені тенденції накопичення забруднюючих речовин в поверхневих водах Рівненської області; вперше на основі грунтовного аналізу встановлені оптимальні та допустимі екологічні нормативи якості води річок Рівненської області; визначений перелік специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, який зумовлений особливостями природно-кліматичних умов та специфікою промисловості Рівненської області; обгрунтована і доведена доцільність використання показників трофо-сапробіологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії як приорітетних при виконанні екологічної оцінки якості води; вперше використані і проаналізовані моніторингові дані Мінекоресурсів, Гідрометеослужби та Держводгоспу України в сучасний та ретроспективний періоди для виконання екологічної оцінки якості поверхневих вод Рівненської області. Розроблені карти-схеми якості води річок Рівненської області за середніми та найгіршими значеннями показників дають можливість наочно орієнтуватися в ситуації щодо якості води та оперативно приймати рішення. Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми моніторингових досліджень якості води річок Рівненської області та у виконанні впродовж 1992-2000 рр. експериментальних досліджень, проведенні теоретичного аналізу отриманих результатів, вивченні і систематизації фондових матеріалів, здійсненні екологічної оцінки якості води сучасного та ретроспективного періодів, в обгрунтуванні і встановленні екологічних нормативів якості води річок Рівненської області. Міжнародне співробітництво та спроби оптимізації розробок в галузі охорони вод стимулювали розвиток інтегральних оцінок якості вод, в яких за сукупністю значень показників оцінкою є індекс. Процедура визначення категорій якості води згідно екологічної класифікації для кожного гідрохімічного показника за середніми і найгіршими значеннями дозволила абсолютні кількісні їхні значення, переводити в уніфіковані, інтегральні показники якості води (індекси, категорії, субкатегорії, класи), які відбивають суть процесу.Дослідження якості поверхневих вод Рівненської області в сучасний період (2000р.) засвідчує: - за показниками сольового блоку якість води знаходиться в межах 1 категорії за середніми та 2 категорії І класу за найгіршими значеннями; Проведена екологічна оцінка ретроспективного періоду показала: - якість води річок області впродовж 1964, 1973, 1984 рр. знаходиться в межах І-ІІ класу за середніми значеннями показників сольового блоку; - за трофо-сапробіологічними показниками води річок відносяться до ІІ-ІІІ класу якості, що відповідає мезо-евтрофним - ев-політрофним водам з сапробністю від b"-мезосапробних до а"-мезосапробних вод; - за специфічними показниками токсичної і радіаційної дії вода річок в межах області в основному відносяться до ІІІ класу, а за окремими показниками (залізо загальне) вода в 1973 р.-до V класу якості; - інтегральний індекс якості води (ІЕ) середніх і найгірших значень всіх річок області знаходяться у межах 2,2-3,7 та 2,3-4,3 відповідно, що характеризує їх ІІ-ІІІ класом якості. Дослідженням динаміки інтегральних показників якості води в режимі забруднення річок виявлено 2 періоди: І період - наростання забруднення води з 1964 по 1984 рр. Інтегральні показники якості води річок змінились з 2,5-3,5 до 3,0-3,7 за середніми та з 3,0-3,7 до 3,7-4,3 за найгіршими значеннями показників. Розрахунками екологічної оцінки якості поверхневих вод в межах Рівненської області встановлено, що категорії фонових ділянок річок в період віддаленої ретроспективи за середніми і найгіршими значеннями показників знаходяться в межах : сольовий блок-1-2 категорії, трофо-сапробіологічний блок - 2-3 категорії, блок специфічних речовин токсичної і радіаційної дії-3-4 категорії якості води. Для показників сольового блоку ЕНО і ЕНД встановлені в межах 1-2 категорії, І - ІІ класу якості води відповідно; для показників трофо-сапробіологічного блоку вони визначені 2-3 категорією за середніми та 3-4 категорією за найгіршими значеннями величин, що відповідає ІІ та ІІ-ІІІ класу якості води відповідно; для показників азотної тріади (азот амонійний, нітритний і нітратний) та забруднення води органічними речовинами (по БСК5) ЕНО встановлені в межах 3,5 категорії, а ЕНД - 4,5 категорії; ЕНО і ЕНД якості води специфічних показників токсичної і радіаційної дії встановлені в межах 1-5 категорії І-ІІІ класу якості води.
Вывод
Дослідження якості поверхневих вод Рівненської області в сучасний період (2000р.) засвідчує: - за показниками сольового блоку якість води знаходиться в межах 1 категорії за середніми та 2 категорії І класу за найгіршими значеннями;
- за трофністю води та встановленими зонами сапробності якість води в межах 3 категорії ІІ класу за середніми та 4 категорії ІІІ класу за найгіршими значеннями показників;
- за вмістом специфічних показників токсичної і радіаційної дії основними забруднюючими речовинами води річок області є мідь, цинк, марганець, залізо загальне, нафтопродукти та СПАР, блокові індекси коливаються в межах 2,5-4,2 за середніми та 2,8-4,2 за найгіршими значеннями показників.
Розрахунки комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод річок області в сучасний період показали, що інтегральний екологічний індекс їх знаходиться в межах: для рр. Стир і Іква - 2,3-2,6 і 2,2-2,4, Горинь і Случ - 2,6-2,8 і 2,5-2,8, Устя та Замчисько - 2,8-2,9 і 2,5-2,7 за середніми і найгіршими значеннями показників відповідно, що свідчить про нерівнозначне забруднення поверхневих вод річок Рівненщини.
Проведена екологічна оцінка ретроспективного періоду показала: - якість води річок області впродовж 1964, 1973, 1984 рр. знаходиться в межах І-ІІ класу за середніми значеннями показників сольового блоку; - за трофо-сапробіологічними показниками води річок відносяться до ІІ-ІІІ класу якості, що відповідає мезо-евтрофним - ев-політрофним водам з сапробністю від b"-мезосапробних до а"-мезосапробних вод; - за специфічними показниками токсичної і радіаційної дії вода річок в межах області в основному відносяться до ІІІ класу, а за окремими показниками (залізо загальне) вода в 1973 р.- до V класу якості; - інтегральний індекс якості води (ІЕ) середніх і найгірших значень всіх річок області знаходяться у межах 2,2-3,7 та 2,3-4,3 відповідно, що характеризує їх ІІ-ІІІ класом якості.
Дослідженням динаміки інтегральних показників якості води в режимі забруднення річок виявлено 2 періоди: І період - наростання забруднення води з 1964 по 1984 рр. Інтегральні показники якості води річок змінились з 2,5-3,5 до 3,0-3,7 за середніми та з 3,0-3,7 до 3,7-4,3 за найгіршими значеннями показників. ІІ період - зниження забруднення води з 1995 до 2000 рр. Якість води в річках області покращилась до 2,2-2,8 за середніми та 2,3-2,9 за найгіршими значеннями показників відповідно.
5. Розрахунками екологічної оцінки якості поверхневих вод в межах Рівненської області встановлено, що категорії фонових ділянок річок в період віддаленої ретроспективи за середніми і найгіршими значеннями показників знаходяться в межах : сольовий блок-1-2 категорії, трофо- сапробіологічний блок - 2-3 категорії, блок специфічних речовин токсичної і радіаційної дії -3-4 категорії якості води.
6. На основі розрахованих категорій якості поверхневих вод встановлені абсолютні значення показників ЕНО і ЕНД. Для показників сольового блоку ЕНО і ЕНД встановлені в межах 1-2 категорії, І - ІІ класу якості води відповідно; для показників трофо-сапробіологічного блоку вони визначені 2-3 категорією за середніми та 3-4 категорією за найгіршими значеннями величин, що відповідає ІІ та ІІ-ІІІ класу якості води відповідно; для показників азотної тріади (азот амонійний, нітритний і нітратний) та забруднення води органічними речовинами (по БСК5) ЕНО встановлені в межах 3,5 категорії, а ЕНД - 4,5 категорії; ЕНО і ЕНД якості води специфічних показників токсичної і радіаційної дії встановлені в межах 1-5 категорії І-ІІІ класу якості води.
7. Розрахунок різниці між сучасними і нормативними значеннями показників якості води басейнів Стирі і Горині свідчить, що показники сольового блоку води басейну Стирі відповідають встановленим нормативним значенням показників і не відповідають нормативним значенням у воді рр.Устя, Случ і Горинь. Показники трофо-сапробіологічного блоку, окрім розчиненого кисню у всіх досліджуваних річках, завислих речовин у воді рр.Стир, Іква та Случ, РН-в Ікві та Замчисько, не досягли встановлених фонових значень. Всі показники специфічних речовин токсичної дії за винятком хрому загального, нікелю та заліза у воді всіх річок не досягли встановлених нормативів.
Загалом встановлена різниця між нормативним та сучасним значеннями всіх досліджуваних показників свідчить про неспроможність окремих порушених річкових екосистем до самоочищення і потребує проведення додаткових компенсаційних заходів.
8. Поверхневі води річок Рівненської області характеризуються нерівнозначним забрудненням, що повязано з різними рівнями антропогенного навантаження, трансформації ландшафтів басейнів цих річок. Річки першої групи, в тому числі рр. Стир і Іква, в яких відмічено незначне погіршення показників трофо-сапробіологічного блоку та специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, слід вважати найбільш чистими. Другу групу річок, в тому числі рр. Горинь і Случ, слід оцінювати як забруднені.
Погіршення якості води в цих річках відзначено в межах трьох блоків, особливо показників специфічних речовин токсичної дії та трофо-сапробіологічного блоку. Третю групу річок, особливо рр.Устя і Замчисько слід віднести, на наш погляд, до річок з трансформованими ландшафтами і значним забрудненням поверхневих вод за показниками трьох блоків.
Охорону і раціональне використання поверхневих вод річок області необхідно здійснювати за рахунок впровадження диференційованого моніторингу якості поверхневих вод та комплексних природоохоронних заходів по відновленню порушених річкових екосистем, з покращенням їхньої якості від стану "забруднені" до стану "добрих", що відповідає вимогам Директиви ЄС.
Для річок І групи розробку природоохоронних заходів рекомендується здійснювати шляхом дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами поверхневих вод, недопущенням надлімітних скидів стічних вод та впровадженням заходів по інтенсифікації роботи діючих очисних споруд.
Заходи, спрямовані на відновлення якості води річок ІІ групи, рекомендується здійснювати за рахунок зменшення скидів забруднюючих речовин зі стічними водами, модернізації діючих очисних споруд, дотримання вимог природоохоронного законодавства в функціонуючих водоохоронних зонах та прибережних смугах.
Для річок ІІІ групи рекомендується впровадження комплексних природоохоронних заходів по відновленню порушених річкових екосистем, а саме: реконструкція очисних споруд, недопущення надлімітних скидів забруднюючих речовин з стічними водами, введенням доочистки стічних вод на діючих очисних спорудах, відновленням стариць річок, зменшенням розорюваності та збільшенням лісистості в басейнах річок, залученням інвестиційних капіталовкладень для впровадження природоохоронних заходів.
Список литературы
1. Мельник В.Й. Екологічна оцінка сучасного стану якості річкових вод Рівненської області. //Український географічний журнал.-2000.- №4.-С.44-52.
2. Мельник В.Й. До методики визначення екологічних нормативів якості річкових вод (на прикладі рік Рівненської області) // Український географічний журнал.- 2001.- № 1 С.37-45.
3. Мельник В.Й. Екологічна оцінка поверхневих вод Полісся (на прикладі річки Горинь). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. зб.- Київ, 2000.- Т.1.- С. 79-83.
Мельник В.Й. Порівняльна характеристика якості води річок Рівненської області за інтегральними показниками. // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. зб. - К., 2001.- Т.2.- С.471 - 474.
5. Майструк С.П., Мельник В.Й., Майструк А.С. Антропогенная нагрузка на бассейн малой реки Замчисько Западного региона Украины // Доклады Четвертой Всероссийской научно-практической конференции с международным участием "Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности".- Санкт-Петербург,1999.- С.374-382.
6. Клименко М.О., Мельник В.Й. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Рівненської області // Вісник Української академії водного господарства: Зб.наук. пр.- Рівне.,1998.- С.34-38.
7. Мельник В.Й. Екологічний стан річок Рівненської області // Научно-техническая конференция "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов."-г. Щелкино, АР Крым.-1999.-С.40-41.
8. Мельник В.Й. Антропогенне навантаження і класифікація екологічного стану басейнів малих річок // Экология, экономика, рынок: Зб. наук. пр.- Одесса, 1999.- С.82-86.
9. Мельник В.Й. Екологічна оцінка якості води ріки Устя // Качество воды и здоровье человека: Сб. науч. ст.- Одесса, 1999.- С.34-38.
10. Гуйдаш М.М., Мельник В.Й. Реалізація екологічного моніторингу в держуправлінні екобезпеки в Рівненській області // Качество воды и здоровье человека: Сб. науч. ст.-Одесса,1999.- С.17-20.
11. Клименко М.О., Мельник В.Й. Екологічні нормативи якості води річок Рівненської області: методологія, результати. // Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб. наук. пр.-Рівне,-2000.-випуск 4(6)-С.30-36.
12. Грищенко Ю.М., Мельник В.Й., Мартинюк А.М. Стан поверхневих вод в межах проектованого Надслучанського регіонального ландшафтного парку // Матеріали науково-практичного семінару "Актуальні проблеми створення Надслучанського регіонального ландшафтного парку та перспективи їх вирішення".- Рівне,-1999.- С.38-44.
13. Мельник В.Й. Основи та сучасна концепція регіонального моніторингу навколишнього середовища // Экологические проблемы Черного моря: Сб. науч. ст.- Одесса,-1999.- С.26-28.
14. Клименко М.О., Мельник В.Й. Розрахунок антропогенного навантаження та класифікація екологічного стану р.Устя // Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб. наук.пр.- Рівне,1999.- Вип.2,4.2.-С.42-45.
15.Грищенко Ю.М., Мельник В.Й., Мартинюк А.М.Динаміка гідрохімічного складу ріки Случ.// Вісник Рівненського державного технічного університету: Зб. наук.пр.-Рівне, - 2000. - Вип. 1(3) С. 85-91.
16.Грищенко Ю.В., Мельник В.Й., Мартинюк А. М. Гідрографічна мережа та гідрохімічний стан поверхневого стоку проектованого Дермансько-Мостівського регіонального ландшафтного парку // Дермансько - Мостівський регіональний ландшафтний парк: проблеми становлення.: Матеріали наук.- практичного семінару. м.Здолбунів., 22-23 березня 2001р.- К: 2001.- С.66-74.