Екологічна безпека техноприродних геосистем адміністративних областей (на прикладі Львівської області) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 193
Розробка системи регіонального моніторингу геологічного середовища адміністративної області, оцінка техногенних впливів з метою оптимізації екологічної безпеки техноприродних геосистем. Розрахунок екологічного ризику для гірничопромислового комплексу.


Аннотация к работе
№ 19 геологічні дослідження повинні забезпечувати подання інформації щодо можливості виникнення надзвичайних ситуацій повязаних з небезпечними геологічними процесами. № 212 “Про затвердження критеріїв розподілу субєктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)” екологічна безпека геологічного середовища адміністративних областей на сучасному етапі розвитку держави має значну еколого-економічну актуальність. Усе це зумовлює актуальність наукового дослідження щодо екологічної безпеки техноприродних геосистем Львівської області. Розробка наукових та методичних основ екологічної безпеки техноприродних геосистем виконувалась в рамках угоди про співпрацю між Українським державним геологорозвідувальним інститутом (УКРДГРІ) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу. Для досягнення цієї мети необхідно було виконати наступні завдання: 1) визначити просторово-часові закономірності розвитку та катастрофічної активізації небезпечних геологічних процесів на регіональному та локальному рівнях і їх вплив на стан геологічного середовища у межах техноприродних геосистем; 2) розробити наукові і методичні основи регіонального моніторингу геологічного середовища (на прикладі Львівської області); 3) розрахувати ступінь ризику розвитку небезпечних геологічних процесів на регіональному та локальному рівнях; 4) науково обґрунтувати розробку управлінських рішень з оптимізації техноприродних геосистем;Виконані дослідження з оцінки ризику екологічного стану ГС, який розраховувався на основі моделі управління екологічною безпекою ТПГ: СУ = Ф E В E П E О, (1) де, СУ - система управління; Ф - функція управління; В - часовий етап управління; П - частина керованого літосферного простору в межах ТПГ; О - організаційний рівень, E - знак співставлення. Зсуви пластичного типу у межах гірськоскладчастого типу геологічного середовища визначають катастрофічну фазу свого розвитку періодом 10-11 років, відповідно до ритмічності сонячної активності. Перехідний тип геологічного середовища (Передкарпатський передовий прогин) визначає розвиток небезпечних геологічних процесів виключно в результаті техногенної діяльності (техногенно зумовлений соляний карст). Усі зсуви у межах досліджуваної території відносяться до процесів 5 категорії загрози (масові жертви на обмежених площах, кількість жертв до 25 осіб), їх періодичність становить приблизно 1 зсув на 75 років (частота виникнення загрози 0,013 випадків/рік), кількість населення рівномірно розташована по всій досліджуваній території, 1000 у.о. По відношенню до досліджуваних типів геологічного середовища та співвідношенні площі ураженої зсувами, кількості населення у межах зсувонебезпечної території та населення, яке може постраждати внаслідок активізації спостерігається функціональна залежність між ними з варіаціями кількості ураженого населення від 24,7 до 31,8 осіб/рік та суттєвим збільшенням ризику до 59,5 осіб/рік у межах складчастих Карпат.Теоретичні та методичні дослідження виконані дисертантом з метою обґрунтування екологічної безпеки ТПГ, апробація, а також розроблені наукові і методичні основи розрахунку інженерного та екологічного ризику дають змогу зробити наступні висновки: - проаналізовано і узагальнено фактичний матеріал щодо організації геологічного і суміжних середовищ Львівської області. обґрунтовані методологічні основи оцінки екологічної безпеки геологічного середовища у звязку із природними та техногенно зумовленими чинниками розвитку небезпечних геологічних процесів. обґрунтована система геодинамічного моніторингу, яка дозволить спостерігати, оцінювати, прогнозувати та управляти процесонебезпечними територіями, які знаходяться під впливом ендогенних та екзогенних процесів; визначені принципи здійснення прогнозу змін стану навколишнього середовища на основі яких в системі екологічного моніторингу розробляються методики прогнозування; Проведено геологічний супровід при вивченні та ліквідації наслідків катастрофічних явищ прояву НГП, визначені умови розвитку НГП та надані рекомендації ї їх стабілізації.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації висвітлена актуальна наукова проблема екологічної безпеки техноприродних геосистем адміністративних областей. Теоретичні та методичні дослідження виконані дисертантом з метою обґрунтування екологічної безпеки ТПГ, апробація, а також розроблені наукові і методичні основи розрахунку інженерного та екологічного ризику дають змогу зробити наступні висновки: - проаналізовано і узагальнено фактичний матеріал щодо організації геологічного і суміжних середовищ Львівської області. Виділені гірськоскладчастий, перехідний та платформний типи геологічного середовища у межах відповідних ТПГ;

- досліджені умови і фактори розвитку небезпечних геологічних процесів та їх геодинаміка (зсуви, карст, ерозія, підтоплення);

- обґрунтовані методологічні основи оцінки екологічної безпеки геологічного середовища у звязку із природними та техногенно зумовленими чинниками розвитку небезпечних геологічних процесів. Визначені умови геологічного забезпечення урядової інформаційно-аналітичної системи реагування на надзвичайні ситуації регіонального рівня;

- обґрунтована система геодинамічного моніторингу, яка дозволить спостерігати, оцінювати, прогнозувати та управляти процесонебезпечними територіями, які знаходяться під впливом ендогенних та екзогенних процесів;

- визначені принципи здійснення прогнозу змін стану навколишнього середовища на основі яких в системі екологічного моніторингу розробляються методики прогнозування;

- зроблений ретроспективний аналіз процедури інженерно-геологічного районування процесонебезпечних територій на прикладах середньомасштабних картографічних моделей;

- за результатами робіт виконане районування території досліджень за розвитком зсувних і карстових процесів, за можливістю виникнення НС, в результаті активізації НГП. Проведено геологічний супровід при вивченні та ліквідації наслідків катастрофічних явищ прояву НГП, визначені умови розвитку НГП та надані рекомендації ї їх стабілізації. Особлива увага приділена зонуванню територій в місцях катастроф за ступенем придатності для господарського освоєння;

- розрахований інженерний ризик у межах зсувонебезпечних територій Львівської області;

- виконана регіональна оцінка карстонебезпечності та оцінка ризику катастрофічного розвитку карсту в результаті техногенного впливу на ділянці “Яворів - Шкло”, у звязку з експлуатацією сірчаних родовищ. Проведено районування ділянки за ступенем поширення небезпечних карстових явищ. Розроблені прогнозні сценарії змін стану геологічного середовища у звязку з затопленням Язівського сірчаного карєру та трансформацією гірничопромислового комплексу у рекреаційний;

- визначені прогнозні параметри трансформації гірничопромислового комплексу у рекреаційний (на прикладі Язівського родовища сірки у межах колишнього Яворівського гірничопромислового району);

- реалізовані практичний та аналітичний комплекс досліджень з відновлення проекту будівництва Стрийського протиповеневого водосховища, будівництво якого було зупинене в 90 роках минулого століття у звязку з розвалом колишнього СРСР;

- розглянуті основні чинники екологічної безпеки при будівництві водосховища: інженерно-геологічні умови, умови розвитку зсувів, аналіз процесів переробки берегів та порівняльні параметри паводкового гідрологічного режиму. Визначені якісні та кількісні показники стійкості схилів при різних сценаріях техногенного впливу на нього;

- науково обґрунтований позитивний результат відновлення будівництва Стрийського водосховища, виконана порівняльна характеристика з Солінським водосховищем, яке побудоване у 60 роках минулого століття в аналогічних інженерно-геологічних умовах.

Список литературы
Гошовський В.С. Регіональний аналіз стану геологічного середовища та суміжних компонентів довкілля адміністративних областей (на прикладі Львівської області) / В.С. Гошовський // Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального інституту. - 2007. - № 1. - С. 99-115.

Гошовський В.С. Екзогенні геологічні процеси на території Львівської області / В.С. Гошовський // Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального інституту. - 2007. - № 2. - С. 347-354.

Гошовський В.С. Стан геологічного середовища і динаміка техноприродних геосистем (на прикладі Львівської області) / В.С. Гошовський // Мінеральні ресурси України. - 2007. - № 2. - С. 38-46.

Гошовський В.С. Моніторинг геологічних процесів на території Львівської області / В.С. Гошовський // Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального інституту. - 2007. - № 4. - С. 212-222.

Гошовський В.С. Локальна оцінка стану техноприродних геосистем за ризиком розвитку небезпечних геологічних процесів долини р. Стрий /

В.С. Гошовський // Збірник наукових праць Українського державного геологорозвідувального інституту. - 2008. - № 1. - С. 143-147.

Экологическая и техногенная безопасность. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: сб. научн. трудов междунар. научно-техн. конф., 09-13 июня 2008 г. / М-во з питань житл.-комун. госп., М-во регіонального розвитку будівництва України [та ін.]. - Харків, 2008. -

С. 147-159 (Особистий внесок - розроблено наукові і методичні основи оцінки екологічного ризику розвитку небезпечних геологічних процесів на локальному рівні, 60 %).
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?