Обґрунтування науково-практичних аспектів процесу управління екологічною безпекою в сучасних умовах еконебезпеки. Рекомендаційні розробки рішень щодо забезпечення прийнятного техногенного стану. Поняття небезпеки забруднення атмосферного повітря.
Аннотация к работе
Аналіз попередніх досліджень дозволяє констатувати наступне: при достатній вивченості особливостей проявів екологічної небезпеки, наявності науково-обґрунтованого системного підходу до вирішення проблем екологічної безпеки, розвиненої бази даних щодо методів та засобів оптимізації рівня техногенної небезпеки, сформованої джерелами викидів пилоподібних речовин на промислових підприємствах, роль вторинного пилового забруднення у формуванні екологічної небезпеки регіону вивчена недостатньо. У звязку з цим у дисертаційній роботі вирішується актуальне науково-практичне завдання встановлення особливостей формування екологічної небезпеки в індустріально розвиненому регіоні під впливом техногенного пилового забруднення атмосферного повітря та розробки технічних рішень з управління екологічною безпекою стосовно підвиду екологічної небезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. В роботі наведено результати досліджень, які виконано у межах плану науково-дослідних робіт КДПУ: тема № 63 В/02-Екол “Дослідження соціально-екологічної ситуації в регіоні з інтенсивним техногенним навантаженням на навколишнє середовище”, № 0102U002617 державної реєстрації, тема № 129 В/04-Екол “Дослідження складових екологічного ризику в техногенно-навантаженому регіоні”, № 0104U009504 державної реєстрації. 2. дослідити процес формування екологічної небезпеки під впливом техногенного пилового забруднення атмосферного повітря на основі диференціації джерел небезпеки з виділенням первинного і вторинного забруднення стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва; 5. встановити загальні принципи управління екологічною безпекою в умовах техногенного пилового забруднення та розробити систему технічних рішень щодо зменшення негативного впливу джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря на людину і навколишнє природне середовище.Систематизовано характер проявів небезпеки як при екстремальній дії небезпечних чинників (надзвичайні ситуації, аварійні режими тощо), так і при монотонному (безаварійному) функціонуванні обєктів небезпеки. Встановлено необхідність проведення моніторингу проявів екологічної небезпеки, сформованої чинниками техногенного пилового забруднення атмосферного повітря на рівні аналізу конкретних технологічних процесів утворення небезпечних чинників з метою виявлення обєктів, які вносять суттєвий вклад у формування небезпеки, а також раніше неврахованих джерел екологічної небезпеки. Результати проведеного аналізу надали можливість сформулювати значимість поставлених в дисертаційній роботі наукових задач та виділити основні напрямки проведення досліджень з управління екологічною безпекою стосовно чинників техногенного пилового забруднення атмосферного повітря. Другий розділ “Методологічні основи аналізу умов формування еконебезпеки при дії чинників техногенного пилового забруднення та методи оцінки її стану” присвячено аналізу особливостей формування регіональної екологічної небезпеки, повязаної з впливом на довкілля чинників пилового забруднення атмосферного повітря, а також викладенню методів оцінки стану еконебезпеки, сформованої інтенсивною дією зазначених чинників. Для встановлення кількісних характеристик викидів пилу з місць складування пилоподібних відходів розроблено метод визначення величини валового викиду пилу з джерел вторинного забруднення, який ґрунтується на значеннях добових обсягів утворення пилоподібних відходів та кількості діб на рік, протягом яких можливе інтенсивне надходження пилу в атмосферне повітря; також запропоновано застосовувати адаптований до умов досліджень розрахунковий метод (Держкомгідромет, 1986), який призначено для визначення величини питомого здування пилу з відкритих відвалів в залежності від швидкості вітру і вмісту часток пилу розміром <10 мкм.У дисертації здійснено подальший розвиток науково-практичних аспектів управління екологічною безпекою на регіональному рівні для вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні особливостей формування екологічної небезпеки індустріально розвиненого регіону в умовах техногенного пилового забруднення атмосферного повітря та розробці на цій основі системи техніко-технологічних заходів забезпечення екологічної безпеки, стосовно підвиду екологічної небезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Розширено та деталізовано ієрархічну структуру екологічної небезпеки стосовно видів і підвидів її техногенного класу та зазначенням місця чинників пилового забруднення, забезпечено пластичність цієї структури щодо впливу чинників хімічного і, у тому числі, пилового забруднення на стан основних компонентів геосфери. Встановлено специфічні особливості формування екологічної небезпеки при дії чинників пилового забруднення, обґрунтовано диференціацію джерел небезпеки з виділенням первинного і вторинного (стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва) пилового забруднення атмосферного повітря. Запропоновано методичний підхід щод