Формулювання принципів екологічної безпеки гірничодобувних районів та методів її контролю на стадії ліквідації гірничого виробництва. Науковий метод моделювання та прогнозування розповсюдження забруднення довкілля відходами гірничого виробництва.
Аннотация к работе
Значна кількість гірничопромислових комплексів або вже реалізувала свій економічно доцільний ресурсний резерв корисних копалин, або потребують нової методологічної основи з точки зору реалізації екологічної безпеки довкілля. Вивчення та прогнозування небезпечних геологічних процесів та явищ є важливою складовою забезпечення екологічної безпеки території, зокрема, оцінка напружено-деформованого стану порід в місцях розвитку геомеханічних та інженерно-геологічних порушень і аналіз геохімічних змін в місцях накопичення гірничих відходів. Існує необхідність використання аналітичних та експериментальних досліджень для прогнозування стану довкілля в межах впливу гірничих підприємств та практична їх реалізація на гірничопромислових комплексах Західноукраїнського промислового регіону. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: вперше розроблені наукові основи геоекологічного аналізу гірничопромислового комплексу на різних стадіях функціонування, які базуються на розгляді природно-техногенної системи гірничого комплексу з точки зору ієрархічної, функціональної, компонентної структур з визначеними функціональними характеристиками антропогенних змін складових довкілля і дозволяють розробляти, впроваджувати ефективні методи та засоби моніторингу територій порушених гірничодобувною діяльністю; Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в наступному: [1,24] - науково-методологічні основи системного підходу з метою розвязку природоохоронних завдань гірничих комплексів; [2] - аналіз досвіду Франції у вирішенні питання реабілітації земель порушених гірничими роботами та способів подолання негативних явищ спровокованих гірничодобувною діяльністю; [3] - методологічні підходи до оцінки техногенно-екологічної безпеки соледобувних комплексів; [4] - функціональна структура природно-техногенних систем гірничих комплексів; [5] - оцінка екологічної ситуації гірничопромислових комплексів сірчаної галузі, які знаходяться на стадії ліквідації; [6] - методика керуючого контролю станом геологічного середовища гірничого комплексу після завершення експлуатації родовища; [7] - аналіз мінерально-сировинного комплексу Західного регіону України та систематизація екологічних проблем гірничопромислових районів; [11] - розробка механізму прогнозування зсувів; [12, 19, 24] - планування експериментів з дослідження напружено-деформованого стану території Домбровського карєру та виявлення потенційно-небезпечних зон розвитку деформацій; [16] - постановка завдання, розробка алгоритмів розрахунку; [17,18,26] - систематизація порушень геологічного середовища в районах розробки калійних родовищ при різних режимах розробки; [22] - аналіз та перелік аварій, повязаних з функціонуванням гірничих комплексів.Негативні наслідки результатів гірничої діяльності безпосередньо повязані із складним технологічним процесом видобутку породи, який на сьогодні ведеться трьома методами: підземна розробка родовищ; відкрита розробка, геотехнологічний метод і формує такі джерела підвищеного екологічного ризику, як карєр, шахта, зони накопичення відходів виробництва (відвал, хвостосховище). На сьогоднішній день достатньо широке розповсюдження отримали такі методи визначення показників екологічного стану довкілля: експериментальні (здійснюються за допомогою технічних засобів вимірів та контролю); розрахункові (здійснені за допомогою розрахунків з використанням параметрів, що знайдені іншим методом); експертні (базуються на врахуванні думок групи спеціалістів); органолептичні (не передбачають використання технічних засобів вимірювань та контролю). Метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі доведений до практичного використання для рішення різних завдань, щоб отримати уточнену інформацію щодо розподілу зон підвищеного напружено-деформованого стану гірських порід і зон релаксації напружень для визначення меж території з можливим розвитком деформаційних процесів, а також визначити просторову неоднорідність в загальному полі механічних напружень. Слід підкреслити, що в роботі використовуються аналітичні та експериментальні дослідження для прогнозування стану довкілля в межах впливу гірничих підприємств і практично реалізуються на гірничопромислових комплексах Західноукраїнського промислового регіону. Будемо вважати, що до початку дії джерела () система знаходиться в спокої і швидкість фільтрації у всіх точках площини була рівна нулю, тобто .В результаті виконання дисертаційної роботи вирішена важлива науково-прикладна проблема по розробці та впровадженню наукових та методологічних основ екологічної безпеки гірничопромислових комплексів на стадії ліквідації, зокрема набула подальшого розвитку методологія геоекологічного аналізу гірничого комплексу, удосконалені принципи та методи контролю екологічної безпеки гірничодобувних районів, розроблені нові способи моделювання та прогнозування забруднень довкілля відходами гірничого виробництва, запропоновані методи керованого контролю станом природно-техногенної системи гірнич