Подальший розвиток технічного прогресу неможлив без оцінки впливу нових технологій на екологічну ситуацію. Нові зв"язки, створювані людиною, повинні бути замкнуті, щоб забезпечити незмінність тих основних параметрів системи які впливають на екологію.
Аннотация к работе
Зелені насадження в містах Шляхи рішення проблемиСучасні процеси, повязані зі збільшенням інтенсивності впливи людини на природне середовище, ріст різноманіття форм її перетворення не тільки ставлять на порядок денний дослідження необхідних гармонічних звязків усередині системи "суспільство - природа", але висувають як найбільш актуальну проблему збереження природного миру. Оскільки процес перетворення геобиосферы з неминучістю триває, а разом з ним відбуваються зміни, що зачіпають не тільки один або кілька видів живого, окремі пейзажі, але й глобальні, що міняють аксиологический статус природних регіонів у цілому, остільки істотно міняється эстетический вигляд планети. Широке поширення у звязку із проблемою збереження природи здобувають ідеї контролю навколишньої природи як форми наукового спостереження, включеного в технологію раціонального природокористування. Весь період свого існування людина прагнула змінити природу у своїх інтересах і досягав щодо цього успіхів тоді, коли умови середовища відповідали умовам існування нових видів і форм організмів". Герцена про те, що "природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам".Так, наприклад, екологічно стійка система Земля має постійну масу й постійну середню температуру. Під екологічною катастрофою варто розуміти перехід системи з одного стійкого стану в інше. Наприклад, підвищення середньої температури Землі може привести до танення полярних льодів, опустыниванию ґрунтів, вимиранню певних видів флори й фауни, може бути, навіть до загибелі людства. Екологічні катастрофи можуть мати різні рівні - від локальних (загибель лісу, осушення моря й т.д.) до глобальних (у масштабах Землі, Сонячної системи, Галактики й навіть Всесвіту).Екологічні проблеми міст, головним чином найбільш великих з них, повязані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту й промислових підприємств, з утворенням антропогенних ландшафтів, дуже далеких від стану екологічної рівноваги. Темпи росту населення миру в 1.5-2.0 рази нижче росту міського населення, до якого сьогодні ставиться 40% людей планети. За період 1939 - 1979 р. населення великих міст виросло в 4, у середніх - в 3 і малих - в 2 рази. Крім великих міст-мільйонерів швидко ростуть міські агломерації або міста, що злилися. Круговорот речовини й енергії в містах значно перевершує такий у сільській місцевості.Вичерпну оцінку екологічного стану настільки великого й складного обєкта, як Москва, дати важко по наступних основних причинах: оцінка повинна враховувати безліч самих різних показників по всіх районах і підприємствам, виробничим зонам, магістралям, системам звязку, рекреаційним площам і т.д.; Узагальнені дані свідчать про складний екологічний стан Москви. Сотні тисяч джерел викидають у повітря величезна кількість шкідливих речовин, тому що часткове очищення впроваджене тільки на 60% підприємств. Вихлопні гази автомашин дають основну масу свинцю, зношування шин - цинк, дизельні мотори - кадмій. У цілому на 1 москвича доводиться 46 кг шкідливих речовин у рік.Широко поширена думка про те, що зі збільшенням розмірів міста зростає й концентрація різних забруднюючих речовин у його атмосфері, однак у дійсності, якщо розраховувати середню концентрацію забруднень на всю територію міста, то в багатофункціональних містах з населенням більше 100 тис. чоловік вона перебуває приблизно на тому самому рівні й зі збільшенням розмірів міста практично не зростає. Істотною особливістю великих міст із населенням більше 500 тис. чоловік є те, що зі збільшенням території міста й чисельності його жителів у них неухильно зростає диференціація концентрацій забруднення в різних районах. Як правило, зі збільшенням розміру міста частка мобільних джерел забруднення (в основному автотранспорту) у загальному забрудненні атмосфери зростає, досягаючи 60 і навіть 70%. Стаціонарні джерела викидають у повітря головним чином сірчистий газ (150 т у добу розраховуючи на кожні 500 тис. населення під час опалювального сезону), окисли азоту (100 т у добу при тім же розрахунку), а також деяка кількість вигарного газу, фенолів, сірчаної кислоти й інших забруднюючих речовин залежно від специфіки промислового виробництва міста й складу використовуваного в ньому палива. Іншою особливістю стаціонарних джерел є те, що їхні скидання в атмосферу, на відміну від мобільних джерел, відбуваються, як правило, на великій висоті, що приводить до того, що вироблені ними забруднення поширюються на великій території (залежно від висоти труб).Про це свідчать, зокрема, істотні розходження в захворюваності населення в окремих районах того самого міста. Лашневой, що вивчала захворюваність дітей, що проживають у двох районах з різним рівнем забруднення атмосферного повітря: в одна велика кількість промислових підприємств перебуває поблизу дитячих садків, в іншому дитячі установи віддалені від основних магістральних шляхів і джерел забруднення повітря шкідливими речовинами. Захворюваність органів подиху діте
План
ЗМІСТ
1. Преобразование и сохранение естественной среды обитания человека
2. Общие тенденции в экологической обстановке
3. Вплив діяльності людини на біосферу.
3.1. Екологія міст
3.1.1. Загальні екологічні проблеми міст миру.
3.1.2. Екологічні проблеми Москви
3.1.3. Стан повітряного басейну
3.1.4. Вплив навколишнього середовища на здоровя міського населення