Екологічні принципи формування житлового середовища (на прикладі Йорданії) - Автореферат

На сучасному етапі розвитку Йорданії висуваються нові вимоги до архітектури житлового середовища. За даними статистики міністерства планування Йорданії загострюється житловий дефіцит (більше 24 тис. житлових одиниць), що призводить до необхідності значно збільшити проектування і будівництво недорогого житлового фонду. Залучені іноземні фірми і проектувальники у своїх роботах не враховують повною мірою специфічних умов Йорданії: особливості демографії, самобутні традиції, природнокліматичні фактори, соціальноекономічні аспекти. У роботі був проведений аналіз наукових праць, проектів і будівель архітекторів і вчених, що працюють за близькою тематикою як вітчизняних, так і закордонних. Дослідження проблеми формування екологічно збалансованого архітектурного середовища в житлових комплексах Йорданії, в залежності від впливу умов навколишнього середовища, проводилися на основі порівняльного аналізу трьох базових інформаційних блоків: 1) вивчення й аналіз прогресивного світового досвіду проектування і будівництва, теоретичних розробок в області архітектури житлових комплексів і обєктів екологічної архітектури;У першому розділі “Вивченість проблеми й аналіз світового досвіду проектування і будівництва житлових комплексів” відзначається, що проблема взаємодії архітектурного і природного середовища знаходить висвітлення в теоретичних працях архітекторів минулого і сьогодення. Аналіз світової і йорданської практики проектування і будівництва житлових комплексів дозволив визначити основні напрямки їхнього формування на сучасному етапі: • трансформація типологічних характеристик, повязана з переосмисленням “якості” житла, розширення номенклатури функціонально-планувальних рішень, включення до функціональної структури комплексу елементів для активних оздоровчих форм життєдіяльності; У другому розділі “Передумови і фактори, що впливають на формування архітектурного середовища житлових комплексів” у якості основних передумов і факторів розглядаються природнокліматичні умови, умови фізіологічного і психологічного комфорту, соціальнодемографічні фактори, містобудівні передумови, національні традиції. У третьому розділі “Екологічні аспекти формоутворення житлових комплексів” розроблені пропозиції щодо формування житлового середовища комплексів, що забезпечує архітектурно-просторові умови для реалізації процесів життєдіяльності, рекомендації з біопозитивних і енергоефективних обємно-планувальних рішень, прийоми удосконалювання архітектурно-художньої якості комплексів. Запропонована методика архітектурноекологічного проектування житлових комплексів включає 3 блоки методичних матеріалів: 1) рекомендації щодо поетапного процесу архітектурноекологічного проектування; 2) матрицю взаємодії екологічних факторів зовнішнього середовища й архітектурних прийомів і рішень; 3) рекомендації і пропозиції щодо архітектурних рішеннях окремих елементів житлових комплексів.Встановлено, що, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених архітектурі арабських країн й Йорданії, зокрема, цілісної картини формування і розвитку житлової архітектури створено не було. Як передумови, умови і фактори, що роблять вплив на формування екологічно сприйнятливого архітектурного середовища житлових комплексів розглянуті місцеві та фонові природнокліматичні умови, умови фізіологічного і психологічного комфорту, соціальнодемографічні фактори, особливості конкретної містобудівної ситуації, особливості місцевих національних традицій. Аналіз передумов і факторів виявив типологічні особливості формування житлових комплексів для будівництва в умовах Йорданії. Встановлено, що формування житлових комплексів у Йорданії має багато аспектів, її гострота визначається рядом причин, найбільш значимими з яких є: складні соціальнодемографічні особливості населення (високі темпи приросту населення, велика кількість членів родини і різноманіття сімейних структур, внутрішня і зовнішня міграція та ін.); труднощі в економічному розвитку країни; неефективна система фінансування будівництва житла для родин з обмеженими доходами; невирішеність архітектурнобудівельних питань (орієнтація в проектуванні і будівництві житла на західні зразки, не відповідають національнопобутовим особливостям і мікрокліматичним умовам країни, необхідність застосування західних дорогих будівельних матеріалів і методів будівництва і зневага до традиційних матеріалів більш економічних і придатних до природних умов країни й ін.). Розроблено пропозиції і рекомендації з біопозитивних і енергоефективних архітектурно-планувальних рішень житлових комплексів, що передбачають вибір композицій, орієнтованих на благоприємні обрії, раціональні за умовами аерації планувальні засоби квартир, диференціацію приміщень на літні й зимові, ізольоване рішення планувального елемента з внутрішнім джерелом тепла, рекомендації з розміщення віконних прорізів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі вперше для соціальноекономічних і природнокліматичних умов Йорданії проведене дослідження з формування екологічно збалансованого середовища в житлових комплексах для організації процесів життєдіяльності людей. Встановлено, що, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених архітектурі арабських країн й Йорданії, зокрема, цілісної картини формування і розвитку житлової архітектури створено не було. Не визначені й тенденції у формуванні архітектури традиційного і сучасного йорданського житла, не проаналізовані екологічні особливості проектування і будівництва житлових комплексів. Проаналізовані літературні джерела сформували інформаційну базу дослідження.

2. Показано, що проблема взаємодії архітектурного і природного середовища знаходить висвітлення в теоретичних працях архітекторів минулого і сучасних дослідників. Однак, дотепер екологічна архітектура як система знань остаточно не сформувалася. У наукових дослідженнях останніх десятиліть переважають містобудівні проблеми охорони навколишнього середовища і практично відсутні розробки, повязані з екологізацією архітектурного середовища окремих будівель та споруд. Дані з обліку кліматичних параметрів в архітектурному проектуванні, про візуальноестетичні властивості архітектурних форм часто неповні, розрізнені і суперечливі. Має місце фрагментарний екологічний підхід, коли досліджуються окремі елементи, а не будинок у цілому як екологічно збалансована система. Усе це ускладнює використання наявних наукових розробок в архітектурному проектуванні і потребує спеціальних досліджень. 3. Як передумови, умови і фактори, що роблять вплив на формування екологічно сприйнятливого архітектурного середовища житлових комплексів розглянуті місцеві та фонові природнокліматичні умови, умови фізіологічного і психологічного комфорту, соціальнодемографічні фактори, особливості конкретної містобудівної ситуації, особливості місцевих національних традицій. Аналіз передумов і факторів виявив типологічні особливості формування житлових комплексів для будівництва в умовах Йорданії.

4. Встановлено, що формування житлових комплексів у Йорданії має багато аспектів, її гострота визначається рядом причин, найбільш значимими з яких є: складні соціальнодемографічні особливості населення (високі темпи приросту населення, велика кількість членів родини і різноманіття сімейних структур, внутрішня і зовнішня міграція та ін.); труднощі в економічному розвитку країни; неефективна система фінансування будівництва житла для родин з обмеженими доходами; невирішеність архітектурнобудівельних питань (орієнтація в проектуванні і будівництві житла на західні зразки, не відповідають національнопобутовим особливостям і мікрокліматичним умовам країни, необхідність застосування західних дорогих будівельних матеріалів і методів будівництва і зневага до традиційних матеріалів більш економічних і придатних до природних умов країни й ін.).

5. Розроблено пропозиції і рекомендації з біопозитивних і енергоефективних архітектурно-планувальних рішень житлових комплексів, що передбачають вибір композицій, орієнтованих на благоприємні обрії, раціональні за умовами аерації планувальні засоби квартир, диференціацію приміщень на літні й зимові, ізольоване рішення планувального елемента з внутрішнім джерелом тепла, рекомендації з розміщення віконних прорізів.

6. Порівняльний аналіз значень обємної і планувальної компактностей різних за конфігурацією архітектурних форм, утворених при додаванні восьми рівних за обсягом блоків, показавши, що найбільш компактна обємна форма виходить при дворядному горизонтальному блокуванні ДО1 = 1,2 . Однак при цьому знижується освітленість та інсоляція внутрішніх приміщень ДО2 = 0,5. Однорядне блокування має досить високу величину світлового фронту ДО2=0,75, але при цьому має низький коефіцієнт обємної компактності K1=0,9. Серед розглянутих форм серединне значення просторової компактності займає “атриумне” замкнуте блокування. Даний тип архітектурної форми буде найбільш сприятливий при меридіанальній орієнтації, тому що він забезпечує високу обємну компактність ДО1=1 і має достатню планувальну компактність ДО2=0,66, що дає можливість забезпечити природним світлом та інсоляцією найбільшу кількість приміщень.

7. Показано, що основою створення повноцінного екологічно збалансованого архітектурного середовища в житлових комплексах є застосування методів архітектурноекологічного проектування. Як основні принципи архітектурноекологічного проектування автором висунуті наступні принципи: системності; цілісності, автономності і просторового взаємозвязку; пріорітету природно-охоронних заходів; підпорядкування архітектурного рішення існуючим природним умовам; енергозбереження; послідовності; комфортності; контактності; пріоритету природних засобів регулювання мікроклімату; екологічної безпеки; екологічної стійкості; оптимальної функціональної структуризації; комплексної гармонізації архітектурного і природного середовищ, що можуть реалізуватися методами системного архітектурноекологічного підходу, орієнтованого проектування, моделювання, трансформативності, аналогій, ідентифікації з місцем комплексу енергоекономічних заходів.

8. Запропоновано методику архітектурноекологічного проектування, що включає 3 блоки методичних заходів: 1) рекомендації з поетапного процесу архітектурноекологічного проектування; 2) матрицю взаємодії архітектурних рішень і факторів зовнішнього середовища; 3) рекомендації і пропозиції по проектуванню окремих елементів і характеристик житлового комплексу.

1. Мироненко В.П., Таррад Муханад. Етапи і принципи формування екологічних уявлень в архітектурі і містобудуванні // Зб. наукових праць вищих навчальних закладів художньобуд. профілю України і Росії, Харків: ХХПІ, №56, 2003 №34, 2004.C.121125.

2. В.Мироненко, Таррада Моханнад Сулаиман. Эволюция научного и творческого осмысления проблем экологической архитектуры // Зб. наукових праць вищих навчальних закладів художньобуд. профілю України і Росії, Харків: ХХПІ, №56, 2003 №34, 2004. C.121125.

3. Таррада Моханад Сулаиман. Современные проблемы жилища Иордании// Научнотехнический сб.: Коммунальное хозяйство городов.Вып.60, серия: технические науки и архитектура. К.: Техника, 2004. С.291295.

4. АЛЬНАЙРАТ Хасан Мухамед, Таррад Моханнад Сулаиман. Особенности учета природных факторов при формировании экологичного жилища// Вісник Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ. 2005. №1. С.179184.