Вивчення методів удосконалення механізму інвестування фермерських господарств. Аналіз стану формування фермерських господарств та економічної оцінки якості сільськогосподарської продукції, як основного напряму діяльності фермерських господарств.
Аннотация к работе
Вже усвідомлено, що фермерські господарства є однією з ефективних форм господарювання, надійним засобом вирішення продовольчої проблеми суспільства, яке крокує до ринкової економіки і в цілому є фактором забезпечення соціально-політичної стабільності нашої країни. Одним із шляхів її вирішення є побудова організаційно-економічного механізму розвитку виробництва фермерських господарств, що не потребує значних капіталовкладень ззовні, зокрема - державних, але гарантує отримання високих кінцевих результатів як для приватного сектору економіки, так і для суспільства в особі держави. Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання: - розкрити вплив різних факторів на господарську діяльність фермерів і обґрунтувати основні підходи до оцінки ефективності фермерських господарств; проаналізувати стан формування фермерських господарств та виробити пропозиції з удосконалення системи міжфермерської кооперації, механізму фермерського землеволодіння і землекористування; скласти схему організації маркетингової діяльності фермерськими господарствами та розробити раціональну службу маркетингу та форму кооперування фермерів з іншими субєктами ринку;У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи формування та оцінки ефективності фермерських господарств” встановлено, що до числа важливих, але часом і негативних по своїх наслідках особливостям фермерського варіанта організації виробництва можна віднести різні фактори. Але в наступні роки в Донецько-Придніпровському та Південному економічних районах фермерські господарства розвивалися більш інтенсивно, тому в 1995 р. на ці райони припадало по 37% їх загальної кількості, а на Південно-Західний економічний район - 26%. Одна з особливостей, з якою необхідно рахуватися в процесі становлення фермерства, визначається тим, що селянське (фермерське) господарство, як і все сільськогосподарське виробництво, залежить від природно-кліматичних і природно-біологічних факторів. Регіони Кількість зареєстров. господарств Площа землі в користуванні, га Припадає в середньому на одне господарство, га У другому розділі “Сучасний стан формування фермерських господарств” визначено, що важливе місце в програмі аграрних реформ на найближчі роки повинні займати заходи, спрямовані на відродження справді кооперативних форм і принципів у взаєминах як фермерських господарств, так і між іншими сільськогосподарськими підприємствами.Серед основних факторів, що сприяють успіху фермерів виділено такі ринкові фактори, як: залучення інвестицій, організація маркетингу і кооперації, удосконалення земельних відносин, створення власних структур по переробці і реалізації продукції. На формування фермерських господарств у даний час впливають такі фактори: спеціалізація сільськогосподарського виробництва; соціально-економічні фактори, що визначають форму і методи здійснення спеціалізації, ступінь її розвитку в різних регіонах; природні; характер використання техніки, технології, землі й інших людських, матеріальних і природних ресурсів; забезпеченність фінансовими, матеріально-технічними ресурсами; віддалення оброблюваних ділянок; нестача спеціальних знань; вік членів родини. Для визначення методики оцінки ефективності фермерських господарств необхідно враховувати ряд особливостей: таких, що характеризують регіон їх розташування; відсутність з ряду причин достатньої кількості показників по нових формах господарювання в перші роки функціонування; організація роботи з оцінки ефективності по визначеній системі, що включає основні елементи цієї роботи в сільськогосподарських підприємствах. Методика оцінки діяльності фермерських господарств на регіональному рівні передбачає формування інтегрованого показника за критеріями порівнянності обєктів через методичний прийом “матриця координат”, оптимізацію параметрів порівняння, визначення індексів росту порівняння, виходу продукції на одиницю основних видів ресурсів та врахування рівня ефективності використання землі Для створення і функціонування міжфермерських кооперативних об‘єднань використовуються наступні принципи: наукова обґрунтованість і економічна доцільність створюваних формувань на кооперативній основі; добровільність входження фермера в нову господарську структуру і демократичний характер прийняття рішень; вибір форм господарювання, що забезпечують взаємну зацікавленість фермерських господарств, підприємств і державних структур; самостійність і самоврядність кооперативного формування в господарській діяльності.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Серед основних факторів, що сприяють успіху фермерів виділено такі ринкові фактори, як: залучення інвестицій, організація маркетингу і кооперації, удосконалення земельних відносин, створення власних структур по переробці і реалізації продукції. Така класифікація викликана двома причинами: забезпеченням первісним капіталом фермерів; виробленням відповідного методологічного підходу для оцінки ефективності фермерських господарств. Встановлено, що кількість фермерських господарств, які припинили свою діяльність тим більша, чим гірша їх забезпеченість первісним капіталом.
2. На формування фермерських господарств у даний час впливають такі фактори: спеціалізація сільськогосподарського виробництва; соціально-економічні фактори, що визначають форму і методи здійснення спеціалізації, ступінь її розвитку в різних регіонах; природні; характер використання техніки, технології, землі й інших людських, матеріальних і природних ресурсів; забезпеченність фінансовими, матеріально-технічними ресурсами; віддалення оброблюваних ділянок; нестача спеціальних знань; вік членів родини. Кількість фермерських господарств з реалізованою на ринку продукцією більша в тому разі, коли вища їх питома вага в застосуванні маркетингу.
3. Для визначення методики оцінки ефективності фермерських господарств необхідно враховувати ряд особливостей: таких, що характеризують регіон їх розташування; відсутність з ряду причин достатньої кількості показників по нових формах господарювання в перші роки функціонування; організація роботи з оцінки ефективності по визначеній системі, що включає основні елементи цієї роботи в сільськогосподарських підприємствах. Методика оцінки діяльності фермерських господарств на регіональному рівні передбачає формування інтегрованого показника за критеріями порівнянності обєктів через методичний прийом “матриця координат”, оптимізацію параметрів порівняння, визначення індексів росту порівняння, виходу продукції на одиницю основних видів ресурсів та врахування рівня ефективності використання землі
4. Для створення і функціонування міжфермерських кооперативних об‘єднань використовуються наступні принципи: наукова обґрунтованість і економічна доцільність створюваних формувань на кооперативній основі; добровільність входження фермера в нову господарську структуру і демократичний характер прийняття рішень; вибір форм господарювання, що забезпечують взаємну зацікавленість фермерських господарств, підприємств і державних структур; самостійність і самоврядність кооперативного формування в господарській діяльності. Цей перелік слід доповнити таким принципом, як регіональна соціально-економічна спрямованість діяльності нових субєктів господарювання. При всьому різноманітті форм і видів фермерської кооперативної діяльності нами виділяються два основні її напрямки: по виробництву сільськогосподарської продукції; споживчі кооперативи по обслуговуванню фермерських господарств.
5. Сучасна ситуація у використанні землі орендарями-фермерами характеризується як нестабільна. Державі на законодавчому рівні потрібно виходити з необхідності створення механізму переходу земель від власників, що неефективно використовують сільськогосподарські угіддя, до інших, які здатні більш раціонально вести виробництво. Цілком доцільно було б проаналізувати практику передачі земельних паїв у користування. Щоб не допустити спекулятивного характеру операцій із землею, потрібно створити нормативні документи, що закріплювали б положення щодо порядку зміни користувача, оподаткування та застави права тимчасового використання землі.
6. Успішна реалізація механізму застави землі буде сприяти стабілізації зайнятості працюючих, скороченню масштабів ринку праці на селі і підвищенню реальних доходів зайнятого населення. Що стосується земельних відносин, то їх вдосконалення, на наш погляд, повинне бути спрямоване насамперед на формування механізму ринкового обороту землі, створення й укрупнення фермерських господарств шляхом обєднання земельних часток членів цих підприємств, покупки, оренди й інших видів придбання земельних ділянок.
7. В роботі розроблена система організації маркетингової діяльності фермерськими господарствами. У кожному регіоні для субєктів фермерства є необхідність мати відповідні служби по їх обслуговуванню. Сільським товаровиробникам більше підходить товарно-функціональна структура управління маркетингом, що не замінює функціональну організацію, а є її доповненням.
Запропоновано систему організації і схему взаємодії в регіональній службі маркетингу. У ній передбачена поетапна, системна організація маркетингової діяльності і показана схема руху інформації, продукції і грошей між учасниками.
8. В найближчий термін необхідно створити умови і механізм інвестування і кредитування фермерів. По-перше, потрібно підготувати самих фермерів, щоб можна було їх кредитувати. По-друге, потрібно визначити пільги, систему державних гарантій для банків, що кредитують фермерство. Потребує уточнення мережа уповноважених банків для залучення кредитних ресурсів на міжнародному фінансовому ринку. По-третє, необхідно створити державні і регіональні гарантійно-інвестиційні банки по кредитуванню аграрного бізнесу. По-четверте, необхідне тісне співробітництво з закордонними фінансовими інститутами, що спеціалізуються в сфері кредитування фермерства. По-пяте, організація аграрного бізнесу на основі лізингу. По-шосте, популяризація інвестиційних проектів через систему виставкової та ярмаркової діяльності.
9. Вивчення інвестиційного ринку в досліджуваному регіоні, схем вкладення інвестицій в сільське господарство дозволили виявити і згрупувати учасників інвестиційної діяльності і розробити прийнятну технологію інвестування для аграрного бізнесу. Як показує наявна практика, один з варіантів довгострокового вкладення капіталу у фермерство може відбуватися по діючій технології і складається з 4 етапів: визначення напрямків вкладень; техніко-економічне обґрунтування необхідності вкладення інвестицій; виробничо-технологічна частина і концепція маркетингу інвестиційного проекту; фінансовий аналіз і оцінка інвестицій.
10. Наявна на сьогодні ситуація в справі надання фермерам виробничо-технічних послуг має тенденцію до розвитку у двох напрямках: незалежними підприємствами, на основі кооперації самих товаровиробників. У той же час буде мати місце і третій напрямок, основу якого складає одночасна діяльність незалежних підприємств та міжфермерських кооперативів зі спільного використання техніки. Але при цьому економічні взаємини фермерів з підприємствами виробничо-технічного сервісу, індивідуальними підприємцями повинні будуватися на основі досягнутих домовленостей про спільну господарську діяльність.
11. Подальший розвиток і підвищення ефективності фермерства тваринницького напряму обумовлені потребою оцінки якості і оптимізації використання кормів. Розроблені організаційно-економічні структури кормовиробництва є найбільш раціональними для умов Запорізької області. Їх впровадження фермерськими господарствами дозволить їм поліпшити природні кормові угіддя, підвищити продуктивність кормового гектара, цілком забезпечити худобу грубими і соковитими кормами, скоротити частку концентратів, підвищити продуктивність тварин і рентабельність виробництва кормів. Для орієнтації фермерів на вимоги ринку необхідне диференціювання цін на корми з урахуванням якості. Така диференціація дозволяє більш обєктивно оцінити відповідність кормів того іншого класу стандартам і правильно розрахувати вартість з урахуванням якості.
Список литературы
1. Колокольчикова І.В. Методологія оцінки ефективності селянських (фермерських) господарств // Регіональні перспективи. - 2002. - № 6 (25). - С. 89-91.
2. Колокольчикова І.В. Организация меркетинговой деятельности крестьянскими (фермерскими) хозяйствами // Экономика и управление. - 2001. - №3(28). - С. 29-30.
3. Колокольчикова І.В. Ринкові фактори підвищення ефективності селянських (фермерських) господарств // Схід. - 2003. - № 2 (52). - С. 33-36.
4. Колокольчикова І.В. Роль місцевих органів самоврядування в умовах адміністративних реформ та розвитку фермерства // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2001. - № 4. - С. 45-50.
5. Колокольчикова І.В. Сучасний стан розвитку фермерських господарств // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2002. - №3. - С. 71-74.
6. Брустінов В.М., Колокольчикова І.В., Лобанов М.І. Умови створення інформаційно-консультаційних структур в Україні при переході до ринкових умов господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.пр. - Вип. 53 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 89-93.
7. Колокольчикова І.В. Ефективна стратегія виробництва в селянських (фермерських господарствах) // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємств”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 55-56.
8. Колокольчикова І.В. Державна політика регулювання розвитку фермерських господарств // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. - Том 22. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - с. 16-17.
9. Колокольчикова І.В. Державне регулювання розвитку селянських (фермерських) господарств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 28-30.
10. Колокольчикова І.В. Кооперація фермерських господарств // Вісник Академії економічних наук України. - 2002. - № 2. - С. 136-137.
11. Колокольчикова I.В. Особливості розвитку селянських (фермерських) господарств // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону". - Том 2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 21-23.
12. Колокольчикова І.В. Проблеми оподаткування селянських (фермерських) господарств // “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. Збірник наукових праць науково-практичної конференції. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2001. - С. 67-69.
13. Колокольчикова I.В. Регулювання розвитку фермерських господарств // Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 45-46.
14. Колокольчикова І.В. Розвиток селянських (фермерських) господарств // “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. Збірник наукових праць науково-практичної конференції. - Випуск 2. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. - С. 140-142.
15. Колокольчикова І.В. Соціально-економічні умови розвитку фермерства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2000”. - Том 30. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 18-20.
16. Колокольчикова І.В. Удосконалення матеріально-технічного забезпечення фермерських господарств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 141-142.