Удосконалення діагностики та профілактики гастропатій, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних засобів хворим на ревматизм, ревматоїдний артрит, остеоартроз. Ефективність застосування амізону хворим на ревматизм в ході терапії у вигляді примочок.
Аннотация к работе
Найбільшу групу споживачів НПЗЗ складають хворі на ревматизм, ревматоїдний артрит (РА) та остеоартроз (ОА), оскільки завдяки унікальному поєднанню у цих ліків протизапальних, анальгетичних та жарознижуючих властивостей, вони впливають на весь спектр основних проявів захворювань ревматичного генезу [Е.Л. Охарактеризувати ранні ендоскопічні та патоморфологічні зміни уражень слизової оболонки ГДЗ при гастродуоденопатіях, обумовлених прийомом НПЗЗ у хворих на ревматизм, РА та ОА. Визначити фактори ризику розвитку та клінічні особливості перебігу НПЗЗ-гастропатій у взаємозвязку із ступенем обсіменіння слизової оболонки гастродуоденальної зони Helicobacter pylori (НР) у хворих на ревматизм, РА та ОА. Встановлено, що на початкових етапах прийому НПЗЗ хворими на ревматизм, ревматоїдний артрит і остеоартроз ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони є плямиста гіперемія слизової оболонки гастродуоденальної зони, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки. У роботі обґрунтовано необхідність проведення ФЕГДС всім хворим, які отримують НПЗЗ, так як доведено, що за відсутності аналізу гастроентерологічних скарг у ревматологічних хворих, які приймають НПЗЗ, ураження слизової ГДЗ діагностують у 11-18% хворих, а за умови детального аналізу скарг зі спеціально розробленою анкетою і проведення ФЕГДС якість діагностики НПЗЗ-гастропатій покращується - ураження ГДЗ виявляють у 52,86% хворих на ревматизм, у 53,21% хворих на ОА та у 54,54% хворих на РА.Робота базується на ретроспективному аналізі 1198 історій хвороб хворих на ревматизм, 357 хворих на РА та 926 хворих на ОА (які лікувалися у ревматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні №1 у 1995-1999 роках), детальному обстеженні 315 хворих (з них 140 хворих на ревматизм, 66 хворих на РА, 109 хворих на ОА). Предметом вивчення особливостей клінічного перебігу та уражень гастродуоденальної зони, ефективності профілактичного лікування були 123 хворих, з яких 50 чоловік - хворі на ревматизм, 29 - на РА та 44 - на ОА. Серед хворих на РА першої та другої груп переважали хворі з ІІ ступенем активності (78,58% та 53,33%) та ІІ рентгенологічною стадією (85,72% та 80%). Серед хворих на ОА I рентгенологічну стадію мали 33,3% хворих першої групи та 26,08% хворих другої, II стадію відповідно 66,7% та 73,92%. НР виявили у 14 (70%) хворих, з яких максимальний ступінь обсіменіння був у 1 (7,14%) хворого, середній - у 6 (42,86%) хворих і мінімальний - у 7 (50%) хворих.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та набуло подальшого розвитку розвязання наукової задачі діагностики, профілактики та терапії уражень гастродуоденальної зони НПЗЗ у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит, остеоартроз. За даними ретроспективного аналізу історій хвороб ураження під впливом НПЗЗ слизової оболонки гастродуоденальної зони відзначено у 10,93% хворих на ревматизм, у 17,65% хворих на ревматоїдний артрит, у 13,61% хворих на остеоартроз, однак, детальне обстеження хворих, включаючи фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією слизової оболонки гастродуоденальної зони і морфологічним дослідженням біоптатів, дає змогу виявити дійсну частоту гастропатій та підвищує ступінь виявлення НПЗЗ-гастропатій у 4,84 рази у хворих на ревматизм, у 3,09 рази у хворих на ревматоїдний артрит і у 3,91 рази у хворих на остеоартроз. Застосування амізону у хворих на ревматизм забезпечує усунення запального процесу, не поступаючись за протизапальним ефектом диклофенаку натрію, та не здійснює у процесі лікування пошкоджуючого впливу на слизову оболонку гастродуоденальної зони. У хворих на ревматоїдний артрит та остеоартроз локальна навколосуглобова терапія у вигляді примочок, до складу яких входить диметилсульфоксид, диклофенак натрію, гепарин натрію і дротаверина гідрохлорид, з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ, дозволяє без зниження ефективності терапії зменшити несприятливий вплив НПЗЗ на слизову оболонку гастродуоденальної зони на 30,99% у хворих на ревматоїдний артрит та на 30,64% у хворих на остеоартроз. Призначаючи хворим нестероїдні протизапальні засоби слід детально вивчати скарги та клінічні прояви, що вказують на ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони та, як контрольний захід, всім хворим по завершенні лікування проводити фіброезофагогастродуоденоскопію з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та набуло подальшого розвитку розвязання наукової задачі діагностики, профілактики та терапії уражень гастродуоденальної зони НПЗЗ у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит, остеоартроз.
2. За даними ретроспективного аналізу історій хвороб ураження під впливом НПЗЗ слизової оболонки гастродуоденальної зони відзначено у 10,93% хворих на ревматизм, у 17,65% хворих на ревматоїдний артрит, у 13,61% хворих на остеоартроз, однак, детальне обстеження хворих, включаючи фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією слизової оболонки гастродуоденальної зони і морфологічним дослідженням біоптатів, дає змогу виявити дійсну частоту гастропатій та підвищує ступінь виявлення НПЗЗ-гастропатій у 4,84 рази у хворих на ревматизм, у 3,09 рази у хворих на ревматоїдний артрит і у 3,91 рази у хворих на остеоартроз.
3. Ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони на початкових етапах прийому НПЗЗ хворими на ревматизм, ревматоїдний артрит і остеоартроз є плямиста гіперемія слизової оболонки гастродуоденальної зони, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки.
4. Розвиток та клінічний перебіг НПЗЗ-гастропатій не залежить від нозологічної форми захворювання, наявності та ступеня обсіменіння слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки Helicobacter pylori.
5. Застосування амізону у хворих на ревматизм забезпечує усунення запального процесу, не поступаючись за протизапальним ефектом диклофенаку натрію, та не здійснює у процесі лікування пошкоджуючого впливу на слизову оболонку гастродуоденальної зони.
6. У хворих на ревматоїдний артрит та остеоартроз локальна навколосуглобова терапія у вигляді примочок, до складу яких входить диметилсульфоксид, диклофенак натрію, гепарин натрію і дротаверина гідрохлорид, з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ, дозволяє без зниження ефективності терапії зменшити несприятливий вплив НПЗЗ на слизову оболонку гастродуоденальної зони на 30,99% у хворих на ревматоїдний артрит та на 30,64% у хворих на остеоартроз.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Призначаючи хворим нестероїдні протизапальні засоби слід детально вивчати скарги та клінічні прояви, що вказують на ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони та, як контрольний захід, всім хворим по завершенні лікування проводити фіброезофагогастродуоденоскопію з гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.
2. Хворим на ревматизм доцільно призначати амізон по 0,25 г три рази на день протягом 28 днів, який по протизапальній ефективності не поступається диклофенаку натрію, не здійснюючи при цьому несприятливого впливу на слизову оболонку гастродуоденальної зони.
3. З метою профілактики НПЗЗ-гастропатій у лікуванні хворих на ревматоїдний артрит і остеоартроз доцільно використовувати локальну навколосуглобову терапію у вигляді примочок (розчин для примочок: на 1 мл диметилсульфоксиду 2,5 мг диклофенаку натрію, 250 МО гепарину натрію, 4 мг дротаверина гідрохлориду) з одночасним зменшенням перорального прийому диклофенаку натрію до 0,025 г на добу .
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
1. Ярмола Т., Катеренчук І. Аналіз клінічної ефективності та безпечності амізону у хворих на ревматизм // Ліки України. - 2003. - №6. - С. 51-53. Здобувачем здійснений підбір тематичних хворих, аналіз та статистична обробка одержаних результатів. Співавтор Катеренчук І.П. проводив корекцію висновків.
2. Катеренчук І.П., Ткаченко Т.І., Циганенко І.В., Тарасовський В.О. Особливості гастропротекції при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки і НПЗП-індукованих гастропатіях // Проблеми екології та медицини. - 2000. - Т.4, №4-6. - С. 52-54. Здобувачем здійснений підбір тематичних хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, оформлення статті до друку. Співавтори Циганенко І.В. та Тарасовський В.О. допомагали в проведенні ФЕГДС та визначенні НР. Співавтор Катеренчук І.П. надавав консультативну допомогу при проведенні роботи.
3. Ткаченко Т.І., Катеренчук І.П. Зменшення пошкоджуючого впливу нестероїдних протизапальних засобів на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на ревматичні захворювання // Міжвідомчий збірник: Гастроентерологія. - Дніпропетровськ. - 2000. -Вип. 31. - С. 522-526. Здобувачем проведений збір матеріалу, проаналізовані отримані дані та підготовлені до друку. Співавтору Катеренчуку І.П. належить кінцева корекція висновків.
4. Ткаченко Т.І. Попередження НПЗП-гастропатій у хворих на запальні та дегенеративні ураження суглобів: пошуки шляхів // Міжвідомчий збірник: Гастроентерологія. - Дніпропетровськ. - 2001. - Вип. 32. - С. 75 -79.
5. Бабанина М.Ю., Ждан В.Н., Катеренчук И.П., Ткаченко Т.И., Гурина Л.И., Лебедь В.Г. Изменение клинико-гемодинамических и лабораторных показателей под влиянием комплексного лечения с использованием эналаприла малеата и амизона при активном ревматизме // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2001. - Т.1, Вип. 1-2. - С. 43-45. Здобувачем проведений аналіз одержаних результатів, написаний текст статті. Співавтори Бабанина М.Ю., Т.И., Гурина Л.І., Лебедь В.Г. допомагали в зібранні матеріалу та літературному оформленні роботи. Співавторами Жданом В.М., Катеренчуком І.П. відкориговані висновки.
6. Ткаченко Т.І. Порівняльна ефективність амізону і диклофенаку натрію у хворих на ревматизм // Проблеми екології та медицини.- 2001.- Т.5, №3-4.-С. 32-34.
7. Катеренчук І.П., Циганенко І.В., Ткаченко Т.І. Фактори агресії і захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т.7, №3. - С. 52-54. Здобувачем проведений аналіз літературних джерел, оформлення роботи до друку. Співавтору Циганенко І.В. належить збір клінічного матеріалу та оформлення отриманих результатів. Співавтору Катеренчуку І.П. належить кінцева корекція висновків.
8. Ярмола Т.І., Катеренчук І.П., Ткаченко Л.А., Гуцаленко О.А., Захарова О.Є., Бабаніна М.Ю. Порівняльний аналіз ефективності та побічних ефектів перорального прийому диклофенаку натрію та локальної навколосуглобової терапії з одночасним зменшенням дози НПЗЗ у хворих на остеоартроз // Міжвідомчий збірник: Гастроентерологія. - Дніпропетровськ. - 2003. - Вип. 34. - С. 384 - 392. Здобувачем проведений збір матеріалу, аналіз одержаних результатів, написаний текст статті. Співавтори Ткаченко Л.А., Гуцаленко О.А., Захарова О.Є., Бабаніна М.Ю. підготовили роботу до друку. Співавтору Катеренчуку І.П. належить корекція висновків.
9. Ткаченко Т.І., Катеренчук І.П. Деклараційний патент на винахід “Спосіб лікування хворих на остеоартроз” № 41781 А від 17.09.2001р.
10. Катеренчук І.П., Ткаченко Т.І., Ткаченко Л.А., Худяк Ю.О. Обмеження пошкоджуючого впливу нестероїдних протизапальних засобів на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки у ревматологічних хворих // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 2000. - С.88. Здобувачем здійснений збір матеріалу, аналіз та оформлення результатів. Співавтори Ткаченко Л.А., Худяк Ю.О. допомагали в проведенні ретроспективного пошуку історій хвороб. Співавтору Катеренчуку І.П. належить корекція проведеного дослідження.
11. Ткаченко Т.І., Катеренчук І.П., Ткаченко Л.А. Локальна терапія вольтареном та імуноглобуліном хворих на ревматоїдний артрит // Тези доповідей ІІ Національного зїзду фармакологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 244. Здобувачем зібраний матеріал та проведений аналіз отриманих результатів. Співавторам Катеренчуку І.П. та Ткаченко Л.А. належить ідея роботи і корекція висновків.
12. Катеренчук І.П., Худяк Ю.О., Ткаченко Т.І., Ткаченко Л.А. Ефективність оксаглюкаміну та імуномодуляторів у комплексному лікуванні хворих на остеоартроз // Матеріали ІІІ Національного конгресу ревматологів України, тези наукових доповідей. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 57-58. Здобувачем проведений збір матеріалу та статистичний аналіз отриманих результатів. Співавторам Катеренчуку І.П., Худяку Ю.О. та Ткаченко Л.А. належить ідея роботи і корекція висновків.
13. Ткаченко Т.І., Катеренчук І.П. Локальна терапія, як засіб зменшення дози НПЗП у лікуванні хворих на ревматоїдний артрит і профілактики НПЗП-індукованих гастропатій // Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання ревматоїдного артриту”. - Київ-Черкаси, 2001. - С. 37. Здобувачем проведений збір матеріалу, аналіз одержаних даних, оформлення роботи до друку. Співавтору Катеренчуку І.П. належить коригування проведеного дослідження.
14. Катеренчук І.П., Ткаченко Т.І., Ткаченко Л.А., Бабаніна М.Ю. Порівняльна оцінка ефективності різних методів локальної терапії у хворих на ревматоїдний артрит та деформуючий остеоартроз // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”, тези наукових доповідей. - Київ, 2001. - С. 153. Здобувач провів підбір тематичних хворих та оформлення отриманих результатів до друку. Співавтори Ткаченко Л.А., Бабаніна М.Ю. допомагали в зборі клінічного матеріалу та аналізу результатів. Співавтору Катеренчуку І.П. належить корекція результатів дослідження.
15. Ткаченко Т.І. Профілактика гастропатії, зумовленої нестероїдними протизапальними засобами, у хворих на ревматизм // Сучасна гастроентерологія №8. Тези доповідей науково-практичної конференції “Гастроентерологія XXI століття: сучасне і майбутнє”. - 2002. - С. 105.
16. Катеренчук І.П., Ткаченко Т.І. НПЗЗ-гастропатії: особливості діагностики та профілактики // “Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування”, збірник наукових праць присвячений 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2002. - С. 57-58. Здобувачем проведений ретроспективний аналіз історій хвороб, збір клінічного матеріалу та аналіз одержаних даних. . Співавтору Катеренчуку І.П. належить кінцева корекція висновків.
17. Катеренчук І.П., Ткаченко Т.І., Тарасовський В.О., Циганенко І.В. Активація механізмів адаптації, як засіб профілактики рецидивів виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”. - Харьков, 2001. - С. 55. Здобувачем здійснений статистичний аналіз отриманих результатів та оформлення роботи до друку. Співавторам Катеренчуку І.П., Тарасовському В.О., Циганенко І.В. належить ідея роботи, збір та аналіз клінічного матеріалу.
18. Ткаченко Т.І. Частота і характер та особливості уражень шлунково-кишкового тракту, викликані нестероїдними протизапальними препаратами у хворих остеоартрозом // Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання клінічної медицини”. - Полтава, 2000. - С. 48-49.