Ефективність використання вуглеамофоски ("Текос–3") при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах Північного Лісостепу України - Автореферат

Недостатні національні резерви мінеральних та обмежене застосування органічних добрив вимагають пошуку нових шляхів оптимізації умов живлення рослин та відтворення родючості ґрунтів. Науково-дослідна робота за темою дисертації була складовою тематики “Охорона і відтворення родючості ґрунтів”, яка включала тему “Оптимізація живлення рослин та біоконверсія органічних відходів” (державний реєстраційний номер 0198 U 007253). Встановити і обґрунтувати агрохімічну, енергетичну та економічну доцільність використання нового органомінерального добрива вуглеамофоски (“Текос-3”), ступінь його впливу на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту, інтенсивність проходження окремих фізіолого-біохімічних процесів і продуктивність моркви столової в умовах Північного Лісостепу України. визначити вплив добрива на проходження окремих фізіологічних процесів у рослинному організмі, встановити господарський винос та коефіцієнти використання основних елементів живлення з добрив; Предмет досліджень: окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту (вміст органічної речовини, рухомих форм макроелементів), фізіолого-біохімічних процесів у рослинах моркви столової (вміст основних елементів живлення, коефіцієнти використання їх із добрив, кількість у продукції сухої речовини, каротину, цукрів і нітратів), енергетичні та економічні параметри використання добрив під моркву столову.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з визначення агрохімічної ефективності використання вуглеамофоски (торгова марка “Текос - 3”) при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах в Північному Лісостепу України. Використання вуглеамофоски забезпечує підвищення врожайності моркви столової сорту Монанта на 39,5-40,1 % порівняно з контролем (без добрив). Оптимальні умови створює поєднання цього добрива з вермикомпостом, приріст врожаю за цього становить 42,2-46,6 %. Вміст сухої речовини збільшувався в середньому на 0,65 %, каротину - на 3,75 мг%, цукрів - на 1,2 % порівняно з контролем (без добрив) і відповідно на 0,5%, 1,95 мг% і 0,6% - варіантом, де вносилась рекомендована доза мінеральних добрив. Зокрема це стосується збільшення вмісту в орному шарі рухомих її сполук на 41-50 мг/100 г порівняно з контролем (без добрив) та розширення відношення Сгк : Сфк до 1,21-1,25 в підорному (в контролі воно складало 1,19, при використанні мінеральних добрив - 1,13-1,19).

2. Основний зміст роботи

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з визначення агрохімічної ефективності використання вуглеамофоски (торгова марка “Текос - 3”) при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах в Північному Лісостепу України. Одержані результати дозволяють стверджувати: 1. Використання вуглеамофоски забезпечує підвищення врожайності моркви столової сорту Монанта на 39,5-40,1 % порівняно з контролем (без добрив). Оптимальні умови створює поєднання цього добрива з вермикомпостом, приріст врожаю за цього становить 42,2-46,6 %. Між величиною врожайності та параметром “питома щільність посіву” існує тісний звязок (r=0,99), що дозволяє використовувати останній для оцінки продуктивності культури.

2. Застосування вуглеамофоски, як самостійно, так і в поєднанні з вермикомпостом, сприяє покращенню якості отримуваної продукції. Вміст сухої речовини збільшувався в середньому на 0,65 %, каротину - на 3,75 мг%, цукрів - на 1,2 % порівняно з контролем (без добрив) і відповідно на 0,5%, 1,95 мг% і 0,6% - варіантом, де вносилась рекомендована доза мінеральних добрив. Вміст нітратів у отриманій продукції (108 - 127 мг/кг) знаходився в межах МДР.

3. Внесення вуглеамофоски оптимізує умови живлення рослин моркви столової. Так в період максимального поглинання елементів рослинами вміст в орному шарі ґрунту азоту сполук, які легко гідролізуються, підвищувався на 7,8-9,2 рухомих форм фосфору - на 9,0-16,0, обмінного калію - на 15,0 мг/кг.

4. Застосування вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом обумовлює позитивні зміни в органічній речовині ґрунту. Зокрема це стосується збільшення вмісту в орному шарі рухомих її сполук на 41-50 мг/100 г порівняно з контролем (без добрив) та розширення відношення Сгк : Сфк до 1,21-1,25 в підорному (в контролі воно складало 1,19, при використанні мінеральних добрив - 1,13-1,19).

5. Удобрення вуглеамофоскою є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, зокрема засвоєння елементів живлення. В період максимального їх поглинання вміст азоту в листках порівняно з контролем був вищим на 0,70-0,86, фосфору - на 0,22-0,29, калію - на 0,98-1,17 %; в коренеплодах - відповідно на 0,16-0,40, 0,16-0,33 і 0,40-0,48 %. Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив при застосуванні суміші половинних доз вуглеамофоски і вермикомпосту підвищувався, порівняно із рекомендованою дозою мінеральних добрив, на 10,7 (N), 2,5 (Р) і 16,9 % (К).

6. Внесення вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом, стабілізує процеси перетворень у вуглеводному комплексі коренеплодів моркви столової, що створює передумови для довготривалого їх зберігання. Після осінньо-зимового періоду продукція, отримана за використання цього добрива в дозі 0,32 т/га N51К50, характеризувалась високими показниками біологічної цінності - вміст каротину складав 12,5 мг%, цукрів - 6,88%, тоді як за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив - відповідно 11,0 мг% і 6,54 %.

7. Застосування вуглеамофоски при удобренні моркви столової є економічно доцільним заходом, який забезпечує 814-869 грн. чистого прибутку та рівень рентабельності 110 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 1,64-1,82.

Рекомендації виробництву

Для досягнення врожайності моркви столової на рівні 70 т/га і високих показників якості та лежкості продукції, в Північному Лісостепу України на темно-сірих опідзолених ґрунтах рекомендується вносити вуглеамофоску (торгова марка “Текос-3”) в дозі 0,52 т/га, або в сумішах з мінеральними добривами (0,32 т/га N51К50) і вермикомпостом (0,26 т/га 4,5 т/га та 0,35 т/га 3 т/га) під передпосівну культивацію.

1. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на урожайність та показники якості продукції моркви столової // Науковий вісник НАУ. - 2000. - № 32. - С. 140-146 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

2. Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на зберігання моркви столової // Науковий вісник НАУ. - 2000. - № 32. - С. 196-199 (проведення огляду літературних джерел, отримання експериментальних даних, їх узагальнення).

3. Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на засвоєння поживних речовин з ґрунту рослинами моркви столової // Науковий вісник НАУ. - 2001. - № 40. - С. 74-78 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

4. Городний Н.М., Быкин А.В., Осадчий В.Ф., Роспутный А.Д., Генгало О.М., Полищук И.П., Пасичник Н.А. Использование гуминовых удобрений под сельскохозяйственные культуры в Украине // Гуминовые удобрения и их роль в повышении урожайности и охране почв: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Рязань. - 2001. - С. 34-35 (аналіз літературних джерел, узагальнення експериментальних даних).

5. Пасічник Н.А. Вміст макроелементів живлення у ґрунті при удобренні моркви столової вуглеамофоскою // Науковий вісник НАУ. - 2002. - № 47. - С. 179-182 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

6. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Питома щільність як критерій оцінки продукційного процесу посівів моркви столової // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця: ВДАУ. - 2002. - С. 18-19.

7. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Математична модель розрахунку продуктивності моркви столової залежно від удобрення // Науковий вісник НАУ. - 2002. - № 48. - С. 242-246.

Размещено на .ru