Ефективність використання трудового потенціалу та його соціально-економічна оцінка (на прикладі підприємств з підземним видобутком руди Криворізького басейну) - Автореферат

В сучасних умовах підвищення ефективності використання трудового потенціалу потребує глибоких змін у розробці й реалізації кадрової політики на всіх рівнях, і, на цій основі, пошуку резервів і факторів економії праці, обґрунтування реальних шляхів активізації людського фактору. Питання підвищення ефективності виробництва у звязку з поліпшенням використання людського фактору розглядалось у працях російських вчених-економістів: Вєчканової Г.С., Горєлова М.А., Маслової І.С., а також українських: Борщевського П.П., Краснова Ю.М., Фтомова Г.С. Дисертація має безпосередній звязок з планом науково-дослідних робіт Криворізького економічного інституту при розробці техніко-економічного обґрунтування “Концепції проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу в період антикризового управління”, яка повязана з виконанням регіональної програми розвитку Криворізького промислового регіону, а також з планом наукових робіт Криворізького технічного університету, зокрема держбюджетної теми “Удосконалення організації виробництва в умовах ринкових відносин (№ держреєстрації 44-808-92). Основна мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних підходів до дослідження трудового потенціалу підприємств гірничодобувної галузі в умовах переходу до ринкових відносин, основних напрямків підвищення ефективності використання трудового потенціалу. визначити особливості демографічної ситуації в Україні та в регіоні, що досліджується, на сучасному етапі; проаналізувати сучасний стан ринку праці, зайнятості та безробіття на державному та регіональному рівнях; виконати аналіз екологічного стану регіону та його впливу на стан здоровя населення;За обґрунтованим у дисертаційній роботі визначенням трудовий потенціал є важливою динамічною соціально-економічною категорією, яка характеризує трудові можливості та потенції індивіду, колективу, регіону, суспільства до продуктивної праці і служить інтегральною оцінкою діяльності людини в сфері прикладання праці. Для пояснення багатьох процесів виробництва постає питання кращого розуміння таких понять, як “трудові ресурси”, “робоча сила”, “кадри”, “персонал”, які є складовими поняття трудового потенціалу. Саме трудовий потенціал є джерелом забезпечення підприємств кадрами і має кількісні та якісні характеристики. Соціально-економічний зміст поняття трудового потенціалу уможливлює здійснення кваліметричної оцінки більшості якісних компонент трудового потенціалу на різних рівнях аналізу: суспільства, підприємства, людини. Дослідження впливу коефіцієнта використання робочого часу, питомої ваги робітників у складі ПВП та тривалості робочої зміни на середньорічний виробіток за допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявило, що скорочення втрат робочого часу на 1% призведе до зростання продуктивності праці на 2,98%, збільшення питомої ваги робітників в чисельності промислово-виробничого персоналу на 1% підвищить продуктивність праці на 1,86%, а збільшення коефіцієнта використання тривалості робочої зміни на 1% призведе до підвищення продуктивності праці на 0,94%.Трудовий потенціал - це самостійна, динамічна соціально-економічна категорія, яка характеризує трудову здатність та потенції людини, колективу, регіону, країни до продуктивної праці і служить інтегральною оцінкою участі людини у суспільно-корисній праці. Трудовий потенціал є джерелом забезпечення підприємств кадрами і має кількісну і якісну характеристики. Соціально-економічний зміст трудового потенціалу дає підстави привести більшість якісних компонент до кількісного результату та інтерпретувати їх на рівні індивіда, підприємства, держави. Для запобігання поглиблення екологічної кризи в країні, яка призвела до погіршення якісних компонент трудового потенціалу, необхідно враховувати вплив техногенних процесів на життєдіяльність людини шляхом впровадження безвідходних та екологічно чистих технологій, введення обовязкових екологічних норм та стандартів, проведення екологічних експертиз. Неадекватне скорочення зайнятих на підприємствах при значному зменшені обсягів виробництва призвело до значного падіння продуктивності праці і, як наслідок, погіршення основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємств.

Основний зміст дисертації

Підвищення ефективності функціонування підприємств є загальною державною проблемою, вирішення якої можливе лише за умов ефективного використання всіх елементів виробничого процесу. При цьому покращання використання трудового потенціалу є домінантою в контексті економічного зростання і розвитку національної економіки.

Трудовий потенціал - це самостійна, динамічна соціально-економічна категорія, яка характеризує трудову здатність та потенції людини, колективу, регіону, країни до продуктивної праці і служить інтегральною оцінкою участі людини у суспільно-корисній праці.

Трудовий потенціал є джерелом забезпечення підприємств кадрами і має кількісну і якісну характеристики. Кількісна сторона трудового потенціалу визначається чисельністю працездатного населення, статевовіковою структурою, числом безробітних.

Основними компонентами якісного складу трудового потенціалу є психофізіологічна, соціально-мотиваційна, освітньо-професійна, інтелектуальна, духовно-енергетична, екогомологічна.

Соціально-економічний зміст трудового потенціалу дає підстави привести більшість якісних компонент до кількісного результату та інтерпретувати їх на рівні індивіда, підприємства, держави.

Неефективне використання трудового потенціалу потребує радикального реформування системи зайнятості працездатного населення. Розроблені напрямки забезпечення зайнятості дозволять збалансувати наявність робочих місць з потребою в робочій силі і можуть бути використані центрами зайнятості при розробці концепцій і програм зайнятості та соціального захисту населення.

Для запобігання поглиблення екологічної кризи в країні, яка призвела до погіршення якісних компонент трудового потенціалу, необхідно враховувати вплив техногенних процесів на життєдіяльність людини шляхом впровадження безвідходних та екологічно чистих технологій, введення обовязкових екологічних норм та стандартів, проведення екологічних експертиз.

Проведений аналіз сучасного стану виробництва виявив, що тенденції економічної кризи країни притаманні і гірничодобувній галузі промисловості. Падіння обсягів продукції гірничодобувної галузі випереджає зменшення чисельності зайнятих у цій галузі, що призводить до поширення прихованого безробіття. Неадекватне скорочення зайнятих на підприємствах при значному зменшені обсягів виробництва призвело до значного падіння продуктивності праці і, як наслідок, погіршення основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємств. В структурі трудового потенціалу підприємств відбулися деякі зміни: зменшилася питома вага робітників; питома вага керівників та спеціалістів має тенденцію до зростання; відбувається постаріння кадрів, зменшилась частка працюючої молоді.

Недосконалість системи управління персоналом та мотиваційного механізму, загострення соціально-економічних проблем на підприємствах призводить до значного руху робочої сили, збільшення її плинності, яка сьогодні на підприємствах є досить високою. Значне погіршення використання робочого часу обумовлено зростанням кількості простоїв, прогулів, неявок з дозволу адміністрації, хвороб, виробничих травм, частка яких складає 90% від загальної кількості втрат робочого часу.

Факторний аналіз використання робочого часу показав, що результати діяльності підприємств були б значно кращими з урахуванням реалізації резервів ефективного його використання. До них, насамперед, слід віднести підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення непродуктивних втрат робочого часу, порушень трудової дисципліни, плинності робочої сили, раціональної структури персоналу.

Падіння продуктивності праці обумовлене в найбільшій мірі зниженням середньогодинного виробітку та зменшенням кількості відпрацьованих робочих днів. Збільшення продуктивності праці на підприємствах можливе не тільки за рахунок використання інтенсивних факторів, але й за рахунок екстенсивних.

З метою підвищення ефективності управління персоналом підприємств обґрунтована необхідність введення заходів щодо удосконалення організаційно-функціональної структури управління персоналом, а саме, інтеграція служб відділу кадрів, відділу організації праці та заробітної плати, відділу охорони та безпеки праці в єдиний кадровий центр, що дасть змогу йому стати складовим елементом загального управління підприємством.

Ефективне використання трудового потенціалу можливе за умов посилення мотивації до праці. Розроблена модифікована модель оплати праці з використанням єдиної уніфікованої тарифної сітки з динамічними погодинними тарифними ставками, яка ставить в залежність оплату праці всіх категорій працюючих від інтенсивності праці основних робітників. Упровадження нової системи мотивації праці сприятиме підвищенню ефективності виробництва, зменшенню непродуктивних втрат робочого часу, покращанню психологічного клімату в колективах.

Таким чином, теоретично-методичні та науково-методологічні підходи до визначення ролі та оцінки міри впливу використання трудового потенціалу на результати виробничо-господарської діяльності підприємств гірничодобувної галузі, результати апробації розроблених у дисертаційній роботі пропозицій, спрямованих на покращання використання трудового потенціалу, можуть значно підвищити ефективність виробництва не тільки окремих підприємств, а й всієї гірничодобувної галузі.

Черноморченко Н.В. Проблемы занятости и структура безработицы Криворожского промузла // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №48. - С. 12-16.

Черноморченко Н.В. Исследование проблемы занятости молодежи Криворожского региона // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №48. - С. 18-21.

Чорноморченко Н.В. Новий методичний підхід до формування системи мотивації праці на підприємстві // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 4. Львів: Кооп освіта, 1998. - С. 102-106.

Чорноморченко Н.В. Удосконалення системи управління кадрами як основа підвищення ефективності управління персоналом // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 4. Львів.: Кооп освіта, 1998. - С.87-92

Чорноморченко Н.В., Чорноморченко І.С. Управління попитом на робочу силу і проблема збалансованості трудових ресурсів і робочих місць // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональне управління і місцеве самоврядування. Основи формування регіональної соціально-економічної політики (щорічник наукових праць). Вип. XIV. - Львів: ІРД НАН України. - 2000.- С.269-273. Особистий внесок здобувача: обгрунтувано необхідність розробки балансу робочих місць на різних рівнях.

Чорноморченко Н.В. Людський фактор і його реалізація в умовах ринкових перетворень в Україні // Вісник Львівської комерційної академії. Том 7. Львів: Кооп освіта, 2000. - С.258-261.

Черноморченко Н.В. Критерии оценки принятия решений в условиях неопределенности // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог. - 1997. - № 61. - С. 8-11.

Черноморченко Н.В. Современное состояние качества трудового потенциала Криворожского региона // Разработка рудных месторождений. - Кривой Рог. - 1997. - № 61. - С. 9-13.

Черноморченко Н. В. Проблемы эффективного использования трудового потенциала // Збірник доповідей міжнар. конф. “ Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку”. - Частина 2. - Хмельницький: ТУП, 1997. - С. 353-355.

Чорноморченко Н.В. Удосконалення системи вищої освіти як основа підвищення людського капіталу суспільства // Тези доповідей Всеукраїнської конф. “Удосконалення професійно-практичної підготовки спеціалістів в умовах ринкових відносин”.- Кривий Ріг: Мінерал, - 1998. - С.7-9.