Визначення та обґрунтування суті та необхідності банківського кредитування підприємств. Виявлення негативних факторів впливу на доцільне використання позик та шляхи їх ліквідації. Аналіз ефективності використання кредитних ресурсів підприємствами.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність дослідження полягає у тому, що на сьогодні вітчизняні підприємства є технічно застарілими і потребують сучасного, технічного переоснащення для того, щоб продовжувати свою господарську діяльність. Часто підприємство не має достатньо власних коштів для того, щоб оновити вже існуючі об’єкти чи створити нові технічно розвинені. Тому чимало підприємств користуються кредитними коштами для своїх потреб і актуальним сьогодні є визначення ефективності використання банківських кредитів на підприємстві. Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв’язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Тому для підприємств є доцільним використовування банківських кредитів. Об’єктом дослідження було обрано приватне акціонерне товаристо «Кримький титан», відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» та СТОВ «Хлібороб». Метою курсової роботи є визначення та обґрунтування суті та необхідності банківського кредитування підприємств, провести аналіз ефективності використання кредитних ресурсів підприємствами, а також виявити негативні фактори впливу на доцільне використання позик та виявити шляхи їх ліквідації. У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів. Кредитні відносини виникають і діють між двома субєктами: кредиторам, який надає позику, і позичальником, який отримує позику. [19] Кредитування ґрунтується на таких принципах: • терміновість - кредит надається на певний термін; • платність - за користування кредитом стягується плата у вигляді відсотків; • поверненість - кредит має бути повернений в такій же сумі, у якій був наданий; • цільовий характер використання - кредит може бути використаний тільки з конкретною метою, передбаченою кредитним договором; • забезпеченість - кредитор забезпечує свої інтереси на випадок неповернення кредиту через неплатоспроможність позичальника. Банківський кредит класифікують за такими ознаками: 1.Цільова направленість. 2.Термін кредиту. 3.Вид відсоткової ставки. 4.Валюта кредиту. 5.Види обслуговування. Не можуть отримати кредити підприємства: проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації); під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, повязаних із затримками в поставках товарів; коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.[28] Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий кредити. Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою. Ставки по таких позиках залежать від рівня відсоткової ставки на міжбанківські кредити й офіційної облікової ставки Національного банку України. Підприємства переважно намагаються отримати в банках позики із фіксованою відсотковою ставкою.[28] Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Нині комерційні банки України відкривають кредитні лінії, як правило, сільськогосподарським підприємствам і підприємствам переробних галузей народного господарства. Дані таблиці показують, що ситуація з ліквідністю та платоспроможністю підприємства була цілком задовільною станом на 2008-2009 роки (показники в межах норми), але у 2010 році спостерігається значне погіршення ситуації. З 2009 року наявна негативна тенденція до зниження коефіцієнта покриття на 0,7 по відношенню до значення показника у 2009 році.