Ефективність виборчих технологій у сучасному електоральному процесі - Автореферат

Виборчі технології є не просто комплексом дій, які забезпечують перемогу одному із субєктів виборів, але й спрощують процес комунікації політичних еліт, лідерів із виборцями, що є необхідним в умовах сучасного інформаційного суспільства. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних дослідницьких завдань: розкрити теоретичні засади виборчих технологій, запропонувати узагальнене визначення поняття "виборчі технології", запропонувати критерії класифікації виборчих технологій; розкрити взаємозвязок ефективності виборчих технологій та їх ресурсного забезпечення, охарактеризувати найбільш оптимальні способи використання ресурсів субєктами виборчого процесу; Доведено, що більш перспективним напрямком дослідження є не стільки розкриття змісту самого поняття "виборча технологія", скільки ефективного застосування виборчих технологій на практиці. При аналізі існуючих критеріїв типологій виборчих технологій за основний було визначено критерій "оптимальності", на основі якого розрізняють ресурсно-оптимізовані технології, технології, оптимізовані за ефектом та темпорально-оптимізовані виборчі технології, що дало змогу класифікувати виборчі технології на ефективні та неефективні;У першому розділі дисертації "Теоретичні засади дослідження виборчих технологій" подається огляд літератури, в якій аналізуються основні підходи до визначення поняття "виборчі технології", їх класифікації та практичного застосування. Саме з цього історичного періоду розпочинаються перші ґрунтовні дослідження виборчих технологій. Технології використовуються для оптимізації будь-якого виду людської діяльності, в тому числі й для вивчення соціально-політичних процесів та управління ними. PR-технології формують інформаційне поле виборчої кампанії і практичного значення набувають за допомогою встановлення ефективної двосторонньої комунікації між кандидатом і виборцем. У другому розділі дисертації "Чинники ефективності виборчих технологій" зясовується зміст критерію оцінки виборчих технологій - "ефективність", детально виокремлюються чинники оптимізації виборчих технологій як передумови вдалої побудови виборчої кампанії, обґрунтовується важливість необхідного ресурсного забезпечення виборчих технологій.У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено і систематизовано проблему ефективності виборчих технологій у сучасному політичному процесі, що стало можливим через виокремлення і якісний аналіз чинників, які впливають на цей процес. На основі аналізу наявних досліджень з цієї проблематики, було визначено, що виборча технологія - це науково обґрунтована послідовність інформаційно-аналітичних та організаційних дій субєкта виборчого процесу і його команди, спрямована на досягнення визначеної політичної мети. Головною особливістю виборчих технологій є те, що вони використовуються виключно під час виборчих кампаній і спрямовані на включення соціально-психологічних механізмів регуляції електоральної поведінки виборців. Враховуючи соціально-політичну природу виборчих технологій, важливого значення набуває чітка послідовність здійснюваних дій та операцій, що забезпечує найоптимальніше досягнення мети, часові обмеження реалізації діяльності, наявність ресурсів. PR-технології формують інформаційне поле виборчої кампанії і практичного значення набувають за допомогою встановлення ефективної двосторонньої комунікації між кандидатом і виборцем.

1. Основний зміст дисертації

виборчий технологічний ризик ресурсний

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено і систематизовано проблему ефективності виборчих технологій у сучасному політичному процесі, що стало можливим через виокремлення і якісний аналіз чинників, які впливають на цей процес.

Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити низку науково-практичних висновків, серед яких основними є такі: 1. Виборчі технології є одним із найбільш поширених видів політичних технологій. З кожним роком зростає науковий інтерес до дослідження виборчих технологій, адже вони виступають в якості ефективного механізму завоювання і утримання влади. Існує велика різноманітність підходів до розуміння сутності виборчих технологій, що підтверджує багатоаспектність цієї дефініції. На основі аналізу наявних досліджень з цієї проблематики, було визначено, що виборча технологія - це науково обґрунтована послідовність інформаційно-аналітичних та організаційних дій субєкта виборчого процесу і його команди, спрямована на досягнення визначеної політичної мети. Як різновид соціальних, виборчі технології носять субєктно-обєктний характер і здійснюють заданий психологічний вплив на електоральну поведінку виборців. Головною особливістю виборчих технологій є те, що вони використовуються виключно під час виборчих кампаній і спрямовані на включення соціально-психологічних механізмів регуляції електоральної поведінки виборців. Для сучасної політичної науки більш актуальною є проблема не визначення самого поняття "виборча технологія", а питання їх ефективності. Саме цей критерій визначений як основний при класифікації виборчих технологій. Відповідно вони поділяються на ефективні та неефективні. Саме такий поділ є найбільш перспективним, адже технологія розробляється і реалізовується, в першу чергу, із врахуванням цього показника.

2. Технології використовуються для оптимізації будь-якого виду людської діяльності, в тому числі й для вивчення соціально-політичних процесів та управління ними. На відміну від виробничої діяльності, технології у соціально-політичній сфері характеризуються більшою динамічністю і складністю, високим рівнем залежності від людського чинника з його раціональністю (розум, цілепокладання) та ірраціональністю (почуття, емоції). Враховуючи соціально-політичну природу виборчих технологій, важливого значення набуває чітка послідовність здійснюваних дій та операцій, що забезпечує найоптимальніше досягнення мети, часові обмеження реалізації діяльності, наявність ресурсів. Сучасним виборчим технологіям притаманні універсальність, результативність, оперативність і гнучкість. Із зростанням рівня технологізації політичної сфери, переходом від індустріального до постіндустріального суспільства, виборчі технології набувають нового - інформаційно-комунікативного характеру. Найбільш поширеним проявом цього стало широке використання у виборчих кампаніях таких інформаційно-комунікативних виборчих технологій, як PR і політична реклама. PR-технології формують інформаційне поле виборчої кампанії і практичного значення набувають за допомогою встановлення ефективної двосторонньої комунікації між кандидатом і виборцем. В умовах виборчої кампанії політичний PR набуває характеру разового, кінцевого комплексу дій, однак є основою для формування довготривалої взаємодії субєкта і обєкта впливу. Водночас політична реклама відіграє заохочувальну функцію і визначає напрям бажаної електоральної поведінки виборців. Ефективне застосування виборчих технологій стає можливим у межах політичного маркетингу, головним завданням якого є наукове дослідження попиту і пропозиції на політичному ринку.

3. Ефективність виступає головною оціночною характеристикою сучасних виборчих технологій і каталізатором їх постійного розвитку. Ефективність виборчої технології визначаємо як співвідношення між кінцевим політичним продуктом, метою його використання і ресурсами, використаними для його створення. Ефективність являє собою таку характеристику технології, що встановлює взаємозвязок між цілями, результатами застосування технології і витратами на її реалізацію. Це складне явище визначається багатьма чинниками - співвідношенням людських, організаційних, науково-технічних, матеріальних ресурсів, часу та отриманих результатів. Ефективною можна вважати таку виборчу технологію, яка забезпечує досягнення найвищих запланованих результатів при найменших витратах. При цьому, окрім власне результативності діяльності субєкта виборчого процесу, потрібно враховувати ще й реакцію електорату на отриманий результат. Для підвищення ефективності виборчих технологій потрібно органічно поєднувати результати наукових досліджень і практичний досвід ведення політичної боротьби. Поняття ефективності виборчих технологій характеризується різнорідними складовими: економічною, соціальною, результативною, технологічною, ризиковою.

4. Існує чіткий взаємозвязок ефективності виборчих технологій та їх ресурсного забезпечення. За економічного підходу, коли при обмежених ресурсах необхідно максимально досягнути поставленої мети, застосування виборчих технологій ґрунтується на принципах максимуму ефекту за мінімуму витрат. Однак, такий підхід не враховує соціальних елементів ефективності технологій, для яких не завжди можливе визначення вартісних показників. Для ефективної побудови виборчої кампанії необхідний детальний аналіз як своїх власних ресурсів виборчої кампанії, так і ресурсів суперників. Застосування виборчих технологій вимагає не тільки наявності необхідних ресурсів, але й їх правильного розподілу. Мистецтво роботи фахівців з проведення виборчих кампаній якраз і полягає в тому, щоб, виходячи із наявних ресурсів, виробити переможну стратегію кампанії і підібрати найбільш ефективні для цього виборчі технології. Під ресурсами виборчих технологій розуміється весь соціально-політичний, фінансово-економічний, інтелектуальний та адміністративно-управлінський потенціал субєкта виборчого процесу, який здатний забезпечити дієвість технології. Головними ресурсами виборчої кампанії є особистісний, фінансовий, мас-медійний, організаційний тощо. Цінність виборчих технологій полягає у тому, що за їх допомогою комплексно поєднуються усі наявні для ведення кампанії ресурси.

5. Під час виборчих кампаній будь-якого рівня на ефективність застосовуваного комплексу виборчих технологій впливає ряд чинників, які досить тісно взаємоповязані між собою. Чинником ефективності виступає потенційно або реально діюча сила, здатна впливати на рівень управління, змінювати та підвищувати його, надавати йому бажану якість, робити більш раціональним. У більшості випадків чинники ефективності потребують опори на ресурси субєктів, хоча інколи проявляють себе опосередковано. В якості універсальних чинників ефективності виборчих технологій було виокремлено: 1) врахування соціально-економічної та політичної ситуації в окрузі;

2) відповідність технологій інтересам і потребам виборців;

3) коректність у визначенні обраної цільової електоральної групи;

4) наявність необхідного ресурсного забезпечення для проведення виборчої кампанії;

5) рівень професійності та спрацьованості команди, яка забезпечує супровід виборчої кампанії субєкта виборчого процесу;

6) харизматичність політичного лідера, кандидата на обрані посади;

7) врахування особливостей виборчого законодавства і типу виборчої системи;

8) ідеологічне спрямування стратегії і тактики виборчої кампанії;

9) рівень політичної культури виборців.

6. Врахування можливості виникнення негативних результатів застосування або впровадження виборчих технологій є важливим аспектом оцінки їх ефективності. Технологічний ризик - це ймовірність недосягнення бажаного результату діяльності субєкта політики у разі застосування виборчих технологій без врахування наслідків їх впровадження. Серед елементів ризикової складової ефективності виборчих технологій можна назвати: перевищення запланованих витрат, помилкове прогнозування тенденцій політичного ринку, відхилення від цілей і завдань технології і, як наслідок, запізнюваність або відсутність очікуваних ефектів, помилковість висновків, зроблених після застосування технології та ін. При застосуванні виборчих технологій слід керуватися раціональним (обґрунтованим) ризиком, який би базувався на наукових знаннях та дослідженнях. Врахування технологічного ризику дозволяє субєктам політики оптимізувати процес досягнення поставлених цілей та запобігти неефективним витратам матеріальних та інтелектуальних ресурсів.

7. В Україні модель проведення виборчої кампанії є певним симбіозом існуючих у світі тенденцій, яка фактично зводиться до боротьби технологій і конкретних персоналій. На вітчизняному просторі сучасними і найбільш ефективними будуть ті виборчі технології, які якнайкраще враховують особливості і потреби місцевого електорату, ідуть пліч-о-пліч з науково-технічним прогресом та розвитком засобів масової комунікації, адаптовані під специфіку кожної виборчої кампанії, яка є унікальною за своїм характером. Для українського суспільства, яке характеризується значним розшаруванням, економічною поляризацією, низьким рівнем житлово-комунальних, медичних та інших соціальних послуг, пріоритетним буде наголос саме на розвитку й реформуванню зазначених галузей. Відповідно й комплекс виборчих технологій матиме значний успіх, якщо буде направлений на вирішення цих проблем. В той же час технології вищого рівня - ідеологічного - даватимуть значно менший ефект. В Україні досить дієвим способом впливу на електорат, який не залежить від рівня і типу виборчої кампанії, фінансових і ресурсних можливостей, специфіки регіону та обраної цільової аудиторії, будуть безпосередні зустрічі кандидата (представників партії) з виборцями. У перспективі в якості могутнього інформаційно-політичного інструменту електорального процесу виступатимуть інтернет-технології, які, насамперед, будуть ефективними для роботи з такими електоральними групами як молодь і представники інтелігенції. Вплив використання адміністративного ресурсу в Україні поступово падає, однак зберігає ефективність у невеликих округах і сільській місцевості. Розмитість законодавчих норм щодо застосування тих чи інших виборчих технологій зумовила тенденцію до інтенсивнішого розвитку деструктивних технологій, насамперед тих, які за формою легальні, а за змістом - аморальні. У звяку з цим, актуальною залишається проблема уніфікації вітчизняного виборчого законодавства. Зважаючи на досить низький рівень електоральної культури українських виборців, високу ефективність будуть мати ірраціональні виборчі технології, тобто ті, які апелюватимуть до емоцій електорату. Розвиток сучасних виборчих технологій також залежить і від наявної виборчої системи. Перспективним є впровадження в Україні зміненої моделі виборів на основі відкритих партійних списків. Така система виборів виступить дієвим методом легітимації представницьких органів влади, дасть змогу покращити їх якісний склад, якнайкраще забезпечить народовладдя і зробить вибори більш привабливими для електорату.

1. Мокан В. І. Виборчі технології як різновид соціально-політичних технологій / В. І. Мокан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Філософія. Політологія. - 2008. - № 89-90. - С. 119-121.

2. Мокан В. І. Проблема ефективності виборчих технологій та їх ресурсного забезпечення / В. І. Мокан // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К. : Український центр політичного менеджменту. - 2010. - Вип. 19.

3. Мокан В. І. Технологічний ризик як складова оцінки ефективності виборчих технологій / В. І. Мокан // Гілея. Науковий вісник. - 2010. - Вип. 30. - С. 461-466.

4. Мокан В. І. Чинники ефективності виборчих технологій в Україні / В. І. Мокан // Гілея. Науковий вісник. - 2010. - Вип. 34. - С. 333-340.

5. Мокан В. І. Взаємозвязок політичного маркетингу та виборчих технологій / В. І. Мокан // Матеріали міжнар. наук. конф. ["Дні науки філософського факультету - 2008"], (Київ, 16-17 квітня 2008 р.) / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2008. - Ч. ХІ. - С. 50-52.

6. Мокан В. І. Критерії оцінки ефективності виборчих технологій / В. І. Мокан // Матеріали міжнар. наук. конф. ["Шевченківська весна - 2010"], (Київ, 22-26 березня 2010 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Логос, 2010. - Вип. VIII. - С. 393-394.

7. Мокан В. І. Чи існують "білі" та "чорні" виборчі технології? / В. І. Мокан // Матеріали міжнар. наук. конф. ["Дні науки філософського факультету - 2010"], (Київ, 21-22 квітня 2010 р.) / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. - Ч. VI. - С. 77-78.

Размещено на .ru