Групи ризику мультирезистентного туберкульозу легень у раніше лікованих хворих на туберкульоз. Стандартні режими хіміотерапії для 4 категорії, їх ефективність для лікування хворих із підозрою мультирезистентного туберкульозу легень та переносимість.
Аннотация к работе
Існує декілька підходів до лікування хворих, які потребують призначення повторного курсу хіміотерапії: продовжувати попередній режим хіміотерапії (якщо перерва в лікуванні менше 2 місяців; призначити стандартний 5-компонентний режим хіміотерапії за 2 клінічною категорією із застосуванням протитуберкульозних препаратів І ряду; призначати стандартний режим хіміотерапії для 4 клінічної категорії згідно з даними чутливості по регіону або, що рекомендовані ВООЗ; призначати 6-компонентний емпіричний режим хіміотерапії (за даними попереднього лікування або результатів тесту чутливості особи з одного вогнища контакту); не лікувати хворого до отримання результатів тесту медикаментозної чутливості МБТ [WHO, 2007]. Порівняти ефективність стандартних режимів хіміотерапії для 2 та 4 категорії та емпіричних режимів хіміотерапії в лікуванні хворих із повторним лікуванням та підозрою мультирезистентного туберкульозу легень. Вивчити переносимість стандартних режимів хіміотерапії для 2 та 4 категорії та емпіричних режимів хіміотерапії в лікуванні хворих із повторним лікуванням та підозрою мультирезистентного туберкульозу легень. Визначити вартість-ефективність стандартних режимів хіміотерапії для 2 та 4 категорії та емпіричних режимів хіміотерапії та запропонувати оптимальний режим для хворих із повторним лікуванням та підозрою мультирезистентного туберкульозу легень. Встановлено, що стандартний режим хіміотерапії для 4 категорії є універсальним для лікування хворих на вперше діагностований раніше лікований туберкульоз та рецидиви захворювання та забезпечує 100 % співпадання призначених препаратів з даними тесту медикаментозної чутливості МБТ у 60,0 % хворих на відміну від емпіричного режиму та стандартного режиму для 2 категорії, які співпадають з даними тесту відповідно у 17,1 % та 1,4 % хворих.Серед них було 72 осіб на ВДТБЛ, у яких зареєстровано невдачу першого курсу хіміотерапії (ХТ), 200 осіб були з перерваним лікуванням більше ніж на 2 місяці, 40 осіб з невдачею повторного курсу, яких лікували до 10 місяців за 2 клінічною категорією. У 80 пацієнтів був рецидив туберкульозу, яких не лікували за 2 категорією або лікували - не більше 1-3 місяців;. у 20 осіб реєстрували невдачу повторного курсу хіміотерапії. Рандомізованим методом шляхом випадкових чисел було сформовано 3 групи залежно від застосованого режиму ХТ: 1 група (70 осіб) отримувала стандартний режим за 4 клінічною категорією, який включав етамбутол (Е), піразинамід (Z), канаміцин (K), фторхінолон (Q), етіонамід (Et) або парааміносаліцилову кислоту (PAS) - EZKQET(PAS); 2 група (70 осіб) - стандартний режим за 2 категорією, який включав ізоніазид (Н), рифампіцин (R), стрептоміцин (S), Е, Z - HRSEZ; 3 група (70 осіб) - емпіричний режим хіміотерапії HREZKQET(PAS). Отже, враховуючи дані тесту медикаментозної чутливості, 100 % співпадання (за усіма препаратами) призначеного режиму хіміотерапії за чутливістю було в 42 (60,0 %) хворих 1 групи, у 12 (17,1 %) хворих 2 групи (p <0,05), та у 1 (1,4 %) хворих 3 групи (p <0,05). У хворих 1 групи дані медикаментозної чутливості МБТ не співпадали з призначеним режимом хіміотерапії переважно за 1 препаратом - у 17 (24,3 %) проти 8 пацієнтів (11,4 %) та 3 (4,3 %), у яких визначали розбіжність відповідно за 2 та 3 препаратами (p <0,05) У хворих 1 групи не було жодного випадку розбіжності між даними тесту медикаментозної чутливості та призначеним режимом хіміотерапії за 4 та 5 препаратами.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі - підвищення ефективності хіміотерапії хворих на туберкульоз легень, що раніше лікувались та в яких невідома чутливість збудника до протитуберкульозних препаратів, шляхом розробки стандартних режимів хіміотерапії на підставі визначення поширеності медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів серед різних контингентів таких хворих, що дозволило на 27,9 % підвищити ефективність лікування туберкульозу за показником припинення бактеріовиділення та на 15,7 % зменшити частоту побічних реакцій від протитуберкульозної хіміотерапії та в 1,6 раза знизити вартість лікування хворих на туберкульоз, які потребують повторного лікування. У хворих на вперше діагностований раніше лікований туберкульоз та рецидиви захворювання визначають високий рівень медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів І ряду (74,2 %), у тому числі - мультирезистентність МБТ у 58,5 % хворих. Стандартний режим хіміотерапії для 4 категорії є універсальним для лікування хворих на вперше діагностований раніше лікований туберкульоз та рецидиви захворювання та забезпечує у 60,0 % хворих повне співпадання призначених препаратів з даними тесту медикаментозної чутливості МБТ на відміну від емпіричного та стандартного режимів для 2 категорії, які співпадають з даними тесту відповідно у 17,1 % та 1,4 % хворих. При застосуванні стандартного режиму хіміотерапії для 4 категорії визначають розбіжність призначеного режиму хіміотерапії з даними тесту медик