Створення генетичної моделі організації кількісних ознак продуктивності сорту гороху на основі еколого-генетичної моделі кількісних ознак. Вивчення закономірностей успадковування ознак детермінантності і штамбовості вихідного і селекційного матеріалу.
Аннотация к работе
Важливим резервом збільшення виробництва рослинного білку є зернобобові культури, серед яких найбільшу питому вагу має горох. Досягти збільшення виробництва рослинного білку можливо за рахунок створення і впровадження у виробництво пластичних сортів гороху із стабільною врожайністю, а також удосконалення технології його вирощування. Тема дисертаційної роботи входила в план науково-дослідної роботи відділу селекції та насінництва зеронобобових культур Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились при виконання загальносоюзної науково-технічної програми 0.51.03 “Зерно” підпрограми 2 “Розробити і впровадити комплексні системи збільшення виробництва зерна крупяних і зернобобових культур за зонами країни” (1990-1995), державної науково-технічної програми 0.3 “Селекція зернових та олійних культур”. Предметом досліджень був процес оцінки сортозразків і гібридних популяцій та різних схем гібридизації гороху.Встановлено, що найбільш ефективно ідентифікувати вихідний матеріал за ознаками кількості вузлів і загальної висоти рослини а також індексів кількості насінин в бобі, кількості бобів на фертильному вузлі, які характеризуються низькими значеннями коефіцієнта варіації. Для оцінки вихідного матеріалу гороху на стійкість до вилягання і продуктивність найбільш доцільно використовувати індекси довжини стерильного і фертильного міжвузля та співвідношення між довжиною фертильної і стерильної частини рослини. Індивідуальну продуктивність гороху на рівні 70 - 80% загального ефекту визначають показнаки кількості насінин з рослини, бобів на рослині, фертильних вузлів на рослині, насінин в бобі, маси 1000 насінин. Відмічено підвищені рівні ступеня і частоти трансгресій складних 4-компонентних гібридів F2 за ознаками кількості бобів на фертильному вузлі, насінин бобі, маси 1000 насінин і збирального індексу. Найвищими значеннями коефіцієнта успадковування в F2 за ознаками кількості вузлів на рослині, маси 1000 насінин, кількості насінин в бобі, лінійної щільності і збирального індексу характеризуються 4-компонентні гібридні комбінації.
Вывод
В дисертації викладено теретичне обгрунтування і нове вирішення проблем оцінки і створення вихідного матеріалу в селекції гороху методом складної гібридизації. Наукове завдання вирішувалося шляхом дослідження ефективності різних типів схрещувань на підставі гібридологічного аналізу.
1. Встановлено, що найбільш ефективно ідентифікувати вихідний матеріал за ознаками кількості вузлів і загальної висоти рослини а також індексів кількості насінин в бобі, кількості бобів на фертильному вузлі, які характеризуються низькими значеннями коефіцієнта варіації.
2. Для оцінки вихідного матеріалу гороху на стійкість до вилягання і продуктивність найбільш доцільно використовувати індекси довжини стерильного і фертильного міжвузля та співвідношення між довжиною фертильної і стерильної частини рослини.
3. Індивідуальну продуктивність гороху на рівні 70 - 80% загального ефекту визначають показнаки кількості насінин з рослини, бобів на рослині, фертильних вузлів на рослині, насінин в бобі, маси 1000 насінин.
4. Фенетична структура продуктивності сорту гороху, побудована на основі еколого-генетичної моделі кількісних ознак, визначає формування продуктивності за індивідуальними владами її елементів, фазами розвитку та впливом лімітуючих факторів середовища.
5. Ступінь і частота трансгресій елементів продуктивності гібридів F2 в більшій мірі визначається генотипом батьківських форм, ніж схемою схрещування. Відмічено підвищені рівні ступеня і частоти трансгресій складних 4-компонентних гібридів F2 за ознаками кількості бобів на фертильному вузлі, насінин бобі, маси 1000 насінин і збирального індексу.
6. Встановлена пряма негативна залежність зниження рівня домінування з ускладненням гібридних комбінацій.
7. Найвищими значеннями коефіцієнта успадковування в F2 за ознаками кількості вузлів на рослині, маси 1000 насінин, кількості насінин в бобі, лінійної щільності і збирального індексу характеризуються 4-компонентні гібридні комбінації.
8. Встановлена підвищена інтенсивність доборів в F2 різноманітних генотипів в популяціях 4-компонентних гібридних комбінацій.
9. Для створення нового вихідного матеріалу за ознакою детермінантності більш доцільно використовувати в якості компонентів для гібридизації не мутанти, а гібриди від схрещування звичайних і мутантних форм.
10. Встановлено незалежний характер успадковування ознак детермінантності самарського (deh) і луганського (det) типу та штамбовості (fa).
11. Створено нові генотипи гороху з поєднанням ознак штамбовості і детермінантності, які характеризуються суцвіттями верхівкова колосовидна китиця (detdetfafa) і справжній зонтик (dehdehfafa).
12. Встановлено, що індивідуальний добір штамбово-детермінантних форм більш доцільно вести з F3 -F4 в гетерогенних сімях від родоначальників штамбового типу розвитку.
13. Із застосуванням 4-компонентних конвергентних схем гібридизації створено сорт гороху Уладівський напівкарлик, який занесено до Державного Реєстру сортів рослин України на 1997рік та сорт Корал, переданий до Державного сортовипробування на 2003 рік.
Список литературы
Розвадовский А.М., Розвадовская Э.А., Кузь В.В. Методы и направления селекции гороха // Удосконалення методів селекції та насінництва зернових, зернобобових і крупяних культур. К.: ІЦБ УААН, 1997. С. 14-17.(Особистий внесок здобувача 20%. Зроблено аналіз даних, підготовлено висновки).
Кузь В.В. Динаміка доборів в гібридних популяціях гороху // Збірник наукових праць. К.: ІЦБ УААН, 2000. Вип.2. Кн. 2. С. 215-222.(100%).
Кузь В.В. Оцінка ефективності схрещування гороху // Збірник наукових праць. К.: ІЦБ УААН, 2000. Вип. 3. С. 79-84. (100%).
Кузь В.В. Методи отримання штамбово-детермінантних форм гороху // Збірник праць ВДАУ. Вінниця: ВДАУ, 2001. Вип. 7. С. 27-32.(100%).
Розвадовський А.М., Кузь В.В. Порівняння ефективності різних типів схрещування в селекції гороху // Збірник праць ВДАУ. Вінниця: ВДАУ, 2001. Вип.9. С. 88-93. (Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експерементальні дані та проведено їх аналіз, сформульовано висновки).
Кузь В.В. Оцінка вихідного матеріалу в селекції гороху на стійкість до полягання // Збірник праць ВДАУ. Вінниця: ВДАУ, 2001. Вип.10. С. 60-66. (100%).
Авторське свідоцтво на сорт рослин №523. Україна. Горох Уладівський напівкарлик / Кузь В.В., Розвадовський А.М., Жученко О.П., Розвадовська Є.А., (Україна). Заявка №306304 від 10.11.93. (Дольова участь здобувача 5%. Проведено комплексну оцінку селекційної лінії).