Вивчення ознак, біологічних особливостей першого покоління по олібсу. Оцінка господарсько-корисних ознак овець. Аналіз переваг помісного молодняка за показниками росту та розвитку, м’ясної продуктивності. Пропозиції щодо підвищення рентабельність галузі.
Аннотация к работе
Цій вимозі в повній мірі відповідають породи мясо-вовнового і мясного напрямів, важливою біологічною особливістю яких являються скоростиглість, плодючість, інтенсивний ріст і розвиток, більш економічна, в порівнянні з іншими породами, трансформація корму в продукцію, можливість використання тварин для господарських цілей в ранньому віці. Тварини цієї породи відрізняються значною плодючістю, поліестричністю, скоростиглістю і можуть успішно використовуватися для схрещування з місцевими породами овець з метою покращення кількісних та якісних показників мясної продуктивності. У звязку з цим назріла необхідність в науковому обґрунтуванні використання чистопородних баранів-плідників породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської мясо-вовнової породи в степовій зоні України та вивченні біологічних і господарсько-корисних ознак помісних овець. Дисертаційна робота являється розділом комплексної теми ДП 182/2003 „Розробка технологічної схеми підвищення мясної продуктивності овець в господарствах Дніпропетровської області” кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 010ЗИ008586). Метою досліджень було визначення ефективності використання баранів-плідників породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської мясо-вовнової породи в умовах степової зони України та отримання помісного молодняку, який відрізняється доброю збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками мясної продуктивності.Матки обох дослідних груп були аналогами за віком, живою масою (55,9-56,3 кг), настригом вовни в оригіналі (4,20-4,25 кг при виході чистого волокна 60-60,5 %). Жива маса помісного молодняку в 12-місячному віці становила відповідно 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопорідних однолітків. Відносний приріст живої маси помісних баранців та ярок від народження до річного віку склав 171,98 і 168,35 %, а в чистопорідних відповідно 167,98 і 164,88 %. Помісні баранці у 4-місячному віці за передзабійною живою масою перевершували своїх чистопородних одноліток на 28,1 %, в 6-місячному - на 26,6 %, а в 12 місяців - на 19,2 %; за масою туші відповідно на 33,8, 39,2 і 27,9 % (табл. Перевага помісей по олібсу також проявляється за коефіцієнтом мясності і складає від 14,9 % у віці 4 місяців до 16,1 % - в 12 місяців.Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників породи олібс при схрещуванні з матками дніпропетровського типу асканійської мясо-вовновової породи в степовій зоні України, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства. Середньодобовий приріст помісних баранців та ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 237,3 та 188,3 г, що на 33 і 16 % вище ніж у молодняку дніпропетровського типу, а жива маса в річному віці складала 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопородного. За екстерєрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з молодняком дніпропетровського типу, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік мясності. Помісні баранці характеризуються високою скоростиглістю і можливістю реалізації на мясо в більш ранньому віці. За калорійністю мяса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 місяців - 19,5, а в річному віці - на 18,6 %, за рахунок більш високого вмісту білка та жиру.
Вывод
Характеристика дослідних баранів та маток. Барани породи олібс характеризувалися значною живою масою (97,5 кг), міцним кістяком, пропорційною тілобудовою, добре вираженими мясними формами і переважали асканійських мясо-вовнових за широтними промірами тіла та косою довжиною тулуба. Настриг вовни в оригіналі доволі високий - 6,4 кг, з виходом митого волокна - 59,1 %. Вовна біла, густа і вирівняна за довжиною та товщиною. Середня довжина вовни 12,75 см, якість вовни знаходиться в межах 58-60 якості. Руна штапельної будови.
Барани-плідники дніпропетровського типу відрізнялися вищим настригом вовни як в оригіналі (8,2 кг), так і в митому волокні (5,1 кг), при виході 62,0 %. За товщиною вовнових волокон (56-58 якість) та їх вирівняності вони відповідали вимогам до порід напівтонкорунного мясо-вовнового напряму продуктивності.
Матки обох дослідних груп були аналогами за віком, живою масою (55,9- 56,3 кг), настригом вовни в оригіналі (4,20-4,25 кг при виході чистого волокна 60-60,5 %).
Відтворювальна здатність баранів-плідників та вівцематок. Порівнюючи показники статевої активності, слід відмітити, що барани-плідники породи олібс витрачали на отримання одного еякуляту в середньому більше часу на 7,4 %, ніж барани-плідники дніпропетровського типу. За обємом еякуляту незначну перевагу (6,3 %) також відмічено у баранів дніпропетровського типу. По концентрації сперміїв в еякуляті барани-плідники породи олібс перевищували дніпропетровський тип на 3,6%. Це дає можливість судити про добру відтворювальну здатність даної породи в нових агроекологічних умовах утримання.
За показниками плодючості виділяються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками олібс. Так, від 100 маток отримано 130,8 ягнят, а від вівцематок покритих баранами дніпропетровського типу - 126,9 що відповідно на 3,1 % менше.
Дослідженнями встановлено, що в постембріональний період кращу життєздатність та збереженість мали ягнята, які отримані від олібсів, що перевищували своїх одноліток за даним показником на 4,4 %.
Ріст та розвиток дослідного молодняку. Згідно даних досліджень, помісні баранці та ярки народжувалися крупними (табл. 1). Середня жива маса їх при народженні складала 4,35 та 4,18 кг. Чистопорідні однолітки поступалися їм відповідно на 3,1 та 5,0 %.
При відлученні помісні баранці та ярки високо вірогідно (Р>0,999) перевищують своїх однолітків за живою масою в абсолютних величинах на 7,19 та 3,31 кг, або 28 і 14,10 %.
Жива маса помісного молодняку в 12-місячному віці становила відповідно 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопорідних однолітків.
Помісні тварини характеризуються високими середньодобовими приростами. Так, від народження до 4 місяців він склав у баранців та ярок 237,3 та 188,3 г, що підтверджує їх скоростиглість. У чистопородних одноліток середньодобовий приріст за цей період становив відповідно 178,4-162,4 г, що на 33,0 і 15,9 % менше.
Відносний приріст живої маси помісних баранців та ярок від народження до річного віку склав 171,98 і 168,35 %, а в чистопорідних відповідно 167,98 і 164,88 %.
Таблиця 1. Динаміка живої маси дослідного молодняку, кг
Вік, міс. Група Баранці Ярки n n
При народженні АД х АД ОЛ х АД 30 30 4,22 ± 0,15 4,35 ± 0,18 30 30 3,98 ± 0,12 4,18 ± 0,11
1 АД х АД ОЛ х АД 30 30 11,85 ± 0,36 13,73 ± 0,33*** 30 30 10,78 ± 0,28 12,26 ± 0,34***
2 АД х АД ОЛ х АД 30 30 17,68 ± 0,44 22,68 ± 0,51*** 30 30 16,10 ± 0,39 18,17 ± 0,38***
3 АД х АД ОЛ х АД 28 29 22,07 ± 0,51 28,72 ± 0,56*** 30 30 19,88 ± 0,47 22,65 ± 0,49***
4 АД х АД ОЛ х АД 28 29 25,63 ± 0,61 32,82 ± 0,59*** 29 30 23,47 ± 0,56 26,78 ± 0,57***
6 АД х АД ОЛ х АД 28 28 32,42 ± 0,60 40,07 ± 0,63*** 29 29 28,41 ± 0,57 33,28 ± 0,67***
8 АД х АД ОЛ х АД 27 28 38,43 ± 0,66 46,78 ± 0,64*** 28 29 32,83 ± 0,65 38,38 ± 0,68***
12 АД х АД ОЛ х АД 26 27 48,50 ± 0,67 57,75 ± 0,70*** 28 29 41,35 ± 0,63 48,65 ± 0,72***
Екстерєрні особливості дослідного молодняку. При народженні помісі дещо перевершували своїх одноліток за глибиною, обхватом грудей та косій довжині тулуба. З віком перевага помісного молодняку проявляється в більшій мірі. Так, при відлученні за шириною, обхватом грудей та ширині в маклоках перевага становить відповідно 10,5; 3,7; 12,1 %.
Найбільш суттєва різниця по екстерєрному профілю між помісними та чистопородними однолітками спостерігається в 12-місячному віці за промірами, які характеризують мясні якості тварин. Так, за шириною грудей помісі в річному віці перевершують своїх чистопородних одноліток на 14,1 %, за глибиною грудей - на 8,0, косою довжиною тулуба - 7,9, шириною в маклоках - 19,6 %.
Порівнянням індексів встановлено, що при відлученні та в 12-місячному віці напівкровні ярки мали краще розвинені груди, були більш розтягнуті, широкозаді і масивні, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік мясності.
Мясна продуктивність та її формування. Помісні баранці у 4-місячному віці за передзабійною живою масою перевершували своїх чистопородних одноліток на 28,1 %, в 6-місячному - на 26,6 %, а в 12 місяців - на 19,2 %; за масою туші відповідно на 33,8, 39,2 і 27,9 % (табл. 2).
Таблиця 2. Забійні якості баранців, n = 3
Показник Група Вік, міс
4 6 12
Передзабійна жива маса, кг АД х АД 24,86±0,55 31,48±0,81 47,25±0,56
ОЛ х АД 31,84±0,74** 39,85±0,48** 56,32±0,80**
Маса туші, кг АД х АД 9,77±0,23 12,82±0,47 20,62±0,41
ОЛ х АД 13,07±0,38** 17,84±0,32** 26,37±0,65**
Вихід туші, % АД х АД 39,30 40,72 43,64
ОЛ х АД 41,05 44,77 46,82
Вміст внутрішнього жиру, кг АД х АД 0,32±0,05 0,65±0,06 0,82±0,08
ОЛ х АД 0,44±0,06 0,81±0,11 1,23±0,11
Забійна маса, кг АД х АД 10,09±0,28 13,47±0,53 21,44±0,49
ОЛ х АД 13,51±0,43** 18,65±0,34** 27,60±0,58**
Забійний вихід, % АД х АД 40,59 42,78 45,38
ОЛ х АД 42,43 46,80 49,01
Маса мякоті, кг АД х АД 7,31±0,21 9,88±0,42 16,42±0,34
ОЛ х АД 10,09±0,25** 14,13±0,27** 21,61±0,58**
% до маси охолодженої туші АД х АД 75,99 78,35 80,61
ОЛ х АД 78,40 80,33 82,86
Маса кісток, кг АД х АД 2,31±0,06 2,73±0,12 3,95±0,24
ОЛ х АД 2,78±0,08* 3,46±0,09* 4,47±0,10
% до маси охолодженої туші АД х АД 24,01 21,65 19,39
ОЛ х АД 21,60 19,67 17,14
Коефіцієнт мясності, % АД х АД 3,16 3,62 4,16
ОЛ х АД 3,63 4,08 4,83
Слід відмітити, що в тушах баранців обох дослідних груп встановлений відносно високий вміст внутрішнього жиру, який складає 1,3-2,2 % від передзабійної живої маси.
Туші всіх забитих баранців були віднесені до першої категорії за вгодованістю згідно ГОСТУ 7596-81, так як мали добре розвинену мускулатуру і зовнішній вигляд. При візуальній оцінці туші помісних баранців характеризувались кращим товарним виглядом, за формою вони більш масивні, округлі та глибокогруді.
Дослідженням ґатункового складу туш встановлено, що в помісних баранців 4- та 6-місячного віку відмічається перевага за кількістю мяса першого ґатунку, яка складає 34,6-41,4 %. помісний молодняк олібс
У тушках 12-місячних помісних баранців кількість мяса першого ґатунку становила 21,67 кг проти 16,07 у чистопородного молодняку.
Результати морфологічного аналізу показали що в абсолютних величинах у помісних баранців мякоті в туші було більше, ніж у чистопородних в 4-місячному віці на 2,78 кг, в 6-місячному - на 4,25 кг, а в 12-місячному - на 5,19 кг. Перевага помісей по олібсу також проявляється за коефіцієнтом мясності і складає від 14,9 % у віці 4 місяців до 16,1 % - в 12 місяців. Всі ці дані вказують на скоростиглість помісного молодняку і можливість реалізації на мясо в більш ранньому віці.
Якісний та хімічний склад мяса. Хімічний аналіз мяса показав, що помісі в усі вікові періоди відрізняються нижчим рівнем вологи в мясі у порівнянні з чистопородним молодняком (табл. 3).
Таблиця 3. Хімічний склад мяса, n=3
Вік, міс Група Вміст в мясі, % Калорійність 1 кг вологи протеїну жиру золи ккал КДЖ
4 АД х АД 73,64 15,70 9,34 1,32 1512,7 6338,2
ОЛ х АД 70,89 17,77 10,15 1,19 1672,5 7007,8
6 АД х АД 72,20 16,23 10,45 1,12 1637,2 6859,8
ОЛ х АД 68,62 16,78 13,65 0,95 1957,4 8201,5
12 АД х АД 70,80 16,40 11,91 0,89 1779,6 7456,5
ОЛ х АД 66,79 17,13 15,15 0,93 2111,2 8845,9
За кількістю протеїну в мясі спостерігається перевага помісей над чистопородними однолітками на 13,2 % у віці 4 місяців і на 4,5 % у річному. З віком інтенсивність обмінних процесів в організмі овець знижується, що приводить до збільшення кількості жиру. Так при відлученні помісі мають 10,15 % жиру в мясі, а в 12-місячному віці - 15,15 %.
При проведенні хімічних досліджень мяса дослідних груп овець встановлено, що за калорійністю мяса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 - на 19,6, а в 12 - на 18,6 %.
В звязку з інтенсивним ростом мязів концентрація незамінних амінокислот в мякоті туші помісей була вищою, ніж у чистопородних одноліток. Так, в 6-місячному віці вона складала 6,243 г на 100 г мяса, що на 4,4 % більше, ніж у овець дніпропетровського типу, а в 12-місячному різниця на користь помісей складала 5,0 %.
При порівнянні амінокислотного складу мязового білку піддослідних тварин 6-місячного віку виявилося, що більш високим вмістом лізину відрізняється мясо чистопородних баранців. За вмістом всіх інших незамінних амінокислот перевага на боці помісних одноліток. Інша закономірність спостерігається у складі мяса 12-місячних овець, де чистопородні баранці переважають помісей за вмістом ізолейцину, лейцину та треоніну.
Наявність важких металів встановлювали в мясі баранців 12-місячного віку. Цього періоду достатньо для акумуляції важких елементів в організмі тварини у випадку їх попадання з водою і кормом. Інструментальними дослідженнями встановлено, що в 1 кг мяса дослідних овець вміст міді знаходився в межах 0,73-0,75 мг, цинку - 25,8-32,8, заліза - 6,97-7,07, марганцю - 0,13, нікелю - 0,07-0,16, свинцю - 0,11-0,15, кадмію - 0,016-0,02 мг, що відповідає основним санітарно-гігієнічним нормам, які предявляються до мяса та мясних продуктів.
Формування мясності у дослідних тварин. Встановлено, що показники площі “мязового вічка” і товщини мязових волокон найдовшого мяза спини (m. langisimus dorsi) у помісного молодняку у всі вікові періоди були вищими, ніж у чистопородних, що вказує на їх більш виражену мясність і скоростиглість (табл. 4).
Таблиця 4. Характеристика найдовшого мяза спини
Вік, міс. Група Маса найдовшого мяза спини, г Площа “мязового вічка”, см2 Кількість мязових волокон на 1 мм2 перерізу найдовшого мяза спини, тис. шт. Діаметр мязових волокон, мкм
4 АД х АД 874,6±19,16 11,5±0,33 1,71±0,19 21,04±0,89
ОЛ х АД 912,3±17,35 13,6±0,58* 1,65±0,27 22,68±0,76
6 АД х АД 939,3±33,29 15,1±0,42 1,63±0,24 24,10±0,71
ОЛ х АД 1118,6±20,57* 18,7±0,65* 1,51±0,21 25,37±0,24
12 АД х АД 1365,3±23,54 20,2±0,69 1,09±0,17 27,85±0,34
ОЛ х АД 2115,6±36,12*** 25,8±0,53** 0,99±0,12 32,40±0,88***
Кількість мязових волокон на одиницю площі мяза зменшується з віком у овець обох дослідних груп. Загальна кількість мязових волокон на одиницю площі становить від 0,99 до 1,71 тис. штук в різні вікові періоди.
Зменшення кількості мязових волокон, на нашу думку, проходить за рахунок збільшення їх діаметру. Проведений аналіз показує, що у віці 4 місяців у дослідних овець діаметр мязових волокон найдовшого мяза спини знаходиться на рівні 21,04-22,68 мкм. До 6-місячного віку діаметр мязових волокон у чистопородного молодняку збільшується на 14,5 %, а в річному віці цей показник складає 27,85 мкм, що на 15,6 % більше попереднього вікового періоду.
Помісі мають більш динамічне збільшення діаметру мязових волокон, де цей показник від 6- до 12-місячного віку збільшується на 27,7 %.
Вовнова продуктивність та фізико-технічні властивості вовни. Вовнова продуктивність помісного молодняку виявилася нижчою, в порівнянні з чистопородним (табл. 5). Настриг немитої вовни по обом групам показав, що чистопородні вівці за цим показником достовірно (Р>0,95) переважали помісних на 6,4 %.
Таблиця 5. Показники вовнової продуктивності та фізико-технічних властивостей вовни
В митому волокні різниця на користь чистопородних ярок склала 7,8 %. По виходу митого волокна чистопородні ярки також перевищували помісних одноліток на 0,5 абсолютних відсотка.
За природною довжиною вовни чистопородні ярки вірогідно (Р>0,95) переважали помісних на 8,5 % а за істинною довжиною вовнових волокон перевага становила 2,1 % (Р>0,999).
При експертній оцінці ярки дніпропетровського типу за товщиною вовни відносяться до основних 3-х класів (58, 56, 50 якість) і мають товщину волокон в середньому на рівні 27,29 мкм. Помісні ярки мають дещо тоншу вовну, що підтверджується класами товщини від 60 до 56 і товщиною волокон 25,95 мкм.
Дослідженнями були встановлені генотипові особливості, які виражаються в тенденції до більшої густоти вовни у помісних овець. Так, за цим показником помісні ярки перевищували чистопородних на 4,6 %.
Вищою міцністю вовнових волокон характеризувались чистопородні ярки (9,36 км розривної довжини), які перевищували своїх помісних одноліток на 10,8 %.
У вовні чистопородних ярок жиру і поту було більше у порівнянні з помісними відповідно на 1,9 і 0,7 %. Менший вміст жиру у вовні помісних ярок супроводжувався більшим вмістом мінеральних та механічних домішок, яких у них було на 3,1 % більше, ніж у чистопородних одноліток.
Відношення жиру до поту у всіх дослідних ярок було на рівні 0,84:1 та 0,93:1 на користь чистопородних ярок.
Гістологічні особливості будови шкіри. Товщина шкіри у помісей при народженні складала 2388,0 мкм, у віці 4 місяців - 2543,5, у річному - 2684,0 мкм проти відповідно 2670,5; 2867,0 та 3018,0 мкм у чистопородного молодняку. Встановлено, що помісі за загальною товщиною шкіри поступаються чистопородним одноліткам при народженні на 11,8 %, при відлученні - на 12,7, а у віці 12 місяців на 12,4 % (Р>0,999). Товщина епідермісу, пілярного т-а ретикулярного шарів в усі вікові періоди була більшою у чистопородних ярок.
Загальна кількість розвинених фолікулів у ярок дослідних груп при народженні знаходиться на рівні 64,33-79,96 шт. на 1 мм2 площі шкіри. Помісні ярки мали на 24,3 % більшу кількість розвинених фолікулів на одиницю площі в порівняні з чистопородними однолітками. Така особливість зберігається і в інші вікові періоди, але різниця при цьому зменшується і становить в 12-місячному віці 4,4 %.
У чистопородних ярок при народженні співвідношення вторинних фолікулів до первинних (ВФ/ПФ) знаходиться на рівні 11,30, а в річному віці становить 11,85, що на 4,9 % більше в порівняні з характеристиками при народженні.
У помісей за олібсом співвідношення ВФ/ПФ при народженні знаходиться на рівні 12,72. З віком даний показник зменшується, і в річному віці становить 12,03, що в подальшому суттєво не змінює показник густоти вовни.
Діаметр первинних фолікулів у чистопородних ярок при народженні складає 112,6 мкм, що на 4,7 % більшим в порівняні з помісями. Така закономірність залишається і в інші вікові періоди онтогенезу дерми у обох дослідних групах, де чистопородні ярки перевищують помісей за цим показником на 3,7-5,3 %. За діаметром вторинних фолікулів чистопородні ярки перевищують помісних в усі вікові періоди.
Морфо-біохімічні показники крові дослідних овець. Встановлено, що морфологічний склад крові у всі вікові періоди знаходився в межах фізіологічної норми (табл. 6). Вміст еритроцитів у овець дослідних груп знаходився на рівні 7,68-8,66 млн./мкл у різні вікові періоди. Помісі у віці 5 діб та 12 місяців відрізнялися більшою кількістю еритроцитів відповідно на 8,4 і 10,9 %, що свідчить про високу інтенсивність перебігу метаболічних процесів та добру пристосованість до умов існування.
Кількість лейкоцитів у овець знаходилася в межах 7,95-9,60 тис/мкл. При цьому значних відмінностей між піддослідними групами за цим показником не спостерігалося.
Помісі характеризувалися більш високим рівнем гемоглобіну (114,7-143,3 г/л) по відношенню до чистопородного молодняку (109,2-139,0 г/л).
Аналіз лейкограми показав, що за кількістю нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, лімфоцитів, моноцитів в крові дослідні групи характеризуються показником, який знаходиться в межах фізіологічної норми, при деякій підвищеній кількості їх у помісного молодняку.
Вміст загального білку в сироватці крові овець з віком збільшується. У помісних ягнят це збільшення від народження до 12-місячного віку склало 22,5 %, а у чистопородних дніпропетровського типу - 17,4 %. В цілому у всі вікові періоди розвитку напівкровний молодняк відрізнявся більш високим вмістом сироваткових білків. Вміст альбумінів та глобулінів в сироватці крові у ягнят обох груп був в межах фізіологічної норми.
Таблиця 6. Гематологічні показники овець дослідних груп
Дослідженнями мінерального складу сироватки крові встановлено, що у помісного молодняку вміст кальцію і фосфору знаходився на рівні 2,93-3,06 та 1,68-1,93 ммоль/л, у чистопородного - відповідно 2,91-2,96 та 1,64-2,04 ммоль/л. Вищий рівень кальцію в крові помісей, на нашу думку, повязаний з високим рівнем формоутворюючих процесів, які спрямовані на збільшення живої маси та формування кісткової тканини.
У помісних овець спостерігався дещо підвищений показник лужного резерву крові в порівнянні з чистопородними однолітками, що може свідчити про більш напружений рівень обмінних процесів у ягнят, який повязаний з перебудовою різних систем організму.
Взаємозвязок основних селекційних ознак. Встановлено, що між живою масою і настригом вовни спостерігається позитивний взаємозвязок, який складає у помісей 0,15, у чистопородних дніпропетровського типу - 0,21.
Що стосується кореляції між живою масою і товщиною вовни, то вона виявилася негативною, як у чистопородних ярок (-0,10), так і у помісей (-0,09).
Між такими ознаками, як довжина-настриг вовни, товщина-настриг вовни існує доволі висока позитивна кореляція в межах 0,44-0,51 і 0,42-0,27 відповідно.
Економічна оцінка проведених досліджень. При підрахунку ефективності виробництва вовни, нами встановлено, що виручка від її реалізації по чистопородному молодняку в розрахунку на 1 голову становила 30,4 грн, а по помісям 28,2 грн. Різниця на користь чистопородного молодняку становила 2,2 грн.
При використанні баранів-плідників породи олібс отримано молодняк, який відрізняється високою енергією росту, скоростиглістю та накопиченням живої маси, що в свою чергу відображається на забійній масі і сумарній виручці при реалізації. При реалізаційній ціні 1 кг баранини 15 грн., виручка від 1 голови помісного молодняку склала в 4-місячному віці 196,1; в 6-місячному - 267,6; в 12-місячному - 395,6 грн. проти 146,6; 192,3; 309,3 грн. у чистопородного.
В результаті більш високої мясної продуктивності помісних овець, господарством на 1 голову додатково отримано в 4-місячному віці 49,5 грн, в 6-місячному - 75,3 грн, в 12-місячному - 84,1 грн.1. Дослідженнями встановлена доцільність використання баранів-плідників породи олібс при схрещуванні з матками дніпропетровського типу асканійської мясо-вовновової породи в степовій зоні України, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства.
2. Вищою плодючістю відрізняються вівцематки, яких схрещували з баранами-плідниками породи олібс. Так, від 100 маток отримано 130,8 ягнят, а від вівцематок спарених із баранами дніпропетровського типу - 126,9 що відповідно на 3,1 % менше. При цьому кращу життєздатність та збереженість до відлучення мали помісні ягнята, які перевищували своїх чистопородних одноліток за даним показником на 4,4 %.
3. Помісний молодняк відрізнявся високою інтенсивністю росту. Середньодобовий приріст помісних баранців та ярок за період від народження до відлучення склав відповідно 237,3 та 188,3 г, що на 33 і 16 % вище ніж у молодняку дніпропетровського типу, а жива маса в річному віці складала 57,75 і 48,65 кг проти 48,50 і 41,35 кг у чистопородного. За екстерєрними особливостями напівкровні ярки в усі вікові періоди мали краще розвинені груди, були більш розтягнутими, масивними, у порівнянні з молодняком дніпропетровського типу, що свідчить про їх скоростиглість та ухилення в бік мясності.
4. Помісні баранці характеризуються високою скоростиглістю і можливістю реалізації на мясо в більш ранньому віці. При порівняльній оцінці мясних якостей в 4-, 6- та 12-місячному віці помісні баранці за забійною масою перевищують одноліток дніпропетровського типу відповідно на 33,9, 38,5 і 28,7, масою туші - 33,8, 39,2, 27,9 %. Показники площі “мязового вічка” і товщини мязових волокон найдовшого мяза спини у помісей також були вищими
5. За калорійністю мяса помісі переважають своїх чистопородних одноліток в 4 місяці на 10,6 %, в 6 місяців - 19,5, а в річному віці - на 18,6 %, за рахунок більш високого вмісту білка та жиру. При цьому мясо помісних овець відрізняється вищою концентрацією незамінних амінокислот і являється більш повноцінним. За вмістом важких металів мясо овець дослідних груп відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам, які предявляються до мяса і мясних продуктів.
6. Вовнова продуктивність помісних ярок виявилася нижчою, в порівнянні з однолітками дніпропетровського типу. За настригом немитої вовни (4,25 кг) вони достовірно (Р>0,95) поступалися чистопородним яркам (4,52 кг) на 6,4 %, а за настригом митої - на 7,8 %.
За тониною вовни чистопородні ярки відносяться до 3-х основних класів (58, 56, 50 якість) і мають товщину волокон в середньому на рівні 27,29 мкм. Помісні ярки мають товщину волокон 25,95 мкм, що підтверджується класами тонини від 60 до 56 якості. За природною (15,84 см) і істинною довжиною (19,20 см) вовни чистопородні ярки достовірно переважали помісних одноліток відповідно на 8,5 та 2,1 %. У вовні чистопородних ярок вміст жиру і поту був більшим у порівнянні з помісними відповідно на 1,9 і 0,7 %, а відношення жиру до поту коливалося від 0,84:1 до 0,93:1 на користь чистопородних.
7. Товщина шкіри у помісей при народженні складала 2388,0 мкм, у віці 4 місяців - 2543,5, у річному - 2684,0 мкм, і за цим показником вони поступалися чистопородним одноліткам відповідно на 10,6; 20,6 та 8,2 %. При цьому помісні ярки відрізнялися більшою густотою первинних та вторинних фолікулів на 1 мм2 площі шкіри: при народженні - на 24,3, в річному віці - на 4,4 %, а відношення ВФ/ПФ було відповідно 12,72:1 та 12,03:1 проти 11,30:1 і 11,85:1 у чистопородних.
8. В крові дослідних овець відхилень від фізіологічної норми і порушень в обміні речовин не спостерігалось. Висока продуктивність помісного молодняку обумовлена підвищеним вмістом в крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білку, що свідчить про вищий рівень обмінних процесів, а також про достатню адаптацію організму помісей до місцевих кліматичних умов.
9. Між більшістю господарсько-корисних ознак дослідних овець спостерігається позитивна кореляція. Так, між живою масою і настригом вовни у помісей кореляція складає 0,21, у чистопородних дніпропетровського типу - 0,15. Між такими ознаками, як довжина-настриг вовни, товщина-настриг вовни кореляція складає 0,44-0,51 і 0,42-0,27 відповідно.
10. В результаті більш високої мясної продуктивності помісних овець, господарством на 1 голову додатково отримано в 4-місячному віці 49,5 грн, в 6-місячному - 75,3 грн, в 12-місячному - 84,1 грн.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Аналіз експериментальних даних дозволяє рекомендувати господарствам України використання баранів мясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської мясо-вовнової породи з метою отримання помісного молодняку, який відрізняється доброю збереженістю, підвищеною енергією росту та кращими показниками мясної продуктивності в молодому віці.
Список литературы
1.Шуваев В.Т., Похил В.И., Калиниченко А.А., Задорожняя Е.Н. Гистоструктура кожи и качество овчин мясо-шерстных овец // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ. - 1999. - № 4. - С. 162-165 (Здобувач проводила дослідження гістологічних препаратів).
2.Шуваєв В.Т., Похил В.І., Микитюк В.В., Калиниченко О.О., Задорожня О.М. Ефективність використання асканійських кросбредних баранів на матках дніпропетровського типу // Науково-технічний бюлетень інституту тваринництва Української академії аграрних наук. - Харків. - 2002. - № 81. - С. 152-154 (Здобувач досліджувала вовнову продуктивність).
3.Шуваєв В.Т., Похил В.І. Задорожня О.М. Нові напрямки в селекції галузі вівчарства України // Вівчарство: стан, проблеми, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Камянець-Подільський: Подільська державна аграрно-технічна академія, 2004. - С. 71-72 (Здобувачем проведені дослідження, написана стаття).
4.Задорожня О.М. Продуктивність чистопородних ягнят асканійської мясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 4. - С. 57-59.
5 Задорожня О.М., Похил В.І. Порівняльна характеристика мясних якостей овець різних генотипів // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 5. - С. 38-39. (Здобувачем проведені дослідження, оброблені матеріали, написана стаття).
6.Похил В.І., Задорожня О.М. Ефективність використання баранів-плідників породи олібс в степовій зоні України // Тваринництво України. - 2005. - № 8. - С. 17-19 (Здобувачем проведені дослідження, оброблені результати).
7.Задорожня О.М. Вовнова продуктивність ярок асканійської мясо-вовнової породи та їх помісей з породою олібс // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 8. - С. 79-80.
Задорожня О.М. Ефективність схрещування баранів мясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської мясо-вовнової породи. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005.
В дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано використання баранів мясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської мясо-вовнової породи в умовах степової зони України.
Вперше проведені комплексні наукові дослідження і вивчені фенотипові ознаки, біологічні особливості чистопородного молодняку дніпропетровського типу та помісей першого покоління по олібсу. Дана порівняльна оцінка основним господарсько-корисним ознакам овець, визначені динаміка гістологічної будови шкіри і гематологічних показників, а також взаємозвязок основних селекційних ознак в популяції дослідних тварин.
Встановлено, що помісний молодняк відрізняється доброю збереженістю і за показниками росту та розвитку, мясної продуктивності в усі вікові періоди значно перевищує своїх чистопородних однолітків, що дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.
Задорожняя Е.Н. Эффективность скрещивания баранов мясной породы олибс с матками днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН, Харьков, 2005.
В диссертации теоретически и экспериментально обосновано использование баранов мясной породы олибс на матках днепропетровского типа асканийской мясо-шерстной породы в условиях степной зоны Украины.
Впервые проведены комплексные научные исследования и изучены фенотипические признаки, биологические особенности чистопородного молодняка днепропетровского типа и помесей первого поколения по олибсу в условиях ООО “Шаролезская овца”. Дана сравнительная оценка основным хозяйственно-полезным признакам овец, определена динамика гистологического строения кожи и гематологических показателей, а также взаимосвязь основных селекционных признаков в популяции подопытных животных.
Установлено, что плодовитость овцематок, которых скрещивали с баранами-производителями породы олибс, на 3,1 % выше, чем при чистопородном спаривании и составляет 130,8 ягнят на 100 овцематок. При этом помесные ягнята отличались лучшей жизнеспособностью и сохранностью.
Помесный молодняк обладает высокой интенсивностью роста. Среднесуточный прирост у помесных баранчиков и ярочек за период от рождения до отбивки составил 237,3 и 188,3 г, что на 33 и 16 % выше, чем у молодняка днепропетровского типа, а живая масса в годовалом возрасте составляла соответственно 57,75 и 48,65 кг против 48,50 и 41,35 кг у чистопородного. Помеси отличались лучше развитыми широтными промерами, большей растянутостью, массивностью, что свидетельствует об их скороспелости и уклоне в сторону мясности.
Помесные баранчики характеризуются высокой мясной скороспелостью, что отображается в хорошем развитии мясных форм, высокой убойной массе и убойном выходе, более желательном соотношении мяса и костей в туше. Для них характерна высокая энергия роста длиннейшей мышцы спины, свидетельствующая о более ранних сроках формирования мышечной ткани. При сравнительной оценке мясных качеств в 4-, 6- и 12-месячном возрасте помесные баранчики по предубойной массе превышают сверстников днепропетровского типа соответственно на 28,1, 26,6 и 19,2 %; убойной массе - на 33,9, 38,5 и 28,7 %, массе туши - 33,8, 39,2, 27,9 %.
По калорийности мяса помеси превосходят своих чистопородных сверстников за счет более высокого содержания жира и белка. При этом мясо помесных овец отличается высшей концентрацией незаменимых аминокислот и является более полноценным.
Шерстная продуктивность помесных ярок, по сравнению с чистопородными сверстниками оказалась ниже. По настригу немытой шерсти (4,25 кг) они достоверно (Р>0,95) уступали чистопородным (4,52 кг) на 6,4 %, а по настригу мытой - на 7,8 %. При этом чистопородные ярки отличались более желательными физикотехническими свойствами шерсти.
Гематологические исследования показали, что высокая продуктивность помесного молодняка обусловлена повышенным (в пределах физиологической нормы) содержанием в крови эритроцитов, гемоглобина, общего белка, что свидетельствует о высоком уровне обменных процессов, а также о достаточной адаптации организма к местным климатическим условиям.
В результате более высокой мясной продуктивности помесных овец, хозяйством на 1 голову дополнительно получено в 4-месячном возрасте 49,5 грн, в 6 - 75,3 грн, в 12-месячном - 84,1 грн., что дает возможность увеличить производство продукции овцеводства и повысить рентабельность отрасли.
Zadorozhnya O.M. Efficiency of breeding of rams of meat breed olibs with dams the Dnipropetrovsk type of Askaniya meat-woolen breeds.- Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.02.01- Breeding and Selection of Animals. - Institute of Animal Husbandry UAAS, Kharkiv, 2005.
In the thesis the use of rams of meat breed olibs on dams the Dnipropetrovsk type of Askaniya meat- woolen breed in conditions of the steppe zone of Ukraine is theoretically and experimentally established.
For the first time the complex scientific researches are carried out, phenotypic characters, biological features of purebred young animals of the Dnipropetrovsk type and crossbreeds of the first generation on olibs are studied.
The comparative estimation of the basic economic-useful attributes of sheeps is given. The dynamics of a histological structure of a skin and haematological parameters, and also interrelation of the basic selection attributes in a population of experimental animals is certain.
It is established, that crossbreed young animals differs by means of good safety and on parameters of growth and development, meat efficiency in all the age periods considerably surpasses the purebred rams of the same age. This enables to increase production of sheep breeding and to raise the profitability of branch.