Оцінка вентиляційної дисфункції легень, біофізичних та рідкокристалічних характеристик конденсату повітря, що видихається у хворих на обструктивне захворювання легень. Вивчення впливу синглетно-кисневої терапії на кислотно-основний та газовий склад крові.
Аннотация к работе
Основні принципи терапії хворих на ХОЗЛ полягають у поступовому збільшенні інтенсивності лікування залежно від ступеня тяжкості захворювання, регулярності базової терапії, урахуванні варіабельності індивідуальної відповіді кожного конкретного хворого на терапію, постійне проведення довготривалого моніторингу клініко-функціональних ознак (Ikeda Вивчити стан еритроцитів, шляхом дослідження їхньої деформаційної здатності та осмотичної стійкості; оцінити ступінь деформації еритроцитів у хворих на ХОЗЛ ІІ ступеня тяжкості в періоді загострення та ремісії; провести оцінку впливу синглетно-кисневої терапії на вищеозначені показники крові в процесі комплексного лікування; При застосуванні в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ синглетно-кисневої терапії, відбувається компенсація респіраторного ацидозу крові, що проявляється достовірним зменшенням рівня стандартного бікарбонату плазми крові, стандартного надлишку основ, істинного бікарбонату плазми, напруги вуглекислого газу, а також збільшенням напруги кисню в крові та насичення гемоглобіну киснем. Залежно від призначеного лікування пацієнти були розподілені на 3 групи: - І група (контрольна) 30 (50 %) хворих у періоді загострення та протягом 2 місяців реабілітаційного періоду, що отримували традиційну базисну терапію згідно ступеня тяжкості захворювання; В перші дні перебування в стаціонарі всі пацієнти відзначали задишку різного ступеню: у І групі її вираженість була (2,7 ± 0,5) бали, у ІІ групі (2,5 ± 0,1) бали; сильний кашель: у І групі (2,7 ± 0,1) бали, у ІІ групі (2,5 ± 0,1) бали, які значно порушували денну активність та сон.У дисертації вперше запропоновано спосіб комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ступеня тяжкості, із застосуванням синглетно-кисневої терапії. Вивчено вплив запропонованого лікування на динаміку клінічних проявів хронічного обструктивного захворювання легень, функцію зовнішнього дихання, біофізичні та рідкокристалічні характеристики конденсату повітря,що видихається, реологічні властивості, кислотно-основний та газовий склад крові. Проте, не зважаючи на адекватну базисну терапію, відбувається постійна персистенція, а з часом і наростання хронічного запального процесу у бронхах, що характеризується збільшенням інтенсивності кашлю, кількості мокроти, задишки, нічних пробуджень та потреби у користуванні короткотривалими бронхолітиками; падінні швидкісних показників функції зовнішнього дихання, зменшенні поверхневого натягу та наростанні анізотропії у відбитках конденсату повітря, що видихається, персистенції запальних змін гемограми. Включення в комплексне лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень середнього ступеня тяжкості синглетно-кисневої терапії дозволяє достовірно зменшити клінічні прояви ХОЗЛ: кашель з (2,5 ± 0,1) до (0,4 ± 0,01) балів; задишки з (2,5 ± 0,1) до (0,9 ± 0,1) балів; кількості мокроти з (2,3 ± 0,7) до (0,3 ± 0,8) балів; споживання короткотривалих бронхолітиків з (6 ± 1,7) до (2,4 ±1,0) разів; нічних пробуджень через ХОЗЛ-симптоми з (2,1 ±0,2) до (0,1 ± 0,1) рази; сумарного ХОЗЛ-рахунку з (18,7 ± 0,01) до (7,1 ± 0,01) балів. Застосування синглетно-кисневої терапії у комплексній терапії хворих на ХОЗЛ достовірно збільшує деформаційну здатність та осмотичну стійкість еритроцитів за рахунок зниження відносного градієнтного мембранного потенціалу з (0,381 ± 0,023) в.о. до (0,067 ± 0,005) в. о.; збільшення відносного заряду мембран еритроцитів з (0,055 ± 0,009) в. о. до (0,262 ± 0,006) в. о., нормалізує реологічну властивість крові за рахунок зменшення ступеня деформації еритроцитів з (2 ± 0,0) балів до (1,0 ± 0,1) балів.
Вывод
У дисертації вперше запропоновано спосіб комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ступеня тяжкості, із застосуванням синглетно-кисневої терапії. Вивчено вплив запропонованого лікування на динаміку клінічних проявів хронічного обструктивного захворювання легень, функцію зовнішнього дихання, біофізичні та рідкокристалічні характеристики конденсату повітря,що видихається, реологічні властивості, кислотно-основний та газовий склад крові.
Стандартне лікування викликає у 87,6% хворих на ХОЗЛ покращання клініко ? функціональних показників. Проте, не зважаючи на адекватну базисну терапію, відбувається постійна персистенція, а з часом і наростання хронічного запального процесу у бронхах, що характеризується збільшенням інтенсивності кашлю, кількості мокроти, задишки, нічних пробуджень та потреби у користуванні короткотривалими бронхолітиками; падінні швидкісних показників функції зовнішнього дихання, зменшенні поверхневого натягу та наростанні анізотропії у відбитках конденсату повітря, що видихається, персистенції запальних змін гемограми. Не вдається досягнути значного покращання реологічної властивості, кислотно-основного та газового складу крові, що характеризується не стабільністю деформаційної та осмотичної стійкості еритроцитів, персистенцією респіраторного ацидозу та гіпоксичної рідкокристалічної структури сироватки крові у хворих на ХОЗЛ, що значно ускладнює перебіг та очікувані результати від проведеного лікування.
Включення в комплексне лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень середнього ступеня тяжкості синглетно-кисневої терапії дозволяє достовірно зменшити клінічні прояви ХОЗЛ: кашель з (2,5 ± 0,1) до (0,4 ± 0,01) балів; задишки з (2,5 ± 0,1) до (0,9 ± 0,1) балів; кількості мокроти з (2,3 ± 0,7) до (0,3 ± 0,8) балів; споживання короткотривалих бронхолітиків з (6 ± 1,7) до (2,4 ±1,0) разів; нічних пробуджень через ХОЗЛ-симптоми з (2,1 ±0,2) до (0,1 ± 0,1) рази; сумарного ХОЗЛ-рахунку з (18,7 ± 0,01) до (7,1 ± 0,01) балів.
Застосування синглетно?кисневої терапії у комплексній терапії хворих на ХОЗЛ достовірно збільшує деформаційну здатність та осмотичну стійкість еритроцитів за рахунок зниження відносного градієнтного мембранного потенціалу з (0,381 ± 0,023) в.о. до (0,067 ± 0,005) в. о.; збільшення відносного заряду мембран еритроцитів з (0,055 ± 0,009) в. о. до (0,262 ± 0,006) в. о., нормалізує реологічну властивість крові за рахунок зменшення ступеня деформації еритроцитів з (2 ± 0,0) балів до (1,0 ± 0,1) балів.
Синглетно-киснева терапія у комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ дозволяє досягнути достовірної структуризації рідкокристалічної структури сироватки крові з досягненням рідкокристалічних варіантів норми: 96,7 % хворих через 2 місяці після проведеного стаціонарного лікування мали рідкокристалічний варіант норми.
Використання синглетно?кисневої терапії у комплексному лікуванні призводить до нормалізації поверхневого натягу конденсату повітря, що видихається; зменшує кількість патологічних анізотропних включень у його відбитках; а також призводить до достовірного покращання та стабілізаціі у часі функції зовнішнього дихання (FVC, FEV 1, FEF 75, FEF 50, FEF 25 та PEF).
Застосування синглетно?кисневої терапії у комплексній терапії хворих на ХОЗЛ дозволяє нормалізувати кислотно-основний та газовий склад крові за разунок достовірного зниження НСО3 з (26,1 ± 0,5) до (25,8 ± 0,5) ммоль/л, РСО2 з (41,1 ± 0,8) до (38,0 ± 0,7) мм. рт. ст.; зменшення рівня SBC з (26,2 ± 0,4) до (24,7 ± 0,4) ммоль/л та рівня SBE з (2,2 ± 0,5) до (-0,4 ± 0,3) ммоль/л, збільшити напругу кисню в крові (РО2) з (59,4 ± 0,9) до (69,5 ± 1,2) мм. рт. ст. та ступеня насиченості гемоглобіну киснем (SO2) з (89,6 ± 2,1) % до (93,5 ± 0,4) %.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Рекомендується використання синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень середнього ступеню тяжкості.
Лікування проводиться в період загострення, 2 рази на добу, синглетно?киснева терапія використовується в інгаляції та всередину.
Тривалість інгаляції на першу добу складає 7 хвилин (вранці та ввечері), кількість синглетно?кисневої суміші для пиття ? по 100 (вранці та ввечері).
На 2 ? 4 добу ? 10 хвилин (2 рази на добу), кількість синглетно?кисневої суміші для пиття ? 100 мл (2 рази на добу).
На 5 ? 7 добу тривалість інгаляції:15 хвилин, кількість синглетно?кисневої суміші для пиття 150 мл (2 рази на добу).
На 8 ? 10 добу кількість синглетно?кисневої суміші для пиття 200 мл 2 рази на добу, тривалість інгаляції не змінюється.
На 11 ? 14 добу тривалість інгаляції поступово зменшується до 10 хвилин (2 рази на добу), кількість синглетно?кисневої суміші для пиття 100 мл 2 рази на добу.
Включення в комплексне лікування синглетно-кисневої терапії підвищує ефективність лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в середньому на 22,5 %.
Список литературы
Курик Л.М. Фізико-хімічні аспекти синглетно-кисневої терапії у лікуванні патологічних процесів // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - № 1. - С. 66 -68.
Курик Л.М., Чухраєва Е.Н., Криворучко С.Г. Влияние синглетно-кислородной терапии на биофизические показатели деформируемости и осмотической стойкости эритроцитов у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких // Вістник фізіотерапії і курортології. - 2006. - № 3. - С. 50 - 54. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, Чухраєвій Е.Н., Криворучко С.Г. належить відбір хворих, консультативна допомога).
Курик Л.М. Вплив синглетно-кисневої терапії на клініко-функціональні показники у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - № 3. - С. 25 - 29.
Самосюк І.З. , Чухраєва Е.Н., Писанко О.І., Діденко А.А., Бондаренко Л.Н. , Курик Л.М. Синглетно-кислородная терапия. Аппараты МИТ-С // Биомедицинские технологии и радиоэлектроника. - 2007. - № 1. - С. 67 - 75. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, Самосюку І.З. , Чухраєвій Е.Н., Писанко О.І., Діденко А.А., Бондаренко Л.Н. належить відбір хворих, консультативна допомога).
Курик Л.М. Вплив синглетно-кисневої терапії на реологічні властивості, кислотно-основний та газовий склад крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень// Укр. пульмонол. журн. - 2007. - № 2. - С. 26 - 31.
Курик Л.М. Гомеостаз і деякі характеристики еритроцитів крові // Матеріали науково-медичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця. - Київ, 1998 р. - С. 37 - 38.
Курик Л.М. Ефективність синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з пульмонологічною патологією // Матеріали ІІ зїзду алергологів України - Київ, 2006. - С. 135.
Курик Л.М. Ефективність синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування: Матеріали ХІІ міжнародної конференції. ? Київ, 2006 р. ? С. 85.
Курик Л.М. Ефективність синглет-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень // Применение лазеров в медицине и биологии: первые Шахбазовские чтения: Матеріали XXVI міжнародної науково-практичної конференції. - Ялта, 2006. - С. 99 - 100.
Курик Л.М. Використання синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з пульмонологічною патологією // Екопатологія в педіатрії:матеріали доповідей міжнародної конференції/ - Тернопіль, 2006 р. - С. 43 ? 44,