Визначення закономірностей функціонування пасажирської транспортної системи залежно від розселення жителів навколо центру тяжіння. Пошук її раціонального варіанту на основі провізної здатності ланок маршрутної мережі і розподілу транспортних засобів.
Аннотация к работе
Відсутні кількісні оцінки впливу керуючих факторів на результати функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення, що ускладнює ефективне управління в даній галузі. На даний час існує складність оцінки ефективності функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення, яка викликана тим, що немає єдності в розумінні та визначенні критерію її ефективності. Тому тема дисертаційної роботи, яка спрямована на розробку рекомендацій щодо ефективного функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення при врахуванні вимог, що ставляться до системи з позиції пасажира, транспортного підприємства, інтересів населених пунктів в цілому, з оцінкою соціально-економічних наслідків її функціонування, є актуальною. дістала подальший розвиток модель функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення, яка відрізняється від існуючої тим, що враховує провізну здатність маршрутів приміського сполучення і ймовірність вибору пасажирами маршруту пересування; Запропонований підхід до встановлення ефективності функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення дозволяє зменшити час поїздок пасажирів у приміському сполученні за рахунок розширення маршрутної мережі з максимальним охопленням населених пунктів транспортним сполученням і забезпечити соціальну складову ефективності.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено обєкт, предмет і методи досліджень, наведено наукову новизну, розкриваються наукове, теоретичне і практичне значення отриманих результатів і напрямки їх впровадження.У роботі визначена перспективність поєднання інтересів пасажирів, транспортних підприємств із суспільними, що повязана з можливістю підвищення рівня доходної частини та забезпечення прибуткової роботи транспортних підприємств з однієї сторони та мінімізації витрат часу і коштів на поїздки, підвищенні безпеки і комфорту під час користування транспортом, з іншої, що відображає соціальну складову ефективності пасажирської транспортної системи приміського сполучення. Як показник ефективності пасажирської транспортної системи приміського сполучення був прийнятий критерій, який враховує доходну та витратну складові процесу транспортного обслуговування населення, де - ефективність пасажирської транспортної системи приміського сполучення, грн./грн.; - доходи пасажирської транспортної системи приміського сполучення за розрахунковий період, грн.; - експлуатаційні витрати пасажирської транспортної системи приміського сполучення за розрахунковий період, грн. З урахуванням параметрів технології перевезень пасажирів у приміському сполученні цільова функція для дослідження ефективності пасажирської транспортної системи приміського сполучення, описується залежністю виду, де Qi(A,g) - обсяг перевезень на-му маршруті за розрахунковий період, пас.; Ti - тариф на маршруті, грн.; Тн - тривалість розрахункового періоду, год.; Забезпечення соціальної складової ефективності пасажирської транспортної системи приміського сполучення закладено в обмеженнях, а саме: сумарні реалізовані кореспонденції між населеними пунктами, що включені до пасажирської транспортної системи приміського сполучення, досягають максимального значення при повному охопленні населених пунктів транспортним сполученням. Економічна складова ефективності пасажирської транспортної системи приміського сполучення має вигляд (21) при обмеженнях де - обсяг перевезень на-му маршруті за розрахунковий період, пас.; - тариф на маршруті, грн.; - тривалість розрахункового періоду, год.; - кількість транспортних засобів на маршрутах приміського сполучення, од.; - пасажиромісткість транспортного засобу, задіяного на перевезеннях пасажирів, од.; - змінні витрати, грн./км; - постійні витрати, грн./год.; - довжина маршруту, км; - експлуатаційна швидкість, км/год.; - коефіцієнт використання пасажиромісткості; - коефіцієнт змінності пасажирів; - максимальна сумарна реалізована кореспонденція пасажирів з-го населеного пункту в-й за розрахунковий період, пас.; - сумарна довжина маршрутної мережі при охопленні максимальної кількості населених пунктів приміським сполученням, км; - кількість маршрутів сполучення; - максимальна кількість населених пунктів, охоплених транспортним сполученням.Проведений аналіз методів оцінки ефективності функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення дозволив встановити недостатність врахування закономірностей розселення жителів приміських зон залежно від просторового розміщення населених пунктів відносно центру тяжіння на формування пасажиропотоків на ділянках маршрутної мережі. Крім того, неповною мірою досліджено вплив структури парку транспортних засобів і довжини маршрутної мережі на ефективність функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення. Розроблена модель функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення дозволяє визначити величини пасажиропотоків на маршрутній мере