Розробка науково-методологічних основ підприємницької діяльності в сільському господарстві, характеристика її основних елементів. Розробка оптимальних моделей фермерських господарств та дослідження напрямів підвищення ефективності їх діяльності.
Аннотация к работе
Однією з найважливіших структур, які створюють багатоукладність у сільському господарстві, є самостійні фермерські господарства. фермерський сектор поки що не став одним із основних напрямів сільськогосподарського виробництва, недосконалою є організаційно-виробнича структура господарювання. Проблеми, повязані із розвитком, підвищенням ефективності підприємницької діяльності фермерських господарств, їх організацією та функціонуванням, залишаються вивчені недостатньо. Досягненню поставленої мети сприяло вирішення таких завдань: - розкрити економічний зміст підприємницької діяльності фермерських господарств у сучасних умовах; У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), монографічний (вивчення особливостей підприємницької діяльності фермерських господарств), метод аналітичних порівнянь (оцінювання ефективності підприємницької діяльності фермерських господарств), графічний (наочне зображення результатів дослідження), економіко-математичний (побудова моделі фермерського господарства), розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні організації асоціації фермерських господарств). Наукова новизна результатів досліджень полягає в такому: вперше: запропоновано використовувати “сферичну” організацію асоціації фермерських господарств, зміст якої полягає у створенні підприємницького оточення для фермерських господарств на засадах інтеграції;У першому розділі - “Науково-методичні основи підприємницької діяльності фермерських господарств” - встановлено, що підприємництво - це ключовий елемент господарського механізму, а підприємець - одна з центральних фігур соціально-економічного життя суспільства. Підприємцям необхідно реально представити картину того, наскільки зроблена їх підприємствами продукція відповідає запитам покупців, структурі попиту споживачів. В економічно розвинутих країнах корпоративну культуру підприємства характеризують ставлення її керівників до певних цінностей: підприємницького ризику; людей, персоналу і покупців; проблем якості продукції чи послуг; своєї професії, роботі на підприємстві, його успіхів і невдач; прагнення ведення справи на високому професійному рівні, орієнтація на певну незалежність. Для подальшого розвитку фермерства в Україні в цілому і в Запорізькій області зокрема необхідно вирішити такі проблеми: держава має надавати реальну допомогу фермерам, включаючи фінансові дотації (у зарубіжних країнах фермери одержують дотації в різних видах і в різних розмірах - від 10-15% до 40%); стимулювати розвиток малогабаритної техніки (створення середньої та малої техніки в комплекті, а не як окремих машин); знизити податки, особливо для нових фермерських господарств; знизити проценти кредитів у державних і в комерційних банках; відновити нормальне фінансування державного фонду допомоги фермерським господарствам; створити сприятливий морально-психологічний клімат для розвитку фермерства (значно обмежити вплив адміністрації на всіх рівнях та ін.). У третьому розділі - “Напрями підвищення ефективності підприємницької діяльності фермерських господарств” - сформульовані наступні основні принципи при створенні моделі фермерських господарств в умовах Запорізької області: варіанти спеціалізації розглядалися для кожного науково обґрунтованого виробничого типу господарств; наявність ресурсів установлювалися за результатами групування анкетних даних; рівень урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин був визначений за допомогою статистичного аналізу показників по фермерським господарствах області за останні 5 років; поповнення й використання техніки в фермерських господарствах передбачалося шляхом: купівлі нової, оренди техніки, тимчасового залучення для виконання сезонних робіт, спільного придбання й використання техніки й устаткування 2-3 і більше фермерськими господарствами; розглянуті усі найбільш імовірні варіанти технології виробництва сільськогосподарської продукції в умовах регіону; рекомендовані до освоєння 6 варіантів овочевих й 8 варіантів польових сівозмін, що передбачають включення чистої пари, багатолітніх й однолітніх трав; оптимізація виробничої структури галузей тваринництва ґрунтується на формуванні умов структури череди тварин.При цьому підприємець або створює нову пропозицію під нову продукцію, або “відкриває” новий попит на свою нову продукцію. До них належить: корпоративна місія, конкурентні переваги, організація підприємництва, ринки збуту, ресурси, продукція підприємництва, структурна реорганізація, програми розвитку підприємництва, культура і компетентність управління підприємницькою діяльністю. В основу організації підприємницької діяльності фермерських господарств має бути покладено принципи їх природноекономічної адаптації, раціональної виробничої діяльності, оптимальної структури та раціональних розмірів виробництва, економічних відносин з іншими субєктами ринку на основі договірних коопераційних та інтеграційних звязків з максимальним урахуванням вимог ринку. Основні принципи о