Вивчення росту і розвитку симентальських чистопородних бичків і помісей, одержаних від схрещування з бугаями м"ясних порід. М"ясна продуктивність бичків різних генотипів. Конверсія поживних речовин і енергії. Ефективність вирощування та відгодівлі тварин.
Аннотация к работе
Так, у процесі вирощування і відгодівлі ще не встановлено закономірності росту і розвитку бичків симентальської породи та її помісей з українською мясною і лімузинською, мало даних досліджень оцінки їх мясної продуктивності, особливо за якістю і біологічною цінністю яловичини, обмежена інформація щодо ефективності використання кормів і адаптаційних особливостей помісей порівняно з чистопородними симентальськими тваринами. У звязку з цим комплексне дослідження господарсько-біологічних особливостей помісей різних генотипів, одержаних від схрещування симентальських корів з бугаями української мясної і лімузинської порід, в умовах Прикарпаття має наукове і практичне значення для збільшення обсягів виробництва яловичини та поліпшення її якості, що й визначає актуальність теми дисертаційної роботи. Тема дисертаційної роботи входила у тематичний план науково-дослідних робіт лабораторії селекції великої рогатої худоби Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН "Удосконалити існуючі породи в західному регіоні, створити нові внутріпородні і заводські типи, лінії, родини та високопродуктивні стада тварин" (НТП "Розведення і генетика тварин"), № державної реєстрації 0196U024409. Метою проведених досліджень було вивчення господарсько-біологічних ознак бичків симентальської породи та її помісей, одержаних від схрещування з бугаями української мясної і лімузинської порід. У звязку з цим було поставлено такі завдання: - вивчити ріст і розвиток симентальських чистопородних бичків і помісей, одержаних від схрещування з бугаями мясних порід;За 15 місяців вирощування на кожного бичка I групи витрачено по 2890 корм. од. і 294, 5 кг перетравного протеїну, на помісей II групи - відповідно 2940 корм. од. і 308 кг, III групи - 2908 корм. од. і 301 кг перетравного протеїну. Помісні бички III групи за живою масою у всі досліджувані вікові періоди, на відміну від тварин II групи, мали значно меншу перевагу над чистопородними сименталами: у 6 місяців - на 8,2 кг (4,7 %), у 9 місяців - на 8,0 кг (3,2 %), у 12 місяців - на 11,7 кг (3,6 %), у 15 місяців - на 12,0 кг (2,9 %). У бичків І групи від народження до 15-місячного віку середньодобові прирости становили 822 г, ІІ групи - 901 і ІІІ групи-846 г. Кількість лейкоцитів у бичків усіх груп була в межах фізіологічної норми, але в усі вікові періоди, особливо в річному віці, який припав на несприятливі місяці (лютий-березень), вона була більшою в помісних тварин: у II групі на 8,3 % (Р<0,01), в III групі - на 6,1 % (Р<0,05), порівняно з контрольними ровесниками. За вмістом загального білка в сироватці крові бички II групи порівняно з контрольними ровесниками переважали тварин I групи у всі вікові періоди, а III групи - лише у 6-місячному віці.Помісні бички, одержані від міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української мясної і лімузинської порід, відзначаються вищою інтенсивністю росту і мають кращу мясну продуктивність, ніж їх чистопородні ровесники симентальської породи, що повязано з біологічними особливостями тварин різних генотипів та їх скороспілістю. При інтенсивному вирощуванні і відгодівлі (середньодобовий приріст 800-900 г) у 15-місячному віці найбільшої живої маси досягли помісні бички генотипу українська мясна х симентальська - 448,2 кг, або більше на 38,2 кг (9,3 %, Р0,05). Помісні бички за будовою тіла відрізнялися від чистопородних ровесників краще вираженими мясними формами. У помісних бичків більша кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, загального білка і активність ферментів переамінування (АСТ, АЛТ) свідчили про інтенсивніше проходження окисно-відновних реакцій у їх організмі. У лімузин х симентальських помісей порівняно з чистопородними симентальськими бичками були більшими лише маса парної туші та забійна маса - на 4,2-5,1 % (Р<0,05).
Вывод
Годівля піддослідних тварин. Бичкам піддослідних груп до 6-місячного віку згодовано: молока незбираного по 250 кг, відвійок - 600, концентратів - 150, грубих кормів - 90-98, соковитих - 570-583, зелених - 450-468 кг. У післямолочний період більше згодовано соковитих і грубих кормів, ніж зелених, тому що з 8-9-місячного віку дорощування і відгодівля припадали в основному на стійловий період. Влітку основними кормами були зелені (жито, вико-овес, кукурудза, конюшина), а в зимку грубі (сіно, солома) і соковиті, зокрема кукурудзяний силос, сінаж, кормові буряки. Співвідношення кормів за поживністю в піддослідних групах тварин було практично однаковим. Від народження до 15 місяців вирощування і відгодівлі бичків співвідношення кормів за поживністю у раціонах становило: молочних - 9,9-10,0 %, концентратів - 29,3-29,8, грубих - 10,8-11,2, зелених - 22,4-23,0 і соковитих - 26,5-27,0 %.
За 15 місяців вирощування на кожного бичка I групи витрачено по 2890 корм. од. і 294, 5 кг перетравного протеїну, на помісей II групи - відповідно 2940 корм. од. і 308 кг, III групи - 2908 корм. од. і 301 кг перетравного протеїну. На 1 кормову одиницю припадало перетравного протеїну: в I групі - 102 г, у II - 105 і в III - 103 г.
Таким чином, піддослідних бичків від народження до 15-місячного віку вирощували на високому рівні годівлі, з використанням у раціонах в основному грубих, концентрованих, соковитих і зелених кормів з оптимальною кількістю концентратів.
Ріст і розвиток піддослідного молодняку. Ріст і розвиток піддослідних тварин у різні вікові періоди був неоднаковим і залежав від їх генотипу. За однакових умов годівлі й утримання жива маса бичків змінювалася по-різному.
При народженні найбільшу живу масу (36,6 кг) мали бички II групи. За цим показником вони переважали чистопородних симентальських ровесників на 2,1 кг, або на 6,1 % (Р0,05).
У 6-місячному віці помісі генотипу українська мясна х симентальська переважали за живою масою чистопородних сименталів на 12, 6 кг, або на 7,9 % (Р<0,01), у віці 9 місяців - на 30,0 кг, або 11,9 % (Р<0,001), у 12 місяців - на 35,5 кг (10,9 %), у 15 місяців - на 38,2 кг (9,3 %) за високої статистично вірогідної різниці (Р<0,001). Помісні бички III групи за живою масою у всі досліджувані вікові періоди, на відміну від тварин II групи, мали значно меншу перевагу над чистопородними сименталами: у 6 місяців - на 8,2 кг (4,7 %), у 9 місяців - на 8,0 кг (3,2 %), у 12 місяців - на 11,7 кг (3,6 %), у 15 місяців - на 12,0 кг (2,9 %). Статистично вірогідною різниця була лише у 6-місячному віці (Р<0,05).
У бичків І групи від народження до 15-місячного віку середньодобові прирости становили 822 г, ІІ групи - 901 і ІІІ групи-846 г. В цілому, від народження до 15-місячного віку, як у помісних бичків, так і у чистопородного молодняку відносна швидкість росту маси тіла була практично однаковою. симентальська мясна продуктивність
Міжгрупові різниці в піддослідних тварин спостерігалися також при вивченні їх лінійного росту і розвитку за промірами статей тіла й індексами будови тіла.
Визначені проміри і індекси будови тіла показали, що у помісей краще розвинуті ті частини тулуба, з яких одержують найбільш цінні сорти мяса. Дані лінійного росту і типу тілобудови свідчать про те, що помісні тварини в процесі росту набувають кращих мясних форм, ніж чистопородні симентальські бички. Останні за будовою тіла більше відповідали комбінованому типу тварин, а помісі II і III груп - мясному напряму продуктивності.
Морфологічні й біохімічні показники крові. Кількість еритроцитів у бичків усіх груп з віком закономірно знижувалася. Проте в помісей ІІ групи в усі досліджувані періоди спостерігали збільшення даного показника порівняно з аналогами І та ІІІ груп. Таку ж тенденцію встановлено і щодо вмісту гемоглобіну.
Кількість лейкоцитів у бичків усіх груп була в межах фізіологічної норми, але в усі вікові періоди, особливо в річному віці, який припав на несприятливі місяці (лютий-березень), вона була більшою в помісних тварин: у II групі на 8,3 % (Р<0,01), в III групі - на 6,1 % (Р<0,05), порівняно з контрольними ровесниками. За вмістом загального білка в сироватці крові бички II групи порівняно з контрольними ровесниками переважали тварин I групи у всі вікові періоди, а III групи - лише у 6-місячному віці.
Гуморальні і клітинні показники крові у бичків усіх піддослідних груп знаходилися в межах фізіологічної норми. Однак у чистопородних сименталів показники природної резистентності були невірогідно вищими, ніж у бичків двох інших груп. Вивчення бактерицидної активності сироватки крові показало, що у тварин контрольної групи більш виражений бактеріостатичний ефект порівняно з аналогами дослідних груп. Лізоцимна активність зростала у бичків усіх піддослідних груп до 12-місячного віку. У перехідний весняно-літній період показники лізоцимної активності зменшилися у тварин усіх трьох груп. Характерно, що як у чистопородних, так і в помісних бичків показники фагоцитарної активності теж були найвищими в 12-місячному віці. При досягненні тваринами 15-місячного віку спостерігалося незначне зменшення даного показника в усіх групах.
Активність обох амінотрансфераз у бичків усіх груп від 6- до 15-місячного віку стабільно підвищувалася.
У помісей ІІ групи активність АСТ і АЛТ в окремі вікові періоди була вищою, ніж в І групі. Лімузин х симентальські помісі мали невірогідну перевагу за цими ферментами перед чистопородними симентальськими бичками. Зростання активності обох амінотрансфераз у всіх групах з віком можна пояснити тим, що в цей період проходить формування мязової тканини, яке супроводжується інтенсифікацією біохімічних процесів в організмі тварин і підвищенням рівня активності ферментів переамінування.
Мясна продуктивність бичків різних генотипів. Забійні якості піддослідних бичків. Результати контрольного забою піддослідних бичків у 15-місячному віці наведені в таблиці 3.
Дані контрольного забою показують, що за передзабійною живою масою тварини II групи переважали ровесників I групи на 34,0 кг, або на 8,5 % (Р0,5).
У помісних бичків українська мясна х симентальська маса парної туші становила 248,3 кг, що більше, ніж у чистопородних сименталів, на 22,7 кг (10,1 %, Р<0,01), у тварин III групи маса парної туші становила 235,0 кг, або більше, ніж у аналогів материнської породи, на 9,4 кг (4,2 %, Р<0,05).
Вихід парних туш у помісних бичків був практично однаковим, а симентальські тварини за даним показником дещо поступалися помісям. Маса внутрішнього жиру була найбільшою у бичків III групи. Забійна маса найбільшою була в помісей II групи і становила 257,9 кг, що більше, ніж у тварин контрольної групи на 24,5 кг (10,5 %, Р<0,01). Лімузин х симентальські помісі мали забійну масу більшу, ніж симентальські бички на 12,0 кг (5,1 %, Р<0,05). Найбільший забійний вихід був у лімузин х симентальських тварин (59,8 %), потім у помісей українська мясна х симентальська (59,3 %) і найменший у чистопородного симентальського молодняку (58,2 %). В цілому забійний вихід піддослідних тварин був високим і наближався за цим показником до молодняку спеціалізованих мясних порід.
Розвиток внутрішніх органів. У помісних бичків, особливо генотипу українська мясна х симентальська, виявлено тенденцію до збільшення розвитку всіх внутрішніх органів, за винятком маси печінки. Так, за масою легень помісні бички генотипу українська мясна х симентальська переважали чистопородних ровесників на 26,4 %, а лімузин х симентальська, відповідно, - на 16,8 % (Р<0,2). За масою серця, нирок і селезінки помісні тварини ІІ та ІІІ груп порівняно з бичками І групи також мали деяку перевагу. Інші результати отримано щодо маси печінки. Чистопородні симентальські бички та помісі українська мясна х симентальська мали майже однакову її масу - 5,80 і 5,85 кг; лімузин х симентальські помісі відзначалися на 6,9 % меншою масою печінки, ніж у тварин І групи (Р<0,2).
Маса шлунку з передшлунками у помісних бичків II і III груп теж була вищою, ніж у їх ровесників симентальської породи. Подібну закономірність виявлено стосовно маси та довжини кишечника.
Таким чином, у помісних бичків були краще розвинені легені, серце, нирки і селезінка, ніж у чистопородних симентальських ровесників. Абсолютна і відносна маса шлунка з передшлунками була більшою у помісних бичків, що, очевидно, сприяло більш ефективному використанню спожитих кормів.
Морфологічний та сортовий склад туш. Для вивчення співвідношення окремих тканин у мясі було проведено обвалювання охолоджених правих напівтуш, результати якого наведено в таблиці 4.
Найбільшу абсолютну масу мякоті мали бички II групи - 98,9 кг, переважаючи за цим показником чистопородних симентальських ровесників на 10,3 кг (11,6 %, Р0,05. Маса мякоті по відношенню до маси напівтуш була практично однакова і становила 79,0-80,2 %.
У напівтушах помісей II групи мязової тканини було 94,0 кг, що більше, ніж у I групі, на 10,3 кг (11,5 %, Р0,05).
Відносна маса мязової тканини в I, II і III групах становила відповідно 75,2; 76,2 та породи дало змогу підвищити коефіцієнт мясності у помісних бичків. Так, у помісей II і III груп на 1 кг кісток припадало по 4,6 кг мякоті, у чистопородних тварин - 4,3 кг.
Помісні бички обох груп мали практично однакове співвідношення їстівних (мязової і жирової) та неїстівних (сухожиль і кісток) частин у туші. Чистопородні симентальські бички за виходом як їстівної, так і неїстівної частин дещо поступалися помісним тваринам, оскільки в останніх була кращою повномясність туш.
Розрубка туш на окремі анатомічні окости для роздрібної торгівлі згідно з ГОСТОМ 7595-55 показала (табл.5), що бички II та III групи перевищували ровесників I групи за масою та виходом найбільш цінної частини туші - першосортного мяса.
У тушах помісних бичків порівняно з чистопородними ровесниками було більше мяса I і II сорту та менше III сорту. Найбільше мяса I і II сортів було у помісей генотипу українська мясна х симентальська. Так, за масою мяса I сорту вони переважали тварин I групи на 8,5 %, або на 11,0 %, а II сорту - на 3,7 кг, або 13,2 % (Р<0,05). Лімузин х симентальські помісі за масою мяса I і II сортів переважали аналогів I групи на 4,7-8,2 %. Мяса III сорту було найбільше у бичків I групи - 6,8 кг проти 5,9 та 5,4 кг в II та III групах.
У відношенні до маси напівтуші вихід мяса вищих сортів в піддослідних групах бичків був практично однаковим: I сорту - 69,0-69,5 %, II сорту - 25,0-26,0 %. Відносна маса мяса III сорту була найбільшою в чистопородних симентальських бичків - 6,0 %, а в українська мясна х симентальських і лімузин х симентальських помісей - відповідно 4,8 і 4,6 %.
Таким чином, проведені дослідження показали, що від помісних бичків одержано туші кращої якості за морфологічним і сортовим складом, ніж від їхніх ровесників симентальської породи.
Хімічний склад і якість яловичини. Дані про хімічний склад середнього і найдовшого мязів спини наведено в таблиці 6.
Встановлено, що в середній пробі мяса-фаршу туші вологи найбільше було в чистопородних симентальських бичків - 67,57 %, або більше, ніж у аналогів II та III груп відповідно на 1,08 та 3,33 %. Кількість сухої речовини в середній пробі мяса піддослідних тварин коливалася в межах 32,43-35,73 %, зокрема білка - 18,83-20,26 %. Найбільше білка (20,26 %) було в мясі туші лімузин х симентальських помісей і найменше (18,83 %) у чистопородних симентальських аналогів.
Найвищим вмістом жиру в середній пробі мяса туші характеризувалися лімузин х симентальські помісі - 14,50 %, що більше, ніж у аналогів I групи, на 1,89 % (Р<0,05). Це підтверджується даними "спілості" мяса тварин різних генотипів. Відношення білка до жиру в середній пробі мяса піддослідних бичків, було оптимальним і відповідало вимогам яловичини доброї якості. Найвищу енергетичну цінність (12,9 МДЖ) мало мясо лімузин х симентальських помісей.
Подібну закономірність щодо співвідношення сухих речовин і вологи, білка і жиру між групами піддослідних тварин встановлено і в найдовшому мязі спини. Проте в ньому порівняно із загальною пробою мяса-фаршу містилося більше вологи і білка та менше сухої речовини і жиру, тому енергетична цінність найдовшого мяза спини була нижчою.
Більш повне уявлення про харчову цінність мяса дає біологічна повноцінність, яка характеризується білково-якісним показником (табл.7).
У середній пробі мяса туші найбільше триптофану і найменше оксипроліну було у лімузин х симентальських помісей. Дещо менші ці показники були у помісей українська мясна х симентальська. У мясі чистопородних симентальських бичків порівняно з помісними тваринами було менше триптофану і вірогідно більше оксипроліну (на 3,2 мг/ %, ніж у II групі (Р<0,05), і на 4,0 мг/ %, ніж у III групі (Р<0,01)). Подібну закономірність виявлено і у середній пробі найдовшого мяза спини, але в ньому в усіх групах триптофану було більше і менше оксипроліну, ніж у середній пробі мяса-фаршу туші.
За білково - якісним показником піддослідні групи бичків практично не відрізнялися між собою, але лімузин х симентальські помісі характеризувалися порівняно оптимальним відношенням триптофану до оксипроліну.
Таким чином, піддослідні бички характеризувалися високою якістю мяса, яке відповідає сучасним вимогам споживача.
Характеристика шкур піддослідного молодняку. Шкури тварин усіх трьох груп згідно з ГОСТОМ 28425-90 було віднесено до категорії "бичина важка". Так, маса парних шкур у бичків I, II і III груп відповідно становила 37,1; 41,5 та 38,3 кг. Різницю в масі парних шкур можна пояснити різною передзабійною живою масою піддослідних тварин. Проте за виходом парних шкур бички різних генотипів незначно відрізнялися між собою (9,2-9,5 %).
Площа парних шкур найбільшою була у помісей українська мясна х симентальська - 455,8 дм 2. За цим показником вони переважали аналогів I та III груп відповідно на 9,2 і 6,6 %. В воротку і чепраку шкури симентальських бичків були дещо товщі, ніж у помісних ровесників - на 4,0 %, ніж у II групі і на 10,6 % порівняно з молодняком III групи.
Конверсія основних поживних речовин і енергії у бичків різних генотипів. Більш детально мясну продуктивність оцінюють за виходом у тушах основних поживних речовин. Дані ефективності трансформації піддослідними тваринами речовин і енергії корму в поживні речовини і енергію мяса наведено в таблиці 8.
За час вирощування і відгодівлі на піддослідних бичків витрачено практично однакову кількість енергії кормів, сухої речовини і сирого протеїну (різниця між групами становила лише 0,8-4,5 % внаслідок неоднакового поїдання кормів), але при контрольному забої одержано різну кількість мяса, а в ньому одноіменних поживних речовин і енергії.
В розрахунку на 100 кг передзабійної живої маси найбільшу перевагу за показниками виходу основних поживних речовин і енергії мали лімузин х симентальські помісі. Коефіцієнти конверсій показали, що бички усіх трьох груп відзначалися порівняно високою трансформацією протеїну кормів у харчовий білок мяса - 11,40-12,65 %. Найвищим коефіцієнтом конверсії протеїну кормів у харчовий білок мяса відзначалися лімузин х симентальські помісі, але вони депонували в ньому і більше жирових компонентів, бо в розрахунку на одиницю передзабійної живої маси в них встановлено вищий вихід жиру - на 18,7 % більше, ніж у чистопородних симентальських, та на 8,6 % ніж у помісей українська мясна х симентальська. Найнижчими показниками конверсії основних поживних речовин і енергії характеризувалися чистопородні симентальські бички.
Таким чином, схрещування симентальських корів з бугаями української мясної і лімузинської порід дозволяє збільшити обсяги виробництва мяса і вихід у ньому сухої речовини, енергії, білка і жиру та знизити витрати кормів на одиницю продукції.
Економічна ефективність. Розрахунки економічної ефективності вирощування і відгодівлі піддослідного молодняку до 15-місячного віку показали, що застосування міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями мясних порід економічно вигідне. Завдяки високій енергії росту витрати кормів на 1 кг приросту в усіх групах від народження до 15-місячного віку становили 7,1-7,7 корм. од. Виробництво яловичини від тварин усіх груп виявилося рентабельним., але його рівень був найнижчим у чистопородних симентальських бичків (40,6 %) і найвищим у помісей генотипу українська мясна х симентальська (46,3 %).
Таким чином, дані оплати корму приростами живої маси, витрат на вирощування піддослідних бичків та економічної ефективності підтверджують доцільність схрещування корів симентальської породи молочно-мясного напряму продуктивності з бугаями-плідниками мясних порід - української мясної і лімузинської.1. Помісні бички, одержані від міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української мясної і лімузинської порід, відзначаються вищою інтенсивністю росту і мають кращу мясну продуктивність, ніж їх чистопородні ровесники симентальської породи, що повязано з біологічними особливостями тварин різних генотипів та їх скороспілістю.
2. При інтенсивному вирощуванні і відгодівлі (середньодобовий приріст 800-900 г) у 15-місячному віці найбільшої живої маси досягли помісні бички генотипу українська мясна х симентальська - 448,2 кг, або більше на 38,2 кг (9,3 %, Р0,05).
3. Помісні бички за будовою тіла відрізнялися від чистопородних ровесників краще вираженими мясними формами. Вони перевищували бичків контрольної групи за обхватом та шириною грудей, косою довжиною тулуба і шириною в клубах, а також за індексами розтягнутості, глибокогрудості, масивності та мясності.
4. Встановлено, що гематологічні показники змінюються з віком і залежать від породності тварин. У помісних бичків більша кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, загального білка і активність ферментів переамінування (АСТ, АЛТ) свідчили про інтенсивніше проходження окисно-відновних реакцій у їх організмі. Проте показники природної резистентності (бактерицидна, лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарна активність лейкоцитів) виявилися невірогідно вищими у чистопородних симентальських бичків.
5. Міжпородне схрещування симентальських корів з бугаями української мясної і лімузинської порід підвищує мясну продуктивність у потомства і поліпшує якість мяса. Результати контрольного забою показали, що помісні українська мясна х симентальські бички переважали чистопородних симентальських ровесників за передзабійною живою масою, масою туші і забійною масою на 8,8-10,5 % (Р<0,01). У лімузин х симентальських помісей порівняно з чистопородними симентальськими бичками були більшими лише маса парної туші та забійна маса - на 4,2-5,1 % (Р<0,05). Забійний вихід у чистопородних симентальських тварин досягнув 58,2 %, в помісей українська мясна х симентальських - 59,3 і в лімузин х симентальських помісей - 59,8 %.
6. У порівняльному аспекті помісні бички, особливо генотипу українська мясна х симентальська, відзначалися більшою масою внутрішніх органів (серця, легень, ниркок, селезінки). Вони характеризувалися також кращим розвитком усіх камер передшлунків та відділів кишечника.
7. Помісні тварини, отримані від схрещування симентальської худоби з українською мясною і лімузинською породами, відзначалися кращим морфологічним складом і повномясністю туш, ніж чистопородні. Помісні бички мали більше мяса вищих сортів. За сортовим складом туш найбільшу абсолютну масу мяса-мякоті мали українська мясна х симентальські помісі. Коефіцієнт мясності у помісних бичків був однаковим і складав 4,6 проти 4,3 у ровесників симентальської породи.
8. За хімічним складом найбільш "спілим" виявилося мясо лімузин х симентальських помісей. У ньому було більше білка і жиру та менше вологи порівняно з мясом симентальських бичків. Проміжне місце за показниками хімічного складу мяса зайняли українська мясна х симентальські помісі. Енергетична цінність 1 кг мяса була найвищою у тварин III групи і становила 12,9 МДЖ, що на 35,8-30,3 % більше, ніж у тварин I і II груп. Білково-якісний показник мяса був найвищим у лімузин х симентальських помісей і найнижчим - у чистопородних симентальських бичків.
9. Результати вивчення конверсії основних поживних речовин і енергії у тварин різних генотипів показали, що порівняно з ровесниками симентальської породи в тушах помісних бичків був вищий вихід мяса-мякоті, енергії, білку і жиру. Лімузин х симентальські помісі відзначалися також найбільшим коефіцієнтом конверсії протеїну кормів у харчовий білок мяса - 12,65 % проти 12,33 % в українська мясна х симентальських помісей та 11,40 % у чистопородних симентальських бичків.
10. В економічному відношенні ефективним є інтенсивне вирощування і відгодівля молодняку симентальської породи та помісей, одержаних від схрещування з бугаями-плідниками української мясної і лімузинської порід. Рентабельність виробництва яловичини в українська мясна х симентальських помісей була на 4,2 % вищою, ніж у лімузин х симентальських тварин, і на 5,7 % порівняно з чистопородними симентальськими бичками.
Пропозиції виробництву: 1. У господарствах Прикарпаття для збільшення обсягів виробництва яловичини, поліпшення її якості та зниження собівартості доцільно застосовувати міжпородне промислове схрещування вибракуваних з основного стада менш продуктивних за молочністю симентальських корів з бугаями мясних порід - українською мясною та лімузинською. Одержаних помісних бичків потрібно вирощувати і відгодовувати при інтенсивній і повноцінній годівлі, що забезпечить реалізацію їх на мясо високої якості у 15-місячному віці живою масою 410-450 кг. Помісних теличок доцільно залишати для відтворення з метою формування стад мясного напряму продуктивності.
Список литературы
1. Когут М.І. Вплив генотипу на якість шкур молодняка великої рогатої худоби // Сільський господар. - 1999. - № 7-8. - С. 42.
2. Мамчак І.В., Когут М.І. Ріст і розвиток чистопородного та помісного молодняка //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - 1999. - Вип.3 (ІІ). - С. 175-177.
3. Когут М.І., Мамчак І.В. Інтерєрні показники у бичків симентальської породи і помісей українська мясна х симентальська і лімузин х симентальська // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. - 1999. - Вип. І (3). - С. 28-31.
4. Мамчак І.В., Когут М.І. Ефективність схрещування корів симентальської породи з бугаями мясних порід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - Том 2 (№ 3-4). - Львів, 2000 - С. 172-177.
5. Когут М.І. Продуктивні якості чистопородних сименталів та їх помісей з бугаями мясних порід // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - № 43 (II) - Львів-Оброшино, 2001. - С. 70-74.
6. Когут М. Ефективність промислового схрещування // Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої памяті професора Євгена Храпливого (28-30 вересня 1999 р.) на тему: "Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу". - Львів,1999. - С. 274-275.
7. Когут М.І. Конверсія основних поживних речовин і енергії у бичків різних генотипів //Матеріали Всеукраїнської науково-виробничої конференції "Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах" К.: Аграрна наука, 2000. - С. 196-198.