Важливість структурних елементів в системі селекції молочної худоби. Роль лінійного способу розведення племінної худоби в удосконаленні порід та стад. Первинна обробка молока, його очищення, теплова обробка, охолодження, зберігання та транспортування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОЇ ОСВІТИ Спеціальність 7.130201 - “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва” ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу “Михайлівка” Виконавець Гришак Лілія Генадіївна Керівник Л.М. Хмельничий Консультант: О.П. Мартиненко Нормоконтроль І.О. Рубцов СУМИ - 2010 ЗМІСТ Вступ Реферат 1. Матеріал та методики виконання роботи 2.1 Умови проведення експериментальних досліджень 2.2 Основні методи досліджень Розділ 3. Охорона праці в тваринництві 5.1 Заходи безпеки праці при механічному доїнні корів у племінному заводі “Михайлівка” Лебединського району Сумської області Розділ 6. Первинна обробка молока 6.1 Очищення молока 6.2 Теплова обробка молока 6.3 Охолодження молока 6.4 Зберігання молока 6.5 Транспортування молока Висновки Пропозиції виробництву Список використаних джерел Додатки ВСТУП Ефективне ведення галузі молочного скотарства в сучасних соціально-економічних умовах істотно залежить від генетичного потенціалу тварин спеціалізованих молочних порід, системи організації та ведення селекційно-племінної роботи, використання нових технологій утримання, доїння та повноцінної годівлі, завдяки якій максимально реалізується генетичний потенціал продуктивності тварин. Селекційний процес у молочному скотарстві нерозривно повязаний із удосконаленням нових порід і типів великої рогатої худоби, які проявляють високий генетичний потенціал молочної і м’ясної продуктивності, добру пристосованість до відповідних екологічних умов і сучасних промислових технологій. Для успішної подальшої селекції української бурої молочної породи слід використовувати комплекс селекційних заходів, спрямованих на приведення популяції худоби до якісного нового стану, який забезпечить нарощування генетичного потенціалу молочної продуктивності. Відомо, що генетичний прогрес великої рогатої худоби на 90-95 % залежить від спадковості бугаїв-плідників. Диференціація породи на окремі лінії, що характеризуються певними відмінностями, а значить і різними генотипами, дає можливість створення тварин з досить високою спадковою стійкістю, обумовленою великою кількістю генів, що сприяють як розвитку господарськи корисних ознак, так і зростанню гомозиготності до рівня, який не викликає інбредної депресії, а також збереження в породі достатньої мінливості. РЕФЕРАТ Об’єкт досліджень - стадо племінного заводу “Михайлівка” Лебединського району з розведення новоствореної української бурої молочної породи. У підконтрольному стаді племінного заводу за оцінкою генеалогічних формувань встановлено, що кращими показниками молочної продуктивності характеризувалися нащадки бугаїв-плідників лінії Концентрата 106157 з середнім надоєм корів-первісток відповідно 3440 кг молока жирністю 3,82 %, лінії Елеганта 148551 з надоєм 3294 кг та Стретча 143612 з надоєм 3279 кг. Кращим серед продовжувачів заводської лінії Елеганта 148551 визнано бугая Зевса 20905 з продуктивністю дочок за даними першої лактації 3407 кг молока жирністю 3,80 %. Вдалим виявлено підбір бугаїв у варіанті кросу батьківської лінії Елеганта 148551 з материнськими Дістінкша 159523, Елейма 110327 та Пейвена 136140. Ефективність внутрішньолінійного підбору підтвердилась при розведенні в господарстві заводської лінії Стретча 143612. Досить вдало поєднуються лінії Стретча 143612 і Дістінкшна 159523, Стретча 143612 і Клейма 110327, Стретча 143612 і Лайласана 131528. Низькою виявилась продуктивність первісток від схрещування ліній Стретча 143612 і Дестіні 118619 з надоєм 2622 кг молока. Методику використання видатних тварин для підняття цінності стад і порід Н.А. Кравченко називає розведенням за лініями [23]. Лінія - це об’єктивно існуюча з певними цінними якостями група племінних тварин, які походять від високоцінного плідника і упродовж багатьох поколінь зберігають тип родоначальника, його продуктивні й племінні якості [8,24,36]. О.І. Смірнов [48] систематизує поняття генеалогічних формувань вкладаючи відповідний зміст, який би відповідав виконанню поставленої мети, на генеалогічні групи, генеалогічні лінії, заводські лінії та споріднені групи. Третій етап роботи - це типізація лінії з виділенням у межах спорідненої групи кількох категорій тварин на основі їх всебічної оцінки. 1.2 Роль ліній в удосконаленні порід та стад За свідченням численної кількості відомих вчених зоотехнії [21,22,24,35,40,41,54,56] метод розведення за лініями не втратив свого селекційного значення і на сучасному етапі селекції, він визнається вищою формою селекційно-племінної роботи з породою. Використання міжлінійних кросів, як селекційного заходу, на переконання селекціонерів, дозволяє ліквідувати недоліки у тварин окремих ліній і поєднати якості, які властиві кожній із них [20,26,51], розширити основу успадковуваності, збільшити розмах мінливості селекційних ознак [33] та використати ефект внутрішньопородного гетерозису [14]. А.І. Самусенко [45,46] на основі аналізу