Фізичне виховання студентської молоді. Дослідження фізичного стану студенток на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі. Вплив різних рівнів гравітаційного навантаження на показники фізичного розвитку та фізичну підготовленість студенток.
Аннотация к работе
В Указі президента України Про затвердження Цільової комплексної програми „Фізичне виховання - здоровя нації” (1998) зазначено, що 61% населення України у віці 16-19 років має низький рівень фізичної підготовленості. Особливу роль у цій проблемі відіграє аспект ефективності занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах (В.А. Вони довели, що заняття будь-якими видами спорту з різним рівнем гравітаційного навантаження позитивно впливають на стабілографічні показники коливань тіла людини, які характеризують розвиток мязів тіла, що формують поставу і її стійкість. Роль автора у виконанні цієї теми полягає у накопиченні фактологічного матеріалу та розробці методик комплексного застосування вправ, що моделюють різні рівні гравітаційного навантаження у фізичному вихованні студенток. Мета дослідження - розробити методики комплексного застосування вправ з різним рівнем гравітаційного навантаження у навчальному процесі з фізичного виховання студенток.В експериментальній групі 2 (ЕГ 2) студентки займалися фізичними вправами за загальноприйнятою методикою, яка відрізнялася від методики контрольної групи (КГ) інтенсивністю виконання спеціальних вправ та використанням обтяжувальних поясів (моделюючі умови гіпергравітації). Студентки експериментальної групи 3 (ЕГ 3) займалися атлетичною гімнастикою (моделюючі умови супергравітації), а студентки КГ займалися вправами в звичайних умовах. Студентки ЕГ 2 на одному занятті займалися фізичними вправами за методикою ЕГ 1, а на наступному - в умовах, моделюючих гіпогравітаційне навантаження. Студентки ЕГ 3 мали кращі показники ЖЄЛ (приріст 12,8 %), динамометрії правої кисті (приріст 8,5 %), а середній показник частоти серцевих скорочень у стані спокою покращився на 6,8 %, вірогідність змін показників р <0,05. Студентки які займалися фізичними вправами в різних умовах гравітаційного навантаження мали такі результати: виконання фізичних вправ із обтяжувальними поясами (ЕГ 2) - 55,5 %; виконання вправ атлетичної гімнастики (ЕГ 3) - 38,9 %; заняття фізичними вправами в звичайних умовах (КГ) - 17,6 %; заняття плаванням (ЕГ 1) - 13,3 %.Студентки набору 2003 року мали меншу довжину тіла (з 1,9 до 2,3 %) та більшу ОГК (з 5,6 до 6,3 %), ніж студентки набору 2002 і 2001 років, р <0,05, а також вищий показник ЖЄЛ на 4,9 % у порівнянні із показниками студенток набору 2001 року, р <0,05. Студентки набору 2001 року мали достовірну перевагу (р <0,05) над студентками набору 2002 і 2003 років у розвитку витривалості (за тестом „біг на 2000 м”) - з 6,8 до 7,1 %, сили (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - з 22,1 до 30 % і за тестом „стрибок у довжину з місця з 2,7 до 3,1 % та силової витривалості (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - з 3,6 до 9,1 %. Студентки, які виконували фізичні вправи, що моделювали умови гіпергравітаційного навантаження, тобто використовували обтяжувальні пояси, мали загальний приріст (за рівнями соматичного здоровя і фізичної підготовленості) 65,6 %. Також зазнали суттєвих змін показники фізичної підготовленості: швидкість (за тестом „біг на 100 м”) - на 7,6 %; витривалість (за тестом „біг на 2000 м”) - на 19,5 %; силова витривалість (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - на 24,1 %; сила (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - на 137,3 % та гнучкість (за тестом „нахил вперед із положення сидячи”) - на 34,7 %, вірогідність змін р 0,05. Підвищилися показники фізичної підготовленості студенток (р <0,05): швидкість (за тестом „біг на 100 м)-5,8 %; витривалість (за тестом „біг на 2000 м”) - на 14,8 %; силова витривалість (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - на 26,4 %; сила (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - на 136,5 % та гнучкість (за тестом „нахил вперед із положення сидячи”) - на 36,6 %.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що для підвищення фізичного стану студенток в практиці фізичного виховання використовуються різні засоби навчання. Проте залишається актуальним пошук шляхів їх оптимального поєднання в комплексних заняттях з фізичного виховання студенток. Науковці рекомендують використовувати засоби навчання за рівнем гравітаційного навантаження.
2. За результатами дослідження встановлено, що студентки за рівнем фізичного розвитку та станом серцево-судинної системи при вступі до ВНЗ неоднорідні. Так, студентки набору 2002 року мали вищий показник ЖЄЛ на 4 %, ніж студентки набору 2001 року, р 0,05. Студентки набору 2003 року мали меншу довжину тіла (з 1,9 до 2,3 %) та більшу ОГК (з 5,6 до 6,3 %), ніж студентки набору 2002 і 2001 років, р < 0,05, а також вищий показник ЖЄЛ на 4,9 % у порівнянні із показниками студенток набору 2001 року, р < 0,05. Виявлені суттєві відмінності між показниками ЧСС у стані спокою між студентками набору 2001-2002 і 2003 років, р < 0,05. У студенток набору 2001 року ЧСС у стані спокою не досягала норми, а у студенток набору 2002 і 2003 років вона знаходилася на нижній межі норми.
3. Аналіз даних свідчить, що на початковому етапі навчання у ВНЗ у студенток набору 2001-2003 років середній рівень соматичного здоровя був у межах 1,1-1,2 бала, а рівень фізичної підготовленості становив 1,7 бала. Студентки набору 2001 року мали достовірну перевагу (р < 0,05) над студентками набору 2002 і 2003 років у розвитку витривалості (за тестом „біг на 2000 м”) - з 6,8 до 7,1 %, сили (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - з 22,1 до 30 % і за тестом „ стрибок у довжину з місця з 2,7 до 3,1 % та силової витривалості (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - з 3,6 до 9,1 %.
4. Дані свідчать, що заняття фізичними вправами, які моделюють різні рівні гравітаційного навантаження, по різному впливають на показники соматичного здоровя та фізичної підготовленості студенток. Студентки, які виконували фізичні вправи, що моделювали умови гіпергравітаційного навантаження, тобто використовували обтяжувальні пояси, мали загальний приріст (за рівнями соматичного здоровя і фізичної підготовленості) 65,6 %. Заняття атлетичною гімнастикою (умови супергравітації) дали загальний приріст 56,3 %, а заняття плаванням (умови гіпогравітації) - 44,9 %. Студентки, які виконували фізичні вправи в звичайних умовах, мали загальний приріст 30,5 %.
5. Доведена ефективність комплексної методики 1 у педагогічному експерименті. Студентки за час експерименту поліпшили показники фізичного розвитку. Суттєво підвищилися показники: проба Штанге - на 28,1 %, проба Генчі - на 44,2 % та проба Ромберга - на 110,4 %. Також зазнали суттєвих змін показники фізичної підготовленості: швидкість (за тестом „біг на 100 м”) - на 7,6 %; витривалість (за тестом „біг на 2000 м”) - на 19,5 %; силова витривалість (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - на 24,1 %; сила (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - на 137,3 % та гнучкість (за тестом „нахил вперед із положення сидячи”) - на 34,7 %, вірогідність змін р 0,05. Також покращали показники середньої частоти коливань: f сер. (x) - на 125,57 %; f сер. (у) - на 149,7 %; f сер.- на 148,17 %, вірогідність змін р < 0,05. Про ефективність комплексної методики 1 свідчить загальний приріст показників соматичного здоровя і фізичної підготовленості студенток, який був найвищий - 127,9 %.
6. Отримані дані свідчать про ефективність комплексної методики 2. За час експерименту підвищилися показники затримки дихання: проба Штанге - на 28,1 % та проба Генчі - на 26,2 %, р < 0,05. Здатність студенток тримати рівновагу (проба Ромберга) підвищилась на 107,1 %, р < 0,05. Підвищилися показники фізичної підготовленості студенток (р < 0,05): швидкість (за тестом „біг на 100 м) -5,8 %; витривалість (за тестом „біг на 2000 м”) - на 14,8 %; силова витривалість (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - на 26,4 %; сила (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) - на 136,5 % та гнучкість (за тестом „нахил вперед із положення сидячи”) - на 36,6 %. Загальний приріст показників соматичного здоровя і фізичної підготовленості студенток становив 101,1%.
7. Проведений експеримент підтверджує ефективність комплексної методики 3. Підвищилися показники затримки дихання: проба Штанге - на 23,9 % і проба Генчі - на 27 %, р < 0,05. Покращилися показники фізичної підготовленості студенток: швидкість (за тестом „біг на 100 м”) - на 4,0 %; витривалість (за тестом „біг на 2000 м) - на 9 %; силова витривалість (за тестом „піднімання тулуба в сід”) - на 32,7 %; сила (за тестом „згинання рук в упорі лежачи”) на 175 % та гнучкість (за тестом „нахил вперед із положення сидячи”) - на 24,1 %, вірогідність змін р < 0,05. Загальний приріст показників соматичного здоровя і фізичної підготовленості студенток становив 93,8 %. Необхідно зазначити, що цей показник у студенток контрольної групи становив лише 37 %.
8. Розроблені практичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів щодо комплексного застосування фізичних вправ, моделюючих різні рівні гравітаційного навантаження у фізичному вихованні студенток. Підставою є експериментально обґрунтовані комплексні методики, які підвищують фізичний стан студенток.
Перспективним напрямком подальшого дослідження може бути удосконалення фізичної підготовки студенток з застосуванням наших методик, які враховують індивідуальні рухові характеристики студенток, соціально-психологічні фактори та їх мофофункціональні здібності. Їх можна рекомендувати для впровадження в практику роботи кафедр фізичного виховання вищих закладів освіти України.
Список литературы
1. Носко М.О., Кривенко А.П. Вплив занять з фізичної культури на стан здоровя та фізичну підготовленість студентської молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2000. № 22. - С. 14-18.
2. Носко М.О., Кривенко А.П., Маневич О.Р. Формування рухових навичок у фізичному вихованні і спорті // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2001. - № 8. - С. 7-9.
3. Кривенко А.П. Обєм та інтенсивність навантажень - фактори, що визначають фізичну підготовленість студентів // Вісник Чернігівського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 7. Серія: педагогічні науки: Збірник. - ЧДПУ, 2001. - № 7. - С. 38-40.
4. Кривенко А.П. Вплив занять атлетичною гімнастикою на фізичний стан студенток Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук-практ. конф., Тернопіль, 24-25 червня 2004 р. - Тернопіль, 2004. - С. 287-290.
5. Кривенко А.П. Фізичний розвиток та стан здоровя студенток на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: Збірник наукових праць // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків-Луганск: СТИЛЬІЗДАТ, 2004. - С. 114-119.
6. Кривенко А.П. Комплексне застосування фізичних вправ різного рівня гравітаційного навантаження, як засіб підвищення фізичної підготовленості студенток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 3. - С. 18-23.
7. Кривенко А.П. Стан здоровя і мотивація фізкультурно-оздоровчої діяльності студенток на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 4. - С. 24-29.
8. Кривенко А.П. Влияние комплексного применения физических упражнений, которые моделируют разные уровни гравитационной нагрузки, на показатели физического развития и состояния здоровья студенток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. № 5. С. 45-51.
9. Кривенко А.П. Вплив комплексного застосування фізичних вправ, які моделюють різні рівні гравітаційного навантаження на структуру фізичної підготовленості студенток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 1. - С. 52-54.
10. Кривенко А.П. Фізичні вправи з різним рівнем гравітаційного навантаження у тижневому циклі занять як засіб підвищення фізичної підготовленості студенток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 2. - С. 64-66.
11. Кривенко А.П. Фактори, які визначають ефективність фізичного виховання студентської молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 3. - С. 47-49.
12. Кривенко А.П. Атлетична гімнастика і плавання у тижневому циклі занять як засіб підвищення фізичної підготовленості студенток // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 35. Серія: педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - № 35. - С. 237-240.