Ефективність клініко-біохімічної діагностики захворювань свиней в умовах ПрАТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області - Дипломная работа

ВСТУП Свинарство є провідною галуззю тваринництва у всьому світі. Річне світове виробництво свинини становить близько 85 мільйонів тонн, тобто 40% від загального виробництва м’яса. У вирішенні проблеми виробництва м’яса і м’ясних продуктів в Україні свинарству також відводиться важлива роль, як найбільш вигідній галузі скороспілого тваринництва. Високі темпи розвитку свинарства в нашій країні забезпечуються збільшенням поголів’я свиней, підвищенням їх продуктивності та широким впровадженням передових технологій, які базуються на вдосконалених біотехнологічних методах, що відповідають сучасному рівню науково-технічного прогресу і досягненням передової практики. Ефективність роботи будь-якого комплексу, товарної ферми або фермерського господарства, а також рівень їх рентабельності значною мірою залежать від правильної організації відтворення стада, інтенсивності використання свиноматок і кнурів, а також від селекційної роботи. Хвороби незаразної етіології сільськогосподарських тварин наносять значних економічних збитків державі. Незаразні хвороби виникають на фоні зниження природної резистентності тварин, а їх кількість досягає майже 90% від числа всіх захворювань тварин. Одним з найважливіших завдань у підвищенні продуктивності свинарства є одержання здорового приплоду й збереження поголів’я свиней. Перш за все для досягнення цієї мети необхідно застосування ефективних методів профілактики, своєчасної діагностики та лікування захворювань поголів’я свиней. Незважаючи на різноманітність засобів діагностики та лікування неінфекційних внутрішніх захворювань, проблема боротьби з ними залишається актуальною. Мета роботи - вивчення ефективності клініко-біохімічної діагностики внутрішніх захворювань свиней в умовах приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області. Вивчити поширеність окремих незаразних захворювань свиней у господарстві; 2. Проаналізувати результати біохімічних досліджень крові свиней різних технологічних груп; 4. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Основні проблеми незаразної патології у свинарстві Хвороба це розлад життєдіяльності організму, повязаний з порушенням обмінних та анатомо-фізіологічних процесів, який знижує господарсько-економічну цінність тварини. Також на організм сільськогосподарських тварин впливають концентрація великими групами на малих площах, утримання на бетонних або металевих підлогах, введення в великих кількостях незвичайних для даного виду тварин кормів, гіподинамія і відсутність моціону, відсутність природної сонячної радіації, вплив стресорів (транспортування, шум механізмів та інше) [1,3]. Порушення нормальних взаємозвязків організму з зовнішнім середовищем призводить до розладу функціональної діяльності органів і систем, а отже, до зниження господарських корисних якостей тварин. Внутрішні незаразні хвороби завдають тваринництву великий економічний збиток в результаті зниження продуктивності, передчасної вибраковки, вимушеного забою і витрат на лікувально-профілактичні заходи. Тому хворих тварин, як правило, необхідно ізолювати від здорових, щоб виключити інфекцію та інвазію. Нормальна температура у дорослих свиней до 39°С, у підсвинків - близько 39,5°С, у поросят - до 40°С. Розлади травлення можуть викликати недоброякісні корми (зіпсовані, промерзлі, запліснявілі, з отруйними домішками), неповноцінні за змістом перетравного протеїну, вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів раціони, порушення прийнятої технології годівлі, вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, транспортування), відсутність прогулянок, злучка фізіологічно незрілих свинок та інше [31-34]. Причина захворювання - нестача вітаміну D, кальцію і фосфору. До несприятливих чинників фізичної природи відносять: 1.Різкі зміни клімату (мікроклімату) - температури навколишнього середовища, тиску, вологості; 2.Шуми - господарських машин і механізмів, грози, літаків, вертольотів та іншої техніки; 3.Недостатня рухливість і повязана з нею недостатня фізична тренованість; 4.Хронічна обмеженість просторового сприйняття зовнішнього середовища; Несприятливими факторами хімічної природи є: 1.Різкі зміни в навколишньому середовищі парціального тиску кисню, вміст у повітрі азоту, вуглекислого газу, аероіонів; 2.Поява в повітрі отруйних газів - окису вуглецю, аміаку, сірководню та аерозолів - оксидів важких металів, кислот, летких органічних розчинників та інших речовин; 3.Попадання в корм отруйних речовин синтетичного, рослинного, мікробного або грибного походження в кількостях, що не викликають гострих, підгострих або хронічних отруєнь, але знижують загальну і неспецифічну резистентність; 4.Надлишок або порушення співвідношення в кормі та воді пластичних, енергетичних і біологічно активних речовин - білків, жирів, вуглеводів, макро- і мікроелементів, фосфоліпідів, вітамінів і вітаміноподібних речовин, біоантиоксидантів, ненасичених карбонових і жирних кислот, глікозидів, четвертинних амонієвих сполук та інше. Проявляється втратою вгодованості