Ефективність гербіцидів та їх сумісного застосування з біостимуляторами росту на посівах озимої пшениці в умовах правобережного лісостепу України - Автореферат

Поряд з агротехнічними заходами боротьби з бурянами, найбільш ефективними є хімічні, які дають можливість знищувати буряни своєчасно, що позитивно впливає на поживний режим ґрунту, покращує ріст і розвиток культурних рослин, а звідси підвищує урожайність сільськогосподарських культур. Одним із таких способів є вивчення дії гербіцидів при сумісному внесенні з біостимуляторами росту, які за даними інституту нафтохімії та біоорганічної хімії позитивно впливають на розвиток кореневої системи, посилюють кущіння, оптимізують співвідношення між вегетативними та генеративними фазами розвитку. Мета досліджень полягає в встановленні впливу гербіцидів при внесенні окремо і сумісно з біостимуляторами росту на забуряненість посівів озимої пшениці, формування її продуктивності та біологічні процеси в рослинах і ґрунті. Завдання досліджень: вивчити особливості забурянення посівів озимої пшениці залежно від видів і доз гербіцидів при внесенні окремо та сумісно з біостимуляторами росту, дослідити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на біологічну активність ґрунту, вивчити вплив гербіцидів, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту на поживний режим ґрунту, визначити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на активність ферментів окисно-відновного характеру дії в рослинах озимої пшениці, встановити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на анатомічну будову епідермісу листків та ростові процеси озимої пшениці, вивчити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на динаміку наростання біомаси, накопичення сухої речовини, площу листкової поверхні, вміст хлорофілу та фотосинтетичну продуктивність посівів озимої пшениці, дослідити вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на формування структури посівів, урожайність і якість зерна озимої пшениці, дати агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів і біостимуляторів росту та науково обґрунтувати комплексні, екологічно безпечні елементи технологій їх використання. Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше було проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу і трезору, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту на забуряненість посівів, проходження біологічних процесів в рослинах і ґрунті та продуктивність озимої пшениці.В середньому за 1997-1999 рр. зменшення кількості бурянів через 25 днів після внесення препаратів складало при застосуванні 20 і 25 г/га гроділу та 1,0 і 1,2 кг/га трезору, відповідно 69,5 і 74,3 та 64,2 і 69,3% до контролю (табл. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту викликало синергетичну дію в боротьбі з бурянами у всіх варіантах доз препаратів у порівнянні з внесенням тільки гербіцидів. Застосування гербіцидів гроділу і трезору сумісно з біостимуляторами росту - емістимом С та агростимуліном підвищувало ефективність знищення бурянів при внесенні гроділу - на 2,2-5,1% і на 1,2 - 4,6% - по масі, при використанні трезору чисельність знищених бурянів збільшувалась на 5,0 - 8,6% та на 2,1-9,0% по масі в порівнянні з внесенням гербіцидів без біостимуляторів росту. Так, через 10 днів після їх використання найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах досліду із застосуванням 20 г/га гроділу і 1,2 кг/га трезору, що складало в 1997 р. відповідно 127,2 та 126,2% до контролю. Через 25 днів після їх сумісного застосування загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшилася в порівнянні з їх кількістю на 10-й день після їх застосування, але в порівнянні з контролем, де гербіциди і біостимулятори росту не вносилися, їх чисельність перевищувала контроль.Ступінь ефективності залежить від доз і способу їх застосування. Найбільш активно знищуються буряни при використанні гроділу в дозах 20 та 25 г/га і трезору - 1,2 та 1,4 кг/га. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту призводить до посилення їх згубної дії на буряни. Найбільш активно розвивається ґрунтова мікрофлора в посівах озимої пшениці при застосуванні гроділу в дозах 15 та 20 г/га і трезору - в дозі 1,2 кг/га сумісно з біостимуляторами росту - емістимом С та агростимуліном. Гроділ в дозах 15-25 г/га і трезор в дозах 1,0-1,4 кг/га, внесені окремо і сумісно з біостимуляторами росту сприяють підвищенню вмісту аміачного азоту, рухомого фосфору і калію в ґрунті.

Забуряненість посівів.

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що гербіциди гроділ і трезор помітно зменшували забуряненість посівів озимої пшениці. В середньому за 1997-1999 рр. зменшення кількості бурянів через 25 днів після внесення препаратів складало при застосуванні 20 і 25 г/га гроділу та 1,0 і 1,2 кг/га трезору, відповідно 69,5 і 74,3 та 64,2 і 69,3% до контролю (табл. 1).

Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту викликало синергетичну дію в боротьбі з бурянами у всіх варіантах доз препаратів у порівнянні з внесенням тільки гербіцидів. Так, при дії гроділу в дозах 15, 20 і 25 г/га сумісно з емістимом С процент знищення бурянів по кількості становив відповідно 68.3, 73.7 та 76.5%, а при поєднанні цих же доз гроділу з агростимуліном - 69.3, 74.1 та 77.0% до контролю. Сумісне внесення трезору в дозі 1,4 кг/га з біостимуляторами росту - емістимом С та агростимуліном дало змогу знищити буряни відповідно на 74,9 і 74,3%. Застосування гербіцидів гроділу і трезору сумісно з біостимуляторами росту - емістимом С та агростимуліном підвищувало ефективність знищення бурянів при внесенні гроділу - на 2,2-5,1% і на 1,2 - 4,6% - по масі, при використанні трезору чисельність знищених бурянів збільшувалась на 5,0 - 8,6% та на 2,1-9,0% по масі в порівнянні з внесенням гербіцидів без біостимуляторів росту.

Біологічна активність ґрунту.

Нашими дослідженнями встановлено, що гербіциди гроділ і трезор позитивно впливають на мікробіоценоз ґрунту. Так, через 10 днів після їх використання найбільш активно розвивалась мікрофлора на варіантах досліду із застосуванням 20 г/га гроділу і 1,2 кг/га трезору, що складало в 1997 р. відповідно 127,2 та 126,2% до контролю. Менш активно, але краще, ніж на контролі, проходив розвиток мікроорганізмів в інших варіантах досліду. Застосування біостимуляторів росту емістиму С та агростимуліну в дозах 5 мл/га також сприяло кращому розвитку мікроорганізмів. При застосуванні гроділу і трезору сумісно з емістимом С та агростимуліном кількість мікроорганізмів помітно збільшувалась на всіх варіантах досліду. Через 25 днів після їх сумісного застосування загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшилася в порівнянні з їх кількістю на 10-й день після їх застосування, але в порівнянні з контролем, де гербіциди і біостимулятори росту не вносилися, їх чисельність перевищувала контроль. Малочутливими до гербіциду гроділу, незалежно від доз препарату,виявилися амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, які відіграють важливу роль у формуванні родючості ґрунту. З застосуванням трезору, як окремо так і сумісно з біостимуляторами росту, кількість нітрифікаторів І та ІІ фаз нітрифікації в порівнянні з контролем зменшувалась на всіх варіантах досліду. Чисельність амоніфікаторів, целюлозоруйнівних бактерій та нітрифікаторів І та ІІ фаз нітрифікації була вищою на всіх варіантах досліду в порівнянні з контролем як через 10 днів так і через 25 днів після їх використання.

Поживний режим ґрунту.

На всіх варіантах досліду із застосуванням гербіцидів гроділу і трезору в ґрунті підвищувався вміст аміачного азоту, рухомих форм фосфору і калію. Так, якщо при застосуванні гроділу в дозах 15, 20 та 25 г/га середній вміст аміачного азоту в шарі ґрунту 0-40 см. складав відповідно 3,44, 3,99 і 3,69 мг в 100 г. ґрунту, то на контролі цей показник становив 3,32 мг. При застосуванні трезору найбільші показники вмісту аміачного азоту відмічались при використанні гербіцидів в дозах 1,2 і 1,4 кг/га. Збільшення вмісту в ґрунті аміачного азоту, очевидно, є наслідком активної мінералізації органічних речовин амоніфікуючими бактеріями. Застосування досліджуваних гербіцидів також сприяло підвищенню вмісту рухомих форм фосфору і калію, що, можливо, повязано із зменшенням виносу цих елементів з ґрунту бурянами. В цілому сумісне використання гербіцидів і біостимуляторів росту на посівах озимої пшениці позитивно впливало на покращення умов мінерального живлення.

Таблиця 1. - Вплив гербіцидів та біостимуляторів росту на забуряненість посівів озимої пшениці (середнє за 1997-1999 рр.):

Вплив застосування гербіцидів і біостимуляторів росту на біологічні процеси в рослинах озимої пшениці.

Активність ферментів окисно-відновного характеру.

При застосуванні в посівах озимої пшениці гербіциду гроділу в дозах 15 та 20 г/га активність каталази зростала в порівнянні з контролем, а при підвищенні дози препарату до 25 г/га - знижувалась. Пероксидаза і поліфенолоксидази при застосуванні одного гроділу були високими при всіх дозах гербіциду, особливо при 15 г/га препарату. Внесення трезору дещо по іншому впливало на активність ферментів окисно-відновного характеру дії. Так, із збільшенням дози гербіциду від 1,0 до 1,4 кг/га, активність каталази помітно підвищувалась, а пероксидази знижувалась, в порівнянні з контролем. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту в застосованих дозах не знижувало активність ферментів окисно-відновного характеру дії (табл. 2).

Анатомічна будова листків озимої пшениці.

Встановлено, що гербіциди гроділ і трезор, які внесені як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту, активно впливають на будову епідермісу листків озимої пшениці, що відображається в зміні розмірів кількості клітин і продихів на одиниці поверхні листка. При використанні гербіциду гроділу в дозах від 15 до 25 г/га кількість клітин епідермісу зменшувалась в 1,0-1,2 рази в порівнянні з контролем. Проте відмічене зменшення кількості клітин епідермісу листків озимої пшениці супроводжувалось помітним зростанням розмірів клітин (довжини і ширини), що відповідно вплинуло на збільшення загальної їх площі. При застосуванні трезору зменшення чисельності клітин відмічалось лише при дозах препарату 1,0-1,2 кг/га. Сумісне використання гроділу і трезору разом з біостимуляторами росту сприяло збільшенню площі клітин епідермісу листя пшениці.

Найбільша кількість продихів на одиниці поверхні листка була відмічена також при застосуванні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту. Такий характер будови листків пшениці сприяв поліпшенню газообміну між рослиною і зовнішнім середовищем, та позитивно впливав на процеси фотосинтезу, дихання і водообміну рослин.

Площа листкової поверхні і динаміка наростання біомаси.

Найбільш інтенсивно проходило наростання площі листкової поверхні озимої пшениці при застосуванні гроділу в дозах 20 г/га і трезору 1,0-1,2 кг/га. Сумісне застосування гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту сприяло збільшенню площі листкової поверхні рослин при всіх дозах використаних препаратів і зокрема на 2-5,8% та на 1,7-3,8% перевищувало площу листя на варіантах із застосуванням гербіцидів без біостимуляторів росту. На цих же варіантах досліду найбільш активно проходило наростання біомаси рослин озимої пшениці. Зокрема, при внесенні гроділу сумісно з емістимом С та агростимуліном маса однієї рослини відповідно збільшувалась на 27,4-28,3 та 29,9-31,8% в порівнянні з контролем, що на 2,2-6,2 та 6,3-8,7% перевищувало масу рослин озимої пшениці при внесенні гроділу без біостимуляторів росту.

Вміст хлорофілу та динаміка накопичення сухої речовини.

Найбільший вміст хлорофілу в листках озимої пшениці був відмічений в фазу колосіння на варіантах з застосуванням гроділу і трезору. Так, при обробітку посівів гроділом в дозах 15, 20 і 25 г/га цей показник відповідно становив:1,29, 1,42 та 1,29% проти 1,24% на контролі. При застосуванні трезору більші значення вмісту хлорофілу містили листя пшениці в дозах 1,0 і 1,2 кг/га препарату. Застосування гербіцидів у поєднанні з біостимуляторами росту обумовлювало активне накопичення хлорофілу рослинами озимої пшениці незалежно від доз гербіцидів. На цих же варіантах досліду більш активно проходило накопичення сухої речовини як в листках так і стеблах озимої пшениці.

Чиста продуктивність фотосинтезу.

Збільшення кількості зелених пігментів корелює із зростанням чистої продуктивності фотосинтезу, що є найголовнішим показником продукційного процесу посіву. Так, при застосуванні гроділу в дозах від 15 до 25 г/га чиста продуктивність фотосинтезу озимої пшениці в 1997 р. відповідно складала 7,2-7,4 г/м2 за добу при 7,0 г/м2 за добу на контролі. Внесення гроділу сумісно з біостимуляторами росту сприяло підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу на всіх варіантах досліду з перевищенням контрольного близько 1 г/м2 за добу.

Таблиця 2. - Вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на активність ферментів (фаза колосіння середнє за 1997-1999 рр.):

При застосуванні трезору як окремо так і в поєднанні з біостимуляторами росту найвищими показниками чистої продуктивності фотосинтезу впродовж всіх років досліджень характеризувались посіви пшениці з використанням 1,0-1,2 кг. препарату на гектар. Ріст рослин озимої пшениці. Найактивніший вплив гроділу у дозі 20 г/га на ріст рослин у висоту відмічався в фазу колосіння, де приріст був на 7,3% більшим стосовно контролю. Застосування трезору в дозах 1,0-1,2 кг/га сприяло одержанню більш інтенсивного приросту рослин у висоту. При обробітку посівів гроділом і трезором разом з біостимуляторами росту ріст рослин в висоту підвищувався. Висота стебел при цьому була на 5-10% більшою в порівнянні до варіантів з застосуванням одних гербіцидів і на 10,1 та 17,6% в порівнянні до рослин контрольного варіанту без використання гербіцидів і біостимуляторів росту.

Формування врожайності і якості зерна озимої пшениці.

Застосування гроділу і трезору як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту помітно впливало на формування врожайності. Хоча в окремі роки досліджень вплив їх був неоднаковий, в середньому за 1997-99 рр. були отримані такі результати (табл. 3). При використанні в посівах озимої пшениці гербіциду гроділу в дозах 15, 20 та 25 г/га і трезору в дозах 1,0, 1,2 та 1,4 кг/га урожайність зерна озимої пшениці становила відповідно 41,8, 43,5 і 41,7 ц/га із застосуванням гроділу і 41,2, 43,1 та 40,6 ц/га - при застосуванні трезору, в той час як на контрольному варіанті врожайність була лише 38,0 ц/га. Найбільш суттєву надбавку врожаю було одержано, де на посівах пшениці застосовували гроділ в дозі 20 г/га - 5,5 ц/га і трезор в дозі 1,2 кг/га - 5,1 ц/га. Сумісне застосування гроділу з біостимуляторами росту помітно впливало на формування більш високого врожаю озимої пшениці при всіх використаних дозах препарату. Проте найбільша врожайність була одержана при застосуванні 15 та 20 г/га гроділу з емістимом С і становила відповідно 46,1 і 47,4 ц/га, надбавка врожаю до контролю складала відповідно 8,1 та 9,4 ц/га. При використанні разом з агростимуліном таких же доз гроділу врожайність озимої пшениці становила відповідно 46,7 та 47,9 ц/га, що теж було на 8,7 і 9,9 ц/га вище, ніж на контролі. Застосування трезору в дозі 1,2 кг/га у поєднанні з емістимом С обумовило одержання врожаю 46,8 ц/га, а з агростимуліном - 47,3 центнерів. Маса 1000 зерен та натура зерна озимої пшениці була вищою на варіантах де використовувались гербіциди в дозах гроділу 15-20 г/га та трезору 1,2 кг/га. В зерні пшениці, на посівах де використовували гроділ в дозах 15, 20 та 25 г/га містилося сирої клейковини на 3,1, 3,8 та 2,5% більше ніж на контролі, а при поєднанні з біостимуляторами росту на 8-9%.

Економічна ефективність гербіцидів і біостимуляторів росту.

За результатами проведеної економічної оцінки ефективності застосування гербіцидів і біостимуляторів росту можна стверджувати, що найбільш ефективними, виходячи з приросту врожаю зерна, є застосування гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту, зокрема, гроділу в дозах 15 і 20 г/га та трезору в дозі 1,2 кг/га. Одержання на цих варіантах досліду найбільших надбавок зерна сприяло формуванню найвищого чистого прибутку з 1 га посівної площі. Так, в середньому за 1997-1999 рр. найбільший чистий прибуток одержано при застосуванні гроділу сумісно з емістимом С в дозах 15 та 20 г/га, відповідно 1851,3 та 1930,3 грн/га, а сумісно з агростимуліном - 1889,3 і 1961,8 грн/га проти контролю в 1345,8 грн/га. Без використання біостимуляторів чистий прибуток складав по гроділу з дозою 15 г/га - 1576,3 грн/га, а при дозі 20 г/га - 1681,3 грн/га. Застосування трезору на посівах озимої пшениці сумісно з біостимуляторами росту забезпечило одержання найвищого чистого прибутку при дозі гербіциду 1,2 кг/га з емістимом С - 1901,3 грн/га та 1932,8 грн/га з агростимуліном.

Таблиця 3. - Вплив гербіцидів і біостимуляторів росту на врожайність озимої пшениці (ц/га, середнє за 1997-1999 рр.):

При використанні трезору без біостимуляторів росту чистий прибуток складав 1665,3 грн/га. Застосовані гербіциди і біостимулятори росту на посівах пшениці сприяли зниженню собівартості 1 ц продукції. Різною була і окупність додаткових витрат. Найвища окупність була на варіантах із застосуванням одних біостимуляторів росту і становила від 82,9 до 91,4 гривень. При застосуванні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту окупність додаткових витрат значно знижувалась, що можна пояснити високою ціною на дані гербіциди.1. Гербіциди гроділ і трезор е високоефективними хімічними препаратами в боротьбі з бурянами в посівах озимої пшениці. Ступінь ефективності залежить від доз і способу їх застосування. Найбільш активно знищуються буряни при використанні гроділу в дозах 20 та 25 г/га і трезору - 1,2 та 1,4 кг/га. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту призводить до посилення їх згубної дії на буряни.

2. Використання гроділу і трезору позитивно впливає на життєздатність мікрофлори ґрунту. Найбільш активно розвивається ґрунтова мікрофлора в посівах озимої пшениці при застосуванні гроділу в дозах 15 та 20 г/га і трезору - в дозі 1,2 кг/га сумісно з біостимуляторами росту - емістимом С та агростимуліном. Чутливими до гербіцидів виявилися нітрифікатори І і ІІ фаз нітрифікації і азотобактер, і целюлозоруйнівні бактерії.

3. Гроділ в дозах 15-25 г/га і трезор в дозах 1,0-1,4 кг/га, внесені окремо і сумісно з біостимуляторами росту сприяють підвищенню вмісту аміачного азоту, рухомого фосфору і калію в ґрунті.

4. Гербіциди гроділ (15-25 г/га) і трезор(1,0-1,4 кг/га) в значній мірі впливають на процеси життєдіяльності рослин озимої пшениці. Під їх дією підвищується активність ферментів окисно-відновного характеру дії - каталази, пероксидази і поліфенолоксидази, посилюється наростання біомаси рослин і площі асимілюючої листкової поверхні, збільшується площа епідермальних клітин листків та кількість продихів на одиницю їх поверхні. Сумісне застосування гербіцидів з біостимуляторами росту підвищує процеси життєдіяльності рослин.

5. Гроділ в дозі 20 г/га і трезор в дозі 1,2 кг/га, внесені окремо і сумісно з біостимуляторами росту сприяють активному синтезу зелених пігментів і підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу озимої пшениці. Збільшення гроділу до 25 г/га і трезору до 1,4 кг/га спричиняє пригнічення ростових процесів і накопичення сухих речовин в литтях і стеблах пшениці.

6. Гербіциди гроділ і трезор в оптимальних дозах, внесених як окремо, так і сумісно з біостимуляторами росту, сприяють підвищенню продуктивної кущистості, формуванню високих врожаїв і якості зерна озимої пшениці. Їх використання економічно доцільне.

7. Для підвищення урожайності озимої пшениці і покращення її якості та зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище в умовах правобережного Лісостепу України рекомендуємо застосовувати в фазу повного кущіння озимої пшениці гроділ в дозі 20 г/га і трезор в дозі 1,2 кг/га, а при сумісному застосуванні з біостимуляторами росту - гроділ в дозах 15 г/га і трезор в дозі 1,0 кг/га.

сільськогосподарський землеробство забуряненість

1. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Фізіолого-біохімічні процеси в рослинах озимої пшениці при внесенні гербіцидів сумісно з біостимуляторами росту // Захист рослин. - 1999. - №12. - с. 7-9. (Автором виконані експериментальні дослідження).

2. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Вплив гербіцидів та біостимуляторів росту на анатомічну будову листків озимої пшениці // Захист рослин. - 2000. - №11. - с. 11-12. (Автором виконані експериментальні дослідження).

3. Леонтюк І.Б. Ефективність сумісного внесення гербіцидів і стимуляторів росту в посівах озимої пшениці // Захист рослин. - 2000. - №12. - с. 24-25.

4. Грицаєнко З.М., Леонтюк І.Б. Біологічна активність ґрунту в посівах озимої пшениці в залежності від дії гербіцидів, внесених окремо і сумісно з біостимуляторами росту // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - 2001. - с. 101-105. (Автором виконані експериментальні дослідження).

Размещено на .ru