Основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Тернопільському регіоні. Функціонування регіонального агропродовольчого ринку. Особливості динаміки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та чинники її формування.
Аннотация к работе
Вона охоплює весь комплекс економічних, соціальних та екологічних проблем функціонування господарського механізму, використання виробничо-ресурсного потенціалу, територіальної організації та екологічної безпеки розміщення продуктивних сил, створення умов для розвитку агропродовольчих ринків тощо. Як показують дослідження, що проводяться в Україні, в більшості випадків увага зосереджується на окремих завданнях розвитку і розміщення продуктивних сил регіону, вивченні законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи, територіальних виробничих відносин з приводу раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорони навколишнього середовища у регіоні. Необхідність комплексних досліджень потребує багатоплановості наукових розробок в економічній, соціальній, екологічній сферах не тільки щодо раціональності розвитку і розміщення продуктивних сил, але й щодо виявлення та вивчення всіх факторів, які можуть сприяти формуванню ресурсоощадного типу економічного піднесення регіональної ланки АПК. В економічних дослідженнях з проблем розвитку і розміщення продуктивних сил АПК практично тільки починаються розробки ряду аспектів оптимізації господарської діяльності, методології планування розвитку регіонального АПК в нових умовах господарювання, особливостей формування реального і фінансового обороту в регіональному АПК, а також проблеми розвитку регіональних агропродовольчих ринків. Процес розвитку і розміщення продуктивних сил аграрного сектору економіки передбачає необхідність дослідження цілого комплексу соціально-економічних проблем та зясування причин, що їх породжують.Під ринковою структурою регіонального АПК розуміють організаційно-економічну побудову в конкретному регіоні системи формувань, що являє собою сукупність субєктів виробничого, переробного, обслуговуючого і допоміжного призначення даного регіону, які знаходяться у відносинах купівлі-продажу продукції, робочої сили, що регулюються за допомогою держави. Основу ринкової структури складають товаровиробники АПК регіону: сільськогосподарські підприємства та підприємства, що виробляють і постачають сільському господарству засоби виробництва, підприємства, що здійснюють заготівлю, транспортування, зберігання, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції. Методика вивчення функціонування АПК в умовах ринкових відносин повинна включати такі напрями аналізу: дослідження сутності відтворювальної основи, структури, закономірностей розвитку макрорегіональних АПК (загальні питання); оцінку умов, ресурсів, факторів їх функціонування; вивчення структури та розміщення макрорегіональних АПК у конкретних умовах, встановлення пропорцій, виявлення внутрішньорегіональних особливостей, звязків, тенденцій розвитку; дослідження економічного механізму макрорегіонального АПК (управління, організація, економічні важелі розвитку, державне регулювання, планування й прогнозування); визначення соціально-економічної та екологічної ефективності функціонування АПК регіону за сучасних умов. Серед багатьох факторів, які спричинили скорочення сільськогосподарського виробництва, було відібрано такі: х1 - питома вага особистих селянських господарств у загальному обсязі виробництва продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 року в усіх категоріях господарств, %; х2 - площа сільськогосподарських угідь з розрахунку на одного жителя, га; х3 - питома вага сільського населення у загальній його чисельності, %; х4-середньомісячна зарплата в сільськогосподарських підприємствах, грн; х5 - грошовий доход з розрахунку на одну особу в місяць, грн.; х6 - вартість валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2000 року з розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство, тис. грн. Визначення основних напрямків подальшого функціонування регіональної ланки АПК, вибір пріоритетів ґрунтуються на конкретних соціально-економічних та науково-технічних розробках і передбачають насамперед: проведення комплексних змін у використанні природно-ресурсного потенціалу з урахуванням істотних відмінностей природних умов регіонів, особливостей спеціалізації окремих регіональних АПК; структурну модернізацію регіональної, міжсферної, галузевої та виробничої структур; здійснення економічних реформ - радикальна перебудова виробничих і земельних відносин, формування багатоукладної економіки; радикальну структурно-інвестиційну перебудову АПК та його регіональних ланок, що забезпечить комплексну і цілеспрямовану зміну матеріальної та виробничо-технологічної структур, а також організаційно-господарської і регіональної структури виробництва з урахуванням територіального поділу праці, реальних зовнішньоекономічних звязків і соціально-економічних умов; зміни в розподілі й використанні інвестицій, спрямування їх насамперед у пріоритетні програми стратегічної інтегральної ефективності та вплив їх на майбутню структуру АПК усіх рангів; залучення інвестицій в сільське господарство і харчову промисловість з інших галузей народного господарства, а також іноземного капіталу ш