Ефективність функціонування буряково-цукрового підкомплексу АПК - Автореферат

Його ефективний розвиток повинен забезпечити становлення стабільного внутрішнього ринку цукру, стати значним джерелом валютних надходжень до бюджету, а відтак і забезпечити стабілізацію, а в подальшому й ріст ефективності всієї аграрної економіки. Буряково-цукровий підкомплекс в Україні повинен відродитись і зайняти чільне місце в структурі продукції сільського господарства. Тому проблема подолання кризової ситуації в Буряково-цукровому підкомплексі, досягнення конкурентоспроможної участі держави на світовому ринку цукру є надзвичайно актуальною, і вона повинна вирішуватись на макро - і на мікрорівнях. Питання стану Буряково-цукрового підкомплексу, його ефективності, регулювання та вдосконалення економічних відносин вивчались багатьма вченими економістами-аграрниками і висвітлені у публікаціях В.Р. Під час виконання розрахунків у роботі використовувались такі методи дослідження: економіко-статистичний - для вивчення динаміки і розвитку, групування, порівняння і наочного зображення тенденцій змін площ посіву, урожайності цукрових буряків, валових зборів, впливу чинників на відхилення; дослідження взаємозвязків між виходом продукції, чинниками, затратами, доходами; методи теоретичного узагальнення і порівняння - для виявлення змісту та сутності основ понятійного апарату теорії ефективності Буряково-цукрового підкомплексу; системний підхід - для обґрунтування пропозицій з удосконалення взаємовідносин товаровиробників сировини і переробників; розрахунково-конструктивний - для прогнозу балансу попиту і пропозиції цукру на перспективу; графічний - для розробки схем ринкової структури Буряково-цукрового підкомплексу, наповнення ринку цукру, маркетингової служби; метод SWOT-аналізу - для стратегічного позиціонування цукропереробного підприємства в зовнішньому і внутрішньому середовищі.У першому розділі - "Теоретичні і методичні основи розвитку Буряково-цукрового підкомплексу" - розкрито суть, значення і особливості функціонування Буряково-цукрового підкомплексу; визначено критерії його ефективності, розроблено методологічні основи дослідження. Безпосередньо ефективність Буряково-цукрового виробництва вимірюється кількістю виробленої продукції, продуктивністю праці, виходом продукції на один гектар, витратами на виробництво продукції та одержаним прибутком. Внаслідок цього треба застосувати й специфічні показники: обсяг перероблених цукрових буряків, тривалість сокодобування, кількість виробленого цукру, ступінь вилучення цукру з буряків. У другому розділі - "Організаційно-економічні основи та стан Буряково-цукрового підкомплексу" - проведено оцінку діяльності та економічної ефективності Буряково-цукрового підкомплексу, досліджено зміни в ринкових умовах господарювання, здійснено аналіз взаємовідносин виробників і переробників цукросировини та визначено соціально-економічні чинники їх регулювання. Для практичних розрахунків добирається числовий виразник концентрації виробництва, яким для буряківництва найкраще обрати площу посівів під цукровими буряками (табл.У дисертації пропонується нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності функціонування Буряково-цукрового підкомплексу. Скорочення поставок сировини призвело до простоїв цукрових заводів, різкого зменшення виробництва цукру. Буряково-цукровий підкомплекс опинився у незадовільному стані, що зумовлений перекосами в приватизації, впровадженням натуральної форми розрахунків, виникненням численних посередників і каналів реалізації, недоліками законодавчої та наукової бази. При питомій вазі 10-11% цукрових буряків у структурі посівів, яку забезпечує лише 23,5% районів, рівень урожайності вищий на 39 ц/га від середньообласного. Негативну роль у розвитку підкомплексу відіграли недосконале законодавство, зокрема положення про встановлення квот і мінімальної ціни на цукрові буряки, цукор, а також недосконала система розрахунків з постачальниками сировини.

Основний зміст дисертації

У дисертації пропонується нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності функціонування Буряково-цукрового підкомплексу. Для вирішення поставленої проблеми проведене комплексне дослідження, що дозволило зробити такі висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування.

1. Цукробурякове виробництво потенційно економічно вигідне, оскільки при належно поставленій роботі забезпечує великі суми грошових надходжень і прибутків товаровиробникам сировини й переробним підприємствам. Цим зумовлений певний інтерес зарубіжних бізнесменів, що формує потенційні можливості залучення прямих інвестицій або через створення спільних підприємств типу "Укрінтерцукор". Соціальна роль підкомплексу полягає як у розширенні зайнятості робочої сили протягом року й у сезонні періоди, так і через матеріальне стимулювання працівників, заробіток яких тут вищий проти середнього в галузі.

2. Дія низки обєктивних і субєктивних чинників за останні роки негативно вплинула на розвиток галузі, зокрема зменшувались посіви цукрових буряків, знизилась урожайність. Скорочення поставок сировини призвело до простоїв цукрових заводів, різкого зменшення виробництва цукру. Буряково-цукровий підкомплекс опинився у незадовільному стані, що зумовлений перекосами в приватизації, впровадженням натуральної форми розрахунків, виникненням численних посередників і каналів реалізації, недоліками законодавчої та наукової бази.

3. Тернопільська область нагромадила значний досвід і ресурсний потенціал Буряково-цукрового виробництва. Під посіви цукрових буряків у 2007 р. відведено 59,6 тис. га, або 8,5% усіх посівних площ. Питома вага посівів цукрових буряків у загальній структурі засіяної площі постійно зменшується. За період 1990-2007 рр. рівень урожайності не мав чіткої тенденції. Його вирівнювання показало тенденцію до підвищення у середньому на 4,5 ц/га в рік. Урожайність цукрових буряків відзначається високою варіацією у районах області. У процесі аналізу виявлено суттєвий взаємозвязок між концентрацію посівних площ і рівнем урожайності. При питомій вазі 10-11% цукрових буряків у структурі посівів, яку забезпечує лише 23,5% районів, рівень урожайності вищий на 39 ц/га від середньообласного. Нераціональним і нечостатнім є застосування органічних і мінеральних добрив, проведення селекційної роботи. В області намітилась тенденція до збільшення питомої ваги виробництва цукрових буряків у високотоварних сільськогосподарських підприємствах, і до зменшення - у підсобних господарствах населення. Головна перевага крупних високотоварних господарств у тому, що вони більш ефективні щодо використання земельних ресурсів.

4. У процесі дослідження ефективності виробництва цукрових буряків встановлено деяке поліпшення фінансових результатів у 2007 р., яких досягнуто насамперед за рахунок зростання обсягів реалізації у три рази. Однак протягом 2003-2007 рр. спостерігалося зростання собівартості цукрових буряків - на 22,8%, або 5,7% щорічно. Основним чинником стало зростання питомої ваги витрат на покупні матеріально-технічні ресурси, яке становило від 47,1% до 70,6%. Натомість питома вага оплати праці у сумі затрат знизилась до 15,8%, що свідчить про вкрай низький її рівень, відсутність реальної матеріальної зацікавленості працівників. Важливим для бурякосійних підприємств області є зростання виручки від реалізації в 4,2 раза проти зростання собівартості реалізованих буряків у 3,7 раза, що дозволило досягти рівня рентабельності 17,8%.

5. Негативну роль у розвитку підкомплексу відіграли недосконале законодавство, зокрема положення про встановлення квот і мінімальної ціни на цукрові буряки, цукор, а також недосконала система розрахунків з постачальниками сировини. Квотування повинно відігравати гальмівну роль в умовах надвиробництва цукру, а не стимулюючу, яка потрібна Україні. Встановлення ж мінімальних цін на сировину і цукор обмежує товаровиробників у перспективному зростанні виробництва продукції й пожвавлює діяльність та стимулює інтереси посередницьких комерційних структур. Давальницька система розрахунків заводів з виробниками сировини призвела як до неможливості збуту вирощеного врожаю через затримку з розрахунками, так і до втрати обігових коштів у партнерів.

6. Розробка конкретних шляхів виходу з кризового стану, обґрунтування проектних параметрів розвитку Буряково-цукрового підкомплексу на перспективу вимагає розробки раціональної та глибоко продуманої концепції. Для умов досліджуваного регіону це: збільшення обсягів виробництва сировини; забезпечення виробництва цукру для максимальних надходжень на внутрішній і зовнішній ринки; застосування нормативного способу планування й управління; раціоналізація взаємовідносин між економічними партнерами; удосконалення організації та функціонування внутрішнього й зовнішнього ринків цукру та їх маркетингове забезпечення. Можливості та потреби Тернопільської області в цукросировині визначались за критичною і раціональною межами, необхідним і проектним рівнями. Останній, обґрунтований на рівні виробництва 240 і 270 тис. т цукру, передбачає виділення 45,2 тис. т продукту на внутрішнє споживання і 139,8 та 165,8 тис. т на зовнішній (за межі області й експорт) ринок відповідно на 2010 і 2015 роки. Досягнення всіх проектних показників вимагає відведення під посіви цукрових буряків 62,6 тис. га землі, або 9,0% у структурі посівних площ.

7. Відродження, стабілізація й вихід підгалузі на проектний рівень вимагає вдосконалення технології вирощування цукрових буряків. Тут потрібна певна регулятивна допомога держави щодо вирівнювання диспаритету цін на техніку, пальне і мастила, добрива та на цукрові буряки й цукор. Зі свого боку, товаровиробникам необхідно запроваджувати прогресивні технологічні рішення на основі вітчизняної системи машин. Упорядкування сировинних зон наявних заводів на основі вертикальної інтеграції з урахуванням віддалі доставки у межах 27 км та транспортної мережі дозволить забезпечити підвищення цукристості на 1,5%, вихід цукру на 1,49%, зростання коефіцієнта завантаження на 32,4%, виробництва цукру на 49,3%

8. Досягнення перспективних параметрів розвитку Буряково-цукрового підкомплексу можливе лише за умови вдосконалення взаємовідносин між товаровиробниками сировини і її переробниками. Пропонується створити цілісний цукробуряковий підкомплекс АПК області на основі угод про взаємини, поставки й розрахунки, якісні параметри діяльності, джерела фінансування. Розподіл кінцевих результатів слід визначати за питомою вагою витрат виробника сировини та переробника у собівартості 1 тонни білого цукру. Інтеграція партнерів призведе до кооперації засобів і коштів, створення спільних підприємств і машинно-технологічних станцій, створить привабливий мікроклімат для фінансування та залучення інвестицій. Ефективне функціонування економічних взаємовідносин вимагає реалізації таких заходів: удосконалення податкової політики, спрямованості бюджету на матеріальний і соціальний захист виробника, цільового використання виділених сум підтримки.

9. Ефективне функціонування Буряково-цукрового підкомплексу, відродження внутрішнього і зовнішнього ринків цукру потребують вдосконалення його структури з метою задіяння всіх ланок, без чого його механізм не запрацює в потрібному ритмі. Особливе значення має функціонування маркетингової служби Буряково-цукрового обєднання.

У наукових фахових виданнях: 1. Жидовська Н.М. Розвиток цукробурякової підгалузі та теоретичні основи її функціонування / Н.М. Жидовська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2005. - № 12. - С.348-351 (0,19 друк. арк.).

2. Жидовська Н.М. Місце Подільського регіону у цукробуряковому підкомплексі України / Н.М. Жидовська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2006. - № 13. - С.460-469 (0,56 друк. арк.).

3. Жидовська Н.М. Економічні взаємовідносини виробників і переробників цукросировини та соціально-економічні фактори їх регулювання / Н.М. Жидовська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2007. - № 14 (2). - С.149-154 (0,31 друк. арк.).

4. Жидовська Н.М. Стан розвитку цукрової промисловості та формування ринку цукру / Н.М. Жидовська // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2008. - № 15. - С.363-371 (0,50 друк. арк.).

5. Жидовська Н.М. Обґрунтування обсягів виробництва та інтеграційних процесів у цукровій підгалузі / Н.М. Жидовська // Інноваційна економіка. - 2008. - №2. - С.40-44 (0,25 друк. арк.).

6. Жидовська Н.М. Відродження внутрішнього і зовнішнього ринків цукру та їх маркетингове забезпечення / Н.М. Жидовська // Економічний простір: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 13. - С.106-110 (0,25 друк. арк.).

В інших наукових виданнях: 7. Жидовська Н.М. Перспективи розвитку цукробурякового виробництва / Н.М. Жидовська // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: тези доп. IV міжнар. наук. - теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. Ч.2/відп. ред. З.В. Гоцайлюк. - Тернопіль, 2006 - С.43-44 (0,1 друк арк.)

8. Жидовська Н.М. Обґрунтування концепції виробництва та інтеграційних процесів у Буряково-цукровій підгалузі / Н.М. Жидовська // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - обєктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство: тези доп. міжн. наук. - практ. конф., 18 травня 2007 р. - Тернопіль: ТНЕУ, 2007. - Ч.2. - С.74-75 (0,1 друк. арк.).

9. Жидовська Н.М. Запровадження сучасних технологій вирощування, заготівлі і переробки цукрових буряків / Н.М. Жидовська // Міжнародна наук. - практ. конф. "Наука в інформаційному просторі": зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - Т.1. - С.32-34 (0,12 друк. арк.).