Розробка комплексної програми фізичної реабілітації дітей раннього віку з синдромом розладу рухових функцій. Вплив програми фізичної реабілітації на моторний розвиток дітей раннього віку із синдромом розладу рухових функцій із різним ступенем ураження.
Аннотация к работе
У результаті аналізу науково-методичної літератури з проблеми організації фізичної реабілітації дітей із порушеннями рухового розвитку зясовано, що, незважаючи на високий рівень сучасних діагностичних технологій, багато аспектів церебральних уражень у плода і дітей раннього віку залишаються невиявленими (Перфилов А.П., 2002); упродовж останнього десятиріччя відзначається активізація впровадження розробок нових підходів клінічної діагностики малосимптомних форм ураження центральної нервової системи у дітей на першому році життя (Євтушенко С.К., 2003; Добренов И.В., 2004); попри інтенсивне дослідження ураження центральної нервової системи, нерідко його прояви залишаються непоміченими протягом перших днів та місяців життя (Евтушенко С.К., 1995); а гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи може бути причиною довготривалих неврологічних ускладнень й інвалідності дітей (Козявкін В.И., 1999; Бадалян Л.О., 2001; Ратне А.Ю., 2005). Опрацювання фахової літератури дало змогу стверджувати про розробленість таких аспектів означеної у дисертації проблеми, як: виявлення особливостей розвитку дітей з органічним ураженням мозку різних форм захворювання (Шамарин Т.Г., 1999; Кочмар О.О., 2008); вивчення відставання моторного віку від хронологічного, а також слабкого нормального інтелектуального розвитку дітей цього контингенту (Гурковська Т.Л., 2004; Шипицына Л. М., 2004); розроблення комплексів і методів фізичної реабілітації (Лильин Е.Т., 2003; Мартинюк В.Ю., 2005); апробація специфіки застосування масажу, лікувальної фізичної культури у поєднанні з іншими видами комплексного лікування, а також рекомендацій реабілітації хворих на церебральний параліч, використання методів спрямованої стимуляції рухових, мовленнєвих і психічних функцій, виховання (Мастюкова Е.М., 1991; Семенова К.А., 1999; Янушанец Н.Ю., 2004; Марченко О.К., 2006); обґрунтування необхідності диференційованих підходів до методів і напрямів виховання та навчання дітей з обмеженими руховими можливостями (Мастюкова Е.М., 1997; Шипицына Л.М., 2005; Вісковатова Т.П., 2007). У результаті проведених досліджень дітей, які перенесли різного ступеня тяжкості ураження центральної нервової системи, отримано результати, що доводять необхідність раннього виявлення соматичної патології з метою її лікування та профілактики, оскільки соматичні хвороби обтяжують наслідки й відновлення функцій нервової системи, сповільнюють розвиток дитини (Погоріляк Р.Ю., 2007). Гіпотеза про результативність такого дослідження ґрунтується на тому, що саме раннє застосування комплексної програми фізичної реабілітації дітей раннього віку з різним ступенем тяжкості захворювання уможливлює високу ефективність у напрямі відновлення рухових функцій. Роль автора полягає у розробленні та впровадженні комплексної програми фізичної реабілітації дітей раннього віку із синдромом розладу рухових функцій та оцінюванні її ефективності.У першому розділі “Сучасні методики фізичної реабілітації дітей раннього віку із синдромом розладу рухових функцій" проведено огляд наукової літератури з проблеми дослідження; проаналізовано причини виникнення проблемних сфер дітей із синдромом розладу рухових функцій, вивчено підходи до сучасних методів фізичної реабілітації та програм раннього втручання дітей із порушенням рухового розвитку, викладено теоретичні передумови проведення дослідження. У третьому розділі “Особливості моторики дітей раннього віку із синдромом розладу рухових функцій" представлено основні результати констатувального етапу дослідження: проведено соціологічне опитування сімей, які виховують дітей із синдромом розладу рухової сфери, вивчено та узагальнено проблемні питання; відображено особливості моторики дітей раннього віку із синдромом розладу рухових функцій: вивчено стан мязового тонусу, наявність тонічної рефлекторної активності та її патологічного впливу на становлення рухових функцій, рівень моторного розвитку, особливості психоемоційної сфери та функціонування рук. Аналіз результатів оцінювання виконання рухових функцій на початку дослідження дає підстави стверджувати, що діти обох груп мали значну затримку розвитку рухових функцій порівняно з етапами типового розвитку, яка була майже ідентичною: "контроль за положенням голови" не виконує - 15 (34,09%), намагається виконати - 11 (25,00%), виконує за допомогою - 12 (27,27%), виконує самостійно - 6 (13,64%) дітей; "поворот на бік": не виконує - 22 (50,00%), намагається виконати - 10 (22,73%), виконує за допомогою - 7 (15,91%), виконує самостійно - 5 (11,36%) дітей; "поворот зі спини на живіт із живота на спину": не виконує - 22 (50,00%), намагається виконати - 8 (18,18%), виконує за допомогою - 4 (9,09%), виконує самостійно - 2 (4,55%) дитини; "впевнена опора на ноги під час стояння з підтримкою": не виконує - 33 (75,00%), намагається виконати - 6 (13,64%), виконує за допомогою - 4 (9,09%), виконує самостійно - 1 (2,27%) дитина; "сидить": не виконує - 37 (84,09%), намагає